Ухвала суду № 99089040, 18.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

18 серпня 2021 р. Справа №200/7871/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов`янського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області в якій просила:

визнати протиправною бездіяльність Слов`янського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 в сумі 72 735, 54 грн.;

стягнути з Слов`янського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 нараховану суму пенсії у розмірі 72 735, 54 грн.

До суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про заміну відповідача на належного.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Відповідно до приписів статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. У разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Проте, згідно ч. 1 ст. 106 Цивільного Кодексу України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 107 Цивільного Кодексу України, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення).

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 року № 925 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України” Кабінет Міністрів України, постановив реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях шляхом приєднання до головних управлінь Пенсійного фонду України в Донецькій та Луганській областях за переліком згідно з додатком.

Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України 20 жовтня 2011 р. N 1074 (далі – Порядок №1074).

Цей Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів.

Відповідно до п.п. 5-8, 12-1, 23 Порядку №1074, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять, у тому числі, у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.

Передавальний акт чи розподільчий або ліквідаційний баланс складається комісією після закінчення строку пред`явлення вимог кредиторами та задоволення або відхилення таких вимог, підписується членом комісії - бухгалтером та затверджується головою комісії. Розподільчий баланс або передавальний акт повинен містити положення про правонаступництво щодо всіх фінансових зобов`язань органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняється, всіх його кредиторів та боржників, у тому числі зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про передачу повноважень і функцій від одного органу виконавчої влади до іншого без утворення нового органу здійснення органом виконавчої влади переданих йому повноважень і функцій починається через 60 календарних днів з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про внесення відповідних змін до положення про такий орган.

Орган виконавчої влади, повноваження і функції якого передаються іншому органу виконавчої влади, продовжує їх здійснення протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України, зазначеним в абзаці першому цього пункту.

Якщо орган виконавчої влади може приступити до здійснення переданих йому повноважень і функцій раніше настання строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту, такий орган видає наказ про початок здійснення відповідних повноважень та виконання відповідних функцій, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. У такому наказі зазначається інформація про дату початку здійснення відповідних повноважень і виконання відповідних функцій. Інформація про видання зазначеного наказу надсилається органу виконавчої влади, повноваження та функції якого передаються.

Системно дослідивши доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області та нормативно-правові акти, якими врегульовано питання реорганізації Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, суд дійшов висновку, що момент передачі прав та обов`язків відповідача по справі може бути підтверджено передавальним актом, актом Кабінету Міністрів України про внесення відповідних змін до положення про такий орган, або наказом про початок здійснення відповідних повноважень та виконання відповідних функцій, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.

Зазначених документів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області суду не надано, доводів та доказів щодо внесення змін до положення про Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не вказано, тобто факт початку виконання останнім повноважень відповідача по справі станом на час вирішення даного клопотання не підтверджено.

Враховуючи викладене клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області є передчасним та не підлягає задоволенню.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2019 року по справі №200/12695/18-а, яке набуло законної сили 05.03.2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання відновити виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період задоволено частково. Визнано протиправними дії Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року. Зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) відновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01 квітня 2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду позивачу поновлено виплату пенсії з 01.05.2019. При цьому, відповідач зазначає, що заборгованість буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України на умовах окремого порядку.

Таким чином, наявність заборгованості з пенсії за період з 01.04.2017 в сумі 72 735, 54 відповідач не заперечує.

Відповідно достатті 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно із положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленомуст. 287 цього Кодексу (ч. 8ст. 382 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 року у справі № 440/1810/19.

Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2019 року по справі №200/12695/18-а.

Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту – визнання протиправною бездіяльності Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати заборгованості з пенсії ОСОБА_1 в розмірі 72 735, 54грн. та стягнення з Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахованої суми пенсії у розмірі 72 735, 54грн. - є одним із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2019 року по справі №200/12695/18-а.

Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Наявність спеціальних правових нормКАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, суд вбачає наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, від 03 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18, від 21.12.2020 по справі № 440/1810/19.

Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 142, 238 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про заміну відповідача по справі – відмовити.

Закрити провадження в адміністративній справі № 200/7871/21 за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Стойка