Рішення № 99091907, 16.08.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/4656/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЧ-ХЛІБ» доОдеської митниці Державної митної службипрозобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ДОЧ-ХЛІБ» звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Державної митної служби, в якому просить:

зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби прийняти висновок про повернення СТОВ «ДОЧ-ХЛІБ» з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у загальному розмірі 55 289,41 грн (п`ятдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят дев`ять грн 41 коп.) та подати його для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області.

зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби внести зміни до митної декларації UA500020/2020/224488, шляхом складання відповідного аркушу коригування, пов`язані із зобов`язанням повернення СТОВ «ДОЧ-ХЛІБ» надмірно сплачених сум митних платежів, за наслідками скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27.08.2020 UA500020/2020/000121/2 згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі №620/3819/20.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.12.2020 набуло чинності рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/3819/20, згідно з яким, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 27.08.2020 UA500020/2020/000121/2. В подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами в яких просив повернути СТОВ «ДОЧ-ХЛІБ» кошти у розмірі 12 927,38 грн за митною декларацією UA500020/2020/224488. Однак, відповідач відмовив у вказаному. При цьому, позивач зазначає, що згідно з положеннями Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів для повернення надміру сплачених сум митних платежів декларант зобов`язується подати митному органу відповідну заяву довільної форми, що і було виконано позивачем декілька разів. Вимоги щодо наявності реквізитів до вказаної заяви повністю дотримані, додані всі необхідні документи, які вимагаються чинним законодавством. Тому вважає, що митний орган повинен був прийняти висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені і направити його до органів Державного казначейства України. А отже, вбачає в діях відповідача бездіяльність, якою порушуються його законні права та інтереси, і тому останні потребують захисту в судовому порядку. Зокрема, бездіяльність відповідача у вигляді не прийняття висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених платежів та не подання його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, порушує право власності позивача на відповідні грошові кошти, що без достатньої правової підстави вибули з його володіння.

У наданому до суду відзиві відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити, оскільки згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) витрати на тару, пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Положення норм законодавства України передбачають зазначення повних та достовірних відомостей про вартість страхування товарів, а також про вартість перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України як складової частини митної вартості товарів, а тому ненадання уповноваженою особою декларанта до митного оформлення документів, які підтверджують вартість страхування та перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Згідно п. 7.1.3 зовнішньо-економічного договору поставки від 23.03.2020 №23032020 передбачено надання покупцю пакувальний лист та сертифікат якості, яких до митного оформлення не надано. Також в повідомленні вказано, що інші документи надати не мають можливості та прохання здійснити митне оформлення на підставі наданих документів. Таким чином, вказані вище розбіжності усунені не були, а отже декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом буде обрано метод визначення митної вартості - резервний метод. Декларанту роз`яснено, що згідно з частиною третьою статті 52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ. Додаткові документи для підтвердження митної вартості згідно з частиною 8 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI до митниці не надавались.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що відзив не містить будь-яких заперечень на доводи, викладені у позовній заяві.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

27.08.2020 Одеською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000100/2, а саме товару - Вироби з пластмаси для транспортування та пакування товарів, полімерний зерновой рукав, призначені для пакування зерна, розміром 9 фт

х 90 м х 230мк, SILOBAG - 240 шт. Торгівельна марка - SILOX. Виробник - SILOX DO BRASIL PLASTICOS LTDA. Країна виробництва – BR, одержувачем якого значиться СТОВ «Доч-хліб» (а.с. 11).

Коригування митної вартості товару також підтверджується Митною декларацією від 28.08.2020 № UA500020/2020/224488 (а.с. 9-10).

Копіями платіжних доручень від 20.08.2020 № 515 та від 28.08.2020 № 534 підтверджується сплата позивачем на користь Державної митної служби України передплати за митне оформлення у розмірі 610000,00 грн та 53188,00 грн відповідно (а.с. 13, 14).

Згідно з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі № 620/3819/20 за позовом СТОВ «ДОЧ-ХЛІБ» до Одеської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів від 27.08.2020 №UA500020/2020/000100/2 (а.с. 15-24).

