Постанова № 9907551, 25.03.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 рокуСправа № 2а-562/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Годунок Т.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Стасюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємця ОСОБА_3 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення №0000031701/0 від 18.01.2010р., яким податковий орган визначив позивачу податкове зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 40256грн.04коп. та рішення №0000011701 від 18.01.2010р про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 42062грн.50коп. за порушення вимог п.п.2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- позивач, як платник єдиного податку в І-ІІ кварталах 2008 року, за результатами першого півріччя 2008 року подав звіт субєкта малого підприємництва згідно якого отримав в даному періоді виручку в сумі 858231грн.50коп., а тому разом зі звітом було подано заяву про перехід на загальну систему оподаткування, відповідно правила щодо оподаткування доходів в порядку Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» повинні застосовуватись щодо доходу, отриманого в наступних періодах, тобто починаючи з ІІІ кварталу 2008 року, а не щодо суми перевищення максимально дозволеної суми обороту 358231грн.50коп.;

- в разі оподаткування суми перевищення максимально дозволеного обороту за загальними правилами податковий орган був зобовязаний враховувати здійснені позивачем витрати, які однак не були взяті до уваги при проведенні перевірки, хоча підприємцем ОСОБА_3 і вівся належний облік здійснених витрат;

- штрафні санкції за порушення норм законодавства, що регулюють обіг готівки, податковим органом застосовані неправомірно, оскільки кошти, що надійшли на поточний рахунок позивача не були оприбутковані після перерахунку, відповідно жодних операцій з готівкою в даному випадку підприємцем ОСОБА_3 не вчинялось.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

Ковельська МДПІ у своїх запереченнях та представник в судових засіданнях просять в задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи наступним:

- прийняте податкове повідомлення-рішення повністю відповідає нормам чинного законодавства України, оскільки підприємцем ОСОБА_3 не було включено суму перевищення граничного обсягу виручки до складу річного оподатковуваного доходу, не вівся належним чином облік доходів та витрат, а тому витрати, безпосередньо повязані з отриманням доходу й були розраховані відповідно до Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю» та було донараховано податок з доходів фізичних осіб;

- позивач зобовязаний був, як платник єдиного податку, в книзі обліку доходів і витрат записувати будь-яку виручку, одержану у грошовій формі (за готівковим або безготівковим розрахунком), однак виручку від Дашівської спеціальної ЗОШ-інтернату та Солотвинської школи-інтернату в сумі 8412грн.50коп. в книзі обліку доходів і витрат не відобразив, в звязку з чим до нього правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 42062грн.50коп.

Розглянувши доводи, викладені у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

З 17.12.2009р. по 23.12.2009р. працівником Турійського відділення Ковельської МДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку підприємця ОСОБА_3 в звязку з скасуванням державної реєстрації підприємницької діяльності за період з 12.09.2007р. по 17.11.2009р., про що складено акт перевірки від 28.12.2009р. №49/17/1805103177.

Перевіркою встановлено, що підприємець ОСОБА_3:

- в порушення п.п.2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не оприбутковано в дні одержання 8412грн.50коп. готівкових коштів;

- в порушення п.6 ст.128 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не відобразив в декларації про доходи за 2008 рік суму одержаного валового доходу від підприємницької діяльності 357831грн.50коп. (сума перевищення граничного обсягу виручки від здійснення підприємницької діяльності, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування) та не вів на належному рівні облік доходів та витрат.

За наслідками перевірки Ковельською МДПІ прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення №0000031701/0 від 18.01.2010р., яким податковий орган визначив позивачу податкове зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 40256грн.04коп.;

2) рішення №0000011701 від 18.01.2010р про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 42062грн.50коп. за порушення вимог п.п.2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

З приводу прийнятих податковим органом рішень суд вважає за необхідне зазначити наступне:

1. Застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 42062грн.50коп. вмотивовано тим, що на поточний рахунок №260006084, відкритий в ВОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» підприємцем ОСОБА_3., 23.05.2008р. надійшла виручка від Дашівської спец. ЗОШ - інтернату в сумі 2730грн., та 13.06.2008р. виручка в сумі 5682грн.50коп. від Солотвинської школи інтернату, однак в книзі обліку доходів і витрат серії Л №481 від 07.12.2007 року дані суми виручки за 23.05.2008р. в сумі 2730грн. та 13.06.2008р. в сумі 5682грн.50коп. не відображені. Розбіжність між даними перевірки та даними платника встановлено в сумі 8412грн.50коп.

Відповідно до п.2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 (далі Положення) підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно з п.2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Як вбачається з виписки по рахунку з 12.02.2008р. по 30.12.2009р. підприємця ОСОБА_3 №260006084, відкритого у ВОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», 23.05.2008р. о 11год.23хв. на даний рахунок надійшли кошти в сумі 2730грн. від Дашівської спец. ЗОШ інтернату (код за ЄДРПОУ 20097792, МФО 802015) та 13.06.2008р. о 15год.28хв. надійшли кошти в сумі 5682грн.50коп. від Солотвинської школи інтернату (код за ЄДРПОУ 22095596, МФО 812016), тобто відбувалися перерахунки коштів з рахунків платників на рахунок позивача.

Згідно з пунктом 1.4 Глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 N 22, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Отже, проведення розрахунків між юридичними особами (фізичними особами - підприємцями) через установи банків, шляхом перерахування певної суми коштів з рахунків таких юридичних осіб на рахунки отримувачів коштів, є безготівковою формою розрахунків.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі Указ) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи, що відсутні будь-які докази отримання позивачем перерахованих йому коштів в установі банку готівкою та внесення даних коштів готівкою в касу підприємства, суд не вбачає підстав для застосування до підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 42062грн.50коп. за неоприбуткування готівки в касі (8412грн.50коп. Х 5).

