Рішення № 99090416, 19.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11148/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити перерахунок позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, виплаченої у 2020 році;

- визнати протиправною відмову Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити перерахунок позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, виплаченої у 2021 році;

- зобов`язати Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум;

- зобов`язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни. У 2020, 2021 роках позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж той, який встановлений частиною п`ятою статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. На думку позивача, після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 він набув право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як це встановлено частиною п`ятою статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Позивач уважає, що відповідачі порушили його право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020, 2021 роки у належному розмірі, відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим він звернувся з цим позовом до суду, який просить задовольнити у повному обсязі.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 14.07.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 02.08.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії – повернуто позивачу в частині позовних вимог про зобов`язання Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум.

Ухвалою судді від 02.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною відмови Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити перерахунок позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, виплаченої у 2020 році; визнання протиправною відмови Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити перерахунок позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, виплаченої у 2021 році; зобов`язання Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 13.10.2020, позивач є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради виплатив позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 3160,00 грн.

Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради виплатив позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі 3391,00 грн.

26.05.2021 позивач звернувся до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та 15.06.2021 - до Личакіського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявами, у яких просив нарахувати і виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020, 2021 роки відповідно у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

У відповідь на вказані заяви відповідачі листами від 31.05.2021 № 260308-3050, від 17.06.2021 № 260307-4554 повідомили позивачу про те, що підстав для такого перерахунку немає.

Вважаючи протиправною відмову відповідачів щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020, 2021 роки у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Суд зазначає, що ця справа за суб`єктним складом сторін, підставами та предметом позову відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20, а отже є типовою.

Відтак, при вирішенні цього спору суд відповідно до частини 3 статті 291 КАС України враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 29.09.2020 року за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20, застосовує наступні норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 2 статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон № 3551-ХІІ).

01 січня 1999 року набрав чинності Закон України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною четвертою такого змісту: “Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком”.

Підпунктом “б” підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом “б” підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.

Впродовж 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 3551-XII фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини 4 статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Водночас, 08 квітня 2021 року Кабінет Міністрів України відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України прийняв постанову № 325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - Постанова № 325), якою затвердив “Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань”.

Додатком до цього Порядку “Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” визначено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи - 3391 гривня.

Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII та Постанова № 325.

Виходячи із визначених у частині 4 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2021 році необхідно застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Так, Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 13 січня 2021 року, залишаючи без змін рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20, дійшла висновку, що разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому частиною 4 статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.

Оскільки у межах спірних правовідносин позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, то він відповідно до частини 4 статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи те, що разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж це передбачено частиною 4 статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, суд доходить висновку про порушення відповідачем права позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Таким чином, відмова Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком є протиправною, а тому позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, оскільки відмову Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у перерахунку та виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком суд визнав протиправною, то з метою ефективного захисту порушених прав позивача такими діями, належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум допомоги.

Щодо позовним вимог в частині визнання протиправною відмови Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити перерахунок позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, виплаченої у 2020 році суд зазначає наступне.

За змістом ст. 17-1 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Однак позивач з заявою про виплату йому разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року звернувся до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 15.06.2021, тобто передбаченим вказаною нормою закону правом на звернення за отриманням такої допомоги у встановлений строк не скористався.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання протиправною відмови Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у перерахунку та виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.

Відтак, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача немає.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення”, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити перерахунок позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, виплаченої у 2021 році.

Зобов`язати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум допомоги.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Розподіл судового збору не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач-1 – Личаківський відділ соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79000, м. Львів, вул. К. Левицького, 67; код ЄДРПОУ 26180956)

Відповідач-2 – Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (79049, м. Львів, пр. Червоної Калини, 66; код ЄДРПОУ 26056848)

Суддя Сидор Н.Т.