Вирок № 99084942, 20.07.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/937/20

Провадження № 1-кп/209/97/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Замкової Я.В., суддів Байбари Г.А та Багбаї Є.Д.,

за участю секретарів Погрібної О.В., Швець О.Е., Шаповал І.В., Полухіної Г.О.

прокурорів Бражник О.М., Коновалова Р.І.,

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Горкуна Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеного в ЄРДР за № 12020040790000185 від 11.02.2020 року, відносно обвинуваченого за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Радомишль Житомирської області, громадянин України, українець, освіта професійно-технічна, не одружений, не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24.11.2009 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 186 КК України до позбавлення волі на 2 роки, згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки;

- 04.06.2010 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України до штрафу 850 гривень;

- 17.09.2010 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі на 2 роки 1 місяць, частково приєднано невідбуте покарання у вигляді 5 місяців позбавлення волі за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 24.11.2009 року, звільнений 24.03.2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 22 дня;

- 29.10.2014 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на 3 роки, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки;

- 23.01.2015 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на 3 роки, згідно ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки;

- 16.05.2016 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185. ст. 71 КК України до позбавлення волі на 3 роки 1 місяць, звільнений 12.08.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2020 року, приблизно о 12 годині 40 хвилин, ОСОБА_3 , прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де мешкає ОСОБА_2 .

У цей час ОСОБА_2 вийшов з під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , де між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які перебували біля вищевказаного під`їзду, виник конфлікт, на ґрунті раніше виниклих тривалих неприязних стосунків, у зв`язку із чим у ОСОБА_2 раптово виник прямий злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 11.02.2020, приблизно о 12 годині 50 хвилин, перебуваючи біля під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , тримаючи в правій руці, раніше прихований ніж, з яким наблизився до ОСОБА_3 , діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито і усвідомлюючи протиправність своїх дій та розуміючи при цьому, що нанесенням удару ножем у життєво важливі органи людини можливо позбавити її життя, передбачаючи такі наслідки та бажаючи їх настання, умисно, протиправно, із значною силою наніс зазначеним ножем один удар в область лівої частини живота ОСОБА_3 спереду. Від отриманого ножового, поранення ОСОБА_3 помер на місці скоєння кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку експерта №167-Е від 10.03.2020 року виданого судово-медичним експертом ОСОБА_4 причиною смерті ОСОБА_3 є проникаюче колото-різане поранення черева та поза черевного простору з раною в лівій клубовій області по ходу раневого каналу якої ушкодженні м`які тканини, м`язи передньої черевної стінки, очеревина, ліві зовнішні клубові артерія та вена, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечою та призвело до гострої крововтрати, про що свідчить наявність вищезазначених пошкоджень, 900 мл рідкої темно-черевної крові та 1300 г рихлих темно-черевних згортків в черевній порожнині, морфологічні ознаки гострої крововтрати, виявлені при дослідженні- трупу та при судово-гістологічному дослідженні.

При дослідженні трупу ОСОБА_3 знайдено: проникаюче колото-різане поранення черева та поза черевного простору з раною в лівій клубовій області по ходу раневого каналу якої ушкодженні м`які тканини, м`язи і передньої черевної стінки, очеревина, ліві зовнішні клубові артерія та вена - відноситься до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя, в даному випадку викликавше смерть - (п.п. 2.1.3. Наказ № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року); враховуючи характер рани, перевагу глибини раневого каналу над довжиною - вважаю, що поранення є колото-різане, заподіяне в напрямку зліва направо, з переду назад, декілька зверху вниз плоским колючо-ріжучим предметом з шириною клинка на рівні поринулої частини не більш 17 мм, який мав гостре лезо та обух, товщиною біля 3,0 мм. Примітка: лінійні параметри пошкодження надані без урахування скорочувальних властивостей шкіри; садно в поперековій області справа - відноситься до легких тілесних, пошкоджень, яке має незначні скороминущі наслідки (п.п. 2.3.5. Наказ № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року), виникло внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, або при ударі о такий та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не знаходиться; пошкодження виникли не задовго до настання смерті.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Крім того, в 2019 році, ОСОБА_2 , знаходячись в лісосмузі напроти буд. № 45 по пр. Дружби Народів в м. Кам`янське знайшов кастет, який носив при собі.

11.02.2020 року в 12 годині 55 хвилин ОСОБА_2 , незаконно зберігаючи при собі «кастет», вийшов з під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , де був затриманий працівниками поліції.

