Рішення № 99030269, 09.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2021 р. № 520/5633/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кандиби Ю.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Овчіннікова Ю.В.,

представника відповідача - Крюкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області в частині накладення дисциплінарного стягнення на майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області № 135 від 01.03.2021;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 165 о/с від 04.03.2021 в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, з 04.03.2021;

- поновити майора поліції ОСОБА_1 на службу в органах Національної поліції на посаду оперуповноваженого СКП, вже реорганізованого відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області з 04.03.2021;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 04.03.2021 по день ухвалення рішення суду, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в органах Національної поліції на посаді оперуповноваженого СКП відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області, та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу;

- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області судовий збір у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що накази Головного управління Національної поліції в Харківській області № 135 від 01.03.2021 та № 165 о/с від 04.03.2021 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм чинного законодавства. Так, позивачу взагалі не було відомо про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, не повідомлялось про проведення службового розслідування, про прийняття наказів, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, про відсторонення керівництвом Головного управління Національної поліції в Харківській області від займаної посади на час проведення службового розслідування. Також для дачі пояснень позивача не викликали. У складеному висновку службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР про скоєння поліцейськими кримінального правопорушення від 01.03.2021, який затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області, взагалі не вбачається у діях позивача дисциплінарного проступку. Фактично Головним управлінням Національної поліції в Харківській області притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із оголошенням підозри у скоєнні кримінального правопорушення. Поряд із тим, службовим розслідуванням будь-яких порушень службової дисципліни відповідачем виявлено не було. Отже, висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджується належними доказами, у зв`язку зі чим, накази підлягають скасуванню, з поновленням ОСОБА_1 на посаді та виплатою компенсації за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 07.04.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 02.06.2021 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що виданню оскаржуваних наказів слугувало службове розслідування, яким підтверджено факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", частини 1 статті 8, пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", у частині використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, не реагування на виявлене правопорушення, підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, абзацу 6 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, у частині недотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків. Так, службовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2021 за № 880/119-12/01-2021 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 про те, що цього ж дня працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 42020220000000584 від 10.12.2020 за частини 3 статті 368 Кримінального кодексу України, було затримано оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 , що знаходився на службі, у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї, який 29.01.2021 близько 16.00 перебуваючи біля будинку № 24 по вул. Невельської, м. Харків , отримав неправомірну грошову винагороду у розмірі 4000 доларів США від адвоката ОСОБА_2 за непритягнення громадянина ОСОБА_3 до відповідальності у кримінальному провадженні № 12020220460000945 за частини 3 статті 190 Кримінального кодексу України. Таким чином, за результатами проведення службового розслідування встановлений факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку, у зв`язку із чим накази є законними, а тому представник відповідача просив суд залишити позов без задоволення.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні матеріали, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , майор поліції, проходив службу на посаді оперуповноваженого відділення кримінальної поліції Немишлянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.02.2021 № 193 за фактом надходження доповідної записки начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 від 29.01.2021 № 880/119-12/01-2021 про проведення слідчими Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві в рамках кримінального провадження ЄРДР за № 42020220000000584 від 10.12.2020 внесеного до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України призначено службове розслідування та відсторонено майора поліції ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

Службовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2021 за № 880/119-12/01-2021 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УКЗ ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_4 про те, що цього ж дня працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 42020220000000584 від 10.12.2020 за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, було затримано оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 , що знаходився на службі, у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї, який 29.01.2021 близько 16.00 перебуваючи біля будинку № 24 по вул. Невельської, м. Харків , отримав неправомірну грошову винагороду у розмірі 4000 доларів США від адвоката ОСОБА_2 за непритягнення громадянина ОСОБА_3 до відповідальності у кримінальному провадженні № 12020220460000945 за частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України.

Речові докази - грошові кошти у сумі 4000 доларів США вилучені у майора поліції ОСОБА_1 під час затримання ОСОБА_1 було затримано у порядку статті 208 КПК України та поміщено до ІТТ № 1 ГУНП в Харківській області.

Також, у рамках вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру начальникові Немишлянського ВП полковнику поліції ОСОБА_5 , який з 04.01.2021 відсутній на службі. Про причини своєї відсутності полковник поліції ОСОБА_5 не інформував.

