Рішення № 990353, 20.09.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 37/349

20.09.07

За позовом

До

Третя особа

Про

Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"

Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

зобов’язання вчинити дії.

Суддя Кондратова І.Д.

Рішення прийняте 20.09.2007 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 17.09.2007 року по 20.09.2007 року для виготовлення повного тексту рішення.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача : Шаров В.В.- представник за довіреністю № 201 від 21.12.2006 року;

Від відповідача : Мицько Р.М.- представник за довіреністю № 346/10 від 29.12.2006 року; Ярина І.В.- представник за довіреністю № 108/35 від 15.05.2007 року;

Від третьої особи : не з’явився;

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зобов’язання відповідача підписати, скріпити печаткою акти приймання –передачі природного газу за січень 2007 року з визначеним загальним обсягом газу 111494,834 тис.куб.м; за лютий 2007 року з визначеним загальним обсягом газу 115872,321 тис.куб.м; за березень 2007 року з визначеним загальним обсягом газу 94160,336 тис.куб.м за договором № 06/06-793 від 29.12.2006 року на постачання природного газу для потреб населення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2007 р. порушено провадження у справі № 37/349, розгляд справи було призначено на 16.07.2007 року о 11-30.

Представник відповідача 16.07.2007 р. в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/349 від 03.07.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, але через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з неможливістю явки в судове засідання повноважного представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2007 року заявив клопотання про часткову відмову від позовних вимог, зокрема, зазначає, що в зв’язку з тим, що відповідачем повернуто на адресу позивача оформлений належним чином акт приймання - передачі природного газу за березень 2007 року, а тому позивач відмовляється від позовних вимог в частині зобов’язання ДК «Газ України»підписати, скріпити печаткою акт приймання –передачі природного газу за березень 2007 року за договором № 06/06-793 від 29.12.2006 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

23.07.2007 року позивач через канцелярію Господарського суду міста Києва подав пояснення, відповідно до яких зазначає, що на виконання порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1729 (з наступними змінами та доповненнями) укладено договір на постачання природного газу для потреб населення № 06/06-793 від 29.12.2006 року. Позивач також просить суд розглянути справу № 37/349 за відсутності представника ВАТ «Донецькоблгаз».

Представник відповідача 28.08.2007 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надав відзив на позовні вимоги, відповідно до якого просить суд припинити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки чинним законодавством не передбачено підстав захисту прав та інтересів шляхом зобов’язання сторони за договором поставки оформлення товарно-супровідних документів, зокрема : актів прийому –передачі природного газу. Крім того відповідач у відзиві на позовні вимоги посилається на те, що договором не передбачений обов’язок постачальника оформлювати акти приймання-передачі, а також позивачем не доведений факт, що отриманий ним газ є власністю саме відповідача.

Також, відповідач в судовому засіданні заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет позову на стороні відповідача Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України», обґрунтовуючи своє клопотання тим, що її участь у справі надасть змоги встановити фактичні обставини, які склались між сторонами з приводу постачання газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2007 року № 37/349 було задоволено клопотання відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача 17.09.2007 року надіслав на адресу Господарського суду міста Києва додаткові письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що протягом січня –квітня 2007 року договорів на постачання природного газу для потреб населення з іншими постачальниками позивач не укладав, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі. Крім того, позивач просить суд розглянути справу за наявними матеріалами без присутності представника позивача.

Представник Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в судовому засіданні 17.09.2007 року заявив клопотання про оголошення повного тексту рішення.

У судовому засіданні 17.09.2007 року судом на підставі частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 20.09.2007 року для виготовлення повного тексту рішення по справі № 37/349.

19.09.2007 року представник відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва подав суду копію акту приймання-передачі природного газу за лютий місяць за договором № 06/06-793 для врахування при винесенні рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2006 між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальником) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»(покупцем) було укладено договір на постачання природного газу № 06/06-793 (далі –Договір). 31 січня 2007 року, 14 березня 2007 року та 30 березня 2007 року сторони підписали відповідно додаткові угоди № 1,2,3 до Договору.

Відповідно до умов Договору (п. 1.1 із змінами та доповненнями) постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в 2007 році природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Згідно з пунктом 3.3 Договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформляється щомісячними актами приймання-передачі газу, в яких визначається обсяг фактично переданого газу. В акті приймання-передачі газу окремим рядком визначаються обсяги розбалансування (притоків або відтоків газу).

Відповідно до п. 3.4 Договору не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов’язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Виконуючи свої зобов’язання за договором, позивач надіслав на затвердження відповідачу наступні акти передачі-приймання газу:

- за січень 2007 року від 31.01.2007 року загальним обсягом 11494,834 куб. м. на суму 40388102,26 грн.;

- за лютий 2007 року від 28.02.2007 року загальним обсягом 115872,321 куб. м. на суму 41422849,19 грн.;

- за березень 2007 року від 31.03.2007 року загальним обсягом 94160,336 куб. м. на суму 31754068,48 грн.

Відповідач в порушення вимог договору відмовився від підписання актів передачі-приймання газу, мотивуючи свої заперечення відмовою від підписання актів Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”, яка є постачальником газу для відповідача, а також зазначаючи, що покупець не може визначати джерело походження газу, самостійно встановлювати власника газу, а отже позивач не довів, що газ є саме власністю Продавця.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як зазначено вище, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків. При цьому, відповідно до п. 5.1 Договору, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу. Тобто відповідач повинен підписати акти приймання-передачі газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Крім того, відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 17.06.1997, № 996-ХІV, вказані акти приймання-передачі є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку. Складання їх, в силу Закону, повинно бути здійснено під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення. Оскільки звітним періодом поставки газу за Договором є календарний місяць, і саме цим періодом визначається здійснення господарської операції, акти приймання-передачі повинні бути складені безпосередньо після закінчення місяця поставки.

З огляду на викладене, на відповідача умовами Договору та положеннями чинного законодавства було покладено обов’язок підписати наступні акти приймання-передачі природного газу:

- від 31.01.2007 року за січень 2007 року загальним обсягом 11494,834 куб. м. на суму 40388102,26 грн.

- від 28.02.2007 року за лютий 2007 року загальним обсягом 115872,321 куб. м. на суму 41422849,19 грн.;

- від 31.03.2007 року за березень 2007 року загальним обсягом 94160,336 куб. м. на суму 31754068,48 грн.

Невиконання вимог щодо складання актів приймання-передачі унеможливлює відображення господарської операції в облікових регістрах того звітного періоду, в якому вони були здійснені, що є порушенням Закону (п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»), що впливає на визначення податкових зобов’язань позивача.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилання відповідача на відмову від підписання актів Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», яка є постачальником газу для відповідача, як на підставу для невиконання своїх зобов’язань перед позивачем, не ґрунтується на законі, оскільки чинним законодавством України та Договором не передбачено вказаних обставин для звільнення від виконання обов’язків. Крім того, відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 6/239 від 31.05.2007 року встановлено, що відповідно до п. 1.1 договору № № 06/07-224 від 07.02.2007 року НАК «Нафтогаз України»зобов’язується передати покупцеві в 2007 році природний газ власного видобутку для потреб населення, а ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» прийняти та оплатити газ на умовах договору. Крім того, рішення суду зобов’язано Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»документально оформити факт поставки природного газу, отриманого Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»за договором № 06/07-224 від 07.02.2007 шляхом підписання актів приймання-передачі газу за січень 2007 року в обсязі 1074776,995 тис. куб. м. та за лютий 2007 року в обсязі 1125270,248 тис. куб. м. протягом десяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

За таких обставин суд вважає, що вимога позивача щодо зобов’язання відповідача підписати акти передачі-приймання газу за січень 2007 року від 31.01.2007 року з визначеним загальним обсягом 11494,834 куб. м. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки, з огляду на те, що сторони після порушення провадження у справі підписали акт передачі-приймання газу за лютий 2007 року від 28.02.2007 року з визначеним загальним обсягом 115872,321 куб. м., провадження в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов’язання підписати акт передачі-приймання газу за березень 2007 року від 31.03.2007 року з визначеним загальним обсягом 94160,336 куб. м. також підлягає припиненню на підставі п. 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, враховуючи те, що спір між стронами виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Дочірню компанію «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 23634948) підписати негайно та скріпити печаткою акт передачі-приймання газу за січень 2007 року з визначеним загальним обсягом 11494,834 куб. м. за договором № 06/06 -793 від 29.12.2006 року.

3. Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 23634948) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»(83050, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург,23-А, код ЄДРПОУ 03361075) 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Суддя

І.Д. Кондратова