11.02.2020 року о 17 годині 00 хвилин старшим слідчим СВ Дніпровського ВП Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції Новосьоловим Д.Є. під час складання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, згідно ст.208 КПК України, на підставі ч. 3 ст. 208 , ч. 7 ст. 223, ст. 236 КПК України було проведено особистий огляд ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявили та вилучили в нього предмет, який згідно висновку експерта № 19/104-7/1/193 від 25.02.2020 є ударно-дробильною холодною зброєю, виготовленою саморобним способом за типом кастетів.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 263 КК України, а саме носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину за ч. 2 ст. 263 КК України визнав у повному обсязі, за ч. 1 ст. 115 КК України визнав частково, посилаючись на самозахист та пояснив, що вранці 11 лютого 2020 року збирався на ринок, хотів з великого ножа зробити маленький. Вийшовши з під`їзду йшов на ринок та неподалік його під`їзду біля будинку АДРЕСА_2 до нього підбіг потерпілий і сказав «Кого ти в мені бачиш», зазначив, що в них були неприязні відносини. Під час зустрічі в них почалась сварка, ініціатором якої був ОСОБА_3 . Потерпілий був особою агресивною і непорядною. Він був тверезий, а потерпілий п`яний. ОСОБА_3 вдарив його та вони почали битися. Потерпілий вдарив його під око кулаком лівої руки і в цей час вийняв ніж правою рукою. Коли він побачив ніж у потерпілого, постійно стежив за ним, щоб він його не вдарив. ОСОБА_3 потім взяв ніж в іншу руку, а його ніж був за пазухою. В подальшому він вихопив ніж потерпілого лівою рукою, бо в правій руці в нього був свій ніж, так у нього опинилось два ножа. Весь цей конфлікт був десь хвилин 15 до того як він поранив потерпілого. ОСОБА_3 впав та попросив викликати швидку, бо йому стало зле, про що він відразу не повірив, але потім зрозумів, що йому дійсно стало погано. Потерпілий казав, що він його напевно зачепив, але він йому не вірив, оскільки він лише розмахував ножем, а не цілив в нього, а той мабудь втрапив на нього сам. Далі пояснив, що вдарив потерпілого в лівий бік, порання було 17 мм, а ніж у нього був великий, що якби він хотів його вбити, напевно вдарив би глибше. Стверджував, що він відбивався, а не хотів його поранити, але випадково його задів. Це була просто випадковість, що він втрапив в життєво важливий орган. Після поранення потерпілого він не втікав, а побіг до під`їзду викликати швидку. Коли біг свій ніж викинув на козирок під`їзду, а ніж потерпілого залишився в руках, і який в подальшому забрала поліція. Допомагати потерпілому не намагався, бо не було реальної можливості викликати поліцію та швидку, так як він не міг відчинити двері в під`їзд. Умислу на вбивство в нього не було, з місця події не тікав. Швидка прибула десь через 40 хвилив, в той час його вже схопили співробітники поліції. Визнав, що в нього при собі був ніж та кастет. Кастет носив бо раніше був неодноразово судимий та випадки бувають різні. Кастет він знайшов та зазначив, що оглянутий в судовому засіданні кастет та ніж з чорною рукояткою дійсно належать йому.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що знає зі слів, що його син пішов до обвинуваченого, у них якійсь були непорозуміння. Обвинуваченого не знає. Знає, що у них була сварка і він зарізав його сина, де відразу його затримала поліція. Нібито його син пішов до нього за наркотиками. Син проживав з ними по бул. Будівельників. Не знає, чи вживав його син наркотики, але знає, що він був на обліку у нарколога і навіть лікувався від залежності. Раніше син був судимий, але за що саме не знає.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим не знайомий. В середині лютого 2020 року він йшов по території Дружби Народів зі своїм колегою. Побачили потерпілого, який бігав. Далі вони почули крик. Вони подивились, як ОСОБА_6 та потерпілий сварились та почали битися. Вони почали туди бігти і далі побачили, як ОСОБА_6 вдарив ножем потерпілого в область черева. Вони підбігли ближче, ОСОБА_6 почав тікати і викинив ніж на козирок під`їзду. Почав стукати в двері під`їзду, перший під`їзд від арки будинку АДРЕСА_2 . Далі він почав відбігати і вони його затримали. Потерпілий лежав десь 10 метрів від них. Після затримання обвинуваченого, вони підійшли до потерпілого, однак ознаки життя він не подавав, викликали поліцію. Обвинуваченого і потерпілого знає, так як вони раніше судимі. ОСОБА_6 бачив в обличчя, а потерпілий був до них спиною. Бачив, як він вдарив потерпілого чимось схожим на ніж. Коли стукав у під`їзд, якась жінка нібито щось кричала. На уточнюючі запитання, пояснив, що потерпілий був біля арки і під`їзду, ходив туди сюди. Від під`їзду до вчинення злочину було десь 10-15 метрів, від арки така ж відстань. Вони його затримали та надягли кайданки. Огляд проводили працівники поліції, яких вони викликали. Ніж дістали там, де вони вказали, коли ОСОБА_6 його викинув. Крові не бачив, бо у потерпілого була внутрішня кровотеча і крові не було взагалі.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що десь приблизно 12.02.2020 року, точну дату не пам`ятає, вона поверталась з сином з магазину. У дворі по Дружбі Народів побачила бійку, чоловіки сварилися та штовхалися. Бачила як ОСОБА_6 взяв ніж та штрикнув іншого чоловіка. Знизу вверх в живіт. Потерпілий зробив кілька кроків назад і просив нібито вибачення у обвинуваченого, а обвинувачений сказав, щоб той йшов з ним. Тоді потерпілий впав, вона закричала викликати швидку. Бачила як ОСОБА_6 біг до під`їзду з ножем. Потім співробітники поліції його спіймали. Бійка була між перший під`їздом та аркою. Була від них на відстані 10 метрів. Про що вони сперечались, не знає. Вона стояла у дворі та розмовляла з двірником - ОСОБА_8 , яка також це бачила. Також пояснила, що не бачила, як обвинувачений стукав у вікно і чи щось кричав.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що у лютому 2020 року, він разом з ОСОБА_10 по АДРЕСА_2 бачили, як потерпілий ходив туди сюди. Почули якійсь крики і вони направили в ту сторону. Побачили ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , як вони сварились. Вони почали йти в їх сторону і побачили, як блиснув ніж в бік потерпілого. Далі ОСОБА_6 почав тікати в сторону під`їзду і почав стукати і кричати в двері під`їзду від арки будинку АДРЕСА_2 . Перед цим під`їздом він викинув ніж на козирок під`їзду. Він там проживав. Це все відбувалось десь 10 метрів від під`їзду, ближче до акри. Бійку бачили десь на відстані 200 метрів. Як бив не бачив, бо потерпілий був до них спиною, а ОСОБА_6 обличчям. Бачив, що блиснув ніж і потерпілий зробив крок і впав. Обвинуваченого і потерпілого знає, так як вони судимі і були під їх наглядом. Вони затримали ОСОБА_6 та одягли на нього кайданки. Він був біля ОСОБА_6 та викликав швидку, а ОСОБА_12 викликав поліцію.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що в лютому 2020 року, точну дату вона не пам`ятає, вона стояла на кухні і побачила у вікні ОСОБА_6 , як він вийшов з під`їзду. Потім побачила як хтось вдарив ОСОБА_6 , а ОСОБА_6 вдарив іншого чоловіка. Далі задзвонив телефон, і вона відійшла від вікна. Потім почула сильний грохот. Це був ОСОБА_6 . Він сильно стукав в двері під`їзду, кричав викликати швидку. Почула це по голосу ОСОБА_6 . Коли дійшла до вікна, побачила, як ОСОБА_6 скрутили поліцейські і він вже був в кайданках. Вона живе на першому поверсі по АДРЕСА_3 .

