Вирок № 99085460, 17.08.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/8147/19

Провадження № 1-кп/0182/270/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Чуприни А.П.,

секретар судового засідання Садченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополь матеріали об`єднаного кримінального провадження № 12019040340001442 від 27.05.2019, № 12019040340002021 від 01.08.2019 та №12020040340001717 від 24.06.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Магнітогорськ, Челябінської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 01.03.2010 року Нікопольським міськрайонним судом за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим терміном 2 роки;

- 14.06.2010 року Нікопольським міськрайонним судом за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст..70 КК України частково долучено не відбутий строк 6 місяців за вироком суду від 01.03.2010 року до відбуття 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 20.10.2010 року Нікопольським міськрайонним судом за ч.1 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково долучено не відбутий строк 2 роки за вироком суду від 14.06.2010 року до відбуття 4 позбавлення волі. Звільнився 24.07.2013 року умовно достроково на 9 місяців 1 день;

- 27.02.2014 року Нікопольським міськрайонним судом за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК Україні частково долучено не відбутий строк 3 місяці за вироком суду від 20.10.2010 року до відбуття 3 роки 3 місяці позбавлення волі. 07.08.2014 Пятихатським районим судом скорочено наполовину не відбутий строк покарання за вироком суду від 27.02.2014 на підставі ст..6 ЗУ «Про Амністію» від 08.04.2014 не відбутий строк складає 1 рік 5 місяців 22 днів. Звільнився 29.05.2015 умовно достроково на 4 місяці 10 днів;

- 09.12.2015 року Нікопольським міськрайонним судом за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст..75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на строк 3 роки;

- 15.06.2016 року Нікопольським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково долучено не відбутий строк 1 місяць за вироком суду від 09.12.2015 року до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнився 13.12.2018 року умовно достроково на 10 місяців 22 дні;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін судового провадження:

прокурора Шкуро Є.В.,

захисника Оникієнко М.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 27.05.2019 року в ніжний час, точного часу досудовим розслідування встановити не вдалося, рухався на власному автомобілі марки ВАЗ 2101 по вул. Ушинського в м. Нікополь Дніпропетровської області в сторону гаражного кооперативу з метою викрадення майна, де помітив гараж №196, після чого в нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 скориставшись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до воріт вказаного гаражу і за допомогою заздалегідь приготовленого невстановленого в ході слідства предмету, прочність металу якого більша, ніж прочність навісного замка, пошкодив навісний замокк та проник до приміщення гаражу АДРЕСА_2 , звідки діючи умисно, із корисливих мотивів, повторно, таємно викрав майно ОСОБА_2 а саме: автомобільну магнітолу марки «DIGITAL» модель DCA-130 , вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 09 від 22.08.2019 станом на 27.05.2019 становить 411,31 грн., два динаміки марки «Pioneer» моделі TS-A6968, вартість яких відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 09 від 22.08.2019 станом на 27.05.2019 становить 1432,89 грн., дві автомобільні зимові шини з шипом марки «Матадор» R14 185/65, вартість яких відповідно до висновку судово - товарознавчої експертизи № 09 від 22.08.2019 станом на 27.05.2019 становить 1200 грн., дві автомобільні літні шини марки «Матадор» R14 185/65, вартість яких відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 09 від 22.08.2019 станом на 27.05.2019 становить 900,00 грн., один акумулятор марки «Форс» 60Ah. вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 09 від 22.08.2019 станом на 27.05.2019 становить 1361,06 грн.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 5305, 26 грн.

Крім того, ОСОБА_1 26.06.2019 в нічний час, точного часу досудовим розслідування встановити не вдалося, на власному автомобілі марки «Ваз» 2101, рухався по вул. Патріотів України в м. Нікополь Дніпропетровської області, з метою викрадення майна, де помітив гараж, який розташований поряд з будинком АДРЕСА_3 , після чого в нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 скориставшись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа відкрив замок на воротах даного гаражу та проник до приміщення гаражу по АДРЕСА_3 , звідки діючи умисно, із корисливих мотивів, повторно, таємно викрав майно ОСОБА_3 , а саме: 8 мішків з цукром кожен по 50 кг, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 286 від 22.08.2019 станом на 26.06.2019 становить 5940,00 грн. та чотири автомобільні зимових шини марки «Premiori» R14-185/65, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 286 від 22.08.2019 станом на 26.06.2019 становить 3182,00 грн.

