Ухвала суду № 98999271, 16.08.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

_________________

УХВАЛА

"16" серпня 2021 р. м. Рівне Справа №918/353/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Андрійчук О., за участю секретаря судового засідання Рижого Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони її правонаступником у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до відповідача Фізичної особи - підприємця Шостака Юрія Володимировича

про стягнення за кредитним договором в сумі 22 891,00 грн,

за участю представників учасників:

від заявника: не з`явився,

від стягувача: не з`явився,

від боржника: не з`явився,

від органу ДВС: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шостака Юрія Володимировича про стягнення в сумі 22 369,01 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/353/15 від 13.05.2015 позов задоволено частково, стягнено з Фізичної особи-підприємця Шостака Юрія Володимировича на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" 16 842,25 грн - неповернута сума овердрафту, 5 033,42 грн - прострочені проценти, 0,22 грн - комісія за адміністрування кредиту, 570,95 грн - пеня по простроченому кредиту, 213,55 грн - пеня по прострочених процентах, 0,01 грн - пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту та 1 808,55 грн судового збору. У задоволенні позову про стягнення 212,21 грн пені по простроченому кредиту та 18,84 грн пені по прострочених процентах відмовлено.

25.05.2015 на примусове виконання рішення суду від 13.05.2015 у справі № 918/353/15 видано відповідний наказ.

21.07.2021 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, у якій товариство просить замінити стягувача у справі - Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" у зв`язку із укладенням 23.06.2018 між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами № 23/06-02.

Ухвалою суду від 22.07.2021 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.08.2021.

02.08.2021 від Відділу ДВС у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) надійшло клопотання про розгляд заяви без участі його представника.

11.08.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" надійшло клопотання про розгляд заяви без участі його представника.

Ухвалою суду від 02.08.2021 розгляд заяви відкладено на 16.08.2021.

16.08.2021 від Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" надійшла заява про розгляд заяви без участі його представника.

У судове засідання 16.08.2021 представники учасників не з`явилися, про час та місце про розгляду заяви повідомлені належним чином.

Частиною 3 ст. 334 ГПК України унормовано, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, вважає за необхідне зазначити таке.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Судом установлено, що 23.06.2018 між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - фактор) договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами № 23/06-02 (далі -договір).

Згідно з п. 3.1. договору на умовах цього договору з першого робочого дня, наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення, (а щодо прав вимоги, які виникнуть в майбутньому,- з дня їх виникнення) Клієнт відступає Фактору (передає у власність Фактора) права вимоги в повному обсязі за плату та під фінансування від Фактора, а Фактор з першого робочого дня, наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення, (а щодо прав вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення) набуває (приймає у власність) від Клієнта права вимоги а повному обсязі та здійснює їх оплату) (фінансування) Клієнту.

Шляхом укладення (підписання) цього договору сторони підтверджують здійснення фактичної передачі Клієнтом у власність Фактору та прийняття Фактором у власність від Клієнта (фактичне відступлення) з першого робочого дня, наступного за днем, у який Фактором на користь Клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення, (а щодо прав вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення) прав вимоги як за кредитними договорами, так і за забезпечувальними документами щодо портфеля заборгованостей у повному обсязі. При цьому, з урахуванням вимог законодавства України, одночасно між сторонами укладається із нотаріальним посвідченням договір про відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги за нотаріально посвідченими забезпечувальними документами (щодо відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги за забезпечувальними документами, які не є нотаріально посвідченими, окремі договори між сторонами не укладаються, таке відступлення повністю врегульовується і підтверджується цим договором). Цей договір, а також вищевказаний нотаріально посвідчений договір між сторонами про відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги за нотаріально посвідченими забезпечувальними документами, є підтвердженням фактичного переходу від Клієнта до Фактора (фактичного відступлення) прав вимоги щодо портфеля заборгованостей у повному обсязі відповідно до умов цього договору з визначеної цим договором дати переходу прав вимоги (п. 3.1. договору).

Як установлено судом із витягу із реєстру боржників, який є додатком № 2 до договору факторингу, до заявника перейшло право вимоги за договором про надання овердрафту № 121-13 від 30.12.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" та Фізичною особою-підприємцем Шостаком Юрієм Володимировичем на загальну суму 21 875,89 грн.

