Ухвала суду № 99073334, 13.08.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/3991/21

Провадження № 1-кс/947/11193/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Модебадзе О.Т., захисника підозрюваного - адвоката Дубровської Г.В., підозрюваного ОСОБА_1 , перекладача Якобішвілі Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Модебадзе О.Т., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021163510000005 від 17.01.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, росіянина, громадянина Російської Федерації, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, на території України раніше не судимого, який знаходиться у розшуку на території Російської Федерації, зареєстрованого на території Російської Федерації, не маючого реєстрації на території України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_1 та іншими невстановленими на даний час особами, діючи згідно узгодженого плану та розподілених ролей, 14.12.2020, ОСОБА_1 , діючи як пособник, з метою підшукання знарядь для вчинення подальших кримінальних правопорушень іншими учасниками групи, знайшов у мережі Інтернет, а саме на сайті «Авто Ріа» оголошення про продаж автомобіля марки «SUBARU», моделі «LEGACY OUTBACK», державний номер НОМЕР_1 , який знаходиться у володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого вживаючи заходи конспірації, використовуючи разові абонентські номери, під час телефонної розмови ОСОБА_1 домовився із ОСОБА_5 , зустрітись на наступний день, для того щоб подивитись автомобіль.

В подальшому, слідуючи раніше розробленому плану, 15.12.2020 приблизно о 16 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Підвальній в м. Чернігів, зустрівся із власником зазначеного автомобіля, та вживаючи заходи конспірації, з метою приховання своїх анкетних даних, представився вигаданим ім`ям, а саме ОСОБА_4 . Далі, ОСОБА_1 , перевіривши автомобіль на справність, заявив власнику автомобіля ОСОБА_5 , що за технічними характеристиками автомобіль його влаштовує, та він має намір його придбати за нотаріальною довіреністю, не складаючи договору купівлі/продажу, на що ОСОБА_5 погодився.

Після чого, у цей же день, приблизно у 17 год. 10 хв., ОСОБА_1 , якому відведена роль посібника, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), та іншими невстановленими на даний час особами, згідно узгодженого між ними планом та розподілених ролей, прибув разом із ОСОБА_5 , який є власником автомобіля «SUBARU», моделі «LEGACY OUTBACK», державний номер НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , 2004 року випуску до приватного нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , за адресою: м. Чернігів, проспект Миру 55. Далі, ОСОБА_1 , дотримуючись заходів конспірації, з метою приховання своїх анкетних даних, та маючи наміри не бути викритим в подальшому правоохоронними органами, повідомив ОСОБА_5 , що останньому необхідно буде видати нотаріальну довіреність на ім`я його знайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на момент вчинення правочину буде відсутнім, на що ОСОБА_5 погодився.

В подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи за вказаною адресою, видав нотаріальну довіреність, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі нотаріальних дій за №6562, на автомобіль «SUBARU», моделі «LEGACY OUTBACK», державний номер НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_8 . Після чого, ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 5500 доларів США та отримав від останнього ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «SUBARU», моделі «LEGACY OUTBACK», державний номер НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , 2004 року випуску, та почав використовувати автомобіль на власний розсуд.

Далі, в січні 2021 року, більш точний час та місце досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_1 реалізуючи єдиний умисел, діючи згідно узгодженого плану та розподілених ролей, будучи обізнаним про наміри вчинення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) та іншими невстановленими на даний час особами кримінального правопорушення, передав останнім автомобіль марки «SUBARU», моделі «LEGACY OUTBACK», державний номер НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , 2004 року випуску, ключі та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, з метою подальшого усунення перешкод під час вчинення ними кримінального правопорушення.

Так, 14.01.2021, ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) та іншими невстановленими на даний час особами, реалізуючи єдиний умисел, діючи згідно узгодженого плану та розподілених ролей, на автомобілі марки «Lexus ES-350», державний номер НОМЕР_3 , прибули з м. Києва до м. Одеса, де придержуючись необхідних заходів конспірації, використовуючи разові абонентські номери через оголошення розміщеному в мережі Інтернет винайняли на дві доби квартиру АДРЕСА_2 .

