Рішення № 99084179, 05.07.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

05.07.2021

Справа № 369/13200/20

Провадження № 2/369/1790/21

РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області :

головуючого- судді Усатова Д.Д.

за участю секретаря- Житар А.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс» Нові Жуляни» про стягнення пені за несвоєчасне виконання умов договору,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс» Нові Жуляни» про стягнення пені за несвоєчасне виконання умов договору, в якому просив:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «НОВІ ЖУЛЯНИ» (код ЄДРПОУ 40426786) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пеню в розмірі 181 847 (сто вісімдесят одна тисяча вісімсот сорок - ш гривень 40 копійок;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «НОВІ ЖУЛЯНИ» (код ЄДРПОУ 40426786) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 1818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) гривень 48 копійок.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до відповідача посилається на наступне.

03.03.2017 року ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЮКІВЩИНА» (нова назва починаючи з 11.02.2019 року - товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «НОВІ ЖУЛЯНИ») уклали Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

Предметом договору, згідно пункту 1.1., відповідач зобов`язується передати у власність позивача, а позивач зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , проектний будинок АДРЕСА_3 та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що майнові права на квартиру належать відповідачу відповідно до наступних документів: Право власності на земельну ділянку; проектно-кошторисної документації; Декларації про початок виконання будівельних робіт; Договору генерального підряду.

Відповідно до п. 1.3. Договору Сторонами визначено, що предметом цього Договору є майнові права на Квартиру, які після прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію реалізуються шляхом реєстрації Позивачем права власності у встановленому законом порядку. За умови виконання своїх обов`язків за цим Договором відповідач зобов`язаний передати позивачу документи, необхідні для державної реєстрації права власності на Квартиру.

Як вбачається з п. 1.4. Договору, Майнові права на Квартиру за цим Договором передаються від відповідача до позивача шляхом підписання Акту прийому-передачі квартири (як сукупності майнових прав) (надалі - «Акт прийому-передачі»), який є невід`ємною частиною цього Договору. Акт прийому- передачі підписується Сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом Об`єкта будівництва, у строк визначений відповідачем та за умови повного виконання позивачем своїх зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 2.4. Договору вказано, що орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію - 19.03.2018 року. Відповідач має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов Договору.

Сторони в п. 3.1. Договору визначили, що ціна майнових прав на Квартиру на момент підписання Договору становить 495 497 (чотириста дев`яносто п`ять тисяч чотириста дев`яносто сім) гривень 00 копійок, втому числі ПДВ 82 582 (вісімдесят тисяч шістсот дев`яносто вісім) гривень 83 копійки.

Позивач, зобов`язався сплатити ціну майнових прав на квартиру до 10.03.2017 року.

Позивач зазначає, що виконав свій обов`язок щодо оплати вартості майнових прав на квартиру 07.03.2017 року, що підтверджується квитанцією банківської установи.

Як вбачається з п. 6.2. Договору, у разі недотримання Орієнтовного строку прийняття Об`єкта будівництва понад три місці від орієнтовного строку прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію (п. 2.4. Договору), відповідач сплачує пеню позивачу у розмірі 0,1 % від суми ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення. За перші три місяці періоду прострочення від орієнтовного строку прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію, пеня не нараховується та не сплачується.

Позивач вказує, що станом на дату звернення з цим позовом до суду Об`єкт будівництва не зданий в експлуатацію та майнові права на Квартиру по Акту прийому-передачі позивачу не передано, що свідчить про порушення відповідачем умов Договору та чинного законодавства.

У зв`язку із вищевикладеним позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 10.10.2020 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д.

Ухвалою суду від 21.10.2020 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс» Нові Жуляни» про стягнення пені за несвоєчасне виконання умов договору, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04.12.2020 р. до суду від представника відповідача ТОВ «ЖК «Нові Жуляни» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. У поданому відзиві представник відповідача посилається на те, що умовами договору № 34/В7-4 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 03.03.2017 року не передбачено відповідальність у вигляді пені за порушення відповідачем передачі позивачу майнових прав на квартиру (п.1.1., п.п.5.6. договору) в п.6.2. йдеться про орієнтовні строки здачі об`єкта. Крім того, представник відповідача зазначив, що строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію в договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 03.03.2017 року конкретно не визначений, оскільки в п.2.4. договору зазначена не конкретна, а орієнтовна календарна дата.