Після чого, ОСОБА_1 розуміючи, що зможе викрасти інше майно, яке зберігається у гаражі, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, 27 та 28 червня 2019 року в нічний час доби (більш точного часу слідством не встановлено), викрав по 10 мішків, загальною кількістю 20 мішків, з цукром кожен по 50 кг, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 286 від 22.08.2019 станом на 26.06.2019 становить 14850,00 грн.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 , матеріальну шкоду на загальну суму 23972 грн.

Крім того, ОСОБА_1 02.08.2019 року в ранковий час приблизно о 06 год. 00 хв., на власному автомобілі марки Ваз 2101, рухався по вул. Будівельників в с.Кам`янське Нікопольського р-ну Дніпропетровської області, в сторону гаражного кооперативу з метою викрадення майна, де помітив один із гаражів без номеру, після чого в нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 скориставшись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до гаражу, що розташований по АДРЕСА_4 і за допомогою заздалегідь приготовленої викрутки, відчинив замок на воротах даного гаражу та проник до приміщення гаражу, звідки діючи умисно, із корисливих мотивів, повторно, таємно викрав двигун № НОМЕР_1 до автомобіля ВАЗ 21011, який належний ОСОБА_4 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 12 від 23.08.2019 станом на 02.08.2019 року складає 3800,00 грн.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 3800,00 грн.

Крім того, ОСОБА_1 01.08.2019 приблизно о 23 год. 00 хв., проходив поблизу будинку №1 по проспекту Трубників в м. Нікополь, Дніпропетровської області, де побачив поряд з будинком автомобіль марки «Москвич-412», д.н.з. НОМЕР_2 , де було частково відчинене вікно водійських дверей, після чого в нього повторно виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 скориставшись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля марки «Москвич-412», д.н.з. НОМЕР_2 та надавивши на віконне скло опустив його та відчинив двері автомобіля, звідки діючи умисно, із корисливих мотивів, повторно, таємно викрав магнітолу марки «Pioneer» моделі ТМ1408, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 10 від 22.08.2019 станом на 02.08.2019 року складає 400,72 грн., належну ОСОБА_6 .

Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 400,72 грн.

Крім того, ОСОБА_1 28.07.2019 року в нічний час, точного часу досудовим розслідування встановити не вдалося, на власному автомобілі марки ВАЗ 2101 знаходився у дворі будинку АДРЕСА_5 , де помітив гараж № НОМЕР_3 , після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Того ж дня ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до воріт вказаного гаражу і за допомогою заздалегідь приготовленої відмички відкрив навісний замок. Після чого, відкрив за допомогою відмички відкрив врізний замок та проник до приміщення гаражу № НОМЕР_3 який розташований у дворі будинку АДРЕСА_5 , звідки діючи умисно, із корисливих мотивів, повторно, таємно викрав майно ОСОБА_7 а саме: гумовий надувний двомісний човен «Лісічанка», вартість якого відповідно до висновку судово- товарознавчої експертизи № 77 від 11.12.2019 станом на 29.07.2019 становить 1550 грн., надувний човен Bestway 61068 Trek*2, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 77 від 11.12.2019 станом на 29.07.2019 становить 874 грн., автомобільний акумулятор марки Platin ємністю 42 ампер години та пусковим током 370 Ампер вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 77 від 11.12.2019 станом на 29.07.2019 становить 800 грн, 4 автомобільні шини марки «Белшина Б-253» розміром 175/70 R13 вартість яких відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 77 від 11.12.2019 станом на 29.07.2019 становить 2300 грн., 4 автомобільні сталеві диски R13 вартість яких відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 77 від 11.12.2019 станом на 29.07.2019 становить 1000 грн.

Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, заподіявши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 6524,50 грн.

Крім того, ОСОБА_1 25.05.2020 у нічний час (більш точного часу слідством не встановлено) проходив біля АДРЕСА_6 , де побачив гараж, який належить раніше не знайомому йому ОСОБА_8 . В цей час у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна з приміщення вищевказаного гаражу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в тому самому місці та в той самий час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 підійшов до вищевказаного гаражу, де впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, за допомогою не встановленого слідством предмету, відчинив внутрішній замок воріт гаражу, після чого проник у середину гаражу, звідки таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, викрав бензокосарку «Shtil FS-38, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №250 складає 3150 гривень 00 копійок, три обприскувачі для дерев пластикових бежево-зеленого кольору, вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №250 складає 450 гривень 00 копійок. Тим самим ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 3600 гривень 00 копійок.