В подальшому слідуючи раніше розробленому плану, вживаючи заходи конспірації використовуючи разові абонентські номери через оголошення розміщеному в мережі Інтернет, 15.01.2021, приблизно о 19 годині, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами винайняли на три доби квартиру АДРЕСА_3 , яка знаходиться поряд з відділенням №46 ПАТ «Банк Восток», розташованого у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 .

Так, 17.01.2021 приблизно о 00 год. 34 хв., ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) дотримуючись заздалегідь розробленого плану, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, розуміючи протиправний характер своїх дій, проходить біля пожежного входу, розташованого з тильної сторони будинку АДРЕСА_4 , тим самим здійснює розвідувальні заходи, щодо відділенням №46 ПАТ «Банк Восток».

В подальшому дотримуючись раніше розробленого плану у цей же день, приблизно о 03 год. 36 хв., ОСОБА_2 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, підійшли до відділенням №46 ПАТ «Банк Восток», розташованого у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 , та на підвіконні з бокової сторони будинку залишили чемодан чорного кольору, після чого зникли у парковій зоні двору.

Після чого, у цей же день о 03 год. 49 хв., з паркової зони двору до пожежного входу підходять двоє невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які безперешкодно, за допомогою ключів відкривають двері та заходять до приміщення відділенням №46 ПАТ «Банк Восток», достеменно переконавшись, що у вказаному приміщенні нікого немає, покидають його, закривши ключами за собою двері.

В цей час, ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, у відповідності до заздалегідь розробленого плану, знаходились неподалік від приміщення відділення №46 ПАТ «Банк Восток», з метою забезпечення прикриття злочинних дій співучасників та ведення спостереження за навколишньою обстановкою для забезпечення безпеки вчинення злочину.

В подальшому в проміжок часу з 05 год. 38 хв. до 07 год. 20 хв., ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів за попередньою змовою з ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, реалізуючи єдиний злочинний умисел, діючи згідно узгодженого плану та розподілених ролей, неодноразово проникають та виходять з вказаного приміщення відділення №46 ПАТ «Банк Восток».

Під час перебування у приміщенні відділення №46 ПАТ «Банк Восток», ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом направленим на заволодіння майном потерпілих, шляхом крадіжки, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у вдягнених заздалегідь заготовлених масках з прорізами для очей за допомогою спеціальних попередньо заготовлених предметів, призначених для відкриття дверей, виламали двері до всіх службових приміщень (каси, сховища), та пошкодили камери відеоспостереження.

Перебуваючи у приміщенні відділення №46 ПАТ «Банк Восток», ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, шляхом віджиму дверей, проникли до касового службового приміщення, де шляхом підбору ключа відкрили металевий сейф та визначили об`єктом свого злочинного посягання грошові кошти, що в ньому знаходились та які належать ПАТ «Банк Восток».

В подальшому, ОСОБА_2 , разом із ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами шляхом віджиму вхідних дверей проникли до кімнати депозитарію, в ході чого, шляхом механічного пошкодження відкрили 17 депозитарних сейфів, під номерами: 78, 79, 80, 81, 91 , 92 , 93 , 94 , 104 , 105 , 137 , 139 , 140 , 141 , 142 , 158 , 159 та металевий сейф, де визначили об`єктом свого злочинного посягання грошові кошти, ювелірні вироби та інші коштовності, що знаходились в депозитарному сейфі № 93, який відповідно до заяви-договору № ID 8395603 перебуває у користуванні потерпілого ОСОБА_9 .

Після чого, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи разом із викраденим майном, покинули приміщення відділення №46 ПАТ «Банк Восток», яке розташоване за адресою: м. Одеса, проспект Шевченко 10/9, та направились до автомобілю «SUBARU», моделі «LEGACY OUTBACK», державний номер НОМЕР_1 , який був заздалегідь придбаний на стадії підготовки до вчинення злочину та разом із водієм (невстановленою досудовим розслідуванням особою), покинули місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши при цьому реальну можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.