Вказане рішення набуло чинності 14.12.2020.

Із заявами від 26.01.2021 № 10, від 08.02.2021 № 21 та № 22, від 10.02.2021 № 24, від 23.03.2021 № 32 позивач звернувся до відповідача, в яких просив повернути надмірно сплачені кошти. Зокрема, у заяві від 23.03.2021 № 32 позивач зазначив таке.

У серпні 2020 року шляхом здійснення електронного декларування СТОВ «ДОЧ-ХЛІБ» подано до Одеської митниці Держмитслужби декларацію UA500020/2020/224488, згідно якої митна вартість товарів складає 79 627,20 дол. США, що з урахування валютного курсу (27.4615 грн за 1 дол. США) становить 2 186 682,35 грн. Розмір митних платежів, визначених та сплачених Товариством, становить 607 897,69 грн (з яких мита (6,5%) - 142 134,35 грн, ПДВ (20%) – 465 763,34 грн). 27.08.2020 Одеська митниця Держмитслужби прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2020/000121/2 посилаючись на наявну інформацію щодо визначення: митної вартості подібних товарів на рівні 2,17 дол. США/кг, в той час, як митна вартість, визначена СТОВ «ДОЧ-ХЛІБ», дорівнювала 1,9891 дол. США/кг. З урахуванням коригувань митного органу митна вартість товару становить 2 385 565,13 грн. Розмір митних платежів, визначених з урахуванням коригувань митного органу, та додатково сплачених Товариством, становить 663 188,00 грн (з яких мита (6,5%) - 155 061,73 грн, ПДВ (20%) – 508 125,37 грн). За результатом здійсненим коригувань СТОВ «ДОЧ-ХЛІБ» проведено доплату суми митних платежів у розмірі 55 289,41 грн (докази доплати додані до заяви).

СТОВ «ДОЧ-ХЛІБ» не погодилось із вказаним Рішенням про коригування митної вартості товарів та звернулось до суду за його скасуванням. 12.11.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом в рамках розгляду справи № 620/3819/20 винесено рішення, яким позов СТОВ «ДОЧ-ХЛІБ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення задоволено в повному обсязі. Зокрема, згаданим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 27.08.2020 UA500020/2020/000121/2. 14.12.2020 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 620/3819/20 набуло законної сили.

Враховуючи вказане СТОВ «ДОЧ-ХЛІБ» (ідентифікаційний код 31479984) просило повернути надмірно сплачені кошти, а саме:

кошти у розмірі 12 927,38 грн (вид митного платежу – мито) за митною декларацією UA500020/2020/224488. Кошти у зазначеній сумі позивач просив перерахувати на банківський рахунок Товариства за реквізитами:

р/р НОМЕР_1 , відкритий в AT «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005;

кошти у розмірі 42 362,03 грн (вид митного платежу - податок на додану вартість) за митною декларацією UA500020/2020/224488. Кошти у зазначеній сумі позивач просив перерахувати на банківський рахунок Товариства за реквізитами: р/р НОМЕР_1 , відкритий в AT «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005.

До зазначених вище заяв додавалася копія рішення суду від 12.11.2020 у справі № 620/3819/20, а до заяви від 23.03.2021 № 32 додатково додано копії платіжних доручень від 20.08.2020 № 515 та від 28.08.2020 № 534 (а.с. 25-36).

За результатом розгляду вказаних заяв листами від 09.02.2021 № 7.10-2/15-01/13/1596, від 19.02.2021 № 7.10-2/15-01/13/2167, від 01.04.2021 № 7.10-2/15-01/13/4028 відповідач повідомив позивача, зокрема, про те, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі № 620/3819/20 митницею в АСМО «Інспектор» проставлені відповідні відмітки про скасування рішень про коригування митної вартості. За результатом опрацювання заяв встановлено:

не зазначена причина виникнення надміру сплачених до бюджету сум митних платежів щодо реквізитів судового рішення, яким скасовано рішення про коригування митної вартості;