З місця вчинення злочину ОСОБА_1 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1 17.06.2020р. у нічний час (більш точного часу слідством не встановлено), знаходився в під`їзді будинку АДРЕСА_4 , де побачив між третім на четвертим поверхом пристебнутий до труби велосипед «Україна», який належить раніше не знайомому йому ОСОБА_10 . В цей час у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи в тому самому місці та в той самий час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер cвоїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 підійшов до велосипеду «Україна», де впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно з корисливих мотивів, викрав велосипед «Україна» вартість якого згідно висновку судово- товарознавчої експертизи №210 від 25.06.2020 року складає 600 гривень 00 копійок.

Тим самим ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальний збиток на суму 600 гривень 00 копійок.

З місця вчинення злочину ОСОБА_1 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за :

-ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

-ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та поєднане із проникненням у сховище та інше приміщення.

До такого висновку суд приходить аналізуючи наступні докази.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав та суду показав, що він, в нічний час, скоїв ряд крадіжок, але в зв`язку з тим, що минуло багато часу, деталій він не пам`ятає. Він повністю згоден з датами, часом , переліком та вартістю майна, зазначеними в обвинувальних актах. Так, він, зламавши замок, заліз до гаражу по вул. Ушинського, звідки викрав автомобільні шини, автомагнітолу з динамиками, акамулятор. Крім того, з гаража по вул.Патріотів України, він викрав цукор в мішках і автомобільні шини. Все це викрадав на протязі трьох ночей, так як за один раз не міг вивести все. Викрадене вивозив на автомобілі. Також, з одного з гаражів, розташованих в с.Кам`янське Нікопольського району, зламавши замок, викрав двигун автомобіля ВАЗ. Проходячі повз будинок по пр.Трубників 1, він побачив автомобіль «Москвич». Через бокове скло, він відкрив двері автомобіля і звідти викрав магнітолу. Заїхавши в один з дворів по пр.Трубників, він скоїв крадіжку з розташованого там гаража., який відкрив підбором ключів. З гаража він викрав два резинових човна, акумулятор, шини. Також він викрав бензокосарку та садові оприскувачі з одного з гаражів, розташованих по вул..Станіславського. Знаходячись в під`їзді, одного з будинків по АДРЕСА_4 , він побачив на майданчику між поверхами велосипед Україна, який викрав. Викрадене майно по зазначеним епізодам частково продав, частина майна була повернута власникам. В скоєних злочинах кається.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 згідно поданих заяв, просили проводити судовий розгляд справи за їх відсутності. Цивільні позови заявляти не бажають. При призначені покарання поклались на розсуд суду.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду кримінального провадження, в судове засідання не з`явилися. Цивільні позови ними не заявлені. Заяв про відкладення судового розгляду потерпілими не надано. Докази вони не оспорювали та нових доказів суду не надавали.

Потерпілий ОСОБА_7 до суду не з`явився, заявив цивільний позов у сумі 9983,00 грн. у відшкодування майнової шкоди, 2500 грн. за укладення договору про надання правової допомоги для захисту своїх прав та 15 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, просив задовольнити.

Винуватість обвинуваченого, крім його показів, підтверджується також письмовими доказами, що містяться у матеріалах кримінальних проваджень, законність, допустимість та достовірність яких сторонами судового провадження не оспорювались:

№ 12019040340001442:

-витягом з ЄРДР від 27.05.2019 відповідно до якого були внесені відомості щодо скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України ( Т. 1 а.п. 4-6);

-заявою ОСОБА_1 щодо добровільної видачі автомобільних колонок фірми «Pioner» у кількості 2шт. ( Т. 1 а.п. 38);

-висновком судово-товарознавчої експертизи №09 від 22.08.2019 згідно якого ринкову вартість:

1.однієї автомобільної магнітоли марки DIGITAL модель DCA-130 чорного кольору у використанні з 2018 року, без дефектів і пошкоджень, без надання об`єкту дослідження, станом на 27.05.2019 року, складає 411,31 грн.

2.двох динаміків марки Pioneer модель TS-A6968 чорного кольору у використанні з 2018 року, без дефектів і пошкоджень, без надання об`єкту дослідження, станом на 27.05.2019 року, складає 1432,89 грн.

3.двох автомобільних зимових шин з шипом марки «Матадор» R14 185/65, без дефектів і пошкоджень, без надання об`єкту дослідження, станом на 27.05.2019 року, складає 1200,00 грн.