Відповідно до ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 31.01.2021 досудовим розслідуванням у вищевказаному кримінальному провадженні встановлено, що оперуповноважений ВКП Немишлянського ВП майор поліції ОСОБА_1 за попередньою змовою зі своїм керівником - начальником Немишлянського ВП полковником поліції ОСОБА_5 в червні 2020 року висунули вимогу громадянину ОСОБА_3 про надання неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 5000 доларів США за закриття кримінальних проваджень № 12020220460000945 від 08.05.2020 за частини 2 статті 190 Кримінального кодексу України за заявою ОСОБА_6 та № 12020220460001714 від 04.09.2020 за частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України за заявою ОСОБА_7 .

При цьому, при зустрічі між громадянином ОСОБА_3 та майором поліції ОСОБА_1 , яка відбулась в червні 2020 року біля будинку № 9 по пров. Танкопія, м. Харків , ОСОБА_1 висунув вимогу про подальше спілкування щодо передачі йому неправомірної вигоди з адвокатом. Після чого, ОСОБА_3 назвав мобільний телефон та прізвище свого адвоката - ОСОБА_2 , з яким у нього був укладений договір.

У подальшому начальник Немишлянського ВП полковник поліції ОСОБА_5 , в різний час провів декілька зустрічей з адвокатом ОСОБА_2 під час яких вимагав передачу неправомірної вигоди у сумі 5000 доларів США за закриття вказаних кримінальних проваджень.

29 січня 2021 року близько 15.40 оперуповноважений ВКП Немишлянського ВП майор поліції ОСОБА_1 , реалізуючи спільний з полковником поліції ОСОБА_5 умисел, перебуваючи у автомобілі "Skoda Octavia", яким керував ОСОБА_2 , біля будинку № 10 по вул. Академіка Філіпова, м. Харків , отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 4000 доларів США, після чого ОСОБА_1 був затриманий на місці вчинення злочину.

29 січня 2021 року інформацію про надзвичайну подію за участі полковника поліції ОСОБА_5 та майора поліції ОСОБА_1 зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" ГУНП в Харківській області за № 125.

30 січня 2021 року майору поліції ОСОБА_1 та полковнику поліції ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе для невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища.

31 січня 2021 року ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави майора поліції ОСОБА_1 відсторонено від посади оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП строком на 2 місяці в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.03.2021.

31 січня 2021 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави майору поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.03.2021. Одночасно майору поліції ОСОБА_1 визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 158900 гривень.

01 лютого 2021 року за ОСОБА_1 внесено визначену суму застави, у зв`язку з чим 02.02.2021 останній був звільнений з-під варти.

01 лютого 2021 року з ІТТ № 1 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника ІТТ № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 про те, що майор поліції ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення та ознайомлюватися з наказом ГУНП в Харківській області від 01.02.2021 № 193 про призначення службового розслідування.

Висновком службового розслідування від 01.03.2021 ухвалено за порушення вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", частини 1 статті 8, пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", у частині використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, не реагування на виявлене правопорушення, підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, абзацу 6 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, у частині недотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків до оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.03.2021 № 135 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", частини 1 статті 8, пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 6 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, частини 1 статті 19 Конституції України до оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

На підставі вищевказаного наказу 04.03.2021 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 165 о/с про звільнення майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Немишлянського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 04.03.2021, зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

05 травня 2021 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ № 245 о/с, яким внесено зміни у пункт наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.03.2021 № 165 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Немишлянського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 04.03.2021, та вважати днем його звільнення - 12.03.2021.

Не погоджуючись із наказами Головного управління Національної поліції в Харківській області № 135 від 01.03.2021 та № 165 о/с від 04.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, суд виходить з того, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони

При цьому, пунктом 6 та 10 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 04.03.2021 № 165 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Підставою для видачі наказу по особовому складу став наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 01.03.2021 № 135 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Отже, для встановлення правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, необхідно дослідити чи були правові підстави для винесення наказу про застосування до підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, що є крайнім видом дисциплінарного стягнення.

Як слідує, з наказу №135, такий винесено за порушення позивачем вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", частини 1 статті 8, пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 6 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, частини 1 статті 19 Конституції України.

Таким чином, підставою для прийняття оскаржуваного наказу та звільнення позивача із органів Головного управління Національної поліції України став факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у не дотриманні положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, які на думку відповідача полягали у несвоєчасному реагуванні позивача на ознаки корупційних діянь.

Поряд із тим, суд критично оцінює такі доводи відповідача, з огляду на наступне.

Згідно з статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Отже, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з`ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.

При цьому, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.

Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Складові цього поняття тісно пов`язані з морально-етичними нормами.

Отже, вчинки, що дискредитують працівників поліції та власне органи Національної поліції, пов`язані насамперед з низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Тому під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку.

Як слідує з матеріалів справи, фактично висновок про наявність в діях позивача вчинку, який слугував підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення був зроблений за результатами службового розслідування проведеного за фактом внесення відомостей до ЄРДР за № 42020220000000584 від 10.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною З статті 368 Кримінального кодексу України, також ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 31.01.2021 про застосування до позивача запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або у вигляді застави.

Суд відмічає, що при проведенні службового розслідування, за наявності ознак кримінального правопорушення, в разі прийняття рішення про звільнення зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обов`язково повинні бути встановлені інші порушення дисципліни, відмінні від тих, які інкримінуються в рамках кримінального провадження.

З урахуванням приписів частини 1 статті 62 Конституції України суд зазначає, що у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно ОСОБА_1 будуть наявні усі правові підстави для звільнення позивача з посади відповідно до положень пункту 10 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Однак, оскільки позивача звільнено зі служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", тобто у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідач в силу частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства має обов`язок довести наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, визначення якого наведено у Дисциплінарному статуті.

В наказі відповідач вказує, що позивач порушив вимоги статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", частини 1 статті 8, пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", у частині використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, не реагування на виявлене правопорушення, підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, абзацу 6 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, у частині недотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Поряд із тим, ані під час проведення службового розслідування, ані в судовому засіданні відповідачем не зазначено, які саме дії вчинив ОСОБА_1 , що є порушенням підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Представник відповідача посилався лише на проведення дій в рамках кримінального провадження № 42020220000000584, на речові докази, а саме: грошові кошти у сумі 4000 доларів США, що вилучені у майора поліції ОСОБА_1 під час затримання.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 1 та частини 2 статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Аналогічні норми щодо права поліцейського надавати пояснення містить розділ IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом МВС України від 07.11.2018 №893.

При цьому, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 відмовився від надання усних або письмових пояснень, що підтверджується рапортом начальника УТТ № 1 ГУНП в Харківській області.

Поряд із тим, суд зазначає, що належних доказів відмови ОСОБА_1 від надання письмових пояснень в ході службового розслідування відповідачем до суду не надано, оскільки акт про відмову від надання пояснень відповідачем не складався, а рапорт не є належним доказом відмови позивача від надання пояснень в рамках службового розслідування, оскільки він підписаний лише начальника УТТ № 1 ГУНП в Харківській області без засвідчення такої відмови іншими особами.

Крім того, позивач зазначив, що пояснення в рамках службового розслідування у нього не відбирались.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на те, що в інтернет мережі, на різних інтернет-сайтах було розміщено ряд публікацій критичного характеру щодо викриття працівниками ТУ ДБР факту вимагання та отримання оперуповноваженим ВКП Немишлянського ВП майором поліції ОСОБА_1 та начальником Немишлянського ВП полковником поліції ОСОБА_5 неправомірної вигоди у сумі 4000 доларів США за не притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство, як на думку відповідача викликає суспільний резонанс та підриває авторитет Національної поліції України, оскільки розміщення інформації про затримання позивача не є дисциплінарним проступком, ОСОБА_1 не розміщував вказаної інформації в інтернеті, тобто не вчинив протиправних винних дій, що підривають авторитет поліції.

Сама по собі інформація про факт порушення відносно ОСОБА_1 кримінального провадження не підриває авторитет поліції, оскільки не є установленим фактом вини ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення та не свідчить про скоєння позивачем дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на наявність підозри у вчиненні позивачем кримінального правопорушення, оскільки повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу в кримінальному провадженні не вказують на факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Відповідного статті 62 Конституції України, частини 2 статті 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 7 листопада 2002 року по справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, щоб вони. утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

У рішенні від 10 лютого 1995 року по справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Тобто, сам по собі факт внесення відомостей до ЄРДР та повідомлення про підозру і обрання запобіжного заходу позивачеві не свідчить про скоєння ним дисциплінарного проступку та порушення Присяги працівника поліції. Суд вважає, що в даному випадку доказом порушення службової дисципліни може бути лише вирок суду, набрання законної сили яким є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача під час проведення службового розслідування на отримання позивачем від ОСОБА_2 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 4000 доларів США, на досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020220460000945, оскільки вказаним обставинам буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження.

