Рішення № 99057792, 18.08.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року м. Житомир

справа № 240/3783/21

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби від 25.11.2020 №UA100000/2020/300273/1 про коригування митної вартості товару.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13.11.2020 придбав у Республіці Польща сідельний тягач для перевезення напівпричепів, колісний марки DAF модель FT CF, вартістю 4000,00 Євро. З метою митного оформлення декларантом до митного органу були подані всі документи необхідні для здійснення митного оформлення ввезеного на ім"я позивача автомобіля. На підставі вказаних документів визначена позивачем за основним методом (за ціною угоди) митна вартість автомобіля, який ввозився в Україну, була заявлена в декларації в сумі розміром 4000,00 Євро.

Після отримання електронної декларації і доданих документів митниця повідомила представника позивача про те, що документи, які подані для митного оформлення містять розбіжності щодо відомостей про ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме додатково наданий банківський платіжний документ від 09.09.2020 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що у наданий банківський документ від 09.09.2020, а рахунок-фактура (інвойс) продавцем складений 13.11.2020, що викликає сумніви у правильності заявленої митної вартості.

Відповідачем вказано, що додатково наданий витяг із веб-сайту "mobile.de" не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що за інформацією, розміщеною на веб-сайті "mobile.de" відпускна ціна на сідельні тягачі для перевезення напівпричепів марки DAF модель - FT CF, календарний рік виготовлення 2013 року, перевищує заявлену. Додатково наданий витяг із веб-сайту "allegro.pl" також не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що на веб-сайті вказана ціна перевищує заявлену.

Відповідач не погодився із заявленою декларантом митною вартістю та 25.11.2020 службовою особою митниці прийнято рішення №UА100000/2020/300273/1 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 12250 Євро.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості такими, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи інформацію щодо ціни товару, яка фактично була сплачена.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіслав до суду відзив на позовну заяву від 15.04.2021 (за вх.№19502/21), у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. При цьому, якщо на рахунок сплачено кошти, декларант зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Під час опрацювання поданих до митного оформлення документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР. За результатом опрацювання документів поданих до митного оформлення та виконання згенерованих АСАУР ризиків, а також визначених обов`язкових заходів перевірки, встановлено необхідність витребування додаткових документів, оскільки митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. З огляду на вказане, декларанту направлено повідомлення про необхідність надання відповідних документів. В ході додаткового опрацювання документів, що були подані до митного оформлення та подані додатково, встановлено, що вони не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Додатково наданий банківський платіжний документ від 09.09.2020 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що наданий банківський документ від 09.09.2020, а рахунок-фактура (інвойс) продавцем складений 13.11.2020, що може свідчити про часткову оплату за транспортний засіб та викликає сумніви у правильності заявленої митної вартості.

Додатково наданий витяг із веб-сайту "mobile.de" не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що за інформацією, розміщеною на веб-сайті "mobile.de" відпускна ціна на сідельні тягачі для перевезення напівпричепів, марки - DAF, модель - FT CF, календарний рік виготовлення 2013, перевищує заявлену.

Додатково наданий витяг із веб-сайту "allegro.pl" не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що на веб-сайті вказана ціна перевищує заявлену.

Митним органом перевірена інформація на веб-сайті "mobile.de" цінова пропозиція на сідельні тягачі марки - DAF, модель - FT CF, календарний рік виготовлення 2013 починаються із 15670 Євро, що не відповідає заявленій у 4100 Євро.

У зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст.60 Митного кодексу України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст.63 Митного кодексу України) з причини відсутності основи для віднімання та додавання вартості. Відтак, декларанта повідомлено, що митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, який ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органами доходів та зборів митній вартості схожого автомобіля за МД від 28.01.2020 №UA100300/2020/401393 "сідельний тягач марка DAF, модель - FT CF, тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12902 см3, календарний рік виготовлення 2013" і становить 12250 євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Також вказує, що за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи надані декларантом документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA100000/2020/300273/1 від 25.11.2020. Митну вартість визначено на рівні 12250 Євро, а тому оскаржуване рішення прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

17 травня 2021 року представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив на позовну заяву (за вх.№25859/21), у якому додатково зазначає, що відповідач безпідставно вимагав надання додаткових документів згідно ч.3 ст. 53 Митного кодексу України.

Вказує, що документи, подані до митного оформлення відповідають першому методу визначення митної вартості товарів за ціною договору. Наголошує, що ОСОБА_1 придбав у компанії "INTERSMIT Ltd" транспортний засіб сідельний тягач для перевезення напівпричепів, колісний марки DAF Модель FT CF; VTN: НОМЕР_1 за ціною 4000,00 Євро. Разом з тягачем позивач придбав напівпричіп, після чого, митним брокером було подано дві митні декларації: перша на сідельний тягач, а друга на напівпричіп.

