Постанова № 9907777, 29.04.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-12351/09/0470

Категорія статобліку 2.11.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2010 року місто Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Лоба Е.Г.

за участю:

представника позивача Сорокіна В.В.

представника відповідача Місюренко Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський трубний завод до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання недійсною податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2009 року відкрите акціонерне товариство Дніпропетровський трубний заводзвернулось із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, в якому просить визнати недійсною першу податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 1/26 від 27.08.2009 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не пропустив термін подання до суду адміністративного позову про скасування податкових повідомлень-рішень, у звязку з чим податкові зобов'язання є неузгодженими, що виключає винесення податкової вимоги № 1/26 від 27.08.2009 року. Позивач зазначив, що згідно п.п.5.2.4. п.5.2. ст.5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що відповідно до абз. ап.4.1 ст. 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.01 р. № 266, податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 02.04.99 №174 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.05.99 за № 304/3597. На підставі вказаного, в автоматичному режимі було сформовано першу податкову вимогу № 1/26 від 27.08.09 р. та надіслано на адресу позивача. При цьому, у зв'язку з тим, що ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справам №2-a-10903/09/0470, №2-a-10924/09/0470, №2-a-10935/09/0470 до СДПІ з ВПП надійшли лише 13.10.09 року, суми податкових зобов'язань 14.10.09 року виключені з обліку, податкова вимога від 27.08.09 р. за № 1/26 відкликана, активи звільнені з-під податкової застави, про що повідомлено підприємство листом від 15.10.09 року №32206/10/08-14-14.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську 25 березня 2009 року провела позапланову невиїзну перевірку відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський трубний заводз питання повноти нарахування комунального податку, за результатами якої складений акт №113-08-02/2-05393122 від 25.03.2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000198812/0 від 09.04.2009 року та № 0000198812/1 від 17.06.2009 року, якими відповідач донарахував позивачу зобовязання з комунального податку в розмірі 70 092,70 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 3504,64 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження рішення контролюючого органу. Первинна скарга була залишена без задоволення.

Позивач подав апеляційну скаргу до ДПА у Дніпропетровській області. 10 серпня 2009 року на підприємство надійшла відповідь ДПА у Дніпропетровській області про залишення оспорюваних рішень без змін та нове податкове повідомлення-рішення № 0000198812/2 від 06.08.2009 року на таку ж суму.

20.08.2009 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про визнання недійсними вказаних податкових повідомлень-рішень. При цьому 20.08.2009 року підприємством, відповідно до ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, на адресу податкового органу було направлено повідомлення № 62/юр - 3-100 про подання відповідного позову.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську 24 червня 2009 року провела позапланову невиїзну перевірку відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський трубний заводз питання повноти нарахування комунального податку, за результатами якої складений акт № 702-08-02/2-05393122 від 24.06.2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000518812/0 від 20.07.2009 р., яким відповідач донарахував позивачу зобовязання з комунального податку в розмірі 16 206,10 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 810,31 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вищевказаного рішення. Рішенням від 03.08.2009 року СДПІ з ВПП у м. Дніпропетровську залишило податкове повідомлення-рішення без змін та 06.08.2009 року прийняло нове податкове повідомлення-рішення № 0000518812/1 на таку ж саму суму, яке надійшло на адресу позивача 10.08.2009 року.

20.08.2009 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про визнання недійсними вказаних податкових повідомлень-рішень. При цьому 20.08.2009 року підприємством, відповідно до ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, на адресу податкового органу було направлено повідомлення № 62/юр - 3-99 про подання відповідного позову.

27.08.2009 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську сформовано першу податкову вимогу № 1/26 від 27.08.09 року та надіслано на адресу позивача.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамипередбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у абзаці першому цього підпункту.

У разі коли останній день строків, зазначених у абзаці першому цього підпункту або встановлених за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника) у випадках, визначених у абзаці другому цього підпункту, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Строки подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами та на підставах, визначених пунктом 15.4 статті 15 цього Закону.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. (підпункт 5.2.3 вказаного Закону)

Процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (підпункт 5.2.4. Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами)

Відповідно до підпункту 6.2.1. вищевказаного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Таким чином, законом не передбачено направлення податкових вимог за неузгодженими податковими зобовязаннями.

Враховуючи, що позивачем своєчасно були подані адміністративні позови щодо оскарження податкових повідомлень-рішень та, відповідно, податкові зобовязання не були узгоджені, суд вважає, що податкова вимога № 1/26 від 27.08.2009 року була направлена позивачу незаконно.

Відповідно до підпункту 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс;

д) податковий борг визнається безнадійним.

Враховуючи вищезазначене, суд не приймає доводів відповідача про відкликання оскаржуваної податкової вимоги листом від 15.10.09 року №32206/10/08-14-14, направленим відповідачем на адресу позивача, так як в листі їде мова лише про те, що активи платника звільняються з податкової застави.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність складання та направлення податкової вимоги № 1/26 від 27.08.09 року на адресу позивача.

У звязку з цим суд приходить до висновку про невідповідність вимогам закону першої податкової вимоги відповідача, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі, а саме, визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 1/26 від 27.08.2009 року.

Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне Присудити з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський трубний заводсудові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 1/26 від 27.08.2009 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства Дніпропетровський трубний заводсудові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 05 травня 2010 року.

Суддя В.М.Олійник