Вказаними діями, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи заволоділи майном ПАТ «Банк Восток» (код ЄДРПОУ 26237202) а саме грошовими коштами на загальну суму 2 052 280 гривень та грошовими коштами ОСОБА_9 на загальну суму 30 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 17.01.2021 становило 841 500 гривень та ювелірними виробами вартість яких встановлюється.

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином Російської Федерації та не маючи офіційних документів для проживання на території України, у невстановлений час, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою отримання паспорта громадянина України, всупереч установленому законом порядку, вступив в попередню змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою та підробив при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах паспорт громадянина України серія: НОМЕР_15 на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом внесення недостовірних даних, а саме вклейки власного фотознімку у вказаний паспорт громадянина України, таким чином умисно, протиправно підробив офіційний документ у власних цілях, з метою його подальшого використання.

У подальшому, 11.08.2021, в період часу з 07 годин 00 хвилин по 09 годин 41 хвилину, під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: паспорт громадянина України серія: НОМЕР_15 на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який містить ознаки підробки, а саме з вклеєною фотокарткою ОСОБА_1 .

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що підозрюваний ОСОБА_1 , є громадянином Російської Федерації, не має стійких соціальних зв`язків на території України, не має постійного місця реєстрації та проживання, будь-які документи, які підтверджують законний перетин через державний кордон та легальне перебування його на території України, відсутні. Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено, що ОСОБА_1 нелегально перебуваючи на території України використовує завідомо неправдиві анкетні відомості, на ім`я ОСОБА_11 , у зв`язку з тим, що перебуває у розшуку на території РФ за вчинення корисних злочинів та на території України знаходиться незаконно, з метою уникнення покарання на території РФ за інкриміновані йому злочинні діяння, що свідчить про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Крім цього, ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що не всі речові докази, на даний час органом досудового розслідування встановлені, він безпосередньо або через інших осіб може знищити їх або змінити на свою користь, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 побоюючись покарання (у вигляді позбавлення волі) може впливати на показання свідків та потерпілих, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наразі, досудовим розслідуванням встановлено те, що підозрюваний ОСОБА_1 не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, у зв`язку з чим може продовжувати вчинення вказаного кримінального правопорушення, вказане свідчить про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Крім того, просив визначити розмір застави у розмірі п`яти мільйонів гривень.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила відмовити, вказавши, що підозрюваний був фактично затриманий 11.08.2021 року о 06 годині 00 хвилин, підозра була вручена з порушенням вимог КПК України, підозра необґрунтована, не доведена доказами, суть повідомлення про підозру надумана, обшук був проведений з порушеннями. ОСОБА_1 має місце проживання в м. Київ, де проживає вже тривалий час, у зв`язку з чим просила обрати домашній арешт за його місцем проживання.

Підозрюваний в судовому засіданні повідомив, що з підозрою він не згоден, серед коло його знайомих, дійсно є ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яких розшукують правоохоронні органи, але він з ними ніякого злочину не вчиняв, він дійсно придбав автомобіль який передав іншим. Щодо того, що на автомобілі буде вчинено злочин, йому не було відомо. Щодо вилучення у нього під час обшуку грошових коштів, зазначив, що гроші йому не належать. Просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 12.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, за ознаками - підроблення офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

13.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185 КК України - пособництво в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 3 ст. 358 КК України - підроблення офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України, підтверджується: протоколом огляду місця події від 17.01.2021 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 04.02.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 03.02.2021 року, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 05.02.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 05.02.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 08.02.2021 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_18 від 26.02.2021 року, протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 12.05.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 13.05.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 13.05.2021 року, протоколом огляду речей та документів від 09.08.2021 року, протоколом обшуку від 11.08.2021 року- під час якого було вилучено грошові кошти номера яких співпадають, з номерами купюр викрадених в банкі, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Щодо доводів сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не було надано доказів обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя зазначає, що вказані доводи є передчасними, оскільки на теперішній час здійснюється досудове розслідування зазначеного кримінального провадження, проводяться слідчі та інші процесуальні дії для встановлення обставин події, проте зібрані на даний час по кримінальному провадженню докази є достатніми для висновку поза розумним сумнівом про наявність на теперішній час обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, 185 ч.5, ч. 3 ст. 358 КК України.

