Рішення № 99038966, 12.08.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/422/21

Номер провадження 2/373/416/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючої - судді Керекези Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/422/21 за позовом Акціонерного товариства «Банк Форвард» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом та просить стягнути із відповідача на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість за Договором про надання та використання платіжної картки № 100586433 в розмірі 75235 грн 84 коп., в тому числі 69920 грн. 14 коп. заборгованості за договором та 5315 грн. 84 коп. 3% річних, сплачений судовий збір в розмірі 2270 грн 00 коп.

Посилається на те, що між ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», та відповідачем 30 червня 2012 року, шляхом підписання ОСОБА_1 заяви № 98113094, був укладений договір про надання та використання платіжної картки, відповідно до якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 11706 грн 30 коп. на строк 731 день, із 02 липня 2012 року по 02 липня 2014 року, із сплатою 0,01 % річних. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у вищезазначеному розмірі. Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 21 січня 2021 року утворилася заборгованість в розмірі 69920 грн. 14 коп. в тому числі основний борг - 54518 грн. 89 коп., заборгованість за процентами - 14551 грн. 25 коп., плата за обслуговування - 850 грн. В зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, просить стягнути із неї три відсотки річних в розмірі 5315 грн 84 коп.

Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою від 08 квітня 2021 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

27 квітня 2021 року відповідач ОСОБА_1 направила до суду відзив на позов, відповідно до якого вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог в зв`язку з їх безпідставністю та пропуском строку позовної давності. Посилається на те, що у червні 2012 року зверталася до ПАТ «Банк «Русский стандарт» із заявою про відкриття поточного рахунку в зв`язку із придбанням побутової техніки на суму 9870 грн 70 коп. На її ім`я був відкритий картковий рахунок з кредитним лімітом 10000 грн 00 коп., який в подальшому був збільшений до 15000 грн 00 коп., потім - до 20000 грн 00 коп. Зазначила, що з червня 2015 року банківською картою не користувалася, оскільки вона була заблокована, строк її дії закінчився, рух коштів по рахунку не проводився. 20 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. був виданий виконавчий напис про стягнення із відповідача заборгованості за вищезазначеним кредитним договором в розмірі 70770 грн 14 коп. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2020 року вищезазначений виконавчий напис був визнаний таким, що не підлягає виконанню. Дане рішення суду набрало законної сили, позивачем не оскаржувалося. Не зважаючи на цю обставину, у жовтні 2019 року позивачем на його адресу був направлений лист із пропозицією про списання 30 % боргу за умови повного погашення заборгованості за кредитним договором у термін до 15 жовтня 2020 року. Вважає, що позивач, застосувавши позасудову форму стягнення заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису, втратив своє право вимоги за даним кредитним договором. Крім того, ним пропущено строк позовної давності. Будь-якого договору щодо зміни тривалості позовної давності між сторонами по справі укладено не було.

27 квітня 2021 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін по справі.

Ухвалою від 28 квітня 2021 року справу було призначено до розгляду в судовому засіданні, з викликом сторін.

12 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що про порушення своїх прав дізнався у червні 2015 року, до суду звернувся із позовом у березні 2021 року, пропустивши строк позовної давності.

В судове засідання представник позивача не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 до суду не з`явилися, повідомлені належним чином. Відзив на позов подано.

Судом встановлено наступне.

30 червня 2012 року відповідач ОСОБА_1 звернулася із заявою № 98113094 до Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт» (а.с.7-8) про укладення Договору про надання та використання платіжної картки.

Із копії Статуту Акціонерного товариства «Банк Форвард» (а.с.87-89), затвердженого рішенням єдиного акціонера АТ «Банк Форвард» № 4 від 03 вересня 2018 року, вбачається, що АБ «Банк Форвард» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Банк Форвард», яке, в свою чергу, було правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт».

11 жовтня 2012 року Банк акцептував пропозицію відповідача і уклав із ним Договір про надання та використання платіжної картки № 100586433 , шляхом відкриття Клієнту поточного рахунку № НОМЕР_2 та випустив на ім`я Клієнта платіжну картку.

Таким чином між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Руский Стандарт» укладений Договір про надання та використання платіжної картки № 100586433, відповідно до якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 11706 грн 30 коп. на строк 731 день, із 02 липня 2012 року по 02 липня 2014 року, із сплатою 0,01 % річних.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у вищезазначеному розмірі.

З виписки з особового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що рух коштів по рахунку, в тому числі отримання кредитних коштів, часткове їх погашення здійснювалося до 11.06.2018.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, 10 червня 2018 року (повторно 08 жовтня 2018 року) на адресу відповідача був направлений заключний рахунок-виписка із вимогою до 10 липня 2018 року погасити заборгованість за вищезазначеним кредитним договором в розмірі 69920 грн 14 коп., яка складається із:

- основного боргу - 54518 грн. 89 коп.,

- заборгованості за процентами - 14551 грн. 25 коп.;

- плати за обслуговування - 850 грн 00 коп. (а.с.85).

Із копії поштового повідомлення (а.с.86) вбачається, що вимога була отримана відповідачем, про що свідчить її підпис на ньому.

Крім того, представником відповідача подано до суду копію рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2020 року по справі № 373/2204/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (а.с.115-119). Рішення суду набрало законної сили 07 серпня 2020 року.

Даним рішенням було визнано таким, що не підлягає до виконання, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною 20 вересня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 544, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 69920 грн 14 коп., 850 грн за вчинення виконавчого напису, а всього 70770 грн 14 коп.

Відповідно до постанови Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва від 17 серпня 2020 року виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 544, виданого 20 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М., про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 70770 грн 14 коп. закінчено в зв`язку із надходженням вищезазначеного рішення суду (а.с.114).

Суд приймає до уваги подані сторонами докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на те, що правовідносини між сторонами по справі виникли з договірних правовідносин, то до них слід застосувати положення Цивільного кодексу України щодо загальних положень про договір та зобов`язання, позику, кредитний договір.

Відповідно до ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч.2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо) яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Зміна, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Згідно п.2.2 Умов надання та обслуговування платіжних карток ПАТ «Банк Руский стандарт» (далі - Умов) договір укладається одним з наступних способів:

2.2.1. шляхом підписання Клієнтом і Банком двостороннього документа на паперовому носії. У цьому випадку Договір вважається укладеним з дати його підписання Сторонами та скріплення печаткою Банку;

2.2.2. шляхом акценту Банком пропозиції (оферти) укласти Договір , що міститься в Заяві Клієнта. У цьому випадку Договір вважається укладеним з дати акцепту Банком Заяви (оферти) Клієнта. Акцептом Банком Заяви (оферти) є дії Банку з відкриття Клієнту Рахунку.

Відповідно до п.2.20 Умов договір діє до повного погашення Заборгованості Клієнтом на підставі виставленого Клієнту Банком Заключного Рахунку-виписки (у випадку її виставлення Банком).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.3.2 Умов на залишок грошових коштів на Рахунку Банк нараховує проценти, якщо це передбачено Тарифами. Проценти нараховуються щомісячно, виходячи з розрахунку фактичного залишку коштів на кінець дня.

Згідно п.3.3 Умов за здійснення Операцій по Рахунку та інші послуги, що надаються Банком Клієнту за Договором, Банк стягує із Клієнта плати та комісійну винагороду в порядку й розмірі, передбаченому Договором, шляхом договірного списання Банком суми плати з Рахунку.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно п.4.1 Умов заборгованість Клієнта перед Банком виникає в результаті:

4.1.1. надання Банком Клієнту Кредиту;

4.1.2. нарахування Банком процентів, що належать до сплати Клієнтом за користування Кредитом;

4.1.3. нарахування Банком плат і комісійних винагород, що належать до сплати Клієнтом;

4.1.4. виникнення інших грошових зобов`язань Клієнта перед Банком, визначених Договором (у тому числі Тарифами та/або Умовами).

Відповідно до п.4.18 Умов з метою погашення Клієнтом Заборгованості Банк виставляє Клієнту Заключний Рахунок-виписку. Погашення заборгованості повинно бути здійснене Клієнтом у строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів від дня виставлення Заключного Рахунку-виписки. Днем виставлення Банком Клієнту Заключного Рахунку-виписки є день його формування і направлення Клієнту.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Надані позивачем докази дають підстави вважати доведеним факт укладення між банком та відповідачем кредитного договору, на виконання якого позичальником були отримані кошти на платіжну картку, користування відповідачем кредитними коштами та невиконання належним чином умов договору, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 21 січня 2021 року становить 69920 грн 14 коп., в тому числі основний борг - 54518 грн. 89 коп., заборгованість за процентами - 14551 грн. 25 коп., плата за обслуговування - 850 грн.

При цьому суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача та відповідача про те, що з червня 2015 року ОСОБА_1 кредитною карткою не користувалася в зв`язку з її заблокуванням. Дане твердження спростовується випискою із карткового рахунку відповідача, відповідно до якого рух коштів відбувався до червня 2018 року, зокрема і часткове погашення кредитної заборгованості, в сукупності з відсутністю доказів звернення відповідача з відповідними заявами до банку або правоохоронних органів з приводу заблокування її кредитної картки та шахрайських дій з боку третіх осіб.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08 листопада 2019 року по справі № 127/15672/16-ц, вбачається, що за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала зобов`язання за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості у вищезазначеному розмірі. 10 червня 2020 року на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором до 10 липня 2018 року. В зв`язку із невиконанням відповідачем даної вимоги, банком, який має право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України, правомірно з 11 липня 2018 року було здійснено нарахування трьох процентів річних від простроченої суми, розмір яких за весь час прострочення становить 5315 грн. 84 коп.

Крім того, відповідачем була подана заява про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Із виписки по картковому рахунку відповідача вбачається, що останній платіж був здійснений ОСОБА_1 11 червня 2018 року, що свідчить про визнання нею дійсності кредитного договору та обізнаність про наявність заборгованості за ним.

10 червня 2018 року на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове виконання зобов`язання (до 10 липня 2018 року) за вищезазначеним кредитним договором. Дана вимога ОСОБА_1 у визначений строк виконана не була, тому з 11 липня 2018 року позивач набув можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Із позовом до суду АТ «Банк Форвард» звернувся 22 березня 2021 року, тобто без порушення строків позовної давності.

Факт звернення позивача до приватного нотаріуса щодо стягнення заборгованості за зазначеним в позові кредитним договором, вчинення останнім виконавчого напису та визнання його рішенням суду таким, що не підлягає до виконання, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, зважаючи на норми ст.ст. 4, 5 ЦПК України, не ідентичністю підстав можливості визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання, та підстав відмови в задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2270 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 253, 256, 261, 610, 612, 625, 634, 642, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Банк Форвард» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» заборгованість за договором про надання та використання платіжної картки № 100586433 року в розмірі 69920 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень 14 копійок, в тому числі: основний борг 54518 грн. 89 коп., 14551 грн. 25 коп. заборгованості за процентами та 850 гривень плати за обслуговування.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» 5315 (п`ять тисяч триста п`ятнадцять) гривень 84 коп. 3% річних.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства БАНК ФОРВАРД» судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (03.10.2017) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 105; код ЄДРПОУ 34186061;

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Складення рішення в повному обсязі вчинено 16 серпня 2021 року.

Суддя: Я. І. Керекеза