Рішення № 99069598, 17.08.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4922/21

Провадження №2/442/1111/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Павлів З.С.

з участю секретаря судових засідань - Р.Кміть,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Росвен Інвест Україна», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

Процесуальні дії у справі.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №21451 від 03.02.2021, вчинений приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем є Кредитний Договір №002-13525-180513 від 18.05.2013, укладеного з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким «перейшло» на підставі Договору №2251/К про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 21.05.2020 до ТзОВ «Росвен Інвест Україна» та стягнути судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що в березні 2021 він дізнався про те, що 08.03.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу у м.Києві відкрито виконавче провадження №ВП 64751288 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського нотаріального округу Горай Олега Станіслаоввича №21451 від 03.02.2021 про звернення стягнення та задоволення вимог відповідача за Кредитним договором №002-13525-180513 від 18.05.2013, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло на підставі Договору №2251/К про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 21.05.2020 до ТОВ «Росвен Інівест Україна» в розмірі 32626 грн., з яких основний борг у розмірі 22638 грн., відсотки у розмірі 9488 грн. Вважає, що виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки, належний позивачу на праві власності. Вважає, що сума заборгованості не є безспірною, розрахунок заборгованості підготовлено працівниками банку, такий є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків. Нотаріусом не було повідомлено його, як боржника, про вчинення спірного виконавчого напису. Крім цього, вказує й на те, що відповідачем пропущено строк протягом якого він міг звернутись із заявою про вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.07.2021 прийнято до розгляду вказану вище позовну заяву, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 17.08.2021.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Попередньо подав до суду відзив на позовну заяву.

Приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не повідомив суду причини неявки.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив:

03.02.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, згідно якого звернуто стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором №002-13525-180513 від 18.05.2013, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло на підставі Договору №2251/К про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 21.05.2020 до ТОВ «Росвен Інвест Україна», заборгованості за кредитним договором №002-13525-180513 від 18.05.2013. Строк платежу за вказаним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.05.2020 по 31.01.2021. Сума заборгованості становить 32126 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 22638 грн., прострочена заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом становить 9488 грн.

08.03.2021 Приватним виконавцем Табінським О.В. відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого напису.

Оцінка суду.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст.ст.87-88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Кабінетом Міністрів України 29 червня 1999 року прийнято постанову №1172, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

26 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №662, якою внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, пунктом 2 наведеної постанови КМУ доповнено Перелік №1172 після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2.Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 65037659) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме, в тому числі й п.2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору;б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Вказана постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, а ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у даній справі відмовлено у перегляді цієї ухвали Вищого адміністративного суду України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року №23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року №92.

Тобто, на момент вчинення (01.02.2021 року) приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису, кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, не входили до Переліку №1172, адже постанова КМУ про доповнення вказаного Переліку цим розділом, була визнана незаконною та нечинною судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому з врахування приписів ст.87 Закону України «Про нотаріат», нотаріус не мав законних підстав для вчинення оскаржуваного виконавчого напису, а відтак, виконавчий напис не може бути підставою для відкриття виконавчого провадження, адже не чинні акти цивільного законодавства не породжують права та обов`язки.

Слід зазначити, що пункт 1 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів. Кредитний договір №006-13525-100511 від 10.05.2011, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 у простій письмовій формі. Отже, оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства, а саме: нотаріус вчинив виконавчий напис про стягненням заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин - кредитних договорів, але не перевірив, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Тому суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а тому, як наслідок, неправомірним є провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід другої групи, суд вважає, що з відповідача слід стягнути 908 гривень судових витрат в дохід держави.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд вважає, що в цій частині позову слід відмовити, оскільки позивачем не представлено суду доказів на підтвердження понесення ним таких витрат.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 206, 264 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №21451 від 03.02.2021, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем є Кредитний Договір №002-13525-180513 від 18.05.2013, укладеного з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким «перейшло» на підставі Договору №2251/К про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 21.05.2020 до ТзОВ «Росвен Інвест Україна».

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ТОВ «Росвен Інвест Україна» 908 гривень судового збору в дохід держави.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ТОВ «Росвен Інвест Україна», місце знаходження: м.Київ бульвар Вацлава Гавела 6, код ЄДРПОУ 37616221.

Суддя Павлів З.С.