Рішення № 99085979, 19.08.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1482/21

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс агромарс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія», м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області

про стягнення грошових коштів

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи) та процесуальні дії у справі

1.1.20.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс агромарс» (далі – позивач, ТОВ «Комплекс агромарс») звернулось до Господарського суду Київської області (далі – суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (далі – відповідач, ТОВ «Експансія») про стягнення з останнього 82 323,48грн основного боргу, 751,94грн 3 % річних, 9,12грн пені та 2 644,11грн інфляційних втрат. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 526, 530, 610, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та вказує на неналежне виконання відповідачем умов договорів поставки в частині здійснення повної оплати за поставлений товар.

1.2. Ухвалою суду від 24.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано сторонам подати до суду заяви по суті справи, визначені у ст. 161 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

1.3. 28.05.2021 вищевказана ухвала була отримана ТОВ «Експансія», що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.06.2021 (т. 1 а.с.243), однак, правом, передбаченим ст. 178 ГПК України, відповідач не скористався та відзиву на позовну заяву не надав.

Ураховуючи зазначене та те, що відповідач був належним чином повідомленим про розгляд відповідної позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

2. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

26.10.2017 та 29.10.2017 між ТОВ «Комплекс агромарс» (постачальник) та ТОВ «Експансія» (покупець) укладеніаналогічні за своїм змістомдоговори поставки №126/68/2017/КАМ/М (далі –Договір №126), №2166-1В/2017/КАМ/М (далі – Договір №2166), №141/70/2017/КАМ/М-1В-2017/КАМ/М (далі – Договір №141), №129/69/2017/КАМ/М (далі – Договір - №129), із відповідними змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 яких постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору та замовлення. Товар поставляється в асортименті, узгодженому сторонами договору в логістичній специфікацій (додаток №1) та за цінами, що визначені в прайс-листі (додаток №2), які є невід`ємною частиною цього договору (т. 1 а.с. 10-55, 61-107, 111-142, 152-197).

Ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних накладних за цим договором (п. 2.7 Договорів).

Відповідно до п. 2.10 Договорів, зокрема, оплата за товар здійснюється протягом 21 календарних днів від поставки (дати поставки) за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п.п. 2.9 та п.п. 4.7 даного договору.

У п. 3.6 Договорів сторони, зокрема, домовились про те, що передача товару постачальником і його приймання покупцем по найменуванню, кількості і ціні проводиться на підставі видаткової та товарно-транспортної накладної.

Даний договір набирає силу з моменту його підписання сторонами і діє по 25.10.2020, а в частині зобов`язань, що залишились невиконаними на вказану дату – до повного виконання таких зобов`язань сторонами. У такому випадку, якщо сторони, у термін не менш ніж за 20 календарних днів, до закінчення терміну дії даного договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік, при цьому кількість такої пролонгації не обмежується (п. 11.1 Договорів).

Відповідно до логістичних специфікацій та прас-листів, які є невід`ємними частинами Договорів постачальник здійснює поставку покупцю м`ясо-продукцію.

На виконання умов зазначених Договорів постачальник поставив, а покупець, у свою чергу, прийняв відповідний товар, що підтверджується підписаними між сторонами без зауважень видатковими (товарно-транспортними) накладними та актами прийому-передачі продукції, а саме:№КА-00036038 від 15.10.2020 на суму 10 221,17грн (за Договором №126; т. 1 а.с. 57-58); №КА-00037897 від 30.10.2020 на суму 8 267,86грн (за Договором №126; т. 1 а.с. 59-60); №КА-00035954 від 15.10.2020 на суму 15 277,02грн (за Договором №2166; т. 1 а.с. 109-110); №КА-00038679 від 06.11.2020 на суму 11 805,85грн (за Договором №141; т. 1 а.с. 144-145); №КА-00038754 від 06.11.2020 на суму 10 806,13грн (за Договором №141; т. 1 а.с. 146-147); №КА-00039550 від 13.11.2020 на суму 12 651,06грн (за Договором №141; т. 1 а.с. 148-149); №КА-00039641 від 15.11.2020 на суму 9 275,05грн (за Договором №141; т. 1 а.с. 150-151); №КА-00036200 від 16.10.2020 на суму 9 621,71грн (за Договором №129; т. 1 а.с. 199-200); №КА-00036754 від 21.10.2020 на суму 8 983,00грн (за Договором №129; т. 1 а.с. 201-202); №КА-00039984 від 18.11.2020 на суму 10 713,34грн (за Договором №129; т. 1 а.с. 203-204).

Доказів повної оплати поставленого ТОВ «Комплекс агромарс» товару до ТОВ «Експансія», останнім суду надано не було.

3. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив наявну у нього заборгованість перед позивачем, останній нарахував ТОВ «Експансія» відповідні санкції та звернувся із даним позовом до суду.

4. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладені між сторонами Договори за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов`язань міститься у ст. 193 ГК України.

Як встановлено судом, позивачем поставлено відповідачу товар, що підтверджується підписаними між сторонами без зауважень видатковими (товарно-транспортними) накладними та актами прийому-передачі продукції:на суму 18 489,03грн на виконання умов Договору №126; на суму 15 277,02грн на виконання умов Договору №2166;на суму 44 538,09грн на виконання умов Договору №141; на суму 29 318,05грн на виконання умов Договору №129. Усього товар поставлено на суму 107 572,19грн. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проаналізувавши п. 2.10 Договору, яким визначено строки та порядок оплати товару, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний здійснити таку оплату протягом 21 календарних днів від поставки (дати поставки).

Як зазначає ТОВ «Комплекс агромарс» у своєму позові відповідачем частково оплачено поставлений позивачем товар, у зв`язку із чим, станом на дату звернення останнього до суду (20.05.2021), у відповідача наявна така сума заборгованості: за Договором №126 у розмірі 11 968,52грн; за Договором №2166 у розмірі 2 978,63грн; за Договором №141 у розмірі 43 426,72грн; за Договором №129 у розмірі 23 949,61грн. Усього 82 323,48грн. Доказів на спростування зазначеної обставини та (або) доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду надано не було.

Ураховуючи зазначене та те, що своєчасна оплата поставного ТОВ «Комплекс агромарс» товару є одним з основних обов`язків ТОВ «Експансія» належне виконання якого вимагається Договором та законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 82 323,48грн.

4.2. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі: 1,95грн за період з 06.11.2020 по 09.03.2021 (за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №126); 0,61грн за період з 06.11.2020 по 09.03.2021 (за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №2166); 4,93грн за період з 28.11.2020 по 09.03.2021 (за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №141); 1,63грн за період з 06.11.2020 по 09.03.2021 (за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №129). З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, у п. 7.2 Договорів сторони домовились про те, що у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну неустойку в розмірі 0,05% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що сторонами у встановленому Законом порядку погоджено розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, у разі неналежного виконання ним своїх грошових зобов`язань.

Так, перевіривши надані позивачем розрахунки пені (т. 1 а.с. 205-209), суд вважає їх арифметично неправильними, оскільки позивачем неправильно застосовано формулу за якою здійснюється такий розрахунок. Проте, у перерахунку, сума пені становить значно більший розмір, аніж той який заявлений ТОВ «Комплекс агромарс» у позові, а тому, суд з урахуванням ч. 2 ст. 237 ГПК України, дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення пені саме у розмірі 9,12грн.

4.3. Водночас, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі: 116,77грн за період з 06.11.2020 по 09.03.2021 за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №126); 36,73грн за період з 06.11.2020 по 09.03.2021 (за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №2166); 341,10грн за період з 28.11.2020 по 09.03.2021 (за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №141); 257,34грн за період з 06.11.2020 по 09.03.2021 (за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №129). З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом.

Так, ураховуючи встановлені у п. 4.1 цього рішення обставини та перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних (т. 1 а.с. 205-207, 209) у загальному розмірі 751,94грн, суд вважає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку із чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

4.4. Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі: 406,93грн за період з 06.11.2020 по 09.03.2021 за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №126); 101,27грн за період з 21.11.2020 по 09.03.2021 (за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №2166); 1 441,83грн за період з 05.01.2021 по 09.03.2021 (за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №141); 694,08грн за період з 20.11.2020 по 09.03.2021 (за неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №129). З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, судом береться до уваги правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладена у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19, відповідної до якої при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Суд зазначає, що ст. 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця.

Так, ураховуючи встановлені у п. 4.1 цього рішення обставини та перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат (т. 1 а.с. 205-206, 208-209) у розмірі 2 644,11грн, суд вважає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку із чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

5. Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, то судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 77-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, ідентифікаційний код 32294905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3, ідентифікаційний код 30160757) 82 323,48грн (вісімдесят дві тисячі триста двадцять три грн 48 коп.) основного боргу, 9,12грн (дев`ять грн 12 коп.) пені, 751,94грн (сімсот п`ятдесят одна грн 94 коп.) 3 % річних, 2 644,11грн (дві тисячі шістсот сорок чотири грн 11 коп.) інфляційних втрат, 2 270,00грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.) судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.08.2021.

Станом на 19.08.2021 рішення законної сили не набрало.