Рішення № 99030556, 16.08.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2568/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення податкового боргу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить стягнути кошти з рахунків Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 6 638 234,53 грн. до державного бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами здійснення фінансово- господарської діяльності у боржника Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00131771) обліковується борг по податку на додану вартість у загальній сумі 6 638 234,53 грн., який виник починаючи з 30.04.2021 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року від 19.04.2021 №9090324089 на суму 5 545 369,00 грн. та податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року від 18.05.2021 №9129917827 на суму 1 098 888,00 грн. З урахуванням переплати в сумі 6022,47 грн. залишок непогашеного грошового зобов`язання становить 6 638 234,53 грн. Звертає увагу на те, що з моменту направлення відповідачу податкової вимоги від 06.03.2017 №14-17, по теперішній час податковий борг не переривався, що підтверджується рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі №1466/20 та інтегрованими картками платника за 2021 рік. Зазначає, що вчинені позивачем дії не призвели до погашення податкового боргу, податковий борг не сплачений в строки, визначені податковим законодавством, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути кошти з відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.06.2021 відкрито провадження у даній справі та ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 02.07.2021 о 10:30 год.

16.06.2021, представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві, зазначивши наступне. що вимога форми "Ю" від 06.03.2017 року № 14-17 (на підставі якої позивач звернувся до суду) є відкликаною. Відповідач звертає увагу на те, що Одеський апеляційний адміністративний суд на підставі постанови від 19.12.2017 року у справі № 821/1258/17 висловив правову позицію з того приводу, що фіскальний орган не має правових підстав звертатись до суду із позовною заявою про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу на підставі вимоги форми "Ю" від 06.03.2017 року № 14-17. Крім того, відповідач посилається на часткове погашення вказаного податкового боргу. Звертає увагу на те, що позивачем не враховано застосування ним п.3-2 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України щодо списання пені з податку на додану вартість в сумі 200 000,00 грн. (копія листа позивача від 19.04.2021 №7640/6/21-22-13-02-11). Враховуючи зазначене, позивач повинен зменшити позовні вимоги з 6 638 234,53 грн. до 5 339 346,53грн. (6 638 234,53 грн – 1 098 888 (сплачено) – 200 000, грн. (скасовано). Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

17.06.2021, представником позивача подано клопотання про зменшення позовних вимог, в обґрунтування якого зазначає, що відповідно до службової записки від 11.06.2021 №606/21-22-13-02-12 наданої управлінням по роботі з податковим боргом, податковий борг відповідача, по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), станом на 11.06.2021 - 5 539 346,53 грн. Просить стягнути з відповідача зазначену суму.

30.06.2021, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, зі змісту якої вбачається, що позивач не погоджується з позицією відповідача та зазначає, що згідно з даними інтегрованих карток платника АТ «Херсонська ТЕЦ» (ЄДРПОУ 00131771) 02.03.2017 у відповідача виник податкових борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, які нараховані згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року від 20.02.2017 №9024197297. Головним управлінням ДФС у Херсонській області направлено вимогу №14-17форми «Ю» від 06.03.2017 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями в сумі 6 429 980,57 грн., яка отримана відповідачем належним чином 10.03.2017. Звертає увагу на те, що підставою для направлення зазначеної податкової вимоги була наявність податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14010100). Зазначає, що 28.04.2017 платником податків самостійно сплачено суму податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Разом з цим, 28.04.2017, грошові зобов`язання, передбачені податкових повідомленням – рішенням №0001111422 від 25.07.2016 (включаючи пеню нараховану відповідно до п.п. 129.1.2 ст. 129 ПК України) були поновлені в інтегрованій картці платника податків по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (код бюджетної класифікації 11020100) у результаті узгодження здійснення нарахувань контролюючим платнику відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 по справі №821/1113/16. Таким чином, станом на 28.04.2017, погашенню підлягали суми податкового боргу, як по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код бюджетної класифікації 14010100), так і по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (код бюджетної класифікації 11020100), у відповідності до приписів ст. 59 ПК України. Вважає, що податкова вимога від 06.03.2017 року за 314-17 є правочинною, а податковим органом дотримано порядок стягнення податкового боргу у судовому порядку.

02.07.2021, у судовому засіданні розглянуто клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі та відмовлено у його задоволенні. Розгляд справи відкладено на 12.07.2021 о 13:15 год.

09.07.2021, представником позивача подано до суду клопотання про зменшення позовних вимог, в обґрунтування якого зазначає, що відповідно до службової записки від 07.07.2021 №717/21-22-13-02-12 наданої управлінням по роботі з податковим боргом, податковий борг відповідача, по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), станом на 07.07.2021 - 4 787 755,53 грн. Просить стягнути з відповідача зазначену суму.

12.07.2021, клопотання представника відповідача задоволено та відкладено розгляд справи на 19.07.2021 о 13:15 год.

19.07.2021, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.08.21 о 13:30 год.

16.08.2021, представники сторін подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без їх участі.

Згідно п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

АТ "Херсонська ТЕЦ" зареєстровано 20.06.2002 р., основний вид економічної діяльності за КВЕД: 35.30 - Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

З матеріалів справи вбачається, що за АТ "Херсонська ТЕЦ" рахується заборгованість по податку обліковується борг по податку на додану вартість у загальній сумі 6 638 234,53 грн., який виник починаючи з 30.04.2021 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, згідно:

- податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року від 19.04.2021 №9090324089 на суму 5 545 369,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року від 18.05.2021 №9129917827 на суму 1 098 888,00 грн. З урахуванням переплати в сумі 6022,47 грн.