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що з обвинуваченим знайома, мешкала з ним у цивільному шлюбі за адресою: АДРЕСА_3 , квартиру не пам`ятає, це квартира ОСОБА_6 . На початку лютого 2020 року ОСОБА_6 з дому пішов десь о 13.00 годині. Пішов на ринок за продуктами та наточити кухонні ножі. Проживали на 9-му поверсі, вікна виходили на двір. Потерпілого знала, це ОСОБА_15 . Конфліктів у неї з ним не було. ОСОБА_6 мав з ним конфлікт, коли ОСОБА_15 був п`яний, він чіплявся до ОСОБА_6 , вимагав гроші. В день вбивства вона була вдома. Щодо конфлікта в цей день їй нічого не відомо. Знала від сусідів, що вони сварились. Вдома зник один ніж. Слідчі дії з нею не проводились. З потерпілим особо не спілкувалась, лише чула, що він коли випивав, вимагав у людей гроші. Знає, що пропав лише один ніж. Від сусідів чула, жінки з 1-го поверху, що вони сварились і їй сказали, щоб вона винесла покривало накрити труп. Бо сказали, що ОСОБА_6 вбив ОСОБА_15 .

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що незнайомий хлопець стояв під під`їздом, що саме він робив не знає. Вона взяла інвентар і чистила сніг. Почула вираз: «Що ти робиш?» Це було десь о 10 ранку. Почула, як люди кричали викликайте швидку. Коли спитала у них, що сталося, їй відповіли, що когось вбили. Вона туди не підходила. Відстань від неї, до місця вчинення злочину була, десь 5-6 метрів, бачила, як тільки хлопець падав. Саме вчинення злочину не бачила. Бачила, як тільки до хлопця підбіг інший, він був в джинсах і чорній кофті. Слів ніяких не чула, бачила лише, як чоловік впав на спину. ОСОБА_17 від іншого чоловіка, що хлопця зарізали. Вказала, що той чоловік, що стояв біля під`їзду, чекав обвинуваченого ОСОБА_6 . Друга особа була обвинувачений. Далі вона зайшла в свою комору, за інвентарем, і коли вона вийшла побачила, як обвинувачений та потерпілий бігли до іншої сторони під`їзду. Попереду біг хлопець, що чекав біля під`їзду-потерпілий. Чула, як жінка кричала, що у обвинуваченого був ніж і що він його викинув на козирок та чула , як люди казали, що він зарізав потерпілого. Обвинувачений у вікна не стукав. Коли особа падала, стояли один до одного обличчям до обличчя. Пояснила, що чоловік після нанесення поранення побіг у свій під`їзд № 1 будинку 45. До місця злочину, вона стояла боком. Це було від під`їзду десь 2 метра. Хлопець, коли впав, ще рухав руками, але не вставав. Поліцейські підбігли коли той вже лежав. Далі його накрили і забрали тіло.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що бачила ОСОБА_6 з іншим чоловіком, якого він вбив. Чоловіки з`ясовували відносини, штовхалися. Вона підійшла до них та попросила заспокоїтися. Вони відійшли трохи далі і потім вона побачила, як ОСОБА_6 вдарив ножем потерпілого. Що там був ніж, вона не бачила, але бачила, як рукою відбувся замах, як ніби наче чимось наніс удар. Це було взимку, вдень. Потерпілий вів себе спокійно, а обвинувачений сіпав його. Коли потерпілий впав, вона вже зрозуміла, що він поранений. Це все відбувалось десь посередині двору. Бачила замах рукою обвинуваченого. Чула, як люди, які біля неї кричали, що у ОСОБА_6 ніж. Потерпілий не бив обвинуваченого, а ніби як захищався. Бачила, як потерпілий хрипів і лежав. Ножа вона не бачила, лише рух рукою і потерпілий впав. Обвинувачений почав тікати і стукати в двері під`їзду, щось кричав, ніхто не відчинив і він почав тікати. Бачила, як ОСОБА_6 здійснив замах рукою декілька разів. Як потерпілий впав, вона була на відстані трохи більше 5 метрів. Обвинувачений до неї стояв спиною, коли наносив удар, а потерпілий трохи збоку.

Крім того, винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч.1 ст. 115 КК України, також підтверджується наступними доказами у справі, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування, а саме:

?Витягом з кримінального провадження № 12020040790000185, згідно якого підтверджується внесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР (т. 1 а.с. 143);

?Протоколом огляду місця події від 11.02.2020 року з фототаблицею, згідно якого було оглянуто двір будинку АДРЕСА_2 , під час огляду зафіксовано, що на відстані 10 метрів від вищезазначеного будинку на землі знаходиться труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкав по АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 144-150);

?Протоколом огляду місця події від 11.02.2020 року з фототаблицею, згідно якого було оглянуто козирьок (навіс) 1-го під`їзду будинку АДРЕСА_2 , виявлено ніж металевий, який як пояснив ОСОБА_2 даний ніж він закинув 11.02.2020 року о 12.40 годині після нанесення удару кривднику. Ніж загальною довжиною 330 мм., який складається з двох частин. (т. 1 а.с.151-154);

?

?Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.02.2020 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно якого останній пояснив, що 18.02.2020 року в обідній час він виходив з дому, направився на ринок, щоб купити продукти харчування, взявши з собою ніж щоб заточити. Вийшов з під`їзду своєї адреси і відійшов і позаду підійшов раніше знайомий на прізвисько « ОСОБА_19 » і між ними виник словесний конфлікт, в ході якого він побачив, що « ОСОБА_19 » тримає в лівій руці ніж, а правою рукою, а саме кулаком вдарив його в щоку, в кількості 3-х разів, а він у відповідь відібрав у «Михася» ніж дістав з куртки (внутрішньої кишені) свій ніж. В цей час «Михась» почав підходити до нього, а він тримаючи свій ніж у правій руці, а ніж відібраний у «Михась» у лівій руці став розмахувати своїм ножем перед тулубом «Михася» на відстані 20 см від «Михася», а « ОСОБА_19 » наступав на нього, при цьому скорочуючи відстань між ними, а він продовжував махати ножем. Далі, вони направились до майданчика навпроти арки буд. №45 по пр. Д. Народів, де зупинились, тому що він побачив як «Михася» стало зле та він почав падати на асфальт. Тоді ОСОБА_2 зрозумів, що можливо міг поранити «Михася» під час сварки та він злякавшись того, що сталося, направився до під`їзду почав стукати у вікна та двері і просив допомоги і виклику лікарів. (т. 1 а.с. 165-167);

?Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.02.2020 року за участю свідка ОСОБА_18 , згідно якого остання пояснила, що спостерігала за тим, як потерпілий та підозрюваний наносили один одному удари кулаками по обличчю, потім один з чоловіків повалив іншого на сніг та лежачого став бити ногами по тулубу та голові, наніс приблизно 10 ударів, при цьому показала механізм нанесення ударів. Потім вищевказані чоловіки, стояв один до неї спиною, інший у півоберта обличчям, на відстані 3-4 м, вона бачила, як один, який стояв до неї спиною, зробив взмах правою рукою, взмах був не один, предметі жодних вона в руці не бачила. (т. 1 а.с.168-169).

?Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.02.2020 року, за участю свідка ОСОБА_16 , згідно якого остання пояснила, що 11.02.2020 року, у період часу з 12.30 год. до 13.00 год. побачила потерпілого біля під`їзду 1 будинку № 45, він стояв на вході у під`їзд та щось ховав у брюки, під ремінь, тому вона звернула на нього увагу, а потім пішла по своїм справам. Потім побачила, як потерпілий стоїть разом з невідомим чоловіком на відстані 3 м. від неї, на відстані 7 м від сміттєвих баків, невідомий чоловік стояв до неї спиною, що він хотів не бачила, жодних предметів у нього в руках не бачила, звідки він прийшов не знає, потерпілий впав на землю спиною, при падінні зачепився за автомобіль, який стояв на майданчику, крові вона не бачила, не підходила, а інший чоловік одразу побіг у бік 1-го під`їзду № 45 по пр. Д. Народів. (т. 1 а.с.170-171).

?Висновком експерта № 152-Е від 11.02.2020 року, згідно якого будь – яких видимих ушкоджень на голові, обличчі, слизовій порожнині рота у ОСОБА_2 не виявлено. (т. 1 а.с.172);

?Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 12.02.2020 року, за участю свідка ОСОБА_18 , згідно якого остання пояснила, що впізнала ОСОБА_2 , як того, який наносив удари ногами, а потім бачила взмахи рукою, а другий чоловік впав на проїзну частину біля 2-го під`їзду буд. АДРЕСА_2 (т. 1 а.с.187);

?Протоколом огляду місця події від 12.02.2020 року, де предметом огляду є речі потерпілого ОСОБА_3 , які були вилучені в Кам`янське відділені бюро СМЕ після огляду трупу: кофта баклажанового кольору, кофта сірого кольору на блискавці, джемпер бордового кольору, рубашка чорного кольору, куртка чоловіча синтепонова сірого кольору на блискавці, чоловічі черевики чорного кольору, кепка чоловіча чорного кольору, штани джинсові на поясі, чоловічі труси та носки, двоє підштаників (т. 1 а.с.189);

?

?Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.02.2020 року з фототаблицею, за участю свідка ОСОБА_7 , згідно якого остання пояснила, що в обідній час, коли вона знаходилась на вулиці, то побачила, як два чоловіки розмовляли, після чого один з чоловіків витягнув з куртки ніж, який тримав в правій руці, один раз вдарив кулаком іншому чоловіку в ліву частину живота, від цього удару чоловік схопився за живіт, впав на спину (т. 1 а.с.217-221);

?Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18.02.2020 року, за участю свідка ОСОБА_7 , згідно якого остання пояснила, що впізнала ОСОБА_2 , як того, який 11.02.2020 року у дворі буд. АДРЕСА_2 , наносив удари ногами, та тримав в правій руці іншому чоловіку, який після удару впав на асфальт (т. 1 а.с. 222);

?Висновком судово-психіатричного експерта № 128 від 20.03.2020 року (т. 1 а.с. 239-241), згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 у період інкримінованих йому діяння на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час також не страждає. Виявляв раніше і виявляє в теперішній час психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоідів. У період інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльності) і керувати ними. У теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльності) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