Зазначення чи не зазначення позивачем в книзі обліку доходів та витрат надходження коштів на поточний рахунок в банку в будь-якому разі не може бути підставою для застосування штрафних санкцій на підставі ст.1 Указу за порушення п.п.2.2, 2.6 Положення.

У позовній заяві позивач просить суд визнати нечинним рішення №0000011701 від 18.01.2010р. При постановленні рішення суд відповідно до ст.162 КАС України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне скасувати рішення Ковельської МДПІ №0000011701 від 18.01.2010р про застосування до підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 42062грн.50коп., як таке, що прийняте всупереч вимог чинного законодавства.

2.Матеріалами справи стверджується та не заперечується сторонами, що позивач протягом 01.01.2008р. - 30.06.2008р. був платником єдиного податку і для розрахунків з бюджетом застосовував спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Позивачем було подано до Ковельської МДПІ звіт субєкта малого підприємництва фізичної особи платника єдиного податку за перше півріччя 2008 року, у якому зазначено обсяг виручки від реалізації товарів за вказаний період в сумі 858231грн.50коп., а тому в зв'язку з перевищенням граничного рівня виручки від здійснення підприємницької діяльності підприємець ОСОБА_3 подав також заяву про припинення нарахування єдиного податку з 01.07.2008р. та відповідно про перехід на загальну систему оподаткування.

При цьому платник податку не подав до податкового органу за його адресою податкової декларації за наслідками такого звітного кварталу, у якому виникло вищевказане перевищення обсягів виручки.

З норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» слідує, що по обсягам виручки, яку одержано з порушенням вимог цього Указу, в тому числі й із перевищення граничного рівня виручки від здійснення підприємницької діяльності, єдиний податок сплачуватися не може; суми перевищення понад 500 тис.грн. повинні оподатковуватися окремо, згідно із нормами чинного законодавства.

Відповідно до п.5 постанови КМ України № 507 від 16.03.2000р. «Про роз'яснення Указу Президента України № 727 від 03.07.1998р.» на суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 6 не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України № 13 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян» (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу).

Згідно з п.22.10 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності діє розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону.

Відповідно до пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включається оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом (пп.4.2.8 п.4.2. ст.4 вказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм вказує на те, що в разі перевищення обсягу виручки підприємця - суб'єкта спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності протягом звітного року граничного рівня 500 тис.грн., визначеного Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», то останній зобов'язаний на підставі пп.4.2.8 п.4.2 ст.4, пп.8.1.3. п.8.1 ст.8, ст.ст.18, 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» включити вказану суму перевищення до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за ставкою, передбаченою п.7.1. ст.7 вказаного Закону.

Згідно поданих позивачем декларацій про доходи, одержані в ІІІкв. 2008 року та в 2008 році, суми нарахованого доходу склали відповідно 2748грн.91коп. та 2353грн.26коп., тобто сума перевищення граничного рівня виручки не була задекларована.

Таким чином, позивачем в порушення вимог пп.4.2.8 п.4.2 ст.4, пп.8.1.3. п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не включено до складу валового доходу суму виручки, одержаної ним під час здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, протягом звітного року, що перевищила визначений ст.1 Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» граничний рівень - 500 тис.грн., а саме: 357831грн.50коп. Вказана сума встановлена за результатами перевірки і розбіжність з даними позивача - 358231грн.50коп., виникла внаслідок помилкового віднесення підприємцем ОСОБА_3 до виручки сум 170грн. і 230грн.

Відповідно до ст.13 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року N 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за N 64 оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у частині першій цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими законом з питань оподаткування доходів фізичних осіб для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності. Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними в додатку N 6 до цієї Інструкції.

Згідно додатку №6 до Інструкції «Норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та інших доходів» (затверджені Головною державною податковою інспекцією України 18.01.93 N 36-32) норма для «здійснення інших видів діяльності, включаючи торговельну» становить 25 відсотків від суми валового доходу.

Таким чином, податковим органом згідно з вищенаведеною нормою розраховано витрати підприємця ОСОБА_3, що безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, наступним чином: 357831грн.50коп. Х 25% = 89457грн.88коп. Відповідно сукупний чистий дохід становить: 357831грн.50коп. 89457грн.88коп. = 268373грн.62коп.

Суд вважає правомірними дії податкового органу щодо такого нарахування сукупного чистого доходу, отриманого підприємцем ОСОБА_3 при перевищенні граничного рівня виручки і не приймає до уваги посилання останнього на факт неврахування документів, що підтверджують здійснені ним при провадженні діяльності витрати, оскільки платник податку не подав до податкового органу за його адресою податкової декларації за наслідками такого звітного кварталу, у якому виникло вищевказане перевищення обсягів виручки, до перевірки документально-підтверджуючі документи про понесені витрати також не надані, а тому не можуть бути враховані судом при розгляді справи.

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.14.1.1 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю» ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

За таких обставин, сума податку, яку необхідно було сплатити позивачу становить 40256грн.04коп. (268373грн.62коп. Х 15%).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000031701/0 від 18.01.2010р., яким податковий орган визначив позивачу податкове зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 40256грн.04коп.

Керуючись статтями 2, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004р., суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції №0000011701 від 18.01.2010р. про застосування до підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 42062грн.50коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь підприємця ОСОБА_3 1грн.70коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 30 березня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук