Рішення № 99059085, 18.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7844/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, які полягають у не зарахуванні до педагогічного стажу часу проходження військової служби в збройних силах СРСР в період з 30.11.1982 по 19.06.1984 та не нарахуванні і несплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти пенсій згідно п.7-1 ч. "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до педагогічного стажу ОСОБА_1 час проходження військової служби в збройних силах СРСР в період з 30.11.1982 по 19.06.1984, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти пенсій згідно п.7-1 ч. "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що пенсійний орган безпідставно відмовив у зарахуванні до загального стажу період проходження служби в збройних силах СРСР, чим порушує право позивача на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов. У відзиві зазначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", працювали в закладах та установах державної або комунальної власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Вказує, що позивач не набув необхідного спеціального стажу на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, отже підстави для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у позивача відсутні.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про призначення пенсії.

Пенсія позивачу була призначена, але при зверненні до Управління із заявою, позивачем не ставилось питання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відтак позивачем вже використано право на виплату десяти пенсій.

14 квітня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про надання пояснень щодо перерахунку пенсії з моменту виходу на пенсію та призначити всі необхідні виплати, допомоги та інше.

Листом від 12 травня 2021 року № 4223-3619/Щ-02/8-1600/1 позивачу відмовлено у призначенні грошової допомоги, без зазначення підстав такої відмови.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пунктом 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 цього Кодексу, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" частини 1 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення; виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України; порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1911 Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е і ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Згідно із пунктом 7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким, починаючи з 01.10.2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (35 років для чоловіків) роботи на певних визначених законодавством посадах, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач, на час звернення з заявою про призначення пенсії досяг пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", працював на посаді вчителя фізичної культури та трудового навчання в Полтавській гімназії № 21 та будь-якого іншого виду пенсії не отримував.

Щодо зарахування періоду служби в лавах Радянської Армії з 30.11.1982 по 19.06.1984, суд зазначає.

Згідно ст. 2 ч. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження служби зараховується громадянам до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

За п. 4 Положення "Про порядок обчислення стажу для призначення пенсії за вислугу років працівникам освіти і охорони здоров`я", затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1397 від 17.12.1959 р., учителям, лікарям та іншим працівникам освіти і охорони здоров`я в стаж роботи за спеціальністю, окрім роботи в установах, організаціях та на посадах, робота в яких давала право на пенсію за вислугу років, зараховується служба у складі Збройних Сил СРСР, якщо не менше, 2/3 стажу, необхідного для призначення пенсії, приходиться на роботу в установах, організаціях та на посадах, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років.

Згідно записів у військовому квитку, у період з 28.11.1982 року по 16.06.1984 року позивач проходив службу в лавах Радянської Армії (а.с.24).

До 1 січня 1992 року питання пенсійного забезпечення було врегульовано Законом СРСР "Про державні пенсії", статтею 58 якого було визначено, що пенсії за вислугу років, встановлені постановами Уряду СРСР для окремих категорій спеціалістів (учителів, медичних працівників, та інших), призначених до введення в дію цього Закону, зберігаються. Раді Міністрів СРСР доручено визначити порядок подальшого призначення та виплати пенсій за вислугу років.

На виконання статті 58 вказаного Закону постановою Ради Міністрів СРСР від17 грудня 1959 року № 1397 затверджено Положення про порядок обрахунку стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров`я.

Підпунктом "г" пункту 1 вказаного Положення передбачено, що служба в лавах Збройних Сил СРСР зараховується до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти.

Отже, вказані норми дають підстави для висновку, що період військової служби в армії СРСР до 1 січня 1992 року підлягає зарахуванню до стажу роботи на посадах працівників освіти, який дає право на пенсію за вислугу років на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Такі правові позиції, викладені у висновках постанов Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 450/3061/16-а, від 29.11.2019 року у справі № 414/53/17.

Отже, період проходження служби в армії, з8.11.1982 року по 16.06.1984 разом підлягає зарахуванню до спеціального стажу, оскільки як на час призову, так і після проходження служби позивач працював на посадах педагогічних працівників.

Питання пенсійного забезпечення працівників освіти врегульовано законами України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058) та "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до зазначених законів освітяни мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку. Починаючи з 4 червня 2019 року виплати вказаній категорії громадян призначаються за умови набуття необхідного спеціального стажу на вищевказані дати:

на 1 квітня 2015 року - не менше як 25 років;

на 31 грудня 2015 року - 25 років 6 місяців;

на 11 жовтня 2017 року - 26 років 6 місяців.

Перелік посад і закладів освіти, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Умовою для призначення пенсії за вислугу років, окрім наявності необхідного спеціального стажу, є звільнення з посади, що дає право на цей вид пенсії.

Розмір пенсії за вислугу років залежить від тривалості страхового стажу і розміру офіційної заробітної плати особи. Також має значення середня заробітна плата в Україні, яка визначається по показниках заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Таким чином, на розмір пенсії впливає рік виходу на пенсію.

Якщо після призначення пенсії за вислугу років особа знову працевлаштовується на посаду, що дає право на таку пенсію, то виплата пенсії припиняється. Після звільнення виплата пенсії за вислугу років поновлюється. При цьому пенсія по-новому не розраховується і показник середньої зарплати в Україні залишається той, що застосовувався під час призначення пенсії.

Якщо після призначення пенсії за вислугу років особа продовжує працювати на посадах, що не дають права на пенсію за вислугу років, то зараховувати цей стаж, тобто здійснити перерахунок пенсії, можливо лише після досягнення загальновстановленого пенсійного віку.

Спеціальний стаж, який дає право на пенсію за вислугу років, має значення ще для однієї виплати.

Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 педагогічним працівникам при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Право на таку допомогу мають особи, які на день досягнення загальновстановленого пенсійного віку працювали в закладах та установах державної або комунальної власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років і мають страховий стаж на таких посадах чоловіки - 35 років, жінки - 30 років, і головне - якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191.

Що стосується позовної вимоги про призначення та виплату грошової допомоги, то враховуючи, що розрахунок стажу є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, то суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача вирішити питання щодо призначення грошової допомоги, з урахуванням висновків суду щодо необхідності зарахування спірних періодів до спеціального стажу позивача.

За приписами вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Тому, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, вважає за необхідне визнати протиправною відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно п. 7-1 ч.1 "Прикінцевих Положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладену в листі № 4223-3619/Щ-02/8-1600/21 від 12.05.2021 року та зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу який дає право на виплату одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно п.7-1 ч.1 "Прикінцевих Положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 період служби в лавах Радянської Армії з 8.11.1982 року по 16.06.1984 та прийняти рішення про вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору /частина 8 ст.139 КАС України/.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно п. 7-1 ч.1 "Прикінцевих Положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладену в листі № 4223-3619/Щ-02/8-1600/21 від 12.05.2021 року.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу який дає право на виплату одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно п.7-1 ч.1 "Прикінцевих Положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 період служби в лавах Радянської Армії з 28.11.1982 року по 16.06.1984 та прийняти рішення про вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривен) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, Полтава, код ЄДРПОУ 13967927).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.В. Костенко