Рішення № 989971, 06.09.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2007 р.

Справа № 26-27/141-07-4304

За позовом : Українського державного фонду підтримки фермерських

господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до відповідача : фермерського господарства «КОЛОС-96»

про стягнення 18 533 грн. 05 коп.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : Дідик Г.В. за довіреністю;

від відповідача : не з’явився;

Суть спору : Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення заявлені вимоги до фермерського господарства «КОЛОС-96»( далі –відповідач) про стягнення наданої фінансової допомоги на зворотній основі в сумі 18 533 грн. 05 коп.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, був повідомлений про час там місце розглядання справи за наявною у матеріалах справі адресою, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення від 15 липня 2007 р., про отримання виклику до суду, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, отже справа розглядається згідно вимог ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд, -

у с т а н о в и в :

Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення ( далі –Одеське відділення) є державною установою відповідно до положення про Одеське відділення. Основними завданнями відділення є реалізація державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств.

Відповідно до ст. 11 Закону України „ Про фермерське господарство” № 973 - ІV від 19 червня 2003 року, із змінами, внесеними Законом N 2864-IV, кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються фермерським господарствам на поворотній основі для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності та інші передбачені статутом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств цілі під гарантію повернення строком від трьох до п'яти років.

27 травня 2003 року між Одеським відділенням, в особі директора Недєлко А.М., та відповідачем, в особі голови фермерського господарства Самохіна С.І., був укладений Договір № 3 про надання фінансової допомоги на зворотній основі. ( далі –Договір ).

Згідно п.1.1 Договору фонд зобов’язується надати господарству фінансову допомогу на зворотній основі у розмірі 15 000 грн., а господарство зобов’язується використати фінансову допомогу на такі цілі : закупівлю паливно мастильних матеріалів, техніки, мінеральних добрив, насіння, запчастини, будівельні матеріали і повернути фінансову допомогу у визначений даним договором строк.

Згідно п. 4.1 договору надана фінансова допомога надається ФГ терміном до 01 листопада 2004 р.

Відповідно до п.3.5 договору вказана допомога перерахована відповідачеві платіжним дорученням № 4 від 29 травня 2003 р.

Згідно п. 3.10 договору відповідач зобов’язаний повернути вказану допомогу згідно встановленого графіку : до 01 грудня 2003 р. - 2 (дві) тисячі грн. та до 01 листопада 2004 р. - 13 ( тринадцять) тисяч грн.

02.02.2004 р. та 15.04.2004 р. відповідачем повернуті кошти фінансової допомоги в сумі 1500 грн., про що свідчать виписки з особового рахунку 26001665211501 від 3 лютого та 15 квітня 2004 р. Отже залишок суми боргу складає 13 500 грн.

На час розгляду справи позивачем надана заява про зменшення позовних вимог, згідно яких відповідачем повернена фінансова допомога в сумі 13 500 грн., про що свідчить виписка ГУДКУ в Одеській області від 25.06.07 р. З цього випливає, що відповідачем повністю погашена заборгованість по вказаному договору, у зв’язку з чим суд вважає, що предмет спору між сторонами відносно стягнення фінансової допомоги в сумі 15 000 грн. - відсутній.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає можливим в частині стягнення припинити справу провадженням з підстав пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, тобто у зв’язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976р. „Про судове рішення”, із змінами та доповненнями, судам необхідно враховувати, що у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивній частини рішення висновків з питань, не пов’язаних з вирішенням справи по суті. Тому в ній неприпустимо вирішувати питання про виділення частини вимог в самостійне провадження або про закриття провадження по них, залишення заяви без розгляду тощо. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.

У зв’язку з викладеним ухвалою господарського суду Одеської області від 06 вересня 2007 р. провадження по даній справі в частині стягнення з відповідача 15 000 грн. – наданої фінансової допомоги на зворотній основі припинено у зв’язку з відсутністю предмета спору –повернення відповідачем вказаної допомоги.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно розділу 5 Договору, за несвоєчасне повернення фінансової допомоги господарство сплачує фонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Дані умови договору узгоджуються з вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до вказаних умов Договору та вимог ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачеві нараховані : 3 % річних в розмірі 1026 грн. 25 коп. і інфляційні збитки в сумі 4006 грн. 80 коп., згідно наданого позивачем розрахунку, який господарський суд вважає правильним, оскільки він відповідає вимогам закону.

Вищевикладене повністю підтверджене дослідними судом матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково в межах стягнення інфляційних збитків та 3% річних.

Згідно вимог ст. 49 ГПК України на відповідача покладається державне мито пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов –задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства «КОЛОС-96»( Одеська область, Біляївський район, с. Чоботарівка , вул. Північна, 18; р/р 260032285 в ООФ «Аваль», МФО 328351, код ЄДРПОУ 23874026 ) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ( 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; р/р 31233460700008, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 ) : 3 % річних в розмірі 1026 ( одна тисяча двадцять шість) грн. 25 коп., інфляційні збитки в сумі 4006 ( чотири тисячі шість ) грн. 80 коп., державного мита в розмірі 50 ( п’ятдесят ) грн. 33 коп. та суму витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 ( сто вісімнадцять ) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10- ти денного

строку на його оскарження.

Суддя М.І.Никифорчук