Поряд із тим, із матеріалів службового розслідування, судом встановлено, що адвокат ОСОБА_2 та громадянин ОСОБА_3 , який є його клієнтом відмовились від надання будь-яких пояснень в рамках проведення службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР про скоєння поліцейськими, зокрема ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Крім того, суд зазначає, відповідачем не надано жодної оцінки службовій характеристиці, численним відзнакам, нагрудним знаком, грамотам, подякам ОСОБА_1 , які містяться у матеріалах справи, при прийнятті спірних наказів.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час вирішення питання про те, чи було звільнення, як захід дисциплінарного впливу пропорційним до вчиненого порушення, суд має врахувати, зокрема, характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

З урахуванням правової позиції, викладеній у постанови колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена.

Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Така ж позиція щодо неможливості притягнути працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення викладений Верховним Судом, зокрема, в постановах від 23 січня 2020 року № 520/8550/18 та від 28 лютого 2020 року № 818/1274/17.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено суду правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення, чим порушено принцип обґрунтованості, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 135 від 01.03.2021, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог статті 22, частини 1 статті 24 Закону України "Про запобігання корупції", частини 1 статті 8, пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 6 пункту 1 розділу II, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, частини 1 статті 19 Конституції України, оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Як, наслідок, підлягає скасуванню і наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 165 о/с від 04.03.2021 в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення його на посаді.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді з 04.03.2021, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 21 та частини першої статті 23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначених у частині першій статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, позаяк встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд приймає рішення про поновлення працівника на попередній роботі.

При цьому, п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.93 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110, встановлено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідком звільнення працівника у період його непрацездатності є зміна дати звільнення, а не поновлення на роботі.

Аналогічний за змістом висновок висловлений також у постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 545/1151/16-ц (провадження № 61-17196вв19), від 11 грудня 2019 року у справі № 522/3410/15-ц (провадження № 61-43676св18), від 16 червня 2020 року у справі № 750/8456/17 (провадження № 61-22946св18).

Враховуючи, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 05.05.2021 № 245 о/с внесено зміни у пункт наказу Головним управлінням Національної поліції в Харківській області прийнято наказ від 04.03.2021 № 165 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Немишлянського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 04.03.2021, та днем його звільнення зазначено - 12.03.2021, суд приходить до висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом поновлення ОСОБА_1 з 15.03.2021, оскільки 13.03.2021 перший день є вихідним днем (суботою).

Щодо поновлення позивача на посаді оперуповноваженого СКП вже реорганізованого відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 165 о/с від 04.03.2021 позивача звільнення зі служби в поліції з посади оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

Доказів переведення ОСОБА_1 в реорганізований відділ поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області позивачем до суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 не було переведено до реорганізованого відділку.

Окремо суд звертає увагу позивача, що відповідно до правової позиції Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №817/3431/14 та від 22.07.2021 у справі №826/18679/15, поновлення на посаді, яку позивач обіймав до звільнення є ефективним засобом захисту порушеного права позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є поновлення майора поліції ОСОБА_1 на службу в органах Національної поліції на посаду оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області з 15.03.2021.

Згідно частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймаючи рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 даного Порядку в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (в т.ч. у випадку вимушеного прогулу) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

З довідки про доходи, наданої Головним управлінням Національної поліції в Харківській області вбачається, що середньоденний заробіток позивача, виходячи з виплат за два останні календарні місяці, що передують місяцю звільнення позивача, становив 427,13 грн. Враховуючи тривалість вимушеного прогулу позивача до дня постановлення рішення у справі, яка становить 101 день, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 43140,13 грн (101 Х 427,13 грн), які належить стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 40108599) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області в частині накладення дисциплінарного стягнення на майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області № 135 від 01.03.2021.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 165 о/с від 04.03.2021 в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області.

Поновити майора поліції ОСОБА_1 на службу в органах Національної поліції на посаду оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області з 15.03.2021.

Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.03.2021 по день фактичного поновлення на службі в Головному управлінні Національної поліції України в Харківській області у розмірі 43140 (сорок три тисячі сто сорок) грн 13 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ) на посаді оперуповноваженого ВКП Немишлянського відділу поліції ГУ НП в Харківській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код 40108599) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17 серпня 2021 року.

Суддя О.О.Горшкова