Залишок непогашеного грошового зобов`язання, з урахуванням добровільної сплати відповідачем, станом на 07.07.2021 становить 4 787 755,53 грн.

Нараховані грошові зобов`язання не сплачені відповідачем у встановлені законодавством строки у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Відповідно до пункту 1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу від 06.03.2017 року № 14-17 на суму 6 429 980,57 грн., яка направлена відповідачу та отримана ним 10.03.2017р.

Суд не приймає доводи відповідача стосовно того, що постановою суду у справі №821/1258/17 надана оцінка вимозі форми "Ю" від 06.03.2017 року № 14-17 (на підставі якої позивач звернувся до суду), як відкликаній, з огляду на те, що обставини, встановлені у справі №821/1258/17, не є преюдиційним для даної справи, оскільки вони встановлювались виключно щодо нарахування пені по конкретному виду податків. У той же час визначальним для розгляду даної справи будуть обставини існування і безперервності податкового боргу у загальному розумінні Податкового кодексу України, який включає в себе податковий борг за усіма видами податків і зборів.

Так, дослідивши витяги з інтегрованих карток відповідача по ПДВ та по податку на прибуток з 31.12.2016р. по 30.06.2021р., судом встановлено відсутність переривання податкового боргу (погашення боргу у повному обсязі), адже 21.04.2017р. перервався борг по податку на прибуток, однак станом на 21.04.2017р. за відповідачем обліковувався податковий борг по податку на додану вартість, який погашено 28.04.2017р. У той же час станом на 28.04.2017р. в інтегрованій картці обліковується податковий борг з податку на прибуток.

Крім цього, з досліджених судом витягів з інтегрованих карток відповідача по ПДВ та по податку на прибуток, обліковується податковий борг з податку на прибуток в сумі 1481204,93 грн. (станом на 30.11.2020) та по податку на додану вартість 4891866,23 грн. (станом на 30.06.2021).

Також, є важливим, на думку суду, встановлення в рішенні П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі №540/1466/20 наступні обставини, а саме: «станом на 28 квітня 2017 року в інтегрованій картці платника податків містилися дані про нараховані податкові зобов`язання в сумі 5 938 468, 75 грн. з податку на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11020100) та пеня в сумі 1 537 220,63 грн.

15.06.2018 р. АТ “Херсонська теплоцентраль” сплатило до бюджету податкові зобов`язання в сумі 5 938 468, 75 грн., але залишилася несплаченою пеня в сумі 1 646 358, 29 грн.

За таких підстав слід вважати обґрунтованим висновок суду першої інстанції про існування і безперервність податкового боргу відповідача, а також, відповідно і про чинність податкової вимоги форми “Ю” від 06.03.2017 року № 14-17.».

Таким чином, податкова вимога форми "Ю" від 06.03.2017 року № 14-17 є чинною, оскільки відсутній факт переривання податкового боргу.

Крім того, відповідачем не надано доказів скасування чи відкликання податкової вимоги форми "Ю" від 06.03.2017 року № 14-17.

Отже, у даній справі установлено обставини безперервності податкового боргу з податку на прибуток та з ПДВ. Тому вказані доводи відповідача відхиляються.

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач є постійним боржником, що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст.88 ПК України).

Підпунктами 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст.89 ПК України).

З матеріалів справи убачається, що податковим органом прийнято рішення №108 від 06.03.2017р. про опис майна у податкову заставу.

Таким чином, застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу в добровільному порядку.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Щодо способу стягнення з відповідача податкового боргу, суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, нормами статті 95 Податкового кодексу України надано повноваження податковому органу обирати шляхи погашення такого податкового боргу, визначаючи які частини (суми) від загального розміру податкового боргу слід стягнути як з рахунків платника податків у банках, так і за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Разом із тим, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми податкового боргу одночасно як з рахунків платника податків у банках так і за рахунок готівкових коштів, що належать платнику.

Наведене, на думку суду може призвести в подальшому до подвійного стягнення однієї і тієї ж суми як шляхом стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, так і шляхом стягнення такого боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі №802/1176/17-а.

Як вбачається із матеріалів справи, в банківських установах на ім`я відповідача відкриті поточні банківські рахунки, з яких може проводитись стягнення податкового боргу.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є стягнення коштів з рахунків Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (Бериславське шосе, буд. 1, м. Херсон, Херсонська область, 73003, код ЄДРПОУ 00131771) у банках, що його обслуговують по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 4 787 755,53 грн.

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення вказаного боргу.

Наявність податкового боргу підтверджується: розрахунком виникнення податкового боргу; податковими деклараціями з податку на додану вартість за березень 2021 року від 19.04.2021 за №9090324089 та за квітень 2021 року від 18.05.2021 за №9129917827; витягами з інтегрованих карток платника податків; податковою вимогою форми "Ю" від 06.03.2017 року № 14-17.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи щодо наявності податкового боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (Бериславське шосе, буд. 1, м. Херсон, Херсонська область, 73003, код ЄДРПОУ 00131771) у банках, що його обслуговують в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 4 787 755,53 грн. (чотири мільйони сімсот вісімдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень 53 коп.) - код платежу 1406010, до державного бюджету, отримувач: УК у м. Херсоні /м. Херсон/14060100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959779. МФО банку - 899998, номер рахунку UA338999980313020029000021447.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 111020300