При здійснені митного оформлення транспортних засобів, представником позивача були надані скрін-шоти із веб-сайту "mobile.de" де вказано суму за сідельний тягач та напівпричіп разом. Тобто, автомобіль продавався на веб-сайті як одне ціле, а митне оформлення здійснювалось як за дві одиниці окремо, як це вимагає митне законодавство України.

Також, митним брокером до митного оформлення було подано платіжний документ про оплату оцінюваного товару в сумі 4000,00 Євро за сідельні тягачі для перевезення напівпричепів, марки - DAF, модель - FT CF, календарний рік виготовлення - 2013. Разом з платіжним документом до митного органу надано митну декларацію країни відправлення, Сертифікат відповідності, технічний паспорт та інвойс на придбання транспортного засобу з довідкою про витрати на транспортування авто.

Наголошуємо на тому, що оплата за придбаний товар була здійснена, шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується відповідною банківською квитанцією. Позивачем було перераховано продавцю 4000 Євро.

Слід зауважити, що у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, зазначено лише номер та дату митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості транспортного засобу, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

04 червня 2021 року відповідач надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив (за вх.№30504/21), в яких додатково вказує, що наданий разом з митною декларацією документ за кодом 9202 (зазначений в декларації як чек) є підтвердженням попередньої сплати податків за митне оформлення увезеного транспортного засобу при поданні попередньої декларації в сумі 175000 грн, відповідно. Саме тому, не відноситься до документів, що підтверджує митну вартість товару.

Окрім того, зазначає, що додатково наданий для підтвердження заявленої митної вартості банківський платіжний документ від 09.09.2020 не міг бути використаний у зв`язку з тим, що останній датовано - 09.09.2020, а рахунок-фактура (інвойс) продавцем складена 13.11.2020, що може свідчити про часткову оплату транспортного засобу та викликає сумніви у правильності заявленої митної вартості.

Митним органом перевірено інформацію на веб-сайті "mobile.de". Найнижча цінова пропозиція на сідельні тягачі марки - DAF, модель - FT CF, календарний рік виготовлення 2013, становить 15670 Євро, що не відповідає заявленій - 4100 Євро.

Додатково наданий витяг із веб-сайту "allegro.pl" також не міг бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що ціна вказана на веб-сайті також перевищувала заявлену.

Відповідно до положень ч. 5 ст.262, ч. 1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4ст.243 КАС України, з врахуванням положеньст.263 КАС України.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Складення рішення у повному обсязі відкладалось у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 19.07.2021 по 09.08.2021.

Судом встановлено, що згідно з рахунком-фактурою (інвойс) №2020/11/002 від 13.11.2020 ОСОБА_1 придбано у компанії "INTERSMIT Ltd" транспортний засіб сідельний тягач для перевезення напівпричепів, колісний, марки DAF Модель FT CF; VТN: НОМЕР_1 , за ціною 4000,00 Євро (а.с.23)

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом 23.11.2020 подано митному органу митну декларацію №UA100530/2020/058310, у якій визначено вартість транспортного засобу в розмірі 4000,00Євро (а.с.52-53).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA100530/2020/058310 митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2020/11/002 від 13.11.2020; акт про проведення огляду (переогляду) товарів №UA209030/2020/060808 від 19.11.2020; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 17.02.2016; документ про транспортні витрати від 23.11.2020; договір про надання послуг митного брокера; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів чек 18.11.2020; копія митної декларації країни відправлення №20PL381010E0163457 17.11.2020 (а.с.17, 18, 19, 20 23, 29-31, 20, 21, 22).

Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву за вх.№19502/21 відповідач вказує, що за результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД №№UA100530/2020/058310 та долучених документів автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в автоматичному режимі було згенеровано ряд ризиків, зокрема, щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів; витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів.

Зважаючи на вказане, декларанту було повідомлено про необхідність подання до митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.59).

На вимогу митного органу декларантом надано такі додаткові документи: банківській платіжний документ від 09.09.2020; витяг із веб-сайту "mobile.de"; витяг із веб-сайту "allegro.pl"; рахунок-проформа від 12.08.2020 (а.с. 60, 61-63, 65, 66).

У подальшому, 25.11.20120 відповідач прийняв рішення №UA100000/2020/300273/1 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля у розмірі 12250 Євро. У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що частиною 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме: на виконання вимог п. 2.5 Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митного органу з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.

За наданим рахунком-фактурою №2020/11/002 від 13.11.2020 набуто право власності на товар (транспортний засіб). Згідно із даним документом покупець взяв на себе зобов`язання прийняти транспортний засіб і оплатити ціну придбання. Товар фактично переданий у розпорядження покупця та знаходиться на митній території України. Таким, чином є підстави вважати, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов`язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед іншого є: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Разом з тим, всупереч вищезазначених вимог декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України.

Додатково наданий банківський платіжний документ від 09.09.2020 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що наданий банківський документ від 09.09.2020, а рахунок-фактура (інвойс) продавцем складено 13.11.2020, що може свідчити про часткову оплату за транспортний засіб та викликає сумніви у правильності заявленої митної вартості.

Додатково наданий витяг із веб-сайту "mobile.de" не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що за інформацією, розміщеною на сайті "mobile.de" відпускна ціна на сідельні тягачі для перевезення напівпричепів, марки - DAF, модель - FT CF, календарний рік виготовлення 2013, перевищує заявлену.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) висновок про вартість характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надана інформація щодо вартості схожого товару.

Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органами доходів та зборів митній вартості схожого автомобіля за МД від 28.01.2020 №UA100300/2020/401393 "сідельний тягач для перевезення напівпричепів марка DAF, модель - FT CF, календарний рік виготовлення 2013, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12902смЗ," і становить 12250 Євро за одиницю з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (а.с.67-68).

У зв"язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100530/2020/00826, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, у зв"язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару №1 умова ч.2 ст.58 Митного кодексу України, оскільки документи подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар (а.с.72).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною друга статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як свідчать матеріали справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав рахунок-фактуру №2020/11/002 від 13.11.2020, акт про проведення огляду (переогляду) товарів №UA209030/2020/060808 від 19.11.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 17.02.2016, документ про транспортні витрати від 23.11.2020, платіжний документ від 09.09.2020, копія митної декларації країни відправлення №20PL381010E0163457 17.11.2020.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З наведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує право органу доходів і зборів перевіряти достовірність або точність будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу сідельного тягача для перевезення напівпричепів, колісний, марки DAF Модель FT CF; VTN: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, у розмірі 4000,00 Євро, та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому правова позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та за переконанням митного органу, декларантом не надано документи які підтверджують заявлену митну вартість, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації з електронного каталогу, наявної в митниці, за кодом транспортного засобу і на рівні 12250 Євро.

Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів".

Однак після додатково поданих декларантом документів митний орган зазначив, що після опрацювання документів, що були подані до митного оформлення та подані додатково, встановлено, що вони не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

При цьому у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/300273/1 від 25.11.2020 відповідач, як на основну підставу коригування заявленої митної вартості транспортного засобу сідельного тягача для перевезення напівпричепів, колісний, марки DAF Модель FT CF, 2013 року випуску, вказав на те, що додатково наданий банківський платіжний документ від 09.09.2020 не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що наданий банківський документ від 09.09.2020, а рахунок-фактура (інвойс) продавцем складено 13.11.2020, що може свідчити про часткову оплату за транспортний засіб та викликає сумніви у правильності заявлення митної вартості.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки право позивача на сідельний тягач марки DAF Модель FT CF; VTN: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, підтверджується рахунком-фактурою №2020/11/02 від 13.11.2020, відповідно до якого позивач придбала у компанії «INTERSMIT Ltd» зазначений автомобіль вартістю у розмірі 4000,00 Євро та сплатив за нього вказану суму, про що також свідчить платіжний документ від 09.09.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 сплатив компанії «INTERSMIT Ltd» кошти у розмірі 4000,00 Євро за сідельного тягача для перевезення напівпричепів, марки DAF Модель FT CF; VTN: НОМЕР_1 за ціною 4000,00 Євро (а.с.23, 24).

Суд вказує, що доводи відповідача про недоведеність позивачем факту сплати вартості придбаного транспортного засобу та вважаючи, що ця обставина свідчить про неправильне визначення позивачем митної вартості імпортованого автомобіля, відповідач не врахував, що у процедурі контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

У постанові від 03 квітня 2018 року у справі №809/322/17 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Отже, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Слід взяти до уваги, що згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Тому, за наявності документів, що достовірно підтверджують митну вартість задекларованого товару, за відсутності доказів підроблення відомостей та недоведеності обставин порушення вимог законодавства при придбанні певного товару, недодання до митного оформлення, зокрема, касового ордеру, касового чеку чи іншого документа про прийняття визначеної суми готівкою не може класифікуватися як обставина, що свідчить про штучне формування декларантом показників митної вартості.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2018 року у справі №803/1112/17 вказав про те, що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури, акта приймання-передачі автомобіля), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

Матеріали справи свідчать, що оплати за придбаний товар позивачем здійснено до моменту передання транспортного засобу, а саме 09.09.2020 у розмірі 4000,00 Євро, відповідно до платіжного документу (чеку) у якого чітко вказано призначення платежу: DAF Модель FT CF; VTN: НОМЕР_1 (а.с.24).

Суд критично ставиться до доводів відповідача, щодо неможливості врахування платіжного документу (чеку) від 09.09.2020 для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що наданий банківський документ складений 09.09.2020, а рахунок-фактура (інвойс) продавцем складено 13.11.2020, що може свідчити про часткову оплату за транспортний засіб та викликає сумніви.

Суд зазначає, що не заборонено здійснення оплати за придбаний транспортний засіб, як до моменту передачі (переходу) права власності транспортного засобу, так і за домовленістю між сторонами після переходу права власності.

При цьому наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою з огляду на те, що саме із цією обставиною закон пов`язує можливість витребування ним додаткових документів у декларанта та вчинення наступні дії, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребуванню підлягають не всі документи, що передбачені приписами статті 53 МК, а лише ті, що надають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Відтак, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення органом доходів і зборів іншої митної вартості лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, на переконання суду, митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, що викликали обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, а також причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувавши як необхідність перевірки спірних відомостей, так і вказавши документи, надання яких може усунути такі сумніви.

Відтак, відсутність у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про його протиправність.

Одночасно суд звертає увагу на те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Сам факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товару, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом на підставі поданих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для її коригування митним органом.

Доводи відповідача щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів (наведені з посиланням на відповідні нормативні акти) суд оцінює критично, оскільки спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками і наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів.

Виходячи із приписів частини 2 статті 55 МК та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Щодо доводів митного органу з приводу неможливості використання витягів із веб-сайту «mobile.de» та «allegro.pl», для підтвердження заявленої митної вартості у зв`язку з тим, що за інформацією, розміщеною на веб-сайтах про ціну на сідельні тягачі для перевезення напівпричепів, марки - DAF, модель - FT CF, календарний рік виготовлення 2013, перевищує заявлену, суд зазначає.

При здійснені митного оформлення транспортних засобів, представником позивача були надані скрін-шоти із веб-сайту «mobile.de» та «allegro.pl» де вказано суму за сідельний тягач та напівпричіп разом. Тобто, автомобіль продавався на веб-сайті як одне ціле, однак відповідно до вимог митного законодавство України митне оформлення здійснювалось як за дві одиниці окремо, тобто окремо сідельний тягач та напівпричіп.

З огляду на викладене, дослідженими в документами спростовується позиція митниці про те, що подані документи не місять всіх відомостей щодо ціни яка була сплачена за товар. Подані декларантом документи, в своїй сукупності підтверджують факт проведення оплати позивачем за придбаний транспортний засіб на суму 4000 Євро.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 25.11.2020 №UA100000/2020/300273/1 вказано, що воно прийняте із застосуванням пункту 2 частини шостої статті 54 МК України, при цьому митну вартість відповідач визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування технічного стану транспортного засобу внаслідок використання автомобіля, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

Окрім того у рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем зазначено, що характеристики товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а саме автомобіля за митною декларацією МД від 28.01.2020 №UA100300/2020/401393 "сідельний тягач для перевезення напівпричепів марка DAF, модель - FT CF, календарний рік виготовлення 2013, робочий об`єм циліндрів двигуна - 12902 см3".

Однак суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.

Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння транспортних засобів не може вказувати на об`єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як свідчить зміст рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2020 №UA100000/2020/300273/1, у ньому зазначено про неможливість застосування 2а та 2б методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

При цьому, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічна правова позиція викладене Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №805/2713/16-а.

Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, суд зазначає, що як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірного рішення, яким скориговану митну вартість товару, сідельного тягача для перевезення напівпричепів, марки DAF Модель FT CF; VTN: НОМЕР_1 . До них належать: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства в прийнятті рішень; недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом, в тому числі прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням №UA100000/2020/300273/1 від 25.11.2020, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_3 ) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8 А, Київ 124, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100000/2020/300273/1 від 25.11.2020 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 908 (дев"ятсот вісім) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 18 серпня 2021 року

Суддя А.В. Горовенко