?Висновком експерта № 167-Е від 11.02.2020 року з фототаблицею, згідно якого виявлене при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 причиною смерті є проникаюче колото-різане поранення черева та поза черевного простору з раною в лівій клубовій області по ходу раневого каналу якої ушкодженні м`які тканини, м`язи передньої черевної стінки, очеревина, ліві зовнішні клубові артерія та вена, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею та призвело до гострої крововтрати, про що свідчить наявність вищезазначених пошкоджень, 900 мл рідкої темно-червоної крові та 1300 г рихлих темно-червоних згортків в черевній порожнині, морфологічні ознаки гострої крововтрати, виявлені при дослідженні трупу та при судово-гістологічному дослідженні. При дослідженні трупа ОСОБА_3 виявлено: проникаюче колото-різане поранення черева та поза черевного простору з раною в лівій клубовій області по ходу раневого каналу якої ушкодженні м`які тканини, м`язи передньої черевної стінки, очеревина, ліві зовнішні клубові артерія та вена – відносятся до ТЯЖКИХ тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя, в даному випадку викликавше смерть; враховуючи характер рани, перевагу глибини раневого каналу над довжиною, поранення є колото-різане, заподіяне в напрямку зліва направо, з переду назад, декілька зверху вниз плоским колючо-ріжучим предметом з шириною клинка на рівні поринулої частини не більш 17 мм., який мав гостре лезо та обух, товщиною біля 3,0 мм.; садно в поперековій області справа-відноситься ло ЛЕГКИХ тілесних пошкоджень, яке має незначні скороминущі наслідки, виникло внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, або при ударі о такий та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не знаходиться; пошкодження виникли незадовго (декілька хвилин, десятків хвилин) до настання смерті. Проникаюче колото-різане поранення черева та поза черевного простору з раною в лівій клубовій області перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. При судово-токсилогічному дослідженні у крові із трупа ОСОБА_3 виявлений етиловий спирт у концентраціїї 2,02%, що відповідає СЕРЕДНЬОМУ ступеню алкогольного сп`яніння, стосовно до живої особи. Не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирт. При судово-токсилогічному дослідженні в печінці із трупу ОСОБА_3 виявлена азотовмістка речовина, якою може бути метадон, дві крапкові ранки з рівними краями на внутріщній поверхні правого плеча в верхній треті, в місці проекції під шкіряної вени, виникли найбільш імовірно внаслідок дії голки для медичних маніпуляцій, та найбіль імовірно є шляхом введення азотовмісткої речовини, якою може бути метадон, до організму. Не виявлені: похідні барбітурової кислоти, фенотіазину, 1,4-бенздіазепіну, піразолону; морфін, кодеїн, ефедрін, дімедрол, трамадол, амітриптилін, клозапін. За життя ОСОБА_3 страждав дистоіфєю печінки та нирки. Враховуючи стан трупних явищ під час дослідження трупа в морзі,,.. Трупні плями островчасті..свого кольору не змінюють (11:45 годин 12.2.2020 року)…» - вважає, що смерть його настала близько доби до моменту дослідження трупа в морзі. Для більш конкретного встановлення часу настання смерті необхідно відомості, що до стану трупних явищ під час огляду трупа на місці події. При судово-імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_3 , 1970 року народження встановлена група 0 з ізогемаглютинінои анти-А і анти-В за ізосерелогічною системою (т. 1 а.с. 242-246);

?Висновком експерта № 167-Е-Д від 18.02.2020 року, з фототаблицею, згідно якого у потерпілого ОСОБА_3 , 1970 року народження, виявлено характер та локалізацію пошкоджень, напрямок та глибина раневого каналу, свідчать про те, що пошкодження не могли виникнути при механізмі, викладеному підозрюваним ОСОБА_2 при проведенні слідчого експерименту 18.02.2020 року, а саме при розмахуванні ножем під час чого потерпілий самостійно напоровся на ніж. Характер та локалізація пошкоджень, напрямок та глибина раневого каналу, свідчать про те, що пошкодження могли виникнути внаслідок удару ножем у напрямку зазначеному при проведенні слідчого експерименту (т. 1 а.с. 247-248);

?Висновком експерта № 167-Е-Д-1 від 18.02.2020 року, згідно якого характер та локалізація пошкоджень, напрямок та глибина раневого каналу виявлені у потерпілого ОСОБА_3 свідчать про те, що пошкодження могли бути отримані при механізмі, викладеному свідком ОСОБА_7 при проведенні слідчого експерименту 18.02.2020 року (т. 1 а.с.249);

?Висновком експерта № 19/104-7/1/193 від 25.02.2020 року, згідно якого наданий на дослідження предмет, вилучений 11.02.2020 року у ОСОБА_2 є ударно-дробильною холодною зброєю, виготовленою саморобним способом за типом кастетів ( т. 2 а.с. 1-3);

?Висновоком експерта № 180 від 23.01.2020 року, згідно якого при судово-медичному імунологічному дослідженні зразка крові трупа ОСОБА_3 , 1970 року народження встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров трупа ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. (т. 2 а.с. 4-5);

?Висновоком експерта № 181 від 17.02.2020 року, згідно якого при дослідженні куртки чоловічої чорного кольору, светра чоловічого сірого кольору та штанів чоловічих темно-синього кольору наявності крові не встановлено (т. 2 а.с. 6-8);

?Висновоком експерта № 182 від 17.02.2020 року, згідно якого при дослідженні зразка крові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена група А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0. (т. 2 а.с. 9-10);

?Висновоком експерта № 183 від 17.02.2020 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлений і супутній антиген Н. На одному з представлених для дослідження фрагментів марлі встановлена наявність крові, на інших двох фрагментів марлі наявність крові не встановлена. В сліді крові був виявлений білок крові людини та антиген Н, що не виключає можливості утворення цього сліду за рахунок крові крупи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Отриманий результат не виключає можливості походження цього сліду крові від потерпілого ОСОБА_3 , для крові якого антиген Н, виявлений в сліді крові, є основним групо-специфічним фактором або від іншої особи з аналогічними груповими властивостями. Можливість походження цього сліду крові від підозрюваного ОСОБА_2 виключається у зв`язку з не виявленням в ньому антигену А, властивого його крові (т. 2 а.с. 11-13);

?Висновоком експерта № 184 від 17.02.2020 року, згідно якого на марлевих тампонах зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_2 наявності крові не встановлено, у зв`язку з чим, подальші питання слідчого відповіді не підлягають. (т. 2 а.с.14-15);