4.двох автомобільних літніх шин марки «Матадор» R14 185/65, без дефектів і пошкоджень, без надання об`єкту дослідження, станом на 27.05.2019 року, складає 900,00 грн.

5.одного акумулятора марки «Форс» 60Ah, без дефектів і пошкоджень, без надання об`єкту дослідження, станом на 27.05.2019 року, складає 1361,06 грн.( Т. 1 а.п. 56-61);

-висновком судово-товарознавчої експертизи №286 від 22.08.2019 згідно якого ринкову вартість:

1.50 мішків з цукром кожен по 50 кг., станом на 25.06.2019 року, складає 37125,00 грн.

2.чотирьох автомобільних зимових шин марки «Premiori» R14 185/65, придбані новими у квітні 2019 року, та не використовувалися, без надання об`єкту дослідження, станом на 25.06.2019 року, складає 3182,00 грн. ( Т. 1 а.п. 86-91);

-висновком судово-товарознавчої експертизи №12 від 23.08.2019 згідно якого ринкову вартість одного двигуна №1003015 до автомобіля ВАЗ 21011, 1976 року випуску, який придбаний разом з автомобілем в липні 2003 року, з 2018 не використовувався за призначенням, станом на 02.08.2019 року складає 3800 грн. ( Т. 1 а.п. 121-125);

-заявою ОСОБА_1 щодо добровільної видачі авто магнітоли чорного кольору ( Т. 1 а.п. 145);

-висновком судово-товарознавчої експертизи №10 від 22.08.2019 згідно якого ринкову вартість однієї авто магнітоли марки «Pioneer» модель ТМ1408, придбана у грудні 2018 року, та у використанні з 2018 року, без дефектів і пошкоджень, без надання об`єкту дослідження, станом на 02.08.2019 року, складає 400,72 грн. ( Т. 1 а.п. 154-158);

№ 12019040340002021:

-витягом з ЄРДР від 01.08.2019 відповідно до якого були внесені відомості щодо скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ( Т. 2 а.п. 7-8);

-заявою ОСОБА_1 щодо добровільної видачі гумової лодки зеленого кольору ( Т. 2 а.п. 29);

№ 12019040340001717:

-витягом з ЄРДР від 24.06.2020 відповідно до якого були внесені відомості щодо скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України ( Т. 3 а.п. 19-20);

-заявою ОСОБА_12 щодо добровільної видачі бензокосарки «Shtill FS-38», білого кольору, у він придбав у малознайомого ОСОБА_13 3 а.п. 43);

-заявою ОСОБА_1 щодо добровільної видачі велосипеду «Україна» ( Т. 3 а.п. 74);

-висновком судово-товарознавчої експертизи №250 від 23.07.2020 згідно якого ринкову вартість:

1.бензокосарки «Shtill FS-38» б/в, станом на 28.05.2020 року, складає 3150,00 грн.

2.обприскувачів для дерев пластикових бежево-зеленого кольору на 28.05.2020 року, складає 150,00 грн. ( Т. 3 а.п. 58-62);

-висновком судово-товарознавчої експертизи №210 від 25.06.2020 згідно якого ринкову вартість велосипеду «Україна» саморобного виробництва, який перебуває в експлуатації з 2012 року станом на 17.06.2020 року, складає 600, 00 грн. ( Т. 3 а.п. 91-95).

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв`язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінальних правопорушень, за якими він обвинувачується.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України нетяжким злочином ( ч. 2 ст. 185 КК України) та тяжким злочином ( ч. 3 ст. 185 КК України).

Також суд враховує обставини справи та дані про особу ОСОБА_1 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих злочинів( а.п. Т. 1 а.п. 166; Т. 2 а.п. 63; Т. 3 а.п. 101-102) офіційно не працює, підробляє тимчасовими заробітками. Має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо( Т. 1 а.п. 167; Т. 2 а.п. 62). Не одружений, на утриманні нікого не має. Також суд враховує, що обвинувачений не перебуває на обліку у лікаря психіатра (Т. 3 а.п. 110), однак перебуває на обліку у лікаря з 01.2006 року ( Т. 2 а.п. 64; Т. 3 а.п. 109).