08.12.2020 року позивачем на адресу суду надіслано відповідь на відзив, де позивач повторює мотивувальну частину своєї позовної заяви, акцентуючи увагу на те, що сторони договору встановили строки виконання боржником окремих зобов`язань (прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі цього договору.

Ухвалою суду від 05.02.2021 року вирішено питання про витребування доказів.

Представник позивача Кенц Р.І. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені у позовній заяві, та надані докази.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс» Нові Жуляни» з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши їх доводи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 03.03.2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРЮКІВЩИНА» (нова назва починаючи з 11.02.2019 року - товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС «НОВІ ЖУЛЯНИ») укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1.1. договору відповідач зобов`язується передати у власність позивача, а позивач зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , проектний будинок АДРЕСА_3 та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що майнові права на квартиру належать продавцю відповідно до наступних документів: Право власності на земельну ділянку; проектно-кошторисної документації; Декларації про початок виконання будівельних робіт; Договору генерального підряду.

Відповідно до п. 1.3. предметом цього Договору є майнові права на Квартиру, які після прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію реалізуються шляхом реєстрації Позивачем права власності у встановленому законом порядку. За умови виконання своїх обов`язків за цим Договором відповідач зобов`язаний передати позивачу документи, необхідні для державної реєстрації права власності на Квартиру.

Пунктом 1.4. договору майнові права на Квартиру за цим Договором передаються від Відповідача до Позивача шляхом підписання Акту прийому-передачі квартири (як сукупності майнових прав) (надалі - «Акт прийому-передачі»), який є невід`ємною частиною цього Договору. Акт прийому-передачі підписується Сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом Об`єкта будівництва, у строк визначений відповідачем та за умови повного виконання позивачем своїх зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 2.4. договору вказано, що орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію - 19.03.2018 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов Договору.

Сторони в п. 3.1. договору визначили, що ціна майнових прав на квартиру на момент підписання Договору становить 495 497 (чотириста дев`яносто п`ять тисяч чотириста дев`яносто сім) гривень 00 копійок, втому числі ПДВ 82 582 (вісімдесят тисяч шістсот дев`яносто вісім) гривень 83 копійки, що еквівалентно 18 698,00 доларів США.

Також, п.п. 5.2.1. п. 5.2. Договору визначено, що Продавець зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов`язання за Договором та виконувати інші функції і обов`язки згідно Форвардного контракту.

У разі недотримання орієнтовного строку прийняття об`єкта будівництва понад три місяці від орієнтовного строку прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (п. 2.4. Договору), Продавець сплачує пеню покупцю в розмірі 0,1% від суми ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення. За перші три місяці періоду прострочення від орієнтовного строку прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, пеня не нараховується та не сплачується (пункт 6.2. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору, даний договір укладається під відкладальною обставиною, якою сторони визнають пред`явлення до виконання Форвардного контракту № 35840-А/3 покупцем за відповідним актом. Цей договір набирає чинності з моменту настання відкладальної обставини ( а саме з дати підписання сторонами Акту пред`явлення) і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором. Форвардний контракт № 35840-А/3, укладений на Товарній біржі від 03.03.2017 року, вважається чинним до моменту повного виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав.

Позивач, звертаючись до суду із вказаною позовною заявою, зазначає, що ним у повній мірі виконано свої зобов`язання згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №34/В7-4 від 03.03.2017 року щодо оплати ціни майнових прав на квартиру в АДРЕСА_4 , проектний будинок 4. Станом на дату звернення з позовом до суду об`єкт будівництва не зданий в експлуатацію, майнові права на квартиру по акту прийому-передачі позивачу не передано, що, на думку позивача, свідчить про порушення умов договору.

