Ухвала суду № 99026546, 16.08.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6420/21

Провадження № 1-кп/635/1046/2021

УХВАЛА

16 серпня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Шинкарчука Я. А.,

секретар судового засідання – Желізова О.А.,

за участю прокурора – Гелети О.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Цимкалова В.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, ?

в с т а н о в и в:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Харківської окружної прокуратури Гелета О.О. звернувся до суду з клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 обґрунтовуючи його тим, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а разом з тим наявні підстави, що свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам, застосувавши до особи більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Цимкалов В.І. заперечували проти продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили обрати обвинуваченому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , прийшов до наступних висновків.

За вимогами частин третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

Відповідно до частини першої статті 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відтак, досліджуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 23 червня 2021 року відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з визначенням застави у розмірі 181 600,00 гривень. Відтак, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 18 серпня 2021 року.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який він має статус ветерана війни – учасника бойових дій, засуджений вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 01 квітня 2021 року за вчинення злочину передбаченого ст.407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк один рік, а також те, що обвинувачений не працює, не має законного джерела доходу, не одружений, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Оцінюючи наведені прокурором доводи в їх сукупності, з огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність вчиненого діяння, тяжкість покарання за інкримінований обвинуваченому злочин, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Виходячи з приведеного вище та згідно статей 7-9 КПК України, якими визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України, застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

У рішенні у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку діяння у вчиненні якого останній обвинувачується. Разом з тим, на теперішній час ще не вирішено питання про призначення у справі судового розгляду. Отже, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких слідчим суддею було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована обвинуваченому, останній може переховуватись від суду, вливати на свідків і потерпілого, вчините інше кримінальне правопорушення. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також частини першої статті 197 КПК України, згідно яких строк застосування запобіжних заходів, в тому числі, і тримання під вартою або продовження тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, та спрямований на уникнення ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

Судом вирішувалося питання про вжиття до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, але наявність вказаних вище обставин, на думку суду, враховуючи лише надходження обвинувального акту до суду, виключає застосування таких. При цьому, наразі жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.

При цьому необхідно зауважити, що суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості, та не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміновані обвинуваченому діяння.

Крім того, суд вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000407 від 20.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, не підсудний Харківському районному суду Харківської області, виходячи з наступного.

Так, з обвинувального акту вбачається, що інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, вчинено в місті Люботин Харківської області, а саме по вулиці Тургенєва в місті Люботин Харківської області.

Відповідно до статті 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Виходячи із положень КПК України, суд першої інстанції не вправі вирішувати питання про направлення того чи іншого кримінального провадження на розгляд іншого суду. Згідно частини другої статті 34 КПК України таке право належить колегії суддів відповідного апеляційного суду.

У зв`язку з наведеним суд вважає за необхідним звернутися до Харківського апеляційного суду в порядку, встановленому частиною другою статті 34 КПК України з поданням для вирішення питання про направлення вказаного обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000407 від 20.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для вирішення питання щодо територіальної підсудності розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 32, 34, 177, 194, 199, 217, 314-317, 334, 371-372 КПК України, суд, –

постановив:

Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Гелети О. О. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 14 жовтня 2021 року включно.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000407 від 20.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, направити до Харківського апеляційного суду для вирішення питання щодо територіальної підсудності розгляду кримінального провадження.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду. В іншій частині ухвала суду не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено 17 серпня 2021 року

Головуючий суддя Я.А. Шинкарчук