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд вважає щире каяття, визнання вини, часткове відшкодування спричиненої шкоди.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статей, за якими кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно залишити тримання під вартою.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди суд приходить до наступних висновків.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної особи чи юридичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану їхніми діями.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 128 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику застосування судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», (зі змінами та доповненнями) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди завданих потерпілому у рамках даного кримінального правопорушення на суму 9983,00 грн. та 15 000 моральної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявлений цивільний позов визнав у повному обсязі і не оспорює його.

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого підлягають задоволенню, оскільки визнані обвинуваченим та його дії знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням події злочину та наслідками у вигляді збитків.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову про відшкодування моральної шкоди суд враховує наступне.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 9. Постанови Пленуму Верховного Суду України №4від 31березня 1995року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд приходить до висновку, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому спричинено моральну шкоду. Тому, з урахуванням обсягу страждань (душевних), яких потерпілий зазнав, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що підлягає відшкодуванню на користь потерпілого ОСОБА_7 моральна шкода в розмірі 15 000 грн. і вважає, що визначений розмір відшкодування є достатньою справедливою сатисфакцією.

При вирішенні цивільного позову суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви,- з іншого.

Що стосується позовних вимог потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 2500 гривень, то слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 118 КПК України - процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України, витрати на правову допомогу несе в тому числі цивільний відповідач.

Відповідно до ч.1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Так, відповідно до вимог діючого законодавства єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, має бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

При визначенні обґрунтованого розміру гонорару беруть до уваги такі фактори:

1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання дорученням; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання у звичайному часовому режимі;3) необхідність виїзду у відрядження;4) важливість доручення для клієнта;5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;7) особливі або додаткові вимоги клієнта щодо строків виконання доручення;8) характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жоден з цих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв`язку щодо обставин кожного конкретного випадку.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

При визначенні необхідного розміру витрат на правову допомогу, суд керується відповідними правовими позиціями, які зафіксовані Верховним Судом, зокрема в Постанові від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, де зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Також констатовано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Потерпілим ОСОБА_7 на підтвердження понесених витрат на правову допомогу на підставі договору про надання юридичних послуг від 07.02.2020 року надано додаток № 2 до Договору про надання юридичних послуг б/н від 07.02.2020 року та акт виконаних робіт від 23.03.2020 року на суму 2500 грн.

На підтвердження відповідності понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру витрат на юридичну допомогу, потерпілим ОСОБА_7 було надано достатньо належних та допустимих доказів. Тому, суд вважає, що в задоволенні цивільного зову в цій частині слід задовольнити.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судово –товарознавчих експертиз № 09 від 22.08.2019 у сумі 290,00 грн; № 10 від 22.08.2019 року у сумі 170,00 грн; №286 від 22.08.2019 у сумі 200,00 грн; № 12 від 23.08.2019 у сумі 170,00 грн.;№ 77 від 11.12.2019 у сумі 290,00 грн; № 250 від 23.07.2020 у сумі 230,00 грн. та № 210 від 25.06.2020 року у сумі 170,00 грн., що всього складає 1520,00 грн. оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 124 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченню за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.06.2016 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту проголошення вироку.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 12.10.2019 по 11.12.2019, та з 20.07.2020 по день проголошення вироку.

Запобіжний захід тримання під вартою залишити без змін до набуття вироком законної сили.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 9 983 (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн. 00 коп., моральну шкоду у сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.. 00 коп. та на правничу дорогу у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.. 00 коп., що всього складає 22 483 ( двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн.. 00 коп.

Речові докази:

-два динаміки марки Pioneer моделі TS-А6968, які передані під розписку потерпілому ОСОБА_2 – залишити у його користуванні.

-Автомобільний двигун від автомобіля ВАЗ 21011 № НОМЕР_4 , який переданий під розписку потерпілому ОСОБА_5 – залишити у його користуванні;

-Автомобільну магнітолу марки Pioneer моделі ТМ1408, яку передано під розписку потерпілому ОСОБА_6 – залишити у його ристуванні;

-Гумовий надувний човен «Лісічанка», який переданий під розписку потерпілому – ОСОБА_7 – залишити у його користуванні;

-Бензокосарку «Shtill FS-38», яку передано під розписку потерпілому ОСОБА_8 – залишити у його користуванні;

-Велосипед «Україна», який переданий під розписку потерпілому ОСОБА_10 – залишити у його користуванні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів 1520( одна тисяча п`ятсот двадцять) грн.. 00 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Сторони кримінального провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Головуючий суддя: А. П. Чуприна