Рішення № 99030934, 17.08.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року справа № 580/4358/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до БАШТЕЧКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ БАШТЕЧКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подала в Черкаський окружний адміністративний суд позов до БАШТЕЧКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (19222, Черкаська обл., Жашківський р-н, село Баштечки, вулиця Миру, будинок 8; ЄДРПОУ 26324527) (далі відповідач 1), ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ БАШТЕЧКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (19222, Черкаська обл., Жашківський р-н, село Баштечки, вулиця Миру, будинок 8; ЄДРПОУ 04408637) (далі - відповідач 2), в якому з урахуванням заяви (вх. від 02.08.2021 №28506/21) просить стягнути із відповідача 1 на її користь кошти у розмірі 40262,34грн середнього заробітку за період з 12.02.2021 до 05.05.2021.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач 1 відмовив у виплаті середнього заробітку на період її працевлаштування всупереч вимог закону. У період з 12.02.2021 до 05.05.2021 відповідач 1 не надав позивачу посаду для працевлаштування. Тому вважає, що у відповідача 1 виник обов`язок щодо здійснення їй виплати в розмірі 40262,34грн за вказаний період.

Ухвалою від 05.07.2021 суд прийняв до свого провадження позовну заяву, відкрив провадження у справі та вирішив на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) її розгляд здійснювати правилами спрощеного провадження. Також установлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву. Вказану ухвалу сторони отримали13.07.2021.

03.08.2021 ухвалою суд прийняв до розгляду Заяву (вх.від 02.08.2021 №28506/21) позивача про зміну предмету позову в адміністративній справі за її позовом до БАШТЕЧКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ БАШТЕЧКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ про стягнення коштів.

26.07.2021 від відповідачів до суду надійшли відзиви на позовну заяву (вх.№27502/21 та №27591/21), в яких просили відмовити у задоволені позову повністю. В обгрунтування зазначили, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2021 встановлено, що відповідач 1 є правонаступником прав та обов`язків Павлівської сільської ради, в якій позивач працювала головою сільської ради. Тому належним відповідачем є відповідач 1. Вважають, що застосування до спірних правовідносин ст.233 КЗпП України є безпідставними. Стверджують, що позивачка заявила безпідставний, з точки зору норм процесуального та матеріального права позов, оскільки завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень є виконавче провадження, а не пред`явлення нового позову.

Зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань від сторін про розгляд справи з їх повідомленням (викликом у судове засідання), а також заперечень на розгляд справи у спрощеному провадженні, відсутність необхідності призначення експертизи та допиту свідків, суд вирішив розглянути справу у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та їх виклику (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Із автоматизованої системи Черкаського окружного адміністративного суду «Діловодство» суд встановив, що на розгляді вказаного суду знаходилася адміністративна справа №580/5588/20 між тими ж сторонами про стягнення із відповідача на її користь середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, у сумі 88434,00грн. Рішенням вказаного суду від 11 лютого 2021 року, яке набрало законної сили 11.06.2021, позовну заяву задоволено частково. Присуджено стягнути з БАШТЕЧКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (19222, Черкаська обл., Жашківський р-н, село Баштечки, вулиця Миру, будинок 8; код ЄДРПОУ 26324527) на користь позивача середню заробітну плату на період працевлаштування в сумі 48171,66грн.(сорок вісім тисяч сто сімдесят одну гривню шістдесят шість копійок). У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Із листа відповідача 1 від 12.04.2021 №165 суд встановив, що позивач зверталася до нього заявою від 20.03.2021 про негайне виконання та здійснення виплати. Вказаним листом відповідач 1 повідомив про відмову у задоволенні заяви.

15.06.2021 позивач зверталася письмовою заявою до відповідача 1, в якій вимагала:

негайно здійснити виплату коштів в розмірі 48171,66грн на виконання судового рішення, що вступило в законну силу шляхом перерахування на вказані нею банківські реквізити;

негайно здійснити їй виплату коштів в розмірі 40262,34грн середнього заробітку за період з 12.02.2021 до 05.05.2021 шляхом перерахування на вказані банківські реквізити.

