Рішення № 99089041, 18.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 р. Справа№200/7888/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 05.04.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.1 частини 2 ст. 114 року ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, 13.04.2021 року відповідачем було винесено рішення №232, яким у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відмовлено. Оскаржуване рішення мотивовано тим, що призначити пенсію на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» неможливо через недосягнення пенсійного віку, а саме: 50 років. Крім того, не враховано періоди роботи з 01.11.2003 року по 26.11.2006 року, з 01.12.2006 року по 23.01.2014 року, з 02.04.2018 року по 16.02.2020 року на підприємстві ПрАТ «Азовелектросталь» за посадою машиніст крана металургійного виробництва, зайнятий на гарячих ділянках робіт згідно довідкам №235, 236 від 18.06.2020 року та №141 від 30.04.2020 року у зв`язку з тим, що не надано виписок із наказів по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, що не відповідає вимогам Порядку №383. Крім того, відповідачем в рішенні зазначено, що на день звернення страховий стаж становить 28 років 6 місяців 8 днів, пільговий стаж за Списком №1 становить 12 років 01 місяць 4 днів.

Позивач вважає свої конституційні права порушеними та просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.04.2021 року щодо відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком відповідно до п.1 частини 2 ст. 114 року ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо не призначення і не нарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком відповідно до п.1 частини 2 ст. 114 року ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області зарахувати ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.11.2003 року по 26.11.2006 року, з 01.12.2006 року по 23.01.2014 року, з 02.04.2018 року по 16.02.2020 року на підприємстві ПрАТ «Азовелектросталь» за посадою машиніст крана металургійного виробництва, зайнятий на гарячих ділянках робіт, що дає право на призначення пенсії за ч. 2 п. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до п.1 частини 2 ст. 114 року ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з досягненням 45-річного віку за наявності 28 років 6 місяців 8 днів загального трудового стажу, з них пільгового стажу 12 років 1 місяць 4 дні.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на безпідставність позиції ОСОБА_1 та зазначив, що спірні періоди не зараховані до страхового стажу на законних підставах. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.06.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено засідання по справі.

29.07.2021 року клопотання про проведення розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін в порядку загального позовного провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту.

05.04.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.1 частини 2 ст. 114 року ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно даних трудової книжки НОМЕР_1 (в частні спірних періодів), позивач з 01.11.2003 року переведений в тому ж ЗАТ «Азовелектросталь» машиністом крану металургійного виробництва, зайнятий на гарячих дільницях робіт 5 розряду (по 01.12.2006 року); з 01.12.2006 року переведений в сталеплавильний цех № 105 машиністом крану (крановщиком) зайнятим на гарячих дільницях робіт в сталеплавильному виробництві 5 розряду (по 23.01.2014 року); 02.04.2018 року по 16.02.2020 року - робоче місце атестоване як машиніст крана металургійного виробництва, зайнятий на гарячих ділянках робіт 5 розряду.

13.04.2021 року відповідачем було винесено рішення №232, яким у призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах відмовлено. Оскаржуване рішення мотивовано тим, що призначити пенсію на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» неможливо через недосягнення пенсійного віку, а саме: 50 років. Крім того, не враховано періоди роботи з 01.11.2003 року по 26.11.2006 року, з 01.12.2006 року по 23.01.2014 року, з 02.04.2018 року по 16.02.2020 року на підприємстві ПрАТ «Азовелектросталь» за посадою машиніст крана металургійного виробництва, зайнятий на гарячих ділянках робіт згідно довідкам №235, 236 від 18.06.2020 року та №141 від 30.04.2020 року у зв`язку з тим, що не надано виписок із наказів по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, що не відповідає вимогам Порядку №383. Крім того, відповідачем в рішенні зазначено, що на день звернення страховий стаж становить 28 років 6 місяців 8 днів, пільговий стаж за Списком №1 становить 12 років 01 місяць 4 днів.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі – орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно із ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, п.п.1,2 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як вже було зазначено вище, відповідно даних трудової книжки НОМЕР_1 (в частині спірних періодів), позивач з 01.11.2003 року переведений в тому ж ЗАТ «Азовелектросталь» машиністом крану металургійного виробництва, зайнятий на гарячих дільницях робіт 5 розряду (по 01.12.2006 року); з 01.12.2006 року переведений в сталеплавильний цех № 105 машиністом крану (крановщиком) зайнятим на гарячих дільницях робіт в сталеплавильному виробництві 5 розряду (по 23.01.2014 року); 02.04.2018 року по 16.02.2020 року - робоче місце атестоване як машиніст крана металургійного виробництва, зайнятий на гарячих ділянках робіт 5 розряду.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Проте трудова книжка позивача містить вичерпні дані для розгляду питання про призначення пенсії.

Пунктом 20 Порядку № 637 зазначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного

доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналізуючи зазначені положення суд наголошує, що Порядок №637 не містить вимог зазначення Постанов, які в певний проміжок часу, регулювали спірні правовідносини.

Крім цього суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у довідках, що підтверджують пільговий стаж.

Щодо позиції відповідача з приводу атестації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та розробленими Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров`я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

За приписами п.п. 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Частиною 2 п. 4 цього Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов`язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або не своєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Також суд наголошує, шо надання інформації до системи персоніфікованого обліку не відноситься до обов`язків працівника, відповідно відсутність даних у системі персоніфікованого обліку не повинна обмежувати права пенсіонера.

Таким чином, згідно вищенаведених правових висновків суд вважає визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.04.2021 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком відповідно до п.1 частини 2 ст. 114 року ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо не призначення і не нарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком відповідно до п.1 частини 2 ст. 114 року ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області зарахувати ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.11.2003 року по 26.11.2006 року, з 01.12.2006 року по 23.01.2014 року, з 02.04.2018 року по 16.02.2020 року на підприємстві ПрАТ «Азовелектросталь» за посадою машиніст крана металургійного виробництва, зайнятий на гарячих ділянках робіт, що дає право на призначення пенсії за ч. 2 п. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги щодо зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до п.1 частини 2 ст. 114 року ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з досягненням 45-річного віку за наявності 28 років 6 місяців 8 днів загального трудового стажу, з них пільгового стажу 12 років 1 місяць 4 дні задоволенню не підлягають з огляду на те, що призначення пенсії відноситься до дискреційних повноважень відповідача, яке не може бути замінено рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Керуючись зазначеним, з метою належного та повного захисту прав позивача, які безпосередньо охоплюють соціальні права, гарантовані ст. 46 Конституції України, суд вважає за належне вийти за межі позовних вимог та зобов*язати Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ) повторно розглядути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) від 05.04.2021 року про призначення пенсії згідно п.1 частини 2 ст. 114 року ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.04.2021 року щодо відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком відповідно до п.1 частини 2 ст. 114 року ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо не призначення і не нарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком відповідно до п.1 частини 2 ст. 114 року ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області зарахувати ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.11.2003 року по 26.11.2006 року, з 01.12.2006 року по 23.01.2014 року, з 02.04.2018 року по 16.02.2020 року на підприємстві ПрАТ «Азовелектросталь» за посадою машиніст крана металургійного виробництва, зайнятий на гарячих ділянках робіт, що дає право на призначення пенсії за ч. 2 п. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов*язати Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ) повторно розглядути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) від 05.04.2021 року про призначення пенсії згідно п.1 частини 2 ст. 114 року ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Суддя В.В. Стойка