Ухвала суду № 98997453, 16.08.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5360/21

Провадження № 2-з/645/103/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2021 року м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Бабкова Т.В., розглянувши заяву заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

Завяник ОСОБА_1 звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить зупинити стягнення за виконавчим провадженням ВП № 65939406, вчиненого на підставі виконавчого напису № 32189 від 18.03.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., до вирішення цивільної справі по справі; зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Харкова Близнюкова Ю.В. зняти арешт з банківських рахунків ОСОБА_2 , на які нараховується заробітна та соціальні виплати; допустити негайне виконання вжитих заходів забезпечення позову.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що 27.05.2020 року між нею, в якості позичальника, та ТОВ «МІОЛАН» укладено кредитний договір № 1623078, копія якого у заявниці не зберігався. Кредит надавався у розмірі 7000 грн. строком на 30 днів. У зв`язку зі скрутними життєвими обставинами, а саме те, що заявниця є матір`ю одиначкою, вона не встигла вчасно погасити кредит, внаслідок чого кредитодавець нарахував їх непропорційно велику суму до сплати. На початку липня 2021 року заявниця дізналася, що її рахунок, на який нараховується заробітна плата, арештований приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. на підставі виконавчого напису № 32189 від 18.03.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., з приводу стягнення з неї боргу за вказаним кредитом. Стягувачем вказано ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке начебто придбало у ТОВ «МІОЛАН» право вимоги за кредитним договором. Постановами приватного виконавця Близнюкова Ю.В. по виконавчому провадженню № 65939406 від 30.06.2021 року було арештовано кошти заявниці, а від 01.07.2021 року – звернуто стягнення на заробітну плату та інші доходи. З постанови приватного виконавця Близнюкова Ю.В. про відкриття виконавчого провадження вбачається, що у виконавчому написі її борг зазначено як 31 325,00 грн., з яких 7000,00 грн. – тіло кредиту, 23 625,00 грн. – відсотки, 700 грн. – комісія. З даним виконавчим написом заявниця не згодна, оскільки розрахунок боргу є незаконним у зв`язку з невідповідністю нарахування за кредитним договором Законів України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування». Окрім того, заявниця вважає, що нараховані відсотки не відповідають відсоткам, про які йшлося у кредитному договорі, а комісія взагалі не передбачалося. Також заявниця зазначає, що на даний час вона та її малолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають у скрутному матеріальному стані, у зв`язку з тим, що арешт було накладено на рахунок, на який поступає її заробітна плата, других доходів вона не має.

Суддя, перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову, приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Суддею встановлено, що заява про забезпечення позову ОСОБА_1 подана до пред`явлення позову, який вона має намір подати у наступному, а саме позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а саме виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стягнення заборгованості.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню, у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу (п.4); зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою якій законом надано таке право (п.6); зупинення судом реалізації арештованого майна (п.7).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.

Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом позову по даній цивільній справі є оскарження виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, як такого, що вчинений з порушенням норм матеріального права.

З урахуванням встановлених обставин справи та, беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому суд вважає за необхідне заяву заявника про забезпечення позову задовольнити в частині забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 65939406 від 18.03.2021 року, вчиненого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості, до вирішення по суті справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Харкова Близнюков Ю.В.

Крім того, в заяві заявниці про забезпечення позову також ставляться вимоги про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу м. Харкова Близнюкова Ю.В. зняти арешт з банківських рахунків ОСОБА_1 . Однак, забезпечення позову шляхом зупинення примусового стягнення за виконавчим листом є підставою для зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового стягнення з позивача грошових коштів, в той час, як даних про накладення приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. в рамках вказаного виконавчого провадження арештів на будь-які належні рахунки позивача на теперішній час суду не надані, а тому підстав для забезпечення позову саме таким засобом суд не вбачає.

Ч. 4 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу

Таким чином, суд роз`яснює заявнику необхідність пред`явлення позовної заяви протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, а у разі неподання відповідної позовної заяви протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, будуть скасовані.

Крім цього, підстав вважати, що застосування судом заходів забезпечення позову спричинить ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» збитки відсутні, а тому відсутні і підстави для застосування судом зустрічного забезпечення позову відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви – задовольнити частково.

Зупинити стягнення по виконавчому провадженню № 65939406 від 18.03.2021 року, вчиненого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит –Капітал» заборгованості.

В задоволенні іншої частини заяви – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Для виконання ухвалу суду надіслати приватному виконавцю виконавчого округу міста Харкова Близнюкову Юрію Володимировичу, яким здійснюється виконавче провадження № 65939406 від 18.03.2021 року.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит – Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Копію ухвали про забезпечення позову направити для виконання приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегу Станіславовичу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя