Ухвала суду № 99033210, 17.08.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4864/21

Провадження № 1-кс/202/4258/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

17 серпня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Терещук Л.І., слідчого Манойло В.О., прокурора Бродського В.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Гриши С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Манойла В.О., яке погоджене з прокурором Новічковим С.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, розлучений, працює інженером ТОВ «Дельта-Сек`юриті», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Манойло В.О. звернувся у кримінальному провадженні № 12020045720000132 від 2 жовтня 2020 року з вищевказаним клопотанням, в якому зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та було вчинено групою осіб із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту потерпілих та свідків, протоколами проведення слідчих експериментів.

Слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання на строк від трьох до восьми років, не має стійких соціальних зв`язків.

Вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення застави.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора, який клопотання підтримав, підозрюваного та його захисника, які просили відмовити в задоволенні клопотання, за застосувавши запобіжний захід, непов`язаний із триманням під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри, а також недоведеність ризиків, на які посилається слідчий та прокурор, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання слідчого не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що 10 серпня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Згідно з частиною першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується, насамперед, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , протоколами допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , висновком судово-медичної експертизи, протоколами слідчих експериментів.

При цьому слідчий суддя відзначає, що обґрунтована підозра передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Обґрунтованість підозри залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення або навіть винесення вироку.

Тож на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а визначає лише чи є причетність підозрюваної особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що незалежно від подальшої доведеності підозри ОСОБА_1 чи кримінально-правової кваліфікації його діяння на сьогодні є достатні підстави стверджувати, що він може бути причетним до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, в якому його підозрюються, оскільки на нього прямо вказує потерпілий як особу, яка перебувала в групі, що спричинила йому тілесні ушкодження.

Також слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених пунктом 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, та з матеріалів клопотання слідчого вбачається, що відносно підозрюваного на розгляді в суді перебуває обвинувальний акт за ч. 4 ст. 296 КК України, тобто за обвинувачення його у вчиненні злочину, аналогічному тому, в якому він підозрюється.

Разом із тим, слідчий суддя звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний, хоча й підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, в той же час має постійне місце проживання та роботи, раніше не судимий.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що підстави для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою відсутні, оскільки прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Будь-яких об`єктивних даних вважати, що в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, підозрюваний вчинить реальні дії щодо переховування від органу досудового розслідування чи суду немає, оскільки підозрюваний має певні соціальні зв`язки, крім того, кримінальне провадження було розпочате ще у жовтні 2020 року.

Посилання слідчого та прокурора на ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих не підтверджений, оскільки основні слідчі дії у кримінальному провадженні на сьогодні проведені.

Отже, враховуючи вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, відсутність значної шкоди, завданої правопорушення, тривалість досудового розслідування, а також всі інші обставини, зокрема дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, роботи, вже обвинувачується у вчиненні аналогічного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, слідчий суддя приходить до переконання, що з урахуванням всіх вищевказаних обставин в їх сукупності, достатньою мірою для запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, буде запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід також пов`язаний із обмеженням особистої свободи, дозволить контролювати поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя переконана, що тримання підозрюваного під вартою є невиправданим, оскільки, незважаючи на підозру у вчинені тяжкого злочину, в даному конкретному кримінальному провадженні вимоги публічного інтересу з урахуванням презумпції невинуватості не переважують правило поваги до особистої свободи з огляду на встановлені соціальні зв`язки підозрюваного, відсутність значного суспільного резонансу від події правопорушення, з часу якої минуло понад десяти місяців.

Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до правових позицій ЄСПЛ, викладених у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України» для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою.

Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії").

Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Виходячи з наведеного, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, застосувавши відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого постійного проживання та поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підстав для застосування відносно підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя не вбачає, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в групі осіб, вже обвинувачується у вчиненні аналогічного злочину, тож більш м`які запобіжні заходи не дозволять контролювати його належну процесуальну поведінку, можуть не запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 10 жовтня 2021 року, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати його прибувати до слідчого, прокурора, судді за кожним викликом; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді до 10 жовтня 2021 року.

Ухвалу передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю, в разі їх застосування.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н. Ю. Марченко