4.1.1. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України. Санкція статті відносить одне з інкримінованих кримінальних правопорушень до особливо тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер таких кримінальних правопорушень, а також таку ознаку як вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб, характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких, останній є громадянином іншої держави, не працює, не має місця реєстрації на території України, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя також звертає увагу на те, що відповідно до наданих до клопотання матеріалів, ОСОБА_1 перебуває у розшуку на території Російської Федерації, тому ймовірно на території України перебуває, з метою уникнення покарання за інкриміновані йому злочинні діяння, що також вказує на існування вищезазначеного ризику.

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 171 КПК України, слідчий суддя враховує те, що на даний час не всі речові докази в рамках кримінального провадження встановлені, зокрема, не встановлено місцезнаходження викраденого з ПАТ «Банк Восток» майна, а саме грошові кошти та ювелірні вироби, знаряддя вчинення кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим, існує ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

На думку слідчого судді, не вилучення частини грошових коштів та ювелірних виробів, які були викрадені, дають підстави стверджувати про можливу обізнаність підозрюваного ОСОБА_1 про їх місцезнаходження на теперішній час, а отже і можливість їх знищення або спотворення у випадку обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Крім того, матеріали клопотання та кримінального провадження містять протоколи допиту потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 , тому підозрюваному при ознайомлені стануть відомі анкетні дані останніх, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерплих та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків об`єктивізується з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Беручи до уваги, обставини вчинення кримінальних правопорушень, зокрема вчинення кримінального правопорушення у сфері охорони права власності, непорушність яких гарантовано Конституцією України, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, та у сукупності із відсутністю постійного джерела прибутку, що і стало підґрунтям для вчинення корисливого злочину, вказують на можливість підозрюваного ОСОБА_1 вчинити інші аналогічні кримінальні правопорушення.

4.1.2. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя вважає за неможливе, оскільки підозрюваний не має постійного місця реєстрації на території України, крім того, в судовому засіданні захисником не були надані відомості, що підозрюваний офіційно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, не був наданий договір оренди квартири.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

4.2. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та § 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain, заява № 12050/ 04, § 79).

Дослідивши клопотання та долучені в обґрунтування матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та соціального стану підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, пов`язаного з пособництвом у таємному викрадені чужого майна, в особливо великих розмірах. Особливий характер кримінального правопорушення, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов`язаний із заподіянням майнової шкоди в особливо великих розмірах, зокрема, заволодіння майном ПАТ «Банк Восток», а саме грошовими коштами на загальну суму 2 052 280 гривень та грошовими коштами ОСОБА_9 на загальну суму 30 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 17.01.2021 становило 841 500 гривень.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358 КК України, обставини вчинення кримінальних правопорушень, суспільно-небезпечні наслідки, які носять значний ступінь загрози для суспільства, сума застави має перевищувати граничні розміри визначені у ст. 182 КПК України.

Слід також врахувати характеризуючи дані підозрюваного, а саме ті обставини, що підозрюваний є громадянином іншої держави, не має реєстрації на території України, оголошений у розшук на території іншої держави.

Враховуючи наведені вище фактори, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі однієї тисячі двісті сімдесят п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 894 250 (два мільйони вісімсот дев`яносто чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області Недельчева І.Ф., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Модебадзе О.Т., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021163510000005 від 17.01.2021 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 27 (двадцять сім) днів, до 06.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі однієї тисячі двісті сімдесят п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 894 250 (два мільйони вісімсот дев`яносто чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 06.09.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5. Носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.