Рішення № 99059543, 11.08.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2331/21

11 серпня 2021 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Якібчук О.Д.

представника позивача Фльорків О.В.

представника відповідача Ганкевич Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради про визнання відмови протиправною від 11.11.2020 року №1810/14 та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, у якій просить:

- визнати протиправною відмову Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, оформлену листом від 11.11.2020 №1810/14 у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль);

- зобов`язати Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видати ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради, виконавчим органом якої є Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати;

- зобов`язати Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради подати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду за даним позовом, та встановити строк для подання такого звіту.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль).

На звернення позивача у встановленому законом порядку щодо надання йому будівельного паспорта на забудову земельної ділянки для будівництва садового будинку в районі примикання об`їзної дороги до автомобільної дороги Н-02 Львів-Тернопіль Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради листами від 26.06.2019 №749/14, від 19.07.2019 №850/14 та від 26.02.2020 № 346/14 повідомлено про відсутність можливості щодо надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, чим, фактично, позивачу відмовлено у видачі будівельного паспорта.

З таким рішенням суб`єкта владних повноважень та відмовою у видачі будівельного паспорта на забудову земельної ділянки позивач не погоджується, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.04.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву.

24.05.2021 від відповідача, через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступив відзив на позовну заяву зі змісту якого слідує, що він повністю заперечує проти позовних вимог та, серед іншого, зазначає, що позивач в обґрунтування своїх тверджень та висновків не надав жодного належного та допустимого доказу, щоб підтверджували підстави порушення прав на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення. Вважає, що управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради розглядало звернення позивача щодо надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки в районі автомобільної дороги М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська (колишня автодорога Н-02 Львів - Тернопіль) в межах повноважень і з дотриманням норм чинного законодавства, а відповідь надана відповідно до вимог чинного законодавства та жодним чином не порушують права позивача, тому підстави для їх скасування відсутні.

28.05.2021, через відділ документального забезпечення суду, надійшла відповідь на відзив з додатками.

Ухвалою від 31.05.2021 судом ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 22.06.2021 о 11:30 год.

Ухвалою суду від 22.06.2021, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 11.08.2021 о 11:45 год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві. Додатково пояснив, що детальний план забудови затверджений без достатніх правових підстав. Разом з тим, відповідно до генерального плану міста Тернополя вказана земельна ділянка відноситься до зони Ж-1, тобто до зони садибної житлової забудови, а тому будівництво садового будинку на цій території суперечить вимогам містобудівній документації.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як встановлено судом, та не заперечено сторонами у справі, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер №6110100000:17:002:0073, з цільовим призначенням – «для індивідуального садівництва та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Дана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області.

Позивач звертався до відповідача із заявами про надання будівельного паспорту на будівництво садового будинку на цій ділянці.

На звернення Позивача у встановленому законом порядку щодо надання йому будівельного паспорта на забудову земельної ділянки для будівництва садового будинку в районі примикання об`їзної дороги до автомобільної дороги Н-02Львів-Тернопіль (надалі - будівельний паспорт), Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради (надалі - Відпозідач, Управління) листами від 26.06.2019 р. за вих. № 749/14, від 19.07.2019 р. за вих. № 850/14 та від 26.02.2020 р. за вих. № 346/14 повідомлено Позивача про відсутність у відповідача можливості щодо надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки, чим, фактично, Позивачу відмовлено у видачі будівельного паспорта.

Не погодившись із відмовою у наданні Позивачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, та вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Відповідача з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною відмову управлінця містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради у видачі ОСОБА_1 будівельного, паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,6 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль);

- зобов`язати Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видати ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року в справі № 500/709/20, котре набрало законної сили (надалі - Рішення), позов ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною відмову Управління у видачі ОСОБА_1 , будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073,. за межами населендго пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога- Н02 Львів- Терйопіль);

- зобов`язано Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного Паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, як встановлено судом ,та зазначено у мотивувальній частині Рішення, забудова земельної ділянки та будівництво позивачем садового будинку на земельній ділянці

відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та містобудівній документації та позивач звернувся до уповноваженого органу та дотримався встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI та Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України №103 від 05.07.2011 усіх необхідних умов для отримання будівельного паспорту.

Враховуючи наведені у Рішенні положення законодавства та виходячи з встановлених обставин у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною відмови управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного-пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль).

З метою відновлення порушених прав, позивача суд вважав, що належним способом захисту є зобов`язання Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га, для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль).

При цьому, містобудівною документацією за межами населених пунктів є саме детальний план території за межами населеного пункту, який розробляється відповідно до схеми планування території району або області з урахуванням відповідних обмежень та державних та регіональних інтересів, розглядається і затверджується відповідною районною державною адмінстрацією.

