Ухвала суду № 99084180, 21.05.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10348/14-ц

Провадження № 6/369/49/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Усатова Д.Д.,

за участі секретаря судового засідання – Житар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому листі, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник: ОСОБА_1 у цивільній справі № 369/10348/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просив суд:

у виконавчому листі по справі № 369/10348/14-ц , виданому Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Подана заява мотивована тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.01.2017 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованість за кредитним договором № 857-100/ФКВ-08 від 19.05.2011 р.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 25.10.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.01.2017 р. скасовано та ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ПАТ ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 25.09.2019 р. скаргу ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Київської області від 25.10.2017 р. було скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2019 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.01.2017р. залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист по справі № 369/10348/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованості.

Згідно Договору № 2258/К про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 15.06.2020 р., право вимоги за кредитним договором № 857-100/ФКВ-08, укладеним 19.05.2011 р. між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , первісний кредитор відступив право вимоги на користь ТОВ «Фінансова Компанія « Дніпрофінансгруп» разом з усіма додатками до нього, договором поруки, договором про внесення змін, змінами та доповненнями, що є невід`ємними частинами.

У зв`язку із чим заявник просив суд заяву задовольнити.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Представник заявника в прохальній частині заяви просив проводити розгляд заяви без його участі.

Боржника ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. При цьому, 21.05.2021 на адресу суду надійшов заяву, у якій представник ОСОБА_1 – адвокат Ковалишин Т.А. просить суд розгляд заяви здійснювати за його відсутності.

Суд вважає можливим розглянути заяву у відсутності вказаних сторін, оскільки неявка сторін та інших осіб, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.01.2017 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» (п/р № НОМЕР_1 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 1 327 196, 32 (один мільйон триста двадцять сім тисяч сто дев`яносто шість гривень та тридцять дві копійки) грн. та судовий збір у розмірі 3 654, 00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 25.10.2017, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.01.2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовлено.

Постановою Верховного суду від 25.09.2019 року рішення апеляційного суду Київської області від 25.10.2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Київського апеляційного суду від 04.12.2019 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.01.2017 року залишено без змін.

15.06.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір № 2258/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Комерційний банк «Надра» передав (відступив), а ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» прийняв право вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та /або поручителів та /або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб зазначених у Додатку №1 до цього Договору.

Як убачається з додатку №1 до Договору 2258/К про відступлення прав до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги за кредитним договором №857-100/ФКВ-08 від 19.05.2011 до ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Отже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Указана правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2020 року у справі № 1805/5998/2012.

У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Викладене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Отже, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та ч. 5 ст. 15 «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Такий правовий висновок висловлений у Постановах Верховного суду від 21 жовтня 2020 року №2-2217/10, від 3 листопада 2020 року №436/7574/12.

Отже, умовою для заміни сторони виконавчого провадження є рішення суду, що підлягає виконанню, але яке не виконане.

Відповідно до матеріалів цивільної справи № 369/10348/14-ц, встановлено, що 17.04.2019 року старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пацуріною О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст.39,40 Закону України «Про виконавче провадження».

Підставою для закінчення виконавчого провадження № 48909070 стало те, що до відділу надійшло рішення Апеляційного суду Київської області від 25.10.2017 по справі № 369/10348/14-ц відповідно до якого суд вирішив: рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.01.2017 року по справі № 369/10348/14-ц скасувати та ухвалити нове, в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського апеляційного суду від 04.12.2019 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.01.2017 року залишено без змін.

А відтак, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 218.01.2017 року у справі № 369/10348/14-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» (п/р № НОМЕР_1 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість по кредитному договору на загальну суму 1 327 196, 32 (один мільйон триста двадцять сім тисяч сто дев`яносто шість гривень та тридцять дві копійки) грн. та судовий збір у розмірі 3 654, 00 грн. - не виконано.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Такий висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц.

Водночас, судом враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.02.2019р. у справі №910/16109/14, та відсутність у матеріалах справи доказів, які б свідчили про визнання недійсними вищезазначених договорів відступлення права вимоги та додатків до них.

Також, матеріали справи не містять доказів виконання боржником судового рішення у справі №369/10348/14-ц.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №911/3411/14 від 16.02.2021 року п.6.15 постанови, закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

У зв`язку з тим, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» перейшли права кредитора за вимогами до ОСОБА_1 , суд вважає можливим замінити сторону стягувача у цивільній справі № 369/10348/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому листі, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник: ОСОБА_1 у цивільній справі № 369/10348/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (02000, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 34047020) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (місцезнаходження: 49089, м.Дніпро, вул. Автотранспорта, буд. 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 40696815) у виконавчому листі відносно боржника ОСОБА_1 , виданому Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі № 369/10348/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д.Д.Усатов