Вказала строк на виконання вище зазначених вимог до 18.06.2021. В обґрунтування зазначила, що в період з 12.02.2021 до 05.05.2021 відповідач не надав позивачу відповідну роботу і вона не була працевлаштована. Тому їй підлягає виплата з бюджету середнього заробітку за вказаний період в розмірі 40262,34грн.

Не отримавши вказані кошти позивач звернулася з вищевказаним позовом.

Абзацом другим ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Нарахування та виплата заробітної плати є обов`язком роботодавця.

Вимогами ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Суд врахував, що відповідно до ч.1 ст.10 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчі комітети на підставі ч.ч.1, 2 ст.11 Закону №280/97-ВР є виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Крім того, ст.ст.26, 27 Закону №280/97-ВР передбачають окремі та різні за обсягом повноваження міської ради та її виконавчого комітету.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Згідно з ч.2 ст.12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.

Частиною п`ятою ст.12 Закону №280/97-ВР визначено, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.4 Закону України від 11.07.2020 №93-IV«Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон України №93-IV) депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Повноваження депутата місцевої ради, обраного замість того депутата, який вибув, або на повторних виборах, починаються з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради пленарному засіданні відповідної місцевої ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів.

Інформація про підсумки виборів доводиться територіальною виборчою комісією до відома відповідної місцевої ради. Спори щодо набуття повноважень депутатів місцевої ради вирішуються судом.

Згідно з ст.6 вказаного Закону депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.

Депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

За рішенням обласної, Київської та Севастопольської міських рад депутат, обраний головою постійної комісії з питань бюджету, може працювати в раді на постійній основі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.33 Закону України №93-IV у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі. З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради. Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді. Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв`язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов`язки на постійній основі.

Тобто, право на отримання середнього заробітку, отриманого на виборній посаді, має особа, якщо вона не є пенсіонером та не була забезпечена роботою після припинення повноважень. Такий заробіток зберігається на період 6 місяців і підлягає виплаті з відповідного місцевого бюджету.

Доказів отримання позивачем одного зі вказаних вище видів пенсії та її працевлаштування відсутні. Щодо обставин її працевлаштування суд врахував.

Гарантії для працівників, обраних на виборні посади, також встановлені статтею 118 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), за приписами якої працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Під рівноцінною роботою (посадою) треба розуміти роботу (посаду), не нижче за кваліфікацією чи посадою, за якою особа працювала до обрання на виборну посаду (відповідного голови/секретаря).

Отже, вказаними вище нормами законодавства встановлено право працівника, звільненого з роботи внаслідок обрання на виборну посаду у раді, на одержання після закінчення його повноважень за виборною посадою попередньої роботи (посади) на тому ж підприємстві, в установі, організації або надання йому рівноцінної роботи (посади), а за його згоди - на іншому підприємстві, в установі чи організації.

Тобто, у разі коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, а надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.

Закон України №93-IV покладає на роботодавця обов`язок забезпечити депутату, строк повноважень якого завершився, надання попередньої роботи (посади) і лише в разі її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Згідно з ч.2 ст.8 ЗУ №280/97-ВР повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою. Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об`єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету.

Відповідно до ч.1 ст.8 ЗУ №280/97-ВР об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Згідно з ч.3 ст.8 ЗУ №280/97-ВР об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Частиною четвертою ст.8 ЗУ №280/97-ВР встановлено, що з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Відповідно до ч.5 ст.8 ЗУ №280/97-ВР з дня затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - виконавчих комітетів відповідних сільських, селищних, міських рад, розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Юридична особа - виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - виконавчих комітетів відповідних сільських, селищних, міських рад територіальних громад, що об`єдналися, з дня затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету.

Найменування виконавчого органу місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади як юридичної особи складається з відповідного загального найменування виконавчого органу місцевого самоврядування (виконавчий комітет, управління, відділ тощо) та повного найменування відповідного представницького органу місцевого самоврядування у родовому відмінку.

Згідно з ч.6 ст.8 ЗУ №280/97-ВР реорганізація юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.

