Ухвала суду № 99090888, 19.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19 серпня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/7906/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Лубенської районної ради Полтавської області про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенської районної ради Полтавської області про:

- стягнення з Лубенської районної ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.02.2021 по день фактичного розрахунку;

- стягнення з Лубенської районної ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з не наданням документа про сплату судового збору.

Також ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року роз`яснено позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

18.08.2021 від позивача надійшла заява про відстрочення сплати судового збору, в якій позивач зазначив, що майновий стан позивача не дозволяє сплати суду судового збору в розмірі 908,00 грн., оскільки вона на даний час не працює, не перебуває на обліку у Пирятинській районній філії Полтавського обласного центру зайнятості, як безробітна, та не отримує допомогу по безробіттю. Крім того позивач має дитину, 2005 року народження

Суддя, розглянувши заяву позивача про відстрочення сплати судового збору вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору, його розстрочення або відстрочення є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, має навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є неприпустимим.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або доказів на підтвердження наявності будь-якої з обставин, передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", а також належних та допустимих доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, який перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством України розмірі.

Крім того, з позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої представником позивача зазначено, що остаточний розрахунок при звільненні з позивачем проведено 24 травня 2021 року.

Таким чином, відсутні умови, встановлені частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", за наявності яких суд може відстрочити позивачу сплату судового збору.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року № 2 до відома суддів доведено результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз`ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Виходячи з наведеного, право на доступ до суду не є абсолютним, а вимога процесуального закону про сплату судового збору не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В свою чергу частиною третьою статті 9 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

З огляду на викладене, заява позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Отже, позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк, недоліки позовної заяви не усунув.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 5 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху у встановлений для цього строк, суддя дійшла висновку вказану позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лубенської районної ради Полтавської області про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва