Рішення № 99090318, 18.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6634/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області в особі виконавчого комітету Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області в особі виконавчого комітету Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області в особі виконавчого комітету Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо не виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Козівської сільської ради, а саме: Церква Собору Св. Івана Хрестителя, що знаходиться за адресою: село Мита та Церква Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться за адресою: село Сухий Потік та неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Козівської сільської ради, а саме: Церква Собору Св. Івана Хрестителя, що знаходиться за адресою: село Мита та Церква Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться за адресою: село Сухий Потік;

- зобов`язати Козівську сільську раду Стрийського району Львівської області Львівської області в особі виконавчого комітету Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території Козівської сільської ради, а саме: Церква Собору Св. Івана Хрестителя, що знаходиться за адресою: село Мита та Церква Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться за адресою: село Сухий Потік та подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Козівської сільської ради, а саме: Церква Собору Св. Івана Хрестителя, що знаходиться за адресою: село Мита та Церква Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться за адресою : село Сухий Потік.

В обґрунтування позовних вимог представником прокуратури зазначено, що моніторингом Державного реєстру нерухомих пам`яток України встановлено, що в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України немає жодної пам`ятки культурної спадщини національного чи місцевого значення, що знаходяться на території с.Мита та с.Сухий Потік Стрийського району Львівської області. Водночас, вивченням інформації Сколівської РДА від 27.01.2021 та додатку до неї №4 встановлено, що на території с.Мита та с.Сухий Потік Сколівського району Львівської області розташовані 2 пам`ятки культурної спадщини, а саме: на території села Мита- Церква Собору Св.Івана Хрестителя; на території села Сухий Потік - Церква Різдва Пресвятої Богородиці, на які не складено облікову документацію. Крім цього, вивченням інформації Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 21.01.2020 встановлено, що сільською радою не вживались заходи щодо складання облікової документації об`єктів культурної спадщини та бюджетами сільської ради кошти на складання облікової документації об`єктів культурної спадщини, не передбачались, оскільки такі питання взагалі не розглядались. У зв`язку із бездіяльністю відповідача, представник прокуратури звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 26.04.2021 судом відкрито спрощене позовне провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

Відповідач правом подання відзиву передбаченим ч.1 ст. 261 КАС України не скористався, у зв`язку з чим, судом в силу вимог ч.6 ст. 162 КАС України вирішено здійснювати розгляд справи на основі наявних в матеріалах справи письмових доказах.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів справи, Стрийською окружною прокуратурою здійснено моніторинг Державного реєстру нерухомих пам`яток України та встановлено, що в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України немає жодної пам`ятки культурної спадщини національного чи місцевого значення, що знаходяться на території с.Мита та с.Сухий Потік Стрийського району Львівської області.

Згідно інформації Сколівської РДА від 27.01.2021 та додатку до неї №4 встановлено, що на території с.Мита та с.Сухий Потік Сколівського району Львівської області розташовані 2 пам`ятки культурної спадщини, а саме: на території села Мита - Церква Собору Св.Івана Хрестителя; на території села Сухий Потік - Церква Різдва Пресвятої Богородиці, на які не складено облікову документацію.

Крім цього, вивченням інформації Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 21.01.2020 встановлено, що сільською радою не вживались заходи щодо складання облікової документації об`єктів культурної спадщини та бюджетами сільської ради кошти на складання облікової документації об`єктів культурної спадщини, не передбачались, оскільки такі питання взагалі не розглядались. У зв`язку із бездіяльністю відповідача, представник прокуратури звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 6. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно із ст.ст. 3-6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Так, частиною 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини: 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини: 5) подання Кабінете Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення: 6) занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

При цьому частиною 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території: 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України: 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам`яток та в історичних ареалах населених місць.

Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №452, якою затверджено Порядку визначення категорій пам`яток.

Зокрема, п. 1. Порядку передбачено, що згідно з цим Порядком визначаються категорії пам`яток для внесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр).

Попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним цим Порядком, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури (п. 5 Порядку).

Разом з цим, Порядок обліку об`єктів культурної спадщини регламентовано наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158.

Зокрема, облік об`єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фото-фіксацію об`єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об`єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об`єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (п. 1.3. Порядку).

На виявлені об`єкти культурної спадщини складається облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 2.3. Порядку).

Таким чином, занесенню об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, виконавчого органу Козівської сільської ради, який повинен виготовити облікову документацію на кожен із об`єктів культурної спадщини та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня (Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації).

Форму облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 № 295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за№ 693/9292 (п. 4.2. Порядку).

Фінансування робіт із складання облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік. та інших джерел, не заборонених законодавством (п. 4.3. Порядку).

В той же час, згідно інформації Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 21.01.2020 встановлено, що бюджетами сільської ради кошти на складання облікової документації об`єктів культурної спадщини, не передбачались, оскільки такі питання взагалі не розглядались на сесіях.

Документи на об`єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів (п. 4.4. Порядку).

Більше того, п.5.1 Порядку передбачено, що відповідно до пункту 4 розділу 11 «Прикінцеві положення» Закону України від 16 грудня 2004 року № 2245-1V «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», до вирішення питання про їх включення (невключения) до Реєстру вважаються пам`ятками відповідно національного чи місцевого значення.

Для вирішення питання про занесення (незанесення) до Реєстру об`єктів культурної спадщини, включених до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення, зазначених у пункті 5,1 цього Порядку, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних. Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради забезпечують проведення перегляду цих списків (переліків). З цією метою орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних. Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть створювати комісію з перегляду списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення, зазначених у пункті 5.1 цього Порядку, до склад) якої входять представники відповідного органх охорони культурної спадщини та кваліфіковані фахівці-практики відповідної спеціалізації (археологи, архітектори, історики, мистецтвознавці тощо), або укладати контракти на проведення перегляду з науково-дослідними та науково- проектними установами, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини (п. 5.2. Порядку).

Пунктом 5.3.Порядку передбачено, що під час перегляду здійснюється перевірка фактичної наявності об`єкта культурної спадщини, уточнення місцезнаходження (адреси) об`єкта культурної спадщини відповідно до сучасного найменування адміністративно- територіальних одиниць (області, району, міста, селища, села), вулиць, уточнення даних обліку про об`єкт культурної спадщини (назва, датування, вид. категорія), натурні обстеження об`єкта культурної спадщини, визначення його технічного стану, складання акта технічного стану, визначення культурної цінності об`єкта та обґрунтування занесення (незанесення) його до Реєстр), поновлення матеріалів фотофіксації об`єкта культурної спадщини, складання облікової документації.

Розгляд зазначеного Переліку з доданою до нього обліковою документацією на кожний із рекомендованих для занесення (незанесення) до Реєстру об`єктів культурної спадщини здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 3.1 розділу 111 цього Порядку (п. 5.4. Порядку).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які створюються радами для здійснення виконавчих функцій, повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.

Ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.

Одночасно, п.10 пункту «б» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закон) створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 11 Закон) України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Правовий аналіз зазначених вище норм дають підстави для висновку, що у даному спорі саме на відповідача - Козівську сільську раду Стрийського району Львівської області в особі виконавчого комітету Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області покладається обов`язок виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території сіл Мита та Сухий Потік Стрийського району Львівської області та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі № З-рп/99 від 08.04.1999. прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Одночасно, згідно із вказаним рішенням Конституційного Суду України, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6. 7. 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій.

Таким чином, у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а бездіяльність відповідача порушує норми діючого законодавства, що регулює відносини у сфері охорони культурної спадщини.

З огляду на викладене, керівник Стрийської окружної прокуратури, реалізували надані законом представницькі повноваження, з метою захисту інтересів держави, звертається до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Козівською сільською радою вчинити певні дії. та реалізує покладені від імені держави повноваження по захисту інтересів держави і відповідно до ч. 5 ст. 53 КАС України набуває статусу позивача.

Разом з тим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.11.2019 по справі №804/4585/18 зробив висновок про те, що незгода суду з наведеним в адміністративному позові на виконання частини четвертої статті 53 КАС України обгрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, які і неподанням прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 у справі №587/460/16-ц.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з тим, що відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області звертається до суду за захистом державних інтересів і набуває статусу позивача.

Підставою для представництва інтересів держави шляхом подання позову є бездіяльність відповідача щодо виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території села Мита, а саме: Церква Собору Св.Івана Хрестителя та на території села Сухий Потік- Церква Різдва Пресвятої Богородиці Стрийського району Львівської області, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищою рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Оскільки невжиття заходів щодо подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення розглядуваних об`єктів культурної спадщини до Державного реєстр) нерухомих пам`яток України сприяє запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпеченню захисту, збереженню, утриманню, відповідному використанню, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території Козівської сільської ради.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Шевченка,89) до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області в особі виконавчого комітету Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області (82631, Львівська область, Стрийський район, с. Козьова, вул. Європейська, 46, код ЄДРПОУ - 04370455) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області в особі виконавчого комітету Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо не виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Козівської сільської ради, а саме: Церква Собору Св. Івана Хрестителя, що знаходиться за адресою: село Мита та Церква Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться за адресою: село Сухий Потік та неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Козівської сільської ради, а саме: Церква Собору Св. Івана Хрестителя, що знаходиться за адресою: село Мита та Церква Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться за адресою: село Сухий Потік.

Зобов`язати Козівську сільську раду Стрийського району Львівської області Львівської області в особі виконавчого комітету Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на кожен із об`єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території Козівської сільської ради, а саме: Церква Собору Св. Івана Хрестителя, що знаходиться за адресою: село Мита та Церква Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться за адресою: село Сухий Потік та подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Козівської сільської ради, а саме: Церква Собору Св. Івана Хрестителя, що знаходиться за адресою: село Мита та Церква Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться за адресою: село Сухий Потік.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський