Рішення № 99076967, 04.08.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/1478/21

Провадження № 2/727/830/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

за участю:

секретаря судових засідань: Тихенької М.А.

сторін по справі: позивача ОСОБА_1

розглянувши за правилами загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ТОВ Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма “Медтехніка” (місце реєстрації: вул. Нагірна 1, м. Чернівці, Р/Р 26001051506379, МФО 356282); третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ТОВ Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма “Медтехніка”; третя особа, що не заявляє самостійних позовних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 про стягнення на його користь з відповідача – 999.999.99 гривень моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що звернення в суд є наслідком порушення його законних прав та інтересів з боку відповідача ТОВ Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма “Медтехніка”. Вказує, що на його очах цілеспрямовано знищували і продовжують знищувати Товариство окремі співвласники; на що він, без болю та душевних страждань на може спостерігати, зокрема, приховуються відомості про господарську і фінансову діяльність Товариства; тривалий період часу не проводяться аудиторські перевірки в відповідача ТОВ Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма “Медтехніка”. Позивач зазначає, що листом від 26 березня 2012 року, за його ініціативи, група співзасновників звернулась до голови правління та директора відповідача ТОВ Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма “Медтехніка” з вимогою надати інформацію про склад нерухомого майна і про його цільове використання, а також голові товариства була пред`явлена вимога приведення Статуту Товариства у відповідність з чинним законодавством України та невідкладно ініціювати проведення аудиту господарської діяльності товариства та інвентаризації основних фондів і матеріальних цінностей. Вважає, що дії керівництва по відношенню до нього є неправомірними, і при цьому зазначає, що лише він займається статутною діяльністю товариства, як його учасник. Мотивує позовні вимоги саме тим, що бездіяльністю керівництва ТОВ Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма “Медтехніка” спричинено йому моральні страждання, що полягають у недопущенні його до реанімації та економічного розвитку товариства; створення йому тяжких умов праці в товаристві. Зазначає, що 29 червня 2012 року один з членів товариства ОСОБА_3 , намагався за власною ініціативою провести зварювальні роботи, на що він заборонив йому проводити такі дії, після чого, Джуран скоїв проти нього насильницькі дії, що підтверджується рішенням Шевченківського суду м. Чернівці від 14 червня 2012 року. Посилається на те, що керівництвом товариства не виконано рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.01.2020 року щодо господарської діяльності товариства. Вказує, що керівництво товариства веде з ним цілеспрямовану боротьбу, яка виразилася в тому, що працівники товариства ОСОБА_4 , ОСОБА_5 лжесвідчили в судовому процесі, за наслідками розгляду якого 24.12. 20212 року він був засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці та з нього на користь ПАТ Чернівцігаз було стягнуто 61.280.32 грн. Вважає, що за спричиненні йому моральні страждання, він має право отримати від ТОВ Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма “Медтехніка” справедливу сатисфакцію – моральну шкоду в розмірі 999.999.99 грн., розмір якої ним був визначений виходячи з глибини пережитих ним реальних моральних страждань за багаторічні переживання за господарську діяльність товариства і його функціонування. На думку позивача зазначена сума, із урахуванням глибини пережитих ним фізичних та моральних страждань, є виваженою. Просить заявлені вимоги позовні задовольнити.

Рух справи по позиціям сторін:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.02.2021 року відкрито провадження в справі № 727/1478/21 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.04.2021 року закрито підготовче провадження.

18.03.2021 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому представник ТОВ ЧОВКФ “Медтехніка” в особі директора Бойко С.М. (виписка з протоколу (загальних зборів 17 від 06.05.1996р., наказ про призначення на посаду від 07.06.1996р. № 23), просить відмовити в задоволенні позову за безпідставністю і недоведеністю.

21.04.2021 року позивачем ОСОБА_1 надано відповідь на відзив, в якій, останній просить заявлені ним порзовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження та оцінка суду

Судом належними доказами встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04 жовтня 2021 року по справі №5027/481/2021 року, яким позовні вимоги задоволено (а.с.10-11).

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права – одне з підвалин демократичного суспільства – закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу - остаточності рішень суду. Цей принцип, як наголошує Європейський суд, означає: що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення

Таким чином, відповідно до принципу юридичної визначеності остаточне рішення правомочного суду яке вступило у законну силу є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

У розумінні цього принципу спір вирішено і він не має переглядатися до безмежності.

Безумовне дотримання принципу юридичної визначеності вбачається із справ Європейського Суду з прав людини, зокрема, справа " Осовська та інші проти України", "Устименко проти України".

Відповідно до звернення, позивач з іншими особами звертався до директора ТОВ ЧОВКФ “Медтехніка” ОСОБА_5 з питань економічної діяльності товариства (а.с.12-13)

Відповідно до договору №01/08-18 від 01 серпня 2018 року ТОВ ЧОВКФ “Медтехніка” зобов`язав ТОВ АФ “Аудит” провести аудиторську перевірку товариства;(а.с.14)

Рішенням Господарського суду від 24 січня 2020 року по справі №926/2395/19 було зобов`язано ТОВ ЧОВКФ “Медтехніка” надати ОСОБА_1 інформацію про господарську діяльність товариства (а.с.15-18)

Участь ОСОБА_1 , як учасника загальних зборів з різних питань в тому числі і економічної, фінансової діяльності ТОВ ЧОВКФ “Медтехніка” свідчить досліджений судом протокол № 14 від 23.01.1996 року загальних зборів товариства (а.с.19-22)

Власником майна (форма приватна 1/1) розташованого в АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 (а.с.23)

Відповідно до рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14.06.2012 року на користь ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_6 823, 23 грн. за шкоду заподіяну позивачу, внаслідок ушкодження здоров`я (а.с.24-25)

З дослідженого судом акту за № 149-3 від 30 листопада 2012 року вбачається прийняття виконаних робіт з прокладання проводу СІП 4х16мм в ВККП Політехмедфарм, за підписом ОСОБА_1 (а.с.26)

З листа адресованого ОСОБА_1 Шевченківським районним відділом МВС УМВС у Чернівецькій області від 24.09.20213 року (а.с. 27) вбачається що 20.09.20213 року по АДРЕСА_3 в будівлі гр.. ОСОБА_7 проводився ремонт електропроводки згідно припису Чернівецького РЕМ.

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2012 року засуджено ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України і призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі (а.с.28-29)

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 12 березня 2013 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задоволено частково та скасовано вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2012 року (а.с.30-34)

ОСОБА_1 є пенсіонером (а.с.35) та згідно висновку медико-соціальних експертних комісій № 095957 йому призначено ІІ групу інвалідності з протипоказаннями праці в звичайних виробничих умовах (а.с.35)

Статутом товариства з обмеженою відповідальністю Медтехніка, зареєстрованого і погодженого в установленому законом порядку визначено – діяльність товариства, юридичний статус облік і звітність контроль за діяльністю товариства фінансово господарська діяльність, органи управління, тощо. Аналогічне вбачається і з Інформації з Державного реєстру вказаного товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Приписами статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Позивач в позові вказує на те, що відповідач своєю бездіяльністю завдав йому моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, глибокому відчутті несправедливості, образі, погіршенні стану здоров`я. Позивач зазначив, що тривала боротьба за свої законні права призвела до сильного психологічного дискомфорту, погіршення самочуття, емоційного хвилювання, втрати його часу, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя та інших негативних наслідків.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У пункті 5 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Серед іншого, загальні підходи до відшкодування моральної шкоди сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Зокрема, зазначено, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

При цьому звернуто увагу на те, що порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п.п. 4, 5 Постанови Пленуму верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обов`язковими підставами відшкодування моральної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. А у випадку відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України, незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдана шкоди повинна бути доведена.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із врахування зазначених вище правових норм, суд зазначає, що у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на бездіяльність відповідача, а саме щодо не проведення на ту обставину, що протиправність дій відповідача встановлена рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04 жовтня 2021 року по справі №5027/481/2021 року

Однак, слід зазначити, що сам лише факт ухвалення цього рішення не може бути самостійною та достатньою підставою стверджувати про спричинення позивачеві моральної шкоди та не звільняє його від обов`язку надати докази на підтвердження наявності всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, яке є підставою для відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем не надано доказів того, що йому завдано моральну шкоду діями відповідача, зокрема, не підтверджено факту порушення його прав, завдання моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльністю відповідача, не надано доказів наявності моральної шкоди, протиправності діяння чи бездіяльності товариства Медтехніка та не встановлено причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням та вини в її заподіянні.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини і на законодавчому рівні в України, у тому числі частиною другою статті 1166 ЦК України, згідно з якою особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, закріплено дію презумпції моральної шкоди. Тобто, моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди.

Статтею 16 цього Кодексу встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Внаслідок порушення цивільних прав особи згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу вона має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Зокрема, до них належить ратифікована Верховною Радою України Конвенція про захист прав людини і основних свобод та інші міжнародні договори. Стаття 41 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод установлює, що якщо Суд визнає факт, що мало місце порушення Європейської конвенції або Протоколів до неї, а внутрішнє право Високої Договірної Сторони допускає можливість лише часткового відшкодування, Суд у разі необхідності надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію. Справедлива компенсація може бути присуджена щодо матеріальних збитків, моральної шкоди, судових витрат. Так, згідно з Регламентом, моральна шкода – це шкода, що не піддається оцінюванню, може бути виражена в психічних чи фізичних стражданнях заявника.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( ч. 1). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, за загальним правилом, стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, повинні бути відшкодовані її судові витрати іншою стороною. Тож сторона, яка програла справу, несе як свої витрати, так і судові витрати іншої сторони, за умови, що вони підтверджені документально. Документальним підтвердженням можуть бути договори, акти виконаних робіт або наданих послуг, квитки, чеки, квитанції тощо, що засвідчують здійснення відповідних судових витрат.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Висновки

Таким чином, з врахуванням наведеного вище, розглядаючи даний спір, повно та всебічно дослідивши і оцінивши обставини справи, належність, допустимість, достовірність кожного наданого сторонами доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в порушення вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем, не доведено належними та допустимими доказами фактів на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, а відтак, і підстав для задоволення позовних вимог щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд не вбачає, що є наслідком відмови в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2-7,9-13,141,258,259,263-265, 268, 272,273, 274, 351, 352,354,355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Чернівецька обласна виробничо-комерційна фірма “Медтехніка”; третя особа, що не заявляє самостійних позовних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 про стягнення на його користь з відповідача – ТОВ Чернівецької обласної виробничо-комерційної фірми “Медтехніка” – 999.999.99 гривень моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд до Чернівецького апеляційного суду, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.08.2021р.

Суддя Слободян Г.М.