?Висновоком експерта № 192 від 17.02.2020 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0. При подальшому дослідженні був виявлений і супутній антиген Н. На представленому для дослідження джемпері встановлена наявність крові людини. В сліді крові був виявлений антиген Н та ізогемаглютиніни анти-А і анти-В, що не виключає можливості утворення цього сліду за рахунок крові групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Отриманий результат не виключає можливості походження цього сліду крові від потерпілого ОСОБА_3 , для крові якого властиві антиген Н та ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, виявлені в цьому сліді крові. Можливість походження цього сліду крові від підозрюваного ОСОБА_2 виключає у зв`язку з не виявленням в ньому антигену А, властивого його крові (т. 2 а.с.16-18);

?Висновоком експерта № 251 від 17.02.2020 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0. На клинку ножа, наданого на дослідження, встановлена наявність крові та знайдені епітеліальні клітини з ядрами. При визначені видової належності слідів в об`єкті № 1 на клинку ножа виявлено білок людини. На іншій поверхні клинка та на рукоятці цього ножа, наявність крові не встановлена; епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. Кров на клинку ножа належить особі чоловічої генетичної статі, при визначені групової належності крові виявлено антиген Н ізосерологічною системою АВ0. Визначити статеву і групову належність епітеліальних клітин на клинку ножа не виявилось можливим через відсутність придатних для дослідження ядер клітин та виявлення антигенів А,В,Н ізосерологічною системою АВ0. Отримані результати досліджень не виключають можливості походження крові на клинку ножа від чоловіка (чоловіків) групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, яким в даному випадку є потерпілий ОСОБА_3 . Дані про походження крові на клинку ножа від підозрюваного ОСОБА_2 не отримані, оскільки при проведеному дослідженні не виявлено антиген А ізосерологічною системою АВ0. який є основним групоспецифічним антигеном, для його групи крові. Висловитись про походження епітеліальних клітин в слідах на клинку ножа від будь якої особи не є можливим, оскільки не вдалось визначити статеву і групову приналежність епітеліальних клітин. (т. 2 а.с. 19-23);

?Висновоком експерта № 252 від 17.02.2020 року, згідно якого в піднігтьовому вмісті обох рук підозрюваного ОСОБА_2 , наданому на дослідження, наявність крові не встановлено; клітини з ядрами ті мікрочастки тканин людини не знайдені. (т. 2 а.с.24-25);

?Висновоком експерта № 253 від 17.02.2020 року, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0. В піднігтьовому вмісті обох рук потерпілого ОСОБА_3 , наданому на дослідження, наявність крові не встановлено. Але в піднігтьовому вмісті правої руки потерпілого ОСОБА_3 знайдені епітеліальні клітини з ядрами та виявлений білок людини. В піднігтьовому вмісті лівої руки потерпілого ОСОБА_3 епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. Статева належність епітеліальних клітин з ядрами в піднігтьовому вмісті правої руки не встановлена через недостатню кількість, придатних для дослідження, ядер клітин. При визначені групової належності клітин виявлено антиген Н ізосерологічною системою АВ0. Таким чином отримані результати досліджень не виключають можливості походження епітеліальних клітин з ядрами в піднігтьовому вмісті правої руки потерпілого від особи (осіб) групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0, яким в даному випадку є сам потерпілий ОСОБА_3 , враховуючи групову приналежність його крові. Дані про походження епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті правої руки потерпілого ОСОБА_3 від підозрюваного ОСОБА_2 не отримані, оскільки при проведеному дослідженні не виявлено антиген А, який є основним групоспецифічним антигеном для її групи крові (т. 2 а.с. 26-29);

?Висновоком експерта № 254 від 17.02.2020 року, згідно якого на ножі, наданому на дослідження, наявність крові не встановлена; епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканини людини не знайдені. (т. 2 а.с. 30-31);

?Висновоком експерта № 329-МК від 17.02.2020 року, згідно якого пошкодження на шматку шкіри з лівої клубової області від трупа ОСОБА_3 , 1970 року народження, могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа № 1 та не могло бути заподіяне клинком представленого на експертизу ножа № 2 (т. 2 а.с.32-37);

?

?Витягом з кримінального провадження № 12020040790000384, згідно якого підтверджується внесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР, за ч. 2 ст. 263 КК України (т. 2 а.с. 42).

Судом продемонстровані відеозаписи зі слідчими експериментами за участі обвинуваченого, та свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , в яких останні вказували на обставини кримінального правопорушення.

Судом також оглянуті в судовому засіданні речові докази – ніж з металевою рукояткою, обмотаною мотузкою білого кольору, а токаж ніж з рукояткою чорного кольору, обмотаний ізолентою синього кольору на який обвинувачений вказав, як на предмет, яким ним було спричинено тілесне ушкодження потерпілому.

Оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вказані докази є допустимими, належними, достовірними і достатніми для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, узгодженими між собою, які не викликають у суду сумнівів. Аналізуючи досліджені безпосередньо в ході судового розгляду справи та оцінені в їх сукупності докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні встановлена і доведена, а його умисні дії, в межах пред`явленого обвинувачення, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України, як носіння кастету без передбаченого законом дозволу та за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне отстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом… Суд, зберігаючи об`єктивність, та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і, відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття справедливого суду включає принцип змагальності процесу.

Так, в п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року (остаточне 06 грудня 2005 року) наголошується, що "принцип рівності сторін у процесі є однією зі складових більш широкого поняття справедливого суду, яке також включає основоположний принцип змагальності процесу (див. рішення у справі "Руіз Матеос проти Іспанії"). Крім того принцип рівності сторін у процесі – у розумінні "справедливого балансу" між сторонами – вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво більш невигідне становище порівняно з іншою стороною… Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні має бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та доводами, представленими іншою стороною, і відповісти на них…".

Також, у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін – одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Під час судового розгляду справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 115 КК України, судом було дотримано гарантії рівності процесуальних засобів сторін, оскільки сторони процесу мали можливість прокоментувати аргументи чи спростувати підстави, наведені іншою стороною, зокрема, заявляти клопотання, висловлювати думку з приводу доводів іншої сторони, допитувати свідків, надавати та досліджувати докази.

Суд відноситься критично до показань обвинуваченого, що умислу вбивати ОСОБА_3 в нього не було, адже його твердження не відповідають фактичним обставинам, встановлених по справі та спростовується показами свідків, даними під час розгляду справи у суді, даними протоколів слідчих дій, висновками судово-медичних експертиз, які в повній мірі співпадають один з одним та матеріалами справи. Зазначені доводи обвинуваченого розцінюється судом як засіб захисту, та спосіб уникнути відповідальності за вчинене діяння чи пом`якшити покарання.

Вказані обвинуваченим обставини повністю спростовуються висновком судово-медичної експертизи № 167-Е-Д від 18.02.2020 року, яким встановлено, що у потерпілого ОСОБА_3 , 1970 року народження, виявлено характер та локалізацію пошкоджень, напрямок та глибина раневого каналу, свідчать про те, що пошкодження не могли виникнути при механізмі, викладеному підозрюваним ОСОБА_2 при проведенні слідчого експерименту 18.02.2020 року, а саме при розмахуванні ножем під час чого потерпілий самостійно напоровся на ніж (т. 1 а.с. 247-248). Крім того, вказані обвинуваченим обставини, спростовуються показаннями свідка ОСОБА_7 , а також протоколом слідчого експеременту, за її участі (т. 1 а.с. 217-221), згідно яких вона вказувала, що бачила, як ОСОБА_2 під час розмови з потерпілим, з пазухи дістав ніж і наніс йому удар, в черево, після чого останній впав. Також показаннями свідка ОСОБА_18 , а також протоколом слідчого експеременту, за її участі (т. 1 а.с. 168-169), згідно яких вона вказувала, що бачила, як ОСОБА_2 здійснив замах рукою, як ніби чимось наніс удар, після чого потерпілий впав і вона зрозуміла, що він поранений, оскільки чула як він хрипів. Також вказувала на те, що потерпілий не бив обвинуваченого, а ніби як захищався.

Посилання сторони захисту, щодо відсутності у обвинуваченого умислу на позбавлення потерпілого життя, що свідчить про необхідність зміни кваліфікації, суд визнає її такою, що не відповідає зібраним у кримінальному провадженні доказам, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК вбивство - це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. За змістом ст.24 КК наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Так, згідно з висновком експерта № 167-Е від 11.02.2020 року згідно якого встановлено, що виявлене при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 причиною смерті є проникаюче колото-різане поранення черева та поза черевного простору з раною в лівій клубовій області по ходу раневого каналу якої ушкодженні м`які тканини, м`язи передньої черевної стінки, очеревина, ліві зовнішні клубові артерія та вена, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею та призвело до гострої крововтрати, про що свідчить наявність вищезазначених пошкоджень, 900 мл рідкої темно-червоної крові та 1300 г рихлих темно-червоних згортків в черевній порожнині, морфологічні ознаки гострої крововтрати, виявлені при дослідженні трупу та при судово-гістологічному дослідженні. При дослідженні трупа ОСОБА_3 виявлено: проникаюче колото-різане поранення черева та поза черевного простору з раною в лівій клубовій області по ходу раневого каналу якої ушкодженні м`які тканини, м`язи передньої черевної стінки, очеревина, ліві зовнішні клубові артерія та вена – відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя, в даному випадку викликавше смерть; враховуючи характер рани, перевагу глибини раневого перевагу глибини раневого каналу (12,5 см.) над довжиною каналу над довжиною, поранення є колото-різане, заподіяне в напрямку зліва направо, з переду назад, декілька зверху вниз плоским колючо-ріжучим предметом з шириною клинка на рівні поринулої частини не більш 17 мм., який мав гостре лезо та обух, товщиною біля 3,0 мм.; садно в поперековій області справа-відноситься до легких тілесних пошкоджень, яке має незначні скороминущі наслідки, виникло внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, або при ударі о такий та в прямому причинному зв`язку з настанням смерті не знаходиться; пошкодження виникли незадовго (декілька хвилин, десятків хвилин) до настання смерті. Проникаюче колото-різане поранення черева та поза черевного простору з раною в лівій клубовій області перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням смерті (т. 1 а.с. 242-246).

Суд враховує знаряддя вчинення злочину, яке обвинувачений взяв з собою заздалегідь, а саме ніж, який було оглянуто судом, який має досить вагомі розміри, локалізацію – ушкодження спричиненого в район черева, тобто життєво важливий орган, силу удару, яка вказує на те, що ніж прорізав зимову куртку, два джемпери та футболку, проникнувши в тіло потерпілого. Крім того потерпілий на час нанесення йому тілесного ушкодження, був неозброєний, а отже ОСОБА_3 не ніс загрози для життя ОСОБА_2 . Все вищевказане свідчить про наявність умислу обвинуваченого на спричинення смерті потерпілому. ОСОБА_2 спричиняючи тілесні ушкодження усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій у вигляді спричинення смерті іншій людині, і якщо навіть не бажав настання смерті потерпілого, як він стверджує, то свідомо допускав її настання. Особа не може не розуміти, що в результаті спричинення таким чином тілесних ушкоджень, а саме нанесення удару в область черева може наступити смерть людини. Таким чином, судом встановлений та обвинуваченням доведений факт умисного протиправного спричинення смерті потерпілому ОСОБА_3 обвинуваченим ОСОБА_2 .

Крім того посилання сторони захисту на недопустимість доказів, а саме протоколу слідчого експеременту за участю обвинуваченого ОСОБА_2 від 18.02.2020 рока та висновку судово-медичної експертизи № 167-Е-Д від 18.02.2020 року, зробленого на підстві вказаного слідчого експеременту, суд не приймає до уваги, оскільки згідно самого протоколу слідчого експеременту від 18.02.2020 року, за участі ОСОБА_2 , мається особистий підпис захисника обвинуваченого - адвоката Горкуна Д.О., що свідчить про те, що він приймав участь під час проведення останнього. Ніяких зауважень при підписанні зазначеного протоколу, в ньому не зазначено. Також про вказані обставини, не зверталося уваги під час досудового розслідування та судового розгляду, а саме при дослідженні вказаних доказів.

З огляду на встановлені судом обставини суд вважає, що ОСОБА_2 повинен нести кримінальну відповідальність за вчинені ним злочини – за ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 115 КК України.

В обвинувальному акті обставин, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , не встановлено. Суд не може взяти до уваги часткове щире каяття, що виразилось у вигляді вибачення обвинуваченного перед потерпілим, оскільки воно характеризує суб`єктивне ставлення особи до вчиненого злочину, тобто, особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, готовність нести покарання, готовність змінити спосіб життя і не вчиняти нових злочинів. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.

Більше того, факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Але в матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували щирий жаль з приводу скоєного та осуд своєї поведінки обвинуваченим, те, що він намагався виправити наслідки вчиненого та виявляв готовність нести покарання. Навпаки, обвинувачений ОСОБА_2 під час судового розгляду вину визнавав частково, наголошував про відсутність умислу на вбивство потерпілого. Але такі твердження є формальними, оскільки не підтверджуються поведінкою останнього під час судового розгляду, вони свідчать лише про намагання уникнути суворого покарання.

Саме по собі часткове визнання засудженим своєї провини під час судового провадження не вказує, що його зізнання стало результатом тривалого роздуму й затятої внутрішньої боротьби та свідчить про рішучість стати на шлях виправлення, самоосуд свого вчинку. Щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї злочинної поведінки, визнанням тих обставин, які їй ставляться в провину, має характеризувати її поведінку після вчинення злочину, але з позицій психологічної переорієнтації суб`єкта, який дійсно засуджує свій вчинок, визнає його антигромадський характер і готовий нести відповідальність. Часткове визнання ОСОБА_2 своєї вини, а також відсутність відшкодування завданої шкоди свідчить про відсутність у нього щирого жалю з приводу скоєного та осуду своїх протиправних дій, тобто про відсутність ознак щирого каяття.

Таким чином суд приходить до висновку, що обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, в силу ст. 66 КК України відсутні.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, в силу ст. 67 КК України є рецидив злочинів.

З врахуванням викладеного, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не складалася.

Відповідно до положень ст.ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При призначенні покарання необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Визначаючи міру покарання суд також враховує тяжкість та обставини скоєного ОСОБА_2 злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, який вину за ч. 1 ст. 115 КК України визнав частково, за ч. 2 ст. 263 КК України визнав повністю, раніше неодноразово судимий, судимості в встановленному законом порядку не погашені і не зняті, не одружений, за місцем проживання характеризується задовільно, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2009 року, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що потерпілий, наголошував на суворій мірі покарання.

З підстав викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства і за цих обставин вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання із застосуванням ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України, з урахуванням встановлених судом обставин, не вбачається.

В строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 покарання зарахувати строк перебування під вартою з моменту фактичного затримання, а саме з 11 лютого 2020 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_2 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно ст. 100 КПК України, -

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

- за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 11 лютого 2020 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку день за день.

Строк покарання ОСОБА_2 вираховувати з моменту фактичного затримання, а саме з 11 лютого 2020 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_2 , залишити без змін до набрання вироком законної сили, роз`яснивши йому право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_2 а на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 942 гривень 06 копійок.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Шендриком К.Л., від 12.02.2020 року на: куртку зимову чорного кольору; светер сірого кольору; штани джинсові синього кольору з ремнем; ніж з металевою рукояткою, обмотаною мотузкою білого кольору; предмет, схожий на металевий кастет, які вилучені старшим слідчим СВ Дніпровським ВП Новосьоловим Д.Є. 11.02.2020 року у приміщенні Дніпровського ВП в ході особистого обшуку у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Шендриком К.Л., від 12.02.2020 року на ніж з рукояткою чорного кольору, обмотаного ізолентою синього кольору, вилученого слідчим СВ Дніпровським ВП Морозовим А.В. 11.02.2020 року в ході огляду місця події – прилеглої території до під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 - скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12020040790000185, які передані на зберігання до спеціальної кімнати зберігання речових доказів Дніпровського ВП:

- ніж з металевою рукояткою, обмотаною мотузкою білого кольору; ніж з рукояткою чорного кольору, обмотаний ізолентою синього кольору, - знищити;

- куртка зимова чорного кольору; світер сірого кольору; футболка жовтого кольору; штани джинсові синього кольору з ременем; черевики шкіряні чорного кольору, – повернути ОСОБА_2 за належністю;

- куртка зимова сірого кольору, штани джинсові синього кольору з ремнем, черевики шкіряні чорного кольору, шкарпетки, труси чоловічі, двоє підштаників чорного кольору, два джемпера, кофта, футболка, мобільний телефон - повернути потерпілому ОСОБА_1 ;

- залишки об`єктів після проведення судових експертиз, опечатані в паперові конверти в кількості 13 шт.,- знищити, як такі, що не мають цінності;

- предмет ударно-дробильної холодної зброї, виготовлений саморобним способом за типом кастетів, - знищити, як такі, що не мають цінності;

- залишки об`єктів після проведення судових експертиз, опечатані в паперові конверти в кількості 3 шт., - знищити, як такі, що не мають цінності;

- мікрочастини з рук ОСОБА_3 , опечатані в спецпакет №ЕХРО 221069, №ЕХРО 221068, а також два ножі, - знищити, як такі, що не мають цінності.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подано апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику право подати клопотання про помилування, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку негайно надати прокурору та обвинуваченому.

Головуючий суддя: Я.В. Замкова

Судді: Г.А. Байбара

Є.Д. Багбая