не зазначений вид митного платежу щодо коштів у сумі 12927,38 грн., який підлягає поверненню платнику податків, що унеможливлює складання та підготовку Одеською митницею Держмитслужби висновку на повернення за визначеною Порядком №643 формою;

визначено напрям перерахування коштів з податку на додану вартість на рахунок підприємства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що не відповідає вимогам ПКУ та Порядку №643;

згідно даних АСМО «Інспектор» за МД від 28.08.2020 №UA500020/2020/224488 та митною декларацією, оформленими згідно з рішеннями про коригування митної вартості товарів, які скасовані згідно із судовим рішенням, суми податків, що підлягають до повернення, в відповідних графах митної декларації із способом розрахунку «99» - не обліковуються, що не відповідає вимогам, встановленим пунктом 43.4-1 статті 43 ПКУ, Порядком № 651 та Порядком № 643;

до заяви від 26.01.2021 № 10 не додані документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних платежів, що передбачено Порядком № 643;

в заяві від 23.03.2021 № 32: зазначені реквізити рішення про коригування митної вартості, які не відповідають реквізитам рішення про коригування митної вартості, згідно з яким здійснено митне оформлення товару за МД від №UA500020/2020/224488 та яке скасовано судовим рішенням; щодо митної декларації не зазначена дата подання, що не відповідає даним АСМО «Інспектор» та вимогам, встановленим Порядком № 631, Порядком № 643 щодо реквізитів МД.

Враховуючи вищевикладене, повідомлено, що питання щодо повернення СТОВ «ДОЧ-ХЛІБ» надмірно сплачених до бюджету сум митних платежів буде здійснено за результатами вжиття заходів декларантом щодо внесення змін до відомостей відповідних граф митних декларацій, що призвели до виникнення підстав щодо наявності надмірної сплати митних платежів, у зв`язку із скасуванням судовим рішенням рішень про коригування митної вартості згідно із положеннями ПКМУ № 450 та Порядку № 1145 у відповідності до пункту 43.4-1 статті 43 ПКУ та Порядку № 651 та подання заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів з дотриманням вимог ПКУ, МКУ та Порядку № 643 (а.с. 49-67).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2).

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4).

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення (п. 43.4-1).

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (п. 43.5).

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (п. 43.6).

Згідно із ч. 1 і 3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України затвердженого Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (далі - Порядок № 643).

Відповідно до п. 1 роз. ІІІ Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Пункт 3 роз. ІІІ Порядку № 643 закріплює, що у заяві зазначаються:

1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені;

2) причини виникнення такої суми коштів;

3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

4) напрям перерахування суми коштів:

на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;

для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби;

на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;

5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.

До заяви додаються:

документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені;

виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені;

документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Крім того, положеннями Порядку № 643 передбачено таке.

Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці (п. 4 роз. ІІІ).

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства) (п. 5 роз. ІІІ).

Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів (п. 6 роз. ІІІ).

Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання (п. 7 роз. ІІІ).

У разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби (п. 8 роз. ІІІ).

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 23.03.2021 № 32, в якій просив повернути надмірно сплачені суми митних платежів, авансованого платежу. До заяви додав копії рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі № 620/3819/20, згідно якого визнано протиправним та скасовано Рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів від 27.08.2020 №UA500020/2020/000100/2 та платіжних доручень від 20.08.2020 № 515 та від 28.08.2020 № 534.

За результатом розгляду вказаної заяви листом від 01.04.2021 № 7.10-2/15-01/13/4028 відповідач повідомив позивача, зокрема, про те, що:

в заяві зазначені реквізити рішення про коригування митної вартості, які не відповідають реквізитам рішення про коригування митної вартості, згідно з яким здійснено митне оформлення товару за МД від №UA500020/2020/224488 та яке скасовано судовим рішенням;

в поданій заяві щодо митної декларації не зазначена дата подання, що не відповідає даним АСМО «Інспектор» та вимогам, встановленим Порядком № 631, Порядком № 643 щодо реквізитів МД;

згідно даних АСМО «Інспектор» за МД від 28.08.2020 №UA500020/2020/224488 та митною декларацією, оформленими згідно з рішеннями про коригування митної вартості товарів, які скасовані згідно із судовим рішенням, суми податків, що підлягають до повернення, в відповідних графах митної декларації із способом розрахунку «99» - не обліковуються, що не відповідає вимогам, встановленим пунктом 43.4-1 статті 43 ПКУ, Порядком № 651 та Порядком № 643.

Повідомлено, що питання щодо повернення СТОВ «ДОЧ ХЛІБ» надмірно сплачених до бюджету сум митних платежів буде здійснено за результатами вжиття заходів декларантом щодо внесення змін до відомостей відповідних граф МД від 28.08.2020 №UA500020/2020/224488, що призвели до виникнення підстав щодо наявності надмірної сплати митних платежів, у зв`язку із скасуванням судовим рішенням рішення про коригування митної вартості згідно із положеннями ПКМУ № 450 та Порядку №1145 у відповідності до пункту 43.4-1 статті 43 ПКУ та Порядку № 651 та подання заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів з дотриманням вимог ПКУ, МКУ та Порядку № 643.

До таких посилань відповідача суд ставиться критично, оскільки заява позивача від 23.03.2021 № 32 (далі – заява № 32) та додані до неї документи в повній мірі відповідають вимогам, закріпленим у пункті 3 Порядку № 643. Суд зауважує, що співставляючи зміст заяви № 32 із доданими до неї документами, враховуючи неодноразове звернення позивача із подібними заява з приводу того самого питання, можна дійти висновку про допущення позивачем технічної помилки при зазначенні номеру Рішення про коригування митної вартості (замість №500020/2020/000100/2 позивач вказав № UA500020/2020/000121/2) та встановити яке Рішення має на увазі позивач, зокрема, його реквізити зазначені у рішенні суду, копію якого було додано позивачем. Крім того, п.3 Порядку № 643 містить вимогу, яка передбачає необхідність зазначення причини виникнення надмірно сплаченої суми коштів, а із змісту поданої заяви № 32 така причина вбачається. Також суд звертає увагу, що із змісту листа-відповіді від 01.04.2021 № 7.10-4/15-01/13/4028 вбачається, що відповідачу зрозуміло про яке Рішення про коригування митної вартості веде мову позивач у заяві № 32.

Щодо дати митної декларації, то суд зазначає, що співставляючи зміст заяви від 23.03.2021 № 32 із доданими до неї документами, враховуючи неодноразове звернення позивача із подібними заява з приводу того самого питання, та зважаючи на зазначений номер митної декларації, суд зауважує, що можна встановити дату митної декларації на яку посилається позивач. При цьому, суд звертає увагу, що із змісту листа-відповіді від 01.04.2021 № 7.10-4/15-01/13/4028 вбачається, що така дата відповідачу відома.

Суд зауважує, що надмірний формалізм відповідача при вирішенні питання щодо повернення позивачу надміру сплачених митних платежів, є порушенням права останнього на мирне володіння майном, закріплене в статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо посилань відповідача на те, що питання щодо повернення позивачу надмірно сплачених до бюджету сум митних платежів буде здійснено за результатами вжиття заходів декларантом щодо внесення змін до відомостей відповідних граф МД від 28.08.2020 №UA500020/2020/224488, то суд зазначає, що норми Податкового і Митного кодексів України, а також Порядку № 643 не вимагають від позивача таких дій - названі нормативні акти повернення надміру сплачених коштів ставлять в залежність від наявності самого факту переплати, яким в даному спорі слід визнати сплату позивачем завищеної митної вартості, яка була визначена йому незаконними рішеннями відповідача, а також подання відповідної заяви протягом 1095 днів, що також має місце в даному спорі.

Враховуючи викладене, суд знаходить відмову відповідача позивачу сформувати та надіслати до Казначейства на виконання висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені безпідставним.

Проаналізувавши зазначені вище норми, суд дійшов висновку, що позивач наділений правом на звернення до митного органу із заявою про повернення надміру сплачених сум митних платежів, з огляду на те, що в судовому порядку були встановлені обставини за яких, визначена відповідачем митна вартість (з яких обраховується митні платежі) імпортованого ним товару була відкоригована до розміру митної вартості, заявленої позивачем в поданих ним митних деклараціях, з яких спершу сплачувались відповідні розміри митних платежів.

Тому, у цьому випадку, вимога позивача зобов`язати митний орган сформувати висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені і надіслати його до Казначейства на виконання, є належним способом відновлення порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.04.2021 у справі № 814/1214/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Прохальна частина позовної заяви не містить посилання на те, якими діями чи бездіяльністю відповідача порушені права позивача.

Водночас, за приписами ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Слід наголосити, що ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України не вимагає від позивача юридичної оцінки дій відповідача, оскільки зазначена стаття не містить таких вимог до позовної заяви.

Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Подібна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, а також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.04.2021 у справі № 804/6512/17.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення у вказаній частині позовних вимог шляхом: визнання протиправною бездіяльності Одеської митниці Державної митної служби, яка полягає у не сформуванні та не надісланні на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЧ-ХЛІБ» від 23.03.2021 № 32; зобов`язання Одеської митниці Державної митної служби сформувати та надіслати на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок про повернення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ДОЧ-ХЛІБ» з державного бюджету України надміру сплачених митних платежів у загальному розмірі 55 289,41 грн.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби внести зміни до митної декларації UA500020/2020/224488, шляхом складання відповідного аркушу коригування, пов`язані із зобов`язанням повернення СТОВ «ДОЧ-ХЛІБ» надмірно сплачених сум митних платежів, за наслідками скасування Рішення про коригування митної вартості товарів від 27.08.2020 згідно рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 620/3819/20, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Частиною 7 ст. 269 Митного кодексу України встановлено, що порядок внесення змін до митних декларацій визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій» від 21.05.2012 № 450 затверджено Положення про митні декларації (далі - Положення про митні декларації), п. 37 якого, зокрема, регламентовано порядок дій митного органу щодо внесення змін до митної декларації після завершення митного оформлення.

Так, після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися, зокрема, шляхом: заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 (абз. 1, 4).

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом, зокрема, у разі необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу (абз. 7, 8).

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145 затверджено Порядок оформлення аркуша коригування (далі - Порядок № 1145).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1145 аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією (далі - МД), у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (абз. 6 п. 37 Положення про декларації).

З матеріалів справи слідує, що позивачем ставиться питання про внесення змін до митної декларації UA500020/2020/224488, які пов`язані із перерахуванням митних платежів.

При цьому, як вбачається із п. 3 Порядку № 1145 внесення змін до митної декларації відповідно до абз. 8 п. 37 Положення про митні декларації шляхом оформлення аркушу коригування може бути здійснено тільки після підтвердження факту повернення з державного бюджету суми надмірно та/або помилково сплачених коштів.

В силу приписів ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права, свободи та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки відповідачем на момент розгляду справи у суді не було вжито дій щодо формування та надіслання до Казначейства на виконання висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, що передує поверненню вказаних коштів та отриманню митним органом підтвердження вказаного факту, суд дійшов висновку, що вказана позовна вимога є передчасною та направлена на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, так як судовому захисту підлягає лише порушене право.

Суд зауважує, що згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 с. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 159, 241-243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЧ-ХЛІБ» до Одеської митниці Державної митної служби – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Державної митної служби, яка полягає у не сформуванні та не надісланні на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення з державного бюджету надміру сплачених сум митних за результатами розгляду заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЧ-ХЛІБ» від 23.03.2021 № 32.

Зобов`язати Одеську митницю Державної митної служби сформувати та надіслати на виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновок про повернення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ДОЧ-ХЛІБ» з державного бюджету України надміру сплачених митних платежів у загальному розмірі 55 289,41 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДОЧ-ХЛІБ» судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: СТОВ"Доч-хліб", вул. Привокзальна, 45, с. Велика Доч, Борзнянський район, Чернігівська область, 16431, код ЄДРПОУ 314799847.

Відповідач: Одеська митниця Державної митної служби, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 43333459.

Дата складення повного рішення суду - 16.08.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб