Постанова № 9908853, 22.02.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

справа № 2а-9003/09/0470

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2010 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

при секретарі Чупіній О.В.

за участю представника позивача - Пасічник А.А.

представника відповідача - Кайноги Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Приватагро-Черкаси, третя особа: генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю Приватагро-ЧеркасиСоломка Ю.М.,

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Приватагро-Черкаси, третя особа: генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю Приватагро-ЧеркасиСоломка Ю.М., про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві представником позивача було зазначено, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений ч. 1 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні(№ 875-XII від 21.03.1991р., зі змінами та доповненнями), внаслідок чого до нього були застосовані адміністративно-господарські санкції у розмірі 74290 грн. 32 коп. Сума адміністративно-господарських санкції своєчасно відповідачем не була сплачена, у звязку з чим була нарахована пеня у сумі 2318 грн. 16 грн. Внаслідок несплати відповідачем вищевказаним сум адміністративно-господарських санкцій та пені, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 76608 грн. 48 коп., що в свою чергу, завдає шкоди інтересам держави, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що обовязок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обовязком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, такий обовязок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Позивачем не надано доказів того, чи направлялись інваліди для працевлаштування і, відповідно, з чиєї вини направлені не були працевлаштовані або їм відмовлено у працевлаштуванні на вакантні посади, тому у підприємства відсутня вина у невиконанні нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. На виробництві підприємства є шкідливі умови праці, що унеможливлює використання праці інвалідів за станом здоровя та взагалі товариство з обмеженою відповідальністю Приватагро-Черкасизнаходиться в стані припинення (а.с. 33-35).

Третя особа в судове засідання не прибула в пяте, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог п. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 19.08.2009р. та від 25.12.2009р. (а.с. 31, 79).

За даних обставин суд, керуючись положеннями ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив наступне.

Посадовою особою Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів була проведена невиїзна перевірка стану виконання ст. 19 та ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" товариством з обмеженою відповідальністю Приватагро-Черкаси(а.с. 10). Перевіркою було встановлено, що відповідачем у 2008р. не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, внаслідок чого підприємством не були самостійно нараховані адміністративно-господарські санкції (а.с. 10), що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого Постановою КМУ від 26 вересня 2002 року № 1434, із внесеними змінами від 15.11.2006р. №1602 Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України та підпорядковується йому.

Основним завданням Фонду соціального захисту інвалідів є контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991р. Фонд соціального захисту інвалідів має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів. Суми адміністративно-господарських санкцій використовуються на фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Частинами 1 та 3 ст. 18 Закону України № 875-ХІІ визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації,

- забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством,

- надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів,

- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто відповідальність за працевлаштування інвалідів несуть у рівній мірі як органи державної служби зайнятості, так і підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1836 Про реалізацію статті 181 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україніпотреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний, спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.

Згідно з ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, і організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі “чотирьох” відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Частина 1 пункту 2 Порядку встановлює, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом .

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України № 875-ХІІ та п. 3.7. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", відповідач мав би розрахувати та у рядку 06 - відобразити суму коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України № 875-ХІІ.

На виконання наведених вимог, відповідачем було подано до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007р. В даному звіті чітко зазначено, що на підприємстві в 2008 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 418 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 11 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 17 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 7855 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 18791 грн. (а.с. 7).

Частина 3 пункту 2 Порядку зазначає, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 р. N 420, товариство з обмеженою відповідальністю Приватагро-Черкасине надавало до органів служби зайнятості інформацію про кількість створених робочих місць для працевлаштування інвалідів, на які можливе працевлаштування інвалідів протягом 2008р., що підтверджується листами Черкаського районного центру зайнятості № 1618/05 від 27.10.2009р. та № 1443 від 11.06.2009р. (а.с.53-54), що унеможливило направлення центром зайнятості інвалідів для працевлаштування на підприємство.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГК України).

У ГК України відсутнє визначення поняття “правопорушення”. Але застосовуючи аналогію закон ми можемо звернутись до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), яка встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Як вбачається з вище наведених норм чинного законодавства Відповідач несе господарсько-правову відповідальність у вигляді застосування до останнього адміністративно-господарських санкцій, саме за вчинення правопорушення у сфері господарювання, а невід'ємним елементом останнього є наявність вини. Вказані вище докази такі як Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою 10-ПІ, листи Черкаського районного центру зайнятості № 1618/05 від 27.10.2009р. та № 1443 від 11.06.2009р., що свідчать про неподання до центру зайнятості відомостей про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів на підприємстві, та не вчинення відповідачем жодних інших дій для працевлаштування інвалідів (як то розміщення оголошень, участь в круглих столах тощо) свідчать про те, що Відповідач вчинив правопорушення у сфері господарювання, тобто порушив правила здійснення господарської діяльності в сфері соціального захисту прав та законних інтересів інвалідів, оскільки наявна вина у тому, що на підприємстві у 2008 рік не було повністю виконано норматив по працевлаштуванню інвалідів .

Посилання відповідача на те, що товариство з обмеженою відповідальністю Приватагро-Черкасине може нести відповідальність в даних спірних правовідносинах, оскільки знаходиться в стадії припинення, суд вважає не обґрунтованими разом з вимогою про зупинення провадження у справі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємцівюридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, а згідно з п. 1 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, - до встановлення правонаступника, а тому, з огляду на те, що юридична особа-відповідач не ліквідована (відсутній відповідний запис в ЄДРПОУ), в судовому засіданні судом було ухвалено відмовити в задоволенні даного клопотання.

А відтак суд вважає, що на підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що товариством з обмеженою відповідальністю Приватагро-Черкасине було вжито усіх залежних від нього заходів для організації і забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу та не було повністю виконано вимоги ч. 3 ст. 18, ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 875-ХІІ. Позивач відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, тому вимога останнього про зобов'язання Відповідача за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснити розрахунок та сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати працівника у 2008 році та пеню за порушення терміну сплати вказаних санкцій на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 122, 128, 162, 163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Приватагро-Черкаси, третя особа: генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю Приватагро-Черкаси Соломка Ю.М., про стягнення заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Приватагро-Черкаси(ЄДРПОУ 33282749, МФО 354347, р/р 26008060003471, в філії Черкаського ГРУ ЗАТ КБ Приватбанк) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31217230700002, МФО 854018, код ЄДРПОУ 21368023, ГУДКУ у Черкаській області) адміністративно-господарські санкції у сумі 74290 (сімдесят чотири тисячі двісті девяносто) грн. 32 коп. та пеню у розмірі 2318 (дві тисячі триста вісімнадцять) грн. 16 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 26.02.2010 року.

Суддя І. В. Юхно