Відтак, генеральний план населеного пункту та детальний план території за межами населеного пункту є окремими та самостійними видами містобудівної документації на місцевому рівні, котра розробляється з метою планування відповідних територій на місцевому рівні, те не пов`язані одна із одною і не перебувають у залежності одна від одної.

В зв`язку із наведеним, постановою про накладення штрафу, винесеною державним виконавцем 08.12.2020 у виконавчому провадженні ВП № 63231007 встановлено, що станом на 08.12.2020 рішення суду в справі № 500/709/20 боржником не виконано (в тому числі із врахуванням відповіді Управління від 25.11.2020 №1847/14), постановлено стягнути з боржника на користь держави штраф у розмірі 10200 грн. за невиконання виконавчого листа - № 500/709/20 від 19.08.2020 р., та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів. Надалі, в зв`язку із невиконанням рішення суду державним виконавцем керуючись вимогами ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» скеровано до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області заяву (повідомлення) про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності в порядку ст.214 КПК України, та 12.01.2021 внесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 63231007.

Водночас, як зазначено Тернопільським окружним адміністративним судом в ухвалі від 28 грудня 2020 року в справі №500/709/20, постановленої за результатами розгляду заяви представника Позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №500/709/20, поданої в порядку статті 383 КАС України, в межах справи №500/709/20 судом не надавалася юридична оцінка та не вирішувалось питання про визнання протиправним відповіді управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради викладеної у формі листа від 11.11.2020 №1810/14. В даному випадку позивач, у разі незгоди з позицією управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, викладеною в листі від 11.11.2020 №1810/14, має право звернутись до адміністративного суду з позовом в передбаченому КАС України порядку.

З таким прийнятим Відповідачем рішенням, оформленим листом від 11.11.2020 №1810/14, котрим Позивачу вчергове відмовлено у наданні йому будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, не погодився та вважає таку відмову протиправною, а порушене право позивача таким, що підлягає відновленню судом.

Для виконання Управлінням рішення ОСОБА_1 надав (повторно) документи, необхідні для розгляду його заяви про видачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,06 га для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога Н02 Львів-Тернопіль).

Проте, листом Управління від 14.09.2020 за вих. № 1739/14 ОСОБА_1 відмовлено у видачі будівельного паспорта з тих самих підстав, які суд вважав необґрунтованими та незаконними, та така відмова уже визнавалася судом протиправною.

03.10.2020 виконавчий лист № 500/709/20, виданий 19.08.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом пред`явлено, (надіслано на адресу органу державної виконавчої служби) до виконання.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Дубчак М.З. від 06.10.2020 про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження ВП № 63231007 з примусового виконання виконавчого листа № 500/709/20 виданого 19.08.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом, котрою, зокрема, боржнику встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Постановою про накладення штрафу, винесеною державним виконавцем 27.10.2020 у виконавчому провадженні ВП № 63231007, встановлено, що станом на 27.10.2020 рішення суду в справі № 500/709/20 боржником не виконано (в тому числі із врахуванням відповіді Управління від 14.09.2020 р. за вих. № 1739/14); постановлено стягнути з боржника на користь держави штраф у розмірі 5100 грн. за невиконання виконавчого листа № 500/709/20 від 19.08.2020, та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

Вимогою виконавця від 16.11.2020 №04.1.32/13233 у ВП № 63231007, адресованою Управлінню, державний виконавець вимагав в термін до 25.11.2020 надати письмову інформацію про виконання виконавчого листа №500/709/20 від 19.08.2020 Тернопільського окружного адміністративного суду.

На вказану вимогу Управління листом від 25.11.2020 № 1847/14 повідомило державного виконавця про те, що на виконання рішення суду Управлінням 11111.2020 ОСОБА_1 направлено листа №1810/14, копія якого додається, з огляду на що Управлінням виконано рішення суду.

Лист Управління від 11.11.2020 №18,10/14 надіслано на адресу ОСОБА_1 простим поштовим відправленням лише 28.11.2020, що підтверджується штемпелем поштового відділення, Позивачем отримано 08.12.2020.

Як вбачається із змісту листа Управління від 11.11.2020 №1810/14, ОСОБА_1 повідомлено, що Управління позбавлене можливості вчиняти будь-які дії по забудові даної території, оскільки детальний план території, а також цільове призначення даної земельної ділянки не відповідають чинній містобудівній документації м. Тернополя, що відповідно до п. 2.4. Порядку № 103 є підставою для відмови, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні».

Таким чином, ОСОБА_1 знову відмовлено у видачі будівельного паспорта з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, що не відповідає правовій оцінці, наданій судом у рішенні.

Не погодившись із даним рішенням органу місцевого самоврядування, позивач вкотре звернувся до суду за захистом своїх прав.

Згідно з частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно із статей 316 - 319 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 373 Цивільного кодексу України, передбачено зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно зі статтею 375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно із частинами першої статті 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях (частина друга статті 16 Закону №3038-VI).

Відповідно до частини другої статті 19 Закону №3038-VI детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації, крім випадків, якщо законами встановлений інший порядок.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території) (частина четверта статті 19 Закону №3038-VI).

Частиною другою статті 24 Закону №3038-VI передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, за межами населених пунктів встановлюється відповідними районними державними адміністраціями, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Севастопольською міською державними адміністраціями.

Статтею 26 Закону №3038-VI суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до статті 27 Закону №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно пункту 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України №103 від 05.07.2011 (далі - Порядок №103), будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до пункту 1.4. Порядку №103 розроблення будівельного паспорта за межами населених пунктів здійснюється відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Згідно пункту 2.1 Порядку видача №103 будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих, днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за. формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.4 Порядку №103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з наступних підстав:

- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін слідує, що позивач, з метою отримання будівельного паспорту для забудови своєї земельної ділянки, подав усі необхідні документи, передбачені пунктом 2.1. Порядку №103.

В свою чергу, власник земельної ділянки може здійснювати своє право власності, у тому числі і щодо її забудови, відповідно до цільового призначення земельної ділянки та відповідної містобудівної документації. Для земельних ділянок, які розміщенні за межами населених пунктів режим забудови може визначатися обласною державною адміністрацією у разі відсутності адміністративного району. При цьому, забудова земельної ділянки, яка надана для ведення садівництва може здійснюватися на підставі будівельного паспорту.

Відтак, позивач звернувся до уповноваженого органу та дотримався встановлених Законом №3038-VI та Порядком №103 усіх необхідних умов для отримання будівельного паспорту.

Суд приймає до уваги пояснення представника відповідача, що детальний план забудови суперечить генеральному плану міста Тернополя, де земельні ділянки садівницького поселення, що розташовані за межами міста Тернополя на території Тернопільської міської ради (автодорога М-09 Тернопіль-Львів-Рава-Руська) загальною площею 84,03 га віднесено до зони садибної житлової забудови.

Разом з тим, суд не погоджується з твердженням, що така забудова можлива лише після зміни їх цільового призначення.

Відповідно до частини третьої статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Таким чином, орган місцевого самоврядування без відповідного звернення не наділений правом одноосібно змінити цільове призначення, як земельної ділянки позивача, так і інших земельних ділянок у вказаному земельному масиві. А в межах встановленого цільового призначення належним способом забудови земельної ділянки є будівництво саме садового, а не садибного будинку. При цьому, подальша зміна цільового призначення земельної ділянки не спростовує права позивача на отримання будівельного паспорта.

Суд також звертає увагу на те, що розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 21.02.2018 №100-од (з подальшими змінами відповідно до розпорядження від 16.04.2018 №299-од) та від 22.08.2018 №636-од стосовно детального плану території, у встановленому законом порядку не скасовувалися та нечинними не визнавалися.

Крім того, в пунктах 70, 71 рішення ЄСПЛ у Справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року) вказано, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права. Суд, зокрема, вказав, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, interalia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку” не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Таким чином, неузгодженість в діяльності Тернопільської міської ради та Тернопільської обласної державної адміністрації щодо затвердження містобудівної документації, за даних умов, не може створювати негативні наслідки для позивача у здійсненні права власності на земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням, в тому числі і щодо відмови в отриманні будівельного паспорту для будівництва садового будинку.

Суд звертає увагу, що принцип «обґрунтованості рішення суб`єкта владних» повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Суд також враховує висновок ЄСПЛ сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06, п. 50-56) про те, що у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач повторно відмовив позивачу у видачі будівельного паспорту без урахуванням рішення суду, усіх обставин та оцінки усіх фактів, що мають значення.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів при розгляді судової справи суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, не виконано та не доведено правомірність та законність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Крім того в позовній заяві позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в порядку, передбаченому статтею 382 КАС України та зобов`язати відповідача подати суду звіт про виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми слідує, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду.

Разом з тим, позивачем не доведено, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб, а тому суд вважає, що у встановленні судового контролю шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду слід відмовити.

За нормами пункту 5 частини першої статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат, яке врегульовано главою 8 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 сплачений згідно квитанції №0.0.2095069804.1 від 19.04.2021.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Визнати протиправною відмову Управління Містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, оформлену листом№1810/14 від 11.11.2020 р. у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,06 га., для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога НО2 Львів - Тернопіль).

Зобов`язати Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради видати ОСОБА_1 будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,06 га., для індивідуального садівництва, кадастровий номер 6110100000:17:002:0073, за межами населеного пункту на території Тернопільської міської ради Тернопільської області (автодорога НО2 Львів - Тернопіль).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 серпня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради (місцезнаходження/місце проживання: вул. Коперника, 1,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 34334305);

Головуючий суддя Подлісна І.М.