Рішення № 99064395, 18.08.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"18" серпня 2021 р.

Справа №642/3361/21

Провадження № 2/642/1514/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Грінчук О.П.,

за участі секретаря - Мотора В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Представник позивача в особі Голембо І.В. звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила зобов`язати відповідача здійснити за власний рахунок перебудову фасаду квартири АДРЕСА_1 , шляхом знесення балкону та приведення фасаду будинку у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, вказуючи, що вказаний будинок АДРЕСА_2 розташований на землі комунальної власності, а квартира АДРЕСА_3 в цьому будинку на праві приватної власності належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу №72 від 17.04.2018. Під час перевірки встановлено, що на рівні другого поверху проведені роботи з влаштування балкону з металоконструкцій та металевого профлиста до квартири АДРЕСА_3 . В порушення вимог законодавства, роботи з виконання балкону проведені без декларативно-дозвільних документів. Інспекцією з благоустрою за фактом виявлених порушень 27.11.2020 видано Припис №174-П про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, у строк до 03.12.2020, який закріплено на вхідній двері квартири АДРЕСА_3 . Під час виходу 04.12.2020 щодо перевірки виконання вимог припису встановлено, що припис не виконано. Згідно листа ГУ Держгеокадастру Харківської області №536/116-21 від 12.03.2021, не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або право користування на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 . Таким чином, було виявлено факт самочинного влаштування балкону до квартири АДРЕСА_1 , внаслідок чого змінився зовнішній вигляд фасаду будинку. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 10.06.2021 позов залишено без руху.

У зв`язку з усуненням недоліків представником позивача, 25.06.2021 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв та клопотань до суду не надавала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Суд у зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача та не подання відзиву відповідачем, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, яка не з`явилася, у порядку заочного розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час проведення заходів самоврядного контролю у сфері благоустрою, Інспекцією з благоустрою, на підставі колективної скарги мешканців житлового будинку та направлення для проведення перевірки благоустрою міста Харкова № 100-Н від 02.11.2020, у відповідності до ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», § 8 Правил благоустрою території міста Харкова, затверджених рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 № 504/11 (зі змінами та доповненнями), було здійснено перевірку благоустрою міста Харкова за адресою АДРЕСА_2 , під час якої встановлено, що об`єкт (елемент) благоустрою являє собою фасад багатоповерхового житлового будинку, на якому на рівні 2-го поверху проведені роботи з влаштування балкону з металоконструкцій та металевого профлиста до квартири АДРЕСА_3 , який є самочинним будівництвом.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: двокімнатна квартира АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, № 72 від 27.04.2018. (а.с. 43)

Згідно листа Інспекції ДАБК ХМР №324/0/250-21 від 15.04.2021, в реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на офіційному веб-сайті, інформація про документи, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів в експлуатацію, відсутні інформація щодо самочинного облаштування елементу фасаду на рівні другого поверху житлового будинку АДРЕСА_2 , до квартири АДРЕСА_3 . (а.с. 44)

В порушення вимог законодавства, роботи з виконання балкону проведені без декларативно-дозвільних документів.

Інспекцією з благоустрою за фактом виявлених порушень видано Припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова № 174-П від 27.11.2020 (строком усунення до 03.12.2020), відповідно до п. 8.4.7.3 Правил. (а.с. 38)

Під час виходу 04.12.2020 за адресою АДРЕСА_2 , щодо перевірки виконання вимог Припису № 174-П встановлено, що вимоги зазначеного припису не виконано, інформація про результати розгляду припису до Інспекції не надходила.

Актом перевірки благоустрою міста Харкова № 174-А від 04.12.2020, встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою м. Харкова, а саме:об`єкт (елемент) благоустрою являє собою фасад багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 , на якому на рівні другого поверху проведені роботи з влаштування балкону з металоконструкцій та металевого профлиста (орієнтовними розмірами 1,5x3,0м) до квартири АДРЕСА_3 . (а.с. 40-42)

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Харківській області № 536/116-21 від 12.03.2021 (вх. № 4918/0/39-21 від 17.03.2021) не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або право користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 46-47)

Відповідно до листа Управління земельних відносин Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради № 985/0/553-21 від 15.03.2021 (вх. №5068/0/39-21 від 18.03.2021) інформація щодо укладених договорів оренди землі на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 відсутня. Інформація щодо реєстрації прав на земельну ділянку за зазначеною адресою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відсутня. Рішень щодо продажу земельних ділянок за запитуваними параметрами Харківською міською радою не приймалось. (а.с. 48)

Як вбачається з листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 25.02.2021 № 1070/0/605-21 (вх. № 3529/0/39-21 від 26.02.2021) інформація стосовно прийнятих рішень щодо надання земельних ділянок у власність або користування відсутня. (а.с. 45)

Виходячи з наведеного, багатоповерховий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на землі комунальної форми власності.

Згідно ч.1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, виконання будівництва балкону, в результаті якого було змінено фасад житлового багатоквартирного будинку, є самочинним будівництвом.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Частиною 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

За приписами ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування житлового будинку і житлового приміщення приватного житлового фонду, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання лише за умови, що такі не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 177 ЖК України громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Статтею 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 (зі змінами та доповненнями), власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: - дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; - не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян.

Пунктом 4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», визначено, що співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм. Окрім цього, співвласники зобов`язані забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин (п.6 ч.1. ст.7 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку»).

Відповідно до пунктів 1.4.4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207 (далі - Правила) переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно з пунктом 1.4.5 вказаних Правил для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Відповідно до пункту 1.4.6 Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

З вищенаведених законодавчих норм слідує висновок, що втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, переобладнання і перепланування приміщень у жилих будинках, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, без отримання дозвільних документів та згоди решти співвласників багатоквартирного житлового будинку заборонено.

Згідно листа Мінрегіонбуду від 20.12.2010 р. № 22-22/3622/0/6-10 «Щодо тлумачення деяких термінів нормативних документів» несучі конструкції - це будівельні конструкції, що становлять несучий остов (каркас) будинку або споруди, забезпечуючи їх надійність і довговічність. Несучі конструкції сприймають основні навантаження (власну масу, масу устаткування, людей, снігу, напір вітру, тиск ґрунту на підземні частини будинку або споруди тощо) і передають їх на основу. Огороджувальні конструкції-будівельні конструкції, що обмежують об`єм будівлі або споруди, розділяють його на окремі приміщення та призначені для захисту приміщень від температурних дій, вітру, вологи, шуму, радіації тощо.

Інспекцією з благоустрою під час проведення перевірки встановлено факт втручання в несуче-огороджувальні конструкції житлового будинку, внаслідок влаштування металевих конструкцій, вздовж фасадної стіни квартири АДРЕСА_1 . В результаті проведеного будівництва балкону змінено зовнішній вигляд фасаду будинку, який було спроектовано за архітектурно-планувальними завданнями та носить системний характер єдиний для всього будинку.

Таким чином, відповідачем, всупереч вказаних вимог, не отримано дозвільних документів, згоди балансоутримувача та решти співвласників багатоквартирного житлового будинку на проведення робіт з виконання балкону та влаштування прибудови до фасаду будинку.

У відповідності до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

Відповідно до ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче - огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

З наведеного вбачається, що фасадна стіна будинку є несуче-огороджувальною конструкцією будинку, а тому вона є спільним майном багатоквартирного будинку і порушення її експлуатації без дозволу співвласників порушує їх права та інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно із ст. 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Таким чином, самовільне влаштування Відповідачем металевих конструкцій, кріплення яких передбачає втручання в несуче-огороджувальні конструкції житлового будинку та влаштування прибудови балкону (орієнтовними розмірами 1,5х3,0 м.) вздовж фасадної стіни квартири АДРЕСА_1 , не відповідає вимогам законодавства, оскільки несуче - огороджувальні конструкції будинку є спільним майном його співвласників, відтак, окремий співвласник не має права самостійно здійснювати вручання та їх зміну.

З урахуванням наведених норм закону, здійснене Відповідачем влаштування балкону з втручанням в конструкції будинку, що належать на праві спільної сумісної власності власникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , суперечить правам співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", Проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Закон України «Про основи містобудування», у статті 5 визначає, що при здійсненні містобудівної діяльності повинна бути забезпечена розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил;

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про основи містобудування», згідно якої будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2)розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання на проектування (ч.1 ст. 29 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

У п. 3-4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затверджений наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Україні від 16.05.2011 № 45, також передбачено, що для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 25.02.2021 № 1070/0/605-21 вихідні дані, а саме, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів за адресою: АДРЕСА_2 , не надавалися, будь-які рішення постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва стосовно об`єктів самочинного будівництва за вказаною адресою не приймалися, паспорт опорядження фасаду на реєстрацію не надходив (а.с.45).

Враховуючи вищевикладене, влаштування будівництва балкону вздовж фасадної стіни квартири АДРЕСА_1 , є самочинним будівництвом, оскільки здійснено без належно затвердженого проекту.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 запроваджено декларативний принцип оформлення замовником документів, які надають право виконувати будівельні роботи на об`єктах будівництва І-ІІІ категорії складності та підтверджують готовність таких об`єктів до експлуатації.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 передбачено, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Пунктом 13 Порядку № 466 передбачено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1)(далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місце знаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Таким чином, подання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється за декларативною процедурою.

З наведеного слідує, що право на проведення будівельних робіт стосовно об`єкта класу наслідків (СС1) набувається особою після подання відповідного повідомлення.

Розділом 3 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» визначено, що перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, поліпшення умов експлуатації відноситься до реконструкції.

У відповідності до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Відповідачем на рівні другого поверху багатоповерхового житлового будинку були проведені роботи зі зміни фасаду шляхом влаштування балкону до квартири АДРЕСА_1 , за рахунок влаштування металевих конструкцій, кріплення яких передбачає втручання в несуче-огороджувальні конструкції житлового будинку та добудовано прибудову балкону вздовж фасадної стіни вказаної квартири.

В результаті проведеного влаштування будинку змінено зовнішній вигляд фасаду будинку, який було спроектовано за архітектурно-планувальними завданнями та носить системний характер єдиний для всього будинку.

З листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради вих. №324/0/250-21 вбачається, що будь-які документи дозвільного характеру стосовно об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , до Інспекції не надходили (а.с.44).

Відповідачем в порушення вимог Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" не подано на реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1).

З огляду на вищезазначене, Відповідач здійснила самочинне будівництво з влаштування балкону та прибудови до фасаду багатоквартирного житлового будинку без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларативно-дозвільних документів.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» - до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів, озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» - до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; прибудинкові території.

До об`єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об`єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об`єкти загального користування. Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, норм і правил ( ст. 23 ЗУ « Про благоустрій населених пунктів»).

Відповідно до статті 14 Закону України Про благоустрій населених пунктів» - об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Відповідно до підпункту 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відповідно до пункту 44 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Рішенням Харківської міської ради 16.11.2011 № 504/11 затвердженні Правила благоустрою території міста Харкова (зі змінами та доповненнями), які є обов`язковими для виконання на території міста (далі - Правила).

Під час перевірки об`єкту благоустрою Інспекцією з благоустрою встановлено, що відповідач порушив п.1 ч.1 ст. 16, п. 1, 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та п.5.7.1.1., 5.7.1.2 та п.6.3.1 Правил.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом.

Пунктом 1, 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію, дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.

Правилами благоустрою території міста Харкова, а саме п.5.7.1.1. встановлюється, що на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом.

Окрім цього, пунктом Правил 5.7.1.2. заборонено вчиняти дії, що негативно впливають на архітектуру фасадів будівель і споруд, у тому числі робити написи, малюнки на стінах будинків, споруд.

Пунктом 6.3.1. Правил визначається, що роботи по ремонту, реконструкції, реставрації фасадів об`єктів архітектури виконуються відповідно до паспорту опорядження фасаду, погодженого головним архітектором міста Харкова, а якщо об`єкт архітектури є пам`яткою культурної спадщини - додатково погодженого відповідним органом охорони культурної спадщини.

Забороняється проведення будівельних робіт на земельних ділянках комунальної форми власності, не відведених для зазначеної мети, або без відповідного документа, який надає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (п.7.2.5.1. Правил)

З огляду на вищезазначене, відповідач здійснила самочинне влаштування балкону (орієнтовними розмірами 1,5х3,0 м.) вздовж фасадної стіни квартири АДРЕСА_1 , без погодженої проектної документації та погодження з учасниками спільної власності, а відтак, зобов`язана привести фасад будівлі в стан, що існував до проведення самочинного будівництва, оскільки її дії привели до істотного порушення Правил благоустрою м. Харкова, суперечать суспільним інтересам та порушує встановлені правила визначених ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Суд вважає, що Харківською міською радою визначено належний спосіб захисту прав та законних інтересів міської ради, що в даному випадку є зобов`язання відповідача ОСОБА_1 здійснити за власний рахунок перебудову балкона та фасаду квартири АДРЕСА_1 та привести у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме до характеристик раніше існуючого балкону та фасаду будинку.

Згідно ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених Харківською міською радою позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, згідно ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2270 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 19, 76, 77, 82, 89, 95, 141, 174, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Харківської міської ради (м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , код НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 здійснити за власний рахунок перебудову фасаду квартири АДРЕСА_1 шляхом знесення балкону та приведення фасаду будинку у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме до характеристик раніше існуючого фасаду будинку, який носив системний характер, єдиний для всього будинку, визначений поверховим планом, що міститься в матеріалах справи КП «Харківське міське бюро інвентаризації».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий: