Рішення № 98999122, 03.08.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року Справа № 916/702/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В., за участю

секретаря судового засідання: Берко О.В.

представників позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" (57262, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Миколаївське, вул.І.Франка, буд.13А; ідент. код 19292651),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-Відродження" (56101, Миколаївська обл., м.Баштанка, вул.Ювілейна, буд.93; ідент.код 41933055),

про: стягнення заборгованості у розмірі 70824,76 грн,-

в с т а н о в и в:

Позивач ПСП "Агрофірма "Роднічок" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-Відродження" про стягнення заборгованості у розмірі 70824,76 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 51082,32 грн, пені в сумі 8837,24 грн, 3% річних у розмірі 3627,54 грн та інфляційних втрат у розмірі 7277,66 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором суборенди землі від 01.04.2018, а саме несплату суборендної плати.

На підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 19.03.2021 вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами, за супровідним листом від 31.03.2021 було направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області, яка була отримана останнім 05.04.2021.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2021 справу №916/702/21 призначено до розгляду головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 12.04.2021 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, десять днів з дня вручення цієї ухвали.

22.04.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 12.04.2021.

Ухвалою суду від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.05.2021 о 12:00.

У зв`язку з неявкою учасників справи у підготовче засідання 28.05.2021, судом було відкладено розгляд справи на 30.06.2021.

Ухвалою суду від 30.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.08.2021.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання 03.08.2021 не забезпечили, про дату та час судового засідання були повідомленні належним чином.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1,2,4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Позивач в заяві РД/НС-383 від 23.07.2021 (вх.№ 11389/21 від 26.07.2021) просив суд розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом також враховано, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників учасників справи.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

У судовому засіданні 03.08.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, судом встановлено наступне.

01.04.2018 між ПМП "Агрофірма "Роднічок" (орендар) та ТОВ "Промінь-Відродження" (суборендар) було укладено договір б/н від 01.04.2018 суборенди землі (далі - Договір), за умовами якого орендар надає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (п. 1.1 Договору).

Згідно п.19 Договору, передача земельної ділянки суборендарю здійснюється за актом її приймання - передачі.

Відповідно до п.20 Договору, повернення земельної ділянки Орендарю провадиться у 10-денний термін з дня закінчення строку договору, але у будь-якому випадку не раніше закінчення сільськогосподарського року та закінчення збору врожаю на суборендованій земельній ділянці. Орендар у разі погіршення корисних властивостей суборендованої земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовою порядку.

У пунктах 8, 9 Договору визначено, що суборендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі. Розмір суборендної плати за земельні ділянки приватної власності визначені і погоджені сторонами у розмірі 335882,32 грн за рік в тому числі ПДВ - 67176,46 грн.

Відповідно до п.10 Договору, суборендна плата вноситься суборендарем до 01.11.2018.

Згідно п.13 Договору, у разі невнесення суборендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,02% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п.7 Договору він діє до 01.11.2018. Пунктом 36 Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.01.04.2018 сторонами підписано акт приймання-передачі, згідно якого орендар передав, а суборендар прийняв об`єкт суборенди земельні ділянки.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання за Договором в частині повної та своєчасної сплати суборендної плати, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 70824,76 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 51082,32 грн, пені в сумі 8837,24 грн, 3% річних у розмірі 3627,54 грн та інфляційних втрат у розмірі 7277,66 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з нормами ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За встановленими обставинами справи відповідач, підписавши Договір, прийняв в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (п. 1.1 Договору).

Прийняття майна в суборенду зумовлює виникнення обов`язку зі сплати орендних платежів та відшкодування інших витрат, обумовлених Договором.

01.04.2018 сторонами підписано акт приймання-передачі, згідно якого орендар передав, а суборендар прийняв об`єкт суборенди земельні ділянки.

Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями статей 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на погоджений сторонами у п.10 Договору порядок розрахунків, граничним строком виконання грошового зобов`язання було 01.11.2018. Таким чином, з 02.11.2018 грошове зобов`язання вважається простроченим.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, нараховані на суму основного боргу 51082,32 грн інфляційні втрати в сумі 7277,66 грн за період з листопада 2018 по лютий 2021 та 3% річних в сумі 3627,54 грн за період з 02.11.2018 по 15.03.2021.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що вони є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

До того ж, позивачем заявлено до стягнення 8837,24 грн пені, нарахованої за період з 02.11.2018 по 15.03.2021, на підставі п.13 Договору, у розмірі 0,02% від несплаченої суми 51082,32 грн за кожен день прострочення.

Відповідно до положень ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, установлених договором або законом (ст. 598ЦК України, ст. 202 ГК України).

У відповідності з ч.1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати права і виконувати свої обов`язки відповідно до договору.

Сторони у договорі встановили строк дії договору до 01.11.2018. У цей же строк, до 01.11.2018 відповідач зобов`язався виконати господарські зобов`язання, а саме внести суборендну плату. Тобто, сторонами погоджено, що закінчення строку дії укладеного між ними договору і останній строк виконання господарського зобов`язання зі сплати грошових коштів співпадають. Такі умови укладеного сторонами договору, з урахуванням наведених вище положень ч.1 ст.631 ЦК України, суд визнає як обставини, що підтверджують погодження сторонами в договорі припинення господарських зобов`язань відповідача щодо поставки товарів після 01.11.2018.

Законодавством передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.3 ст.631 ЦК України).

Оскільки позивачем пред`явлено вимоги про стягнення з відповідача пені за період, який розпочався після закінчення строку дії договору, а саме з 02.11.2018 по 15.03.2021, то суд визнає, що такі вимоги не основані ані на договорі, ані на законі, і тому в їх задоволені належить відмовити.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З огляду на результат вирішення спору, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-Відродження" (56101, Миколаївська обл., м.Баштанка, вул.Ювілейна, буд.93; ідент.код 41933055) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Роднічок" (57262, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Миколаївське, вул.І.Франка, буд.13А; ідент. код 19292651, на р/р НОМЕР_1 , в AT "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) 51082,32 грн основного боргу, 3627,54 грн - 3% річних, 7277,66 грн інфляційних втрат та 1986,76 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2021 року.

Суддя М.В.Мавродієва