Рішення № 99091378, 18.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 серпня 2021 року справа № 520/10393/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства "Жовтневе трамвайне депо" (вул. Москалівська, буд. 199-А, м. Харків, 61157, код ЄДРПОУ 37765988) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство "Жовтневе трамвайне депо", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаупитслужби від 28.05.2021 про результати моніторингу закупівлі №UА-2021-04-21-003229-а, яка проведена Комунальним підприємством «Жовтневе трамвайне депо».

Ухвалою суду від 15.06.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позову та у відповіді на відзив позивачем вказано, що за результатом моніторингу Органом встановлено порушення абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону, внаслідок чого замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі її не відповідності встановленим пунктом 3 частини 2 статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства. За результатом моніторингу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено, що згідно з частиною 4 пункту 1 розділу 3 до тендерної документації учасник повинен надати інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, підготовлені у відповідності з вимогами Додатку 3 до тендерної документації. Проте, учасником надано інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики, що не відповідають вимогам Додатку 3 до тендерної документації, а саме не зазначено технічні вимоги, визначені переліком відповідно до пункту 8 Додатку З до тендерної документації. Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі її не відповідності встановленим пунктом 3 частини 2 статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, тобто не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Позивач вважає, що Учасник дотримався норм тендерної документації та абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та вважаємо, що Замовник дотримався норм чинного законодавства у сфері проведення процедури закупівлі та визначення переможця процедури закупівлі, оскільки згідно вимог Додатку 3 "Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" до тендерної документації, Замовником визначені вимоги щодо листа з детальними технічними характеристиками еквіваленту, якщо учасником подається еквівалент визначеного тендерною документацією Товару. Оскаржуваним висновком зобов`язано на власний розсуд здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, що створює негативні наслідки для позивача та порушує його права.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволені позову у зв`язку з тим, що за результатом моніторингу питання відповідності розгляду тендерних пропозицій публічної закупівлі, що оприлюднена на веб-порталі PROZORRO за номером UА-2021-04-21-003229-а встановлено: відповідно з частиною 4 пункту 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» до тендерної документації Позивачем встановлено, що учасник подає тендерну пропозицію в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення Замовником), та завантаження файлів, які повинні містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, підготовлені у відповідності з вимогами Додатку 3 до тендерної документації.

Виходячи зі змісту цієї вимоги в тендерній документації, позивач встановив обов`язок для учасника надати інформацію у відповідності з вимогами Додатку 3 до тендерної документації.

Проте моніторингом встановлено, що учасником-переможцем ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції надано документ «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі», що не відповідає по формі вимогам Додатку 3 до тендерної документації, а саме не зазначено технічні вимоги, визначені переліком відповідно до пункту 8 Додатку 3 до тендерної документації.

Відповідач зазначає, що позивач в тендерній документації самостійно встановив сталу форму Додатку №3, а саме документу, в якому міститься інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі «Технічна специфікація» та «Технічні вимоги». Учасник-переможець ФОП ОСОБА_1 в свою чергу відповідно до частини 4 пункту 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» до тендерної документації повинен був надати вищевказані документи у складі тендерної пропозиції, однак, надав їх у не відповідності до встановленої Позивачем форми.

Відповідач вказав, що позивач в позовній заяві не заперечує проти того, що учасником-переможцем ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції надано документ «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі», в якому не зазначено технічні вимоги, визначені переліком відповідно до пункту 8 Додатку 3 до тендерної документації.

Щодо твердження позивача в позовній заяві про те, що учасником було погоджено у складі його тендерної пропозиції саме товар, визначений Замовником, а не його еквівалент, і нібито у зв`язку з цим вказаний лист є необов`язковим, є безпідставним, документально не підтвердженим та суб`єктивним. Жодною окремо визначеною вимогою тендерної документації не встановлено для учасників право не подавати Додаток 3 у встановленій Замовником формі у разі погодження в складі тендерної пропозиції товару, визначеного Замовником, а не його еквівалент.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач, окрім іншого, вказав, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. У даному випаду відповідач не приймав таку вимогу. Жодні санкції до позивача з боку відповідача не застосовано, а тому задоволення позову не відновить жодні права позивача.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Щодо вимоги відповідача розглядати справу у порядку загального позовного провадження, суд зазначає, що така вимога міститься в прохальній частині відзиву на позовну заяву та не носить характеру процесуального документу, оскільки чинний КАС України визначає, що є заявою, клопотанням та запереченням.

Так, статті 166 та 167 КАС України містять чіткі вимоги до форми та змісту заяви, клопотання і заперечення. Проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що вимога, яка міститься у відзиві за правовою природою не є ані клопотанням, ані заявою, ані запереченням.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд наголошує, що оскільки зазначена вимога, заявлена представником відповідача у відзиві на позов, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 167 КАС України, то вона залишається без розгляду.

