Ухвала суду № 9909507, 26.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя доповідач С. А. Малашкевич

Суддя І інстанції О. П. Островська

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«26» травня 2010 року справа № 2-а-22620/08/1270

м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Малашкевича С. А.

суддів Попов В.В., Блохін А.А.

при секретарі судового засідання Завірюсі Т.С.

за участю представників сторін:

від позивача не прибули

від відповідача Алєксєєв О.В., Приходько Є.В. за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу ДПІ в м.Северодонецьку Луганської обл. на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року у адміністративній справі № 2-а-22620/08 за позовом ВАТ «Обєднання Склопластик» м. Северодонецьк до ДПІ в м.Северодонецьку Луганської обл. про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ «Обєднання Склопластик» м. Северодонецьк звернулося до суду з позовом до ДПІ в м.Северодонецьку Луганської обл. про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від19.08.08 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за серпень жовтень 2006 року, квітень червень 2007 р. у розмірі 278848,54 грн.

Постановою від 11 грудня 2008 року Луганського окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги, з чим не погодився відповідач, який подав апеляційну скаргу.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга вмотивована порушенням судом норм матеріального права, зокрема п. 1.8. ст. 1 та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон «Про ПДВ»)

В засіданні апеляційного суду представники апелянта доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні не обґрунтованими, а постанову суду такою, що не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Під час розгляду спору судом встановлене наступне.

Позивач зареєстрований субєктом підприємницької діяльності та платником ПДВ. Ним до ДПІ в м.Северодонецьку були подані податкові декларації з ПДВ за серпень жовтень 2006 року, квітень червень 2007 р. з додатками 3 до них, - «Розрахунок суми бюджетного відшкодування». Відповідно до поданих декларацій та розрахунків, позивачу підлягав бюджетному відшкодуванню, шляхом перерахування на його банківський рахунок ПДВ в розмірі 278848,54 грн.

Відповідачем була проведена перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за вказаний період.

За наслідками перевірки був складений акт перевірки від 18.08.2008 року № 1754/23-05758977 (надалі-«акт перевірки»). В акті перевірки відображено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1. п. 7.4, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», зокрема встановлено завищення сум бюджетного відшкодування в розмірі 278848,54 грн. внаслідок того, що підприємством включено до р. 3 розрахунків сум бюджетного відшкодування, сум ПДВ, які сплачувалися постачальникам, перевірити сплату яких до бюджету ПДВ було неможливо в звязку з відсутністю відповідей по зустрічним перевіркам та неповною інформацією щодо контрагентів позивача у вказаних податкових періодах.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ в м.Северодонецьку прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.08.2008 року № 0000202306/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за перелічені вище податкові періоди в сумі 278848,54 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 19232,98 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність прийнятого відповідачем рішення.

Суми ПДВ, віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ по деклараціям за серпень жовтень 2006 року, квітень червень 2007 р. були сплачені позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) на підставі отриманих податкових накладних, що підтверджується платіжними документами, які додані до справи. Ці обставини не заперечуються й відповідачем та відображені в акті перевірки.

Зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснено з причини безпідставного включення, на думку перевіряючих, до податкових декларацій сум ПДВ згідно податкових накладних, отриманих від контрагентів, однак сплату яких, у до Держбюджету України не можливо підтвердити, в наслідок ненадходження відповідей по зустрічним перевіркам таких контрагентів.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про ПДВ», бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” за приписами п.п.7.7.1 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 наведеного закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст.7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг…) через те, що ПДВ є непрямим податком, він сплачується покупцями разом з договірною вартістю товарів (робіт, послуг) на користь платника податку продавця (постачальника). Такий продавець (постачальник) відповідно до п. 1.3 цього ж Закону є особою, яка зобовязана утримувати та вносити до бюджету податок, що сплачується покупцем. Як вказувалося вище, матеріалами справи підтверджується сплата позивачем своїм постачальникам сум ПДВ, які були включені ним до складу податкового кредиту, згідно з отримуваними від таких постачальників податкових накладних.

Суд першої інстанції вірно виходив с того, що Закон України «Про ПДВ» не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податку від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, а також від проведення зустрічних перевірок податковим органом по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо він виконав усі передбачені Законом умови, щодо отримання такого відшкодування.

Таким чином, колегія суддів вважає постанову місцевого суду такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим, керуючись ст. ст. 195, 196, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ДПІ в м.Северодонецьку на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 р. у справі № 2-а-22620/08/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 р. у справі № 2-а-22620/08/1270 залишити без змін.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі складена 31 травня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий С. А. Малашкевича

Судді В. В. Попов

А. А. Блохін