Ухвала суду № 99073134, 17.08.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/3260/14-ц

2-з/465/338/21

У Х В А Л А

судового засідання

17.08.2021 р. м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі

головуючого-судді - Мартинишин М.О.

з участю секретаря судового засідання - Оверко Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про забезпечення позову по цивільній справі № 465/3260/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором №11277700000 від 26.12.2007 року -

встановив:

Ухвалою суду від 13.08.2021 року заочне рішення суду від 06.03.2015 року у цивільній справі № 465/3260/14-ц скасовано і призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

13.08.2021 року генеральний директор ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» О.В. Іжаковський подав до суду заяву, в якій просить забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11277700000 в сумі 29036,42 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 13.05.2014 року еквівалентно становить 338177,20 грн. та судові витрати у розмірі 3381,77 грн. судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви, а всього разом 341558,97 грн.(триста сорок одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 97 копійок), а саме: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Свою заяву мотивує тим, що по даній справі міститься значна сума заборгованості відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором №11277700000 від 26.12.2007 року, яка може бути стягнута за рішенням суду, а у разі відсутності у відповідачів рухомого та нерухомого майна, невжиття таких заходів може істотно ускладни нити чи унеможливити виконання рішення суду, адже буде відсутнє майно за рахунок якого стане можливим виконання рішення суду.

Відтак, вважає, що існує ризик того, що відповідач ОСОБА_2 зможе відчужити наявне в нього нерухоме майно у вигляді кватири АДРЕСА_1 , а тому наявні підстави для вжиття заходів забезпечення даного позову. Просить заяву задоволити.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відтак, суд вважає, що слід заяву про забезпечення позову розглядати без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

У постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

1 накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У відповідності з роз`ясненнями, викладеними в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Натомість процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Крім цього, відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Верховний Суд в постанові від 15 січня 2019 року у справі № 915/870/18 зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у вищезазначені постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).

Також Верховний суд у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №761/39201/18 зазначив, що при розгляді заяви про забезпечення позову необхідно звернути увагу на те, що заявник повинен довести наміри відповідача, щодо відчуження спірного майна або чинити перешкоди у виконанні рішення суду.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши заяву про забезпечення позову та враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про відсутність належних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»не обґрунтувало підстав для забезпечення позову, не надало суду належних та переконливих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або не забезпечить ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Крім того, суд вважає, що квартира АДРЕСА_1 на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»просить накласти арешт не стосується предмета спору, а посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»про те, що відповідач зможе відчужити майно на користь інших осіб, не підтверджено та не було надано заявником про це беззаперечних доказів, які б свідчили про те, що особа має намір відчужити майно з метою унеможливлення виконання можливого рішення суду.

А відтак, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-153, 247, 258-261, 353 -355 ЦПК України -

постановив:

У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про забезпечення позову по цивільній справі № 465/3260/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором №11277700000 від 26.12.2007 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Франківський районний суд м.Львова.

Суддя: Мартинишин М.О.