Рішення № 99063190, 16.08.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/4165/20

Провадження №2а/932/660/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УК РА Ї Н И

16 серпня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Кошлі А.О.,

за участі:секретаря судового засідання – Яковенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення Мікрюкова Сергія Анатолійовича до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Філоненка Артема Олеговича, третя особа - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №260413065 від 19.03.2020, -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2021 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 16.12.2020 №507.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 лютого 2020 року, о 15 годині 24 хвилин, головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Філоненко Артемом Олеговичем, в режимі фотозйомки зафіксовано адміністративне правопорушення, а саме: здійснено користування майданчиком для платного паркування з не оплатою вартості послуг користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин, за адресою: Д1003, вул. ІІІмідта (в районі будинку №2 м. Дніпро) транспортного засобу автомобілем марки VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_1 . Оскаржувану Постанову вважає незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Головним спеціалістом-інспектором з паркування контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , яким винесено оскаржувану постанову про притягнення позивача до відповідальності, не надані і не зазначені докази на підтвердження вини Концерну РРТ в особі керівника Мікрюкова С.А. в порушенні вимог абз. 2 п. 26 Правил паркування, не слідує таких із самої постанови серія РАП №260413065 від 19 березня 2020 року. Транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_1 , 12.02.2020 року, був припаркований за адресою: вул. Шмідта (в районі будинку №2 м. Дніпро) двічі на день (близько 14год.45хв. та 15год. 15хв.)., що є нормою безоплатного перебування на платному майданчику (до 10 хвилин), адже у період часу близько 14год.55хв. по 15год. 13хв. позивач відлучався на зазначеному авто по справах. Даний факт підтверджує, що позивач не порушував правил паркування, зокрема допустимих 10 хвилин, а тому не повинен був сплачувати вартість паркування, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Жодних фотознімків із відображенням автомобілю з номерним знаком НОМЕР_1 , які б могли слугувати належним доказом факту вчинення Концерном РРТ в особі ОСОБА_2 адміністративного правопорушення не надано відповідачем з огляду на те, що ніякі фотознімки не встановлюють, не підтверджують користування позивачем майданчиком для паркування більш, як за 10 хвилин безперервно. Надана Відповідачем інформація, не підтверджує факт облаштування відведеного майданчика для паркування відповідними дорожніми знаками, а також не доводить факту наявності обладнання майданчика паркувальним/паркувальними автоматом/автоматами, так само, як і наявності інформаційних знаків про можливість і порядок надання послуги мобільне паркування. Відповідач не надав ані Концерну РРТ, ані суду заперечень, пояснень, відзиву на позовну заяву про скасування вищезазначеної постанови, не довів виконання Відповідачем вимог п. п. 12,13,14, 21 Правил № 1342.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином.

Представник третьої особи надав пояснення на позовну заяву в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки дії інспектора з паркування були вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, а постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною та складеною на підставі доказів зокрема фото, які були зроблені інспектором з паркування в режимі фотозйомки чітко відображають факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме паркування автомобіля на майданчику для платного паркування на період більше 10 хвилин без здійснення оплати.

Суд дослідивши письмові докази в справі, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що згідно з оскаржуваної постанови серії РАП №260413065 від 19 березня 2020 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , керівника Концерну РРТ.

Відповідно даної постанови 12 лютого 2020 року о 15.24 год. транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_1 здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: Д1003, вул. ІІІмідта в районі будинку №2 м. Дніпро з не оплатою вартості послуг користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин, чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів затверджених КМУ від 03.12.2009 №1342, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 152-1 КУпАП.

Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає її незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, суд виходить з такого.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України.

Крім того, суд вважає за можливе взяти до уваги положення ч. 3 ст. 383 КАС України, згідно якій на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Із змісту п. 4 ч. 5 ст. 44 КАС України вбачається, що учасники справи зобов`язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Із змісту ст. 286 КАС України вбачається, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови) , а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) . За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) ; 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд бере до уваги, що на момент розгляду справи відповідач та представник третьої особи так і не надали суду доказів на підтвердження наявності обладнання майданчика для платного паркування за адресою: вул. Шмідта в районі буд. 2, а саме наявності відповідної розмітки синього кольору, інформаційних знаків про можливість і порядок надання послуги мобільного паркування, паркувального автомату.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у справі "Салов проти України" (заява № 65518/01 від 06.09.2005 року, п. 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно ст. 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland" , заява № 49684/99 від 27.09.2001 року, п. 30) . Разом з тим, ст. 6 § 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, від 10.02.2010 року, п. 58) зазначено про те, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін.

За приписами ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП) .

За приписами ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Приміткою до цієї статті Кодексу визначено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика) .

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування) , а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абз. 3 ч. 1 ст. 279-3 цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису) .

Суд зазначає, що організація та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів регламентуються Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2009 року № 1342.

Дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування, а також на суб`єктів господарювання, які утримують такі майданчики. Суб`єкти господарювання - балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (п. 2) .

П. 6 Правил № 1342 визначено, що контроль за виконанням цих Правил здійснює уповноважений підрозділ Національної поліції у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування та посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у частині контролю за станом благоустрою та утримання майданчиків для паркування (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування) .

Контроль за виконанням цих Правил у частині стану утримання майданчиків для паркування здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п. п. 7, 8 Правил № 1342 майданчики для паркування є об`єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів. Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.

Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт та утримання майданчиків для паркування здійснюються з дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів, технічних умов, інших нормативних документів та цих Правил (п. 11) .

За визначенням, наведеним у п. 4 Правил № 1342: - відведені майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; - спеціально обладнані майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.

Тобто, Правилами № 1342 розкривається два поняття: "майданчик для паркування" і "спеціально обладнаний майданчик для паркування" . Різниця між ними лише в тому, що перший знаходиться в межах проїзної частини вулиці, дороги, а другий - поза межами. Відповідно до цього існують різні вимоги до них.

За приписами п. 12 цих Правил майданчики для паркування обладнуються відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.

Відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної.

Відповідно до Додатку 1 Правил дорожнього руху відведений майданчик для платного паркування позначається: інформаційно-вказівним знаком 5.38. "Місце для стоянки" або 5.39. "Зона стоянки" , а також табличками до дорожнього знаку 7.14. "Платні послуги" , 7.6.1.-7.6.5. "Спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку" .

Згідно п. п. 10.7.35. , 10.7.36. ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні" знак 5.38. "Місце для стоянки" повинен застосовуватись для позначення в населених пунктах місць, а поза ними - майданчиків, спеціально відведених для стоянки транспортних засобів.

Знак 5.39. "Зона стоянки" повинен застосовуватись для позначення початку, де дозволяється стоянка на проїзній частині або проїзній частині та тротуарі. Знак 5.39. з однією з табличок 7.6.1.- 7.6.5. повинен застосовуватись для позначення способу поставлення автомобіля.

Згідно п. 10.9.18. ДСТУ 4100-2002 "Знаки дорожні" табличка 7.14. "Платні послуги" повинна застосовуватись із знаками 5.38. або 5.39. для позначення стоянкових майданчиків, розташованих за межами проїзної частини, а також для позначення спеціально збудованих "карманів" для стоянки транспортних засобів на проїзній частині дороги, на яких беруть платню за стоянку.

Крім того, відведені майданчики для платного паркування обов`язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами (технічний пристрій, призначений для сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування з використанням платіжних карток та готівкою) з розрахунку не менш як один автомат на 20 місць для паркування з обох боків уздовж проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та/або інформаційними знаками про можливість і порядок надання послуги "мобільне паркування" (надання користувачеві можливості отримати послуги з користування майданчиками для платного паркування, що оплачуються за допомогою карток попередньої оплати або платіжних інструментів, передбачених законодавством про безготівкові розрахунки, із застосуванням засобів мобільного зв`язку для передачі інформації через захищену комп`ютеризовану систему) (п. п. 13, 14 Правил № 1342) .

Згідно п. 21 цих Правил на майданчиках для платного паркування у доступному для ознайомлення користувачів місці розміщується інформація про: - оператора (найменування, адреса, контактні телефони) ; - вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, спосіб оплати (готівковий або безготівковий) .

За приписами ст. 6 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить прийняття рішень про розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів та стоянок таксі на вулицях і дорогах населених пунктів, здійснення контролю за дотриманням визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення, обладнання та функціонування майданчиків для паркування.

До компетенції міських рад та їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху також належить затвердження вимог до облаштування майданчиків для паркування транспортних засобів з урахуванням норм, нормативів, стандартів у сфері благоустрою населених пунктів, державних будівельних норм, технічних умов, Правил дорожнього руху та інших нормативних документів; впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати вартості послуг з паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи; уповноваження інспекторів з паркування здійснювати у випадках, визначених законом, розгляд справ про адміністративні правопорушення та проводити тимчасове затримання транспортних засобів.

Як установлено судовим розглядом, рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 30.11.2016 року № 587 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі" до переліку земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі» віднесено майданчик за адресою: м. Дніпро вул. Шмідта в районі буд. №2.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.10.2018 року № 1039 "Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 11.04.2011 року № 512 "Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі" внесено зміни до тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі та, зокрема, встановлено, що вартість 1 години паркування на майданчику для паркування вул. Шмідта в районі буд. №2 м. Дніпро складає 15 грн.

Як вбачається із інформації з веб-сайту ipkp.dniprorada.gov.ua (ідентифікатор для доступу до зображень) , фотознімки у кількості 7 штук відображають: дату – 12.02.2020 року, час - з 15:12 до 15:24 год, географічні координати: 48.473112, 35.023684 та адреса місця розташування транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_1 .

Проте, надана інформація не підтверджує факт облаштування відведеного майданчика для паркування відповідними дорожніми знаками, а також не доводить факту наявності обладнання майданчика паркувальним/паркувальними автоматом/автоматами, так само, як і наявності інформаційних знаків про можливість і порядок надання послуги "мобільне паркування" .

Тобто, в обґрунтування заперечень проти позову ОСОБА_2 до інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови відповідачем та представником третьої особи не доведено виконання вимог п. п. 12, 13, 14, 21 Правил № 1342.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов керівника Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення Мікрюкова Сергія Анатолійовича до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Філоненка Артема Олеговича, третя особа - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №260413065 від 19.03.2020 слід задовольнити та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень - постанову інспектора відділу контролю за паркуванням Дніпровської міської ради від 19.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення серії РАП №260413065 до повідомлення серії ІД № 00098087, якою керівника Концерну РРТ ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, та було застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. , і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.2, 8, 9, 69, 71, 77, 162, 243-246, 250 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги керівника Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення Мікрюкова Сергія Анатолійовича до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Філоненка Артема Олеговича, третя особа - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №260413065 від 19.03.2020 – задовольнити.

Скасувати постанову головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Філоненка Артема Олеговича від 19 березня 2020 року серії РАП №260413065 яка винесена відносно керівника Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення Мікрюкова Сергія Анатолійовича за ч.1 ст. 152-1 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О. Кошля