Відповідно до ч.7 ст.8 ЗУ №280/97-ВР під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою.

Згідно з ч.9 ст.8 ЗУ №280/97-ВР бюджети територіальних громад, що об`єдналися, виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною.

Отже, після закінчення повноважень позивача на виборній посаді, відповідач зобов`язаний працевлаштувати її на попередній посаді або ж на іншій рівноцінній роботі (посаді) у тій же установі, або за її бажанням - в іншій. Водночас строки, протягом яких відповідач має виконати зазначений обов`язок запропонувати надати рівноцінну роботу, нормативно не встановлений. До часу працевлаштування такій особі повинна бути збережена середня заробітна плата, але не більше 6 місяців. У разі відмови особи від працевлаштування обов`язок роботодавця зі збереження такого заробітку особи припиняється.

У разі, якщо особа не працювала на жодній, окрім виборних посад, відповідач не має об`єктивної можливості надати їй попередню, тобто виборну посаду, проте не позбавлений обов`язку запропонувати рівноцінну, тобто, згідно з рівнем її кваліфікації тощо роботу в своїй чи іншій установі, організації, підприємстві. Відповідач не довів суду жодним належним, допустимим і достовірним доказом, що у заявлених спірних правовідносинах запропонував позивачу таке працевлаштування, у т.ч. отримання від неї відмови з такого приводу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першої ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Проаналізувавши вказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку про не дотримання відповідачем гарантій позивача як працівника, обраного на виборну посаду, які передбачені ст. 118 КЗпП.

Отже, за позивачем на період працевлаштування зберігається середня заробітна плата, яку вона одержувала на виборній посаді, але не більше шести місяців.

Відповідач не надав суду доказів виконання обов`язку, передбаченого ч.2 ст.33 Закону №93-IV, щодо збереження за позивачем на період працевлаштування середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді, але не більше шести місяців.

Отже, позивач має право на отримання середньої заробітної плати, яку вона одержувала раніше на виборній посаді у раді, на період працевлаштування, але не більше шести місяців.

Суд врахував, що зі вказаних вище мотивів присуджено позивачу середній заробіток за період до 05.11.2020 до 11.02.2021 із розрахунку відомостей довідки, що середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяці перед звільненням становить 718,98 грн. (29478,00 грн.(сума заробітної плати за два останні місяці) / 41 (кількість робочих днів за останні два місяці)) або середньомісячна - 14739,00 грн. (29478,00 грн.(сума заробітної плати за два останні місяці) / 2 (кількість місяців).

Працевлаштування позивача протягом періоду з 12.02.2021 до 05.05.2021 не підтверджено жодним доказом. Отже, позивач має право на стягнення з відповідача іншої частини середнього заробітку за такий період.

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи вказану вище норму під час розгляду справи №826/808/16 у постанові від 20.06.2018, дійшла висновку, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу та законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Згідно з ч.5 ст.242 КАС України правова позиція Верховного Суду обов`язкова для врахування судами нижчих інстанцій.

Процедура нарахування середнього заробітку працівника визначається за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до п.2. Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

Згідно з абз. 3 п. 2 Порядку №100 збереження заробітної плати у всіх інших випадках, до яких відноситься вимушений прогул, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 3 Порядку №100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За правилами пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Оскільки, порушення прав позивача з часу ухвалення рішення судом і до звернення в цій справі не усунене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача розрахунок спірної суми середньої заробітної плати: 718,98грн (середньоденна заробітна плата) * 55 (кількість робочих днів за період 12.02.2021-05.05.2021) = 39543,90грн.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані в частині стягнення на користь позивача середньої заробітної плати в сумі 39543,90грн. В іншій частині обгрунтованість позовних вимог не підтверджена.

Оскільки відсутні докази понесення позивачем судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 134-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з БАШТЕЧКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (19222, Черкаська обл., Жашківський р-н, село Баштечки, вулиця Миру, будинок 8; код ЄДРПОУ 26324527) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середню заробітну плату на період працевлаштування в сумі 39543,90грн (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок три гривні дев`яносто копійок).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 17.08.2021.