Повернення в даному випадку виконати фактично неможливо, оскільки зазначена вимога міститься в процесуальному документі – відзиві на позов.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, відповіді на відзив та заперечень, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем з підстав визначених пунктом 4 частини 2 статті 8 Закону (виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель) 27.05.2021 розпочато моніторинг процедури закупівлі відкриті торги №UA-2021-04-21-003229-а Комунальним підприємством «Жовтневе трамвайне депо» на закупівлю товарів код 19510000-4 CPV за ДК 021:2015 - Гумові вироби (гумотехнічні вироби) (код Єдиного закупівельного словника, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі ДК 021:2015: 19510000-4 — Гумові вироби)», код ДК 021:2015:19510000-4:Гумові вироби, очікуваною вартістю 2 505 450,00 грн.

27.05.2021 Офіс оприлюднив інформацію про початок моніторингу вказаної вище процедури публічних закупівель шляхом розміщення на порталі PROZORRO.

За результатами контрольного заходу Офісом складено та оприлюднено 28.05.2021 на веб-порталі PROZORRO текст висновку про результати моніторингу закупівлі від 28.05.2021, яким встановлено порушення позивачем вимог абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Не погоджуючись з висновком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922 -VIII в редакції від 19.04.2020 (далі - Закон) визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною 1 статті 8 Закону визначено, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Підстави, за наявності яких керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, визначені пунктами 1-5 частини 2 статті 8 Закону, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 6 статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень, (частина 8 статті 8 Закону).

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку (частина 9 статті 8 Закону).

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина 10 статті 8 Закону).

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження (частина 11 статті 8 Закону).

Форма висновку та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за №958/35241.

Саме на виконання вищевказаних норм права відповідачем складено оскаржуваний висновок.

Суд зазначає, що за змістом та формою висновок про результати моніторингу закупівель повністю відповідає вимогам статті 8 Закону та Порядку №522.

Судом встановлено, що в пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку визначено зобов`язання за наслідками встановлених відповідачем порушень:

- здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом недопущення в майбутньому порушень та протягом 5 робочих днів з дня опублікування висновку оприлюднити через електрону систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Доказів усунення таких порушень або опублікування інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень до суду не надано.

Щодо суті спору стосовно виявлених порушень, суд зазначає таке.

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно з пунктом 31 частини 1 статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Статтею 22 Закону встановлені обов`язкові складові, як повинна містити тендерна документація.

Відповідно частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам: дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкриті торги. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником відповідно до вимог предмета закупівлі та вимог Закону.

Роз`яснення щодо розробки тендерної документації надані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06.

Відповідачем у відзиві на позов вказано та не заперечувалось позивачем у ході розгляду справи, що за результатом моніторингу питання відповідності розгляду тендерних пропозицій публічної закупівлі, що оприлюднена на веб-порталі PROZORRO за номером UА-2021-04-21-003229-а встановлено: відповідно з частиною 4 пункту 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» до тендерної документації Позивачем встановлено, що учасник подає тендерну пропозицію в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення Замовником), та завантаження файлів, які повинні містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, підготовлені у відповідності з вимогами Додатку 3 до тендерної документації.

Виходячи зі змісту цієї вимоги в тендерній документації, позивач встановив обов`язок для учасника надати інформацію у відповідності з вимогами Додатку 3 до тендерної документації.

Проте моніторингом встановлено, що учасником-переможцем ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції надано документ «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі», що не відповідає по формі вимогам Додатку 3 до тендерної документації, а саме не зазначено технічні вимоги, визначені переліком відповідно до пункту 8 Додатку 3 до тендерної документації.

Відповідач зазначає, що позивач в тендерній документації самостійно встановив сталу форму Додатку №3, а саме документу, в якому міститься інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі «Технічна специфікація» та «Технічні вимоги».

Учасник-переможець ФОП ОСОБА_1 відповідно до частини 4 пункту 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» до тендерної документації повинен був надати вищевказані документи у складі тендерної пропозиції, однак, надав їх у не відповідності до встановленої позивачем форми.

Приписами абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі її не відповідності умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, встановленим пунктом 3 частини 2 статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Згідно ч. 9 ст. 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Проте позивач всупереч вищевказаним нормам не відхилив пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 як таку, що не відповідає умовам тендерної документації, та допустив до аукціону, а тому суд вважає правомірними висновки відповідача про те, що позивачем не дотримано вимог абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 31 Закону, а тому позовні вимоги про скасування висновку задоволенню не підлягають.

Аргументи позивача про те, що учасником погоджено у складі його тендерної пропозиції саме товар, визначений Замовником, а не його еквівалент, і зв`язку з цим вказаний лист є необов`язковим, є неприйнятними та спростовані доводами відповідача про те, що жодною окремо визначеною вимогою тендерної документації не встановлено для учасників право не подавати Додаток 3 у встановленій Замовником формі у разі погодження в складі тендерної пропозиції товару, визначеного Замовником, а не його еквівалент.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Комунального підприємства "Жовтневе трамвайне депо" (вул. Москалівська, буд. 199-А, м. Харків, 61157, код ЄДРПОУ 37765988) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 18 серпня 2021 року.

Суддя О.Г. Котеньов