В свою чергу представник відповідача ТОВ ЖК «Нові Жуляни» заперечує стосовно доводів позивача, посилаючись на ту обставину, що умовами договору № 34/В7-4 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 03.03.2017 року не передбачено відповідальність у вигляді пені за порушення відповідачем передачі позивачу майнових прав на квартиру (п.1.1., п.п.5.6. договору) в п.6.2. йдеться про орієнтовні строки здачі об`єкта. Крім того, представник відповідача зазначиє, що строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію в договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 03.03.2017 року конкретно не визначений, оскільки в п.2.4. договору зазначена не конкретна, а орієнтовна календарна дата.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина першої статті 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

В п. 2.4. Договору, сторонами погоджено, що орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію – 19.03.2018 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.

Встановлення орієнтовного строку вказує на невизначеність такої істотної умови, як строк прийняття об`єкта в експлуатацію.

Згідно статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

За правилом ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію в Договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 03.03.2017 року № 34/В7-4, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЖК «Нові Жуляни», конкретно не визначений, оскільки в п.2.4 вказаного договору зазначена не конкретна, а орієнтована календарна дата прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Частиною першою статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до положень частини другої даної норми підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, визнаються: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частинами 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

При цьому зобов`язання щодо прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію не належить до цивільних відносин, тобто до відносин, за наявності яких передбачена цивільно-правова відповідальність.

В чинному законодавстві України таке поняття як «прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію» відсутнє.

Стаття 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Частиною 1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акту готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифікату, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифікату визначаються Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкту до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Згідно з ч.4 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

За ч.5 ст.39 даного Закону датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Частиною 9 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до п.3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Пунктом 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів встановлено, що надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Повноваження Держархбудінспекції здійснюються її апаратом. При цьому реєстрація (повернення, скасування реєстрації) декларації щодо об`єктів, які розміщено на території кількох адміністративно-територіальних одиниць та вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності яких після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на дві і більше адміністративно-територіальні одиниці, здійснюється безпосередньо апаратом Держархбудінспекції, а щодо інших об`єктів - її територіальними органами за місцезнаходженням таких об`єктів.

Отже, місцевий суд у своєму рішенні вірно акцентовував увагу на тому, що питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється саме органами державного архітектурно-будівельного контролю, у зв`язку із чим такі відносини відносяться не до цивільно-правових, а до публічно-правових відносин.

Статтею 1 ЦК України визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

За вказаних обставин п. 2.4. Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 03.03.2017 року № 34/В7-4 носить технічний характер, так як вказує на технічну характеристику житлового будинку. В даному Договорі пункт 2.4. міститься в розділі 2, який має назву «Технічні характеристики квартири».

Враховуючи, що термін прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію в Договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру конкретною датою не визначений, а вказана орієнтовна дата, а також те, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не належить до цивільно-правих відносин, склад цивільно-правового порушення зі сторони ТОВ «ЖК «Нові Жуляни» відсутній. Це виключає можливість застосувати до відповідача цивільно-правову відповідальність у вигляді стягнення неустойки (пені).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями ст. ст. 524, 533-535 ЦПК України передбачено, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої особи (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою застосування відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 549 ЦК України, є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Тобто порушення грошового зобов`язання є невиконання боржником обов`язку сплатити грошові кошти.

У справі, яка є предметом перегляду, між сторонами виникли зобов`язання з договору про часткову участь у будівництві, за умовами якого забудовник зобов`язувався збудувати об`єкт будівництва у строк, визначений договором, і передати його замовнику, однак у порушення умов договору свої зобов`язання не виконав.

Пунктом 6 Договору встановлена відповідальність боржника за недотримання орієнтовного строку прийняття об`єкта будівництва понад три місяці від орієнтовного строку прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Обов`язок щодо прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію не є грошовим зобов`язанням, а тому до спірних правовідносин не застосовується можливість стягнення з відповідача пені.

За таких обставин, правовідношення, яке виникло між сторонами, не є грошовим зобов`язанням, тому до спірних правовідносин не застосовується можливість стягувати з відповідача пеню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс» Нові Жуляни» про стягнення пені за несвоєчасне виконання умов договору не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 11, 15, 16, 251, 252, 509, 530, 546-548, 549, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3, п. 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (з наступними змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 13, 247, 258, 263, 273, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс» Нові Жуляни» про стягнення пені за несвоєчасне виконання умов договору - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.Д.Усатов