Згідно з п. 4.1. договору за відступлення прав вимоги на умовах цього договору Фактор зобов`язаний здійснити оплату (надати фінансування) Клієнту в день укладення цього договору в безготівковій формі шляхом переказу коштів на рахунок Клієнта в загальній сумі 739 227,61 грн, яка розрахована шляхом сумування сум оплати (фінансування) за відступлення прав вимоги щодо всіх заборгованостей. Суми, в яких Фактор зобов`язаний здійснити оплату (надати фінансування) Клієнту за відступлення прав вимоги на умовах цього договору щодо кожної із заборгованостей, визначені в Додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п. 7.1.,7.2. договору фактор у зв`язку із переходом до нього від клієнта згідно з цим договором права вимоги стає кредитором у зобов`язаннях щодо позичальників за кредитними договорами та щодо сторін забезпечення за забезпечувальними документами та одержує замість Клієнта у повному обсязі право вимагати від позичальників належного виконання ними зобов`язань за кредитними договорами та від сторін забезпечення за забезпечувальними документами, починаючи з визначеної цим договором дати переходу прав вимоги. Фактор має право, зокрема, одержувати всі суми, належні до сплати позичальниками та сторонами забезпечення на задоволення відступлених прав вимоги, вчиняти будь - які правомірні правочини з позичальниками, сторонами забезпечення, третіми особами щодо врегулювання, погашення, зміни, в тому числі реструктуризації, припинення тощо зобов`язань, пов`язаних із правами вимоги, вчиняти будь - які законні фактичні дії, пов`язані з реалізацією (здійсненням) права вимоги. Фактор зобов`язується здійснити оплату фінансування на користь Клієнта ціни відступлення у повній відповідності до умов цього договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, якщо інше прямо не передбачено умовами цього договору або вимогами законодавства України (п. 10.7. договору).

Договір підписано та скріплено печатками обох сторін.

За відступлення прав вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" проведено оплату ціни відступлення на суму 739 227,61 грн, що підтверджується платіжним дорученням № А2580926 від 23.06.2018, відтак новим кредитором виконано грошове зобов`язання з оплати відступлення права вимоги.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 916/2286/16).

Процесуальне правонаступництво здійснюється на підставі ст. 52 ГПК України (загальна для усіх стадій господарського процесу) та ст. 334 ГПК України, ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" (спеціальна, для стадії виконання судового рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Тобто правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

У свою чергу, до стадій господарського процесу належать:1) стадія пред`явлення позову; 2) стадія відкриття провадження у справі; 3) стадія підготовчого провадження; 4) стадія врегулювання спору за участю судді; 5) стадія розгляду справи по суті; 6) стадія перегляду судового рішення в апеляційному порядку; 7) стадія перегляду судового рішення в касаційному порядку; 8) стадія перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 9) стадія виконання судового рішення.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження визначається як завершальна стадія судового провадження. Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так у п. 15 рішення ЄСПЛ у справі «Моргуненко проти України» від 06.09.2007 (заява № 43382/02) вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Естіма Джордж проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21.04.1998, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13.06.2006).».

Судом із фактичних обставин справи установлено, що у цій справі має місце завершальна стадія господарського процесу - виконання судового рішення, постановою державного виконавця ВП № 51518627 від 28.02.2019 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Приписами ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.

Частиною 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

У рішенні у справі "Янголенко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлено від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Отже, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі ст. 334 ГПК України, а саме: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Також відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а, отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (ст. 334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (ст. 52 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/16/17, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених ст. 52 ГПК України. У цьому випадку приписи ст. 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями ст. 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі ст. 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у ч. 5 ст. 334 ГПК України (п. 74 та 75 зазначеної постанови).

У ході розгляду заяви про заміну сторони правонаступником господарським судом установлено факт укладення договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами № 23/06-02 від 23.06.2018, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" набуло, а Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" відступило права вимоги за договором про надання овердрафту № 121-13 від 30.12.2013, докази визнання недійсним договору факторингу суду не надані, грошові кошти за відступлення права вимоги сплачені.

Зважаючи на наведене у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" в обґрунтування заяви про заміну сторони правонаступником докази є такими, що підтверджують відступлення права вимоги до боржника, у зв`язку з чим заява про заміну сторони його правонаступником у справі № 918/353/15 підлягає задоволенню.

Приписами ч. 3 ст. 52 ГПК України унормовано, що про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому ст. 242 цього Кодексу (ч. 4 ст. 334 ГПК України).

Отже, заміна однієї з сторін її правонаступником здійснюється господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали, новий наказ при цьому не видається.

Керуючись ст. 52, 234, 235, 334 ГПК України, ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником задовольнити.

2. Замінити сторону (стягувача) по виконанню наказу Господарського суду Рівненської області № 918/353/15 від 25.05.2015, виданого на підставі рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/353/15 від 13.05.2015, про стягнення з Фізичної особи -підприємця Шостака Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (вул. Сахарова,78, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862) 16 842,25 грн - неповернута сума овердрафту, 5 033,42 грн - прострочені проценти, 0,22 грн - комісія за адміністрування кредиту, 570,95 грн - пеня по простроченому кредиту, 213,55 грн - пеня по прострочених процентах, 0,01 грн - пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту та 1 808,55 грн - судовий збір, а саме: Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ідентифікаційний код 38750239).

Вказана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 254-257 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Ухвала підписана 16.08.2021.

Суддя О.Андрійчук