Вирок № 98994533, 12.08.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/24/21

Справа№754/2558/18

Вирок

Іменем України

12 серпня 2021 року року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Журавської О.В.,

при секретарі Солодовник Я. С.

за участю прокурора Штирова О.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Бевза С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017101030000082 від 16.06.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Сухолуччя, Вишгородського району Київської області,

українця, громадянина України, працюючого директором ДП «Органічна хімія»

НАН України, з повною вищою освітою, одруженого,

маючого двох неповнолітніх дітей,

зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що відповідно до п. 1.1. нової редакції статуту Державного підприємства «Органічна хімія» Національної академії наук України» (СДРПОУ 05417805), затвердженої розпорядженням Президії НАН України від 10 червня 2016 року №367, Державне підприємство «Органічна хімія» Національної академії наук України» засноване на державній власності та перебуває у віданні Національної академії наук України. Розпорядженням президії Національної академії наук України № 640 від 05.10.2016 ОСОБА_1 призначено директором ДП «Органічна хімія» НАН України, у зв`язку з чим останнього було наділено організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, у тому числі по розпорядженню майном вказаного підприємства. Згідно Контракту від 05.10.2016 року, укладеного між Національною академією Наук України, в особі керівника віце-президента НАН України академіка НАН України ОСОБА_2 , з одного боку, та ОСОБА_1 , іменований далі Керівник, ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДП «Органічна хімія» НАН України. Відповідно до п. 6 контракту. Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організує його виробничо-господарську діяльність, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом. Відповідно до п. 13 контракту, керівник має право діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях, укладати господарські та інші угоди.

У точно невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але приблизно 31.05.2017 року, у директора ДП «Органічна хімія» НАН України ОСОБА_1 виник умисел на поєднані з вимаганням прохання та отримання неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних із погодженням договору та надання в оренду частини приміщення окремої будівлі Державного підприємства «Органічна хімія» НАН України від ОСОБА_3 , що діяв в інтересах ФОН ОСОБА_4 , який звернувся до ОСОБА_1 із пропозицією щодо можливості оренди одного із нежитлових приміщень ДП «Органічна хімія» НАН України під станцію технічного обслуговування автомобілів. З метою реалізації свого злочинного умислу, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, але приблизно 31.05.2017 року, перебуваючи на території ДП «Органічна хімія» Національної академії наук України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 60, директор Державного підприємства «Органічна хімія» ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, із використанням службового становища, усвідомлюючи протиправність своїх дій, висловив прохання ОСОБА_3 , поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, що діяв на підставі довіреності в інтересах ФОП ОСОБА_4 , про надання для себе неправомірної вигоди, яка виразилась у повідомленні ОСОБА_1 ОСОБА_3 про те, що погодження відповідного договору та подальша оренда ФОП ОСОБА_4 частини приміщення окремої будівлі вказаного державного підприємства під функціонування станції технічного обслуговування автомобілів можлива за умови щомісячного надання ОСОБА_1 готівкових коштів у розмірі приблизно 3000 грн., окрім офіційної орендної плати згідно умов майбутнього договору оренди.

26.06.2017, приблизно о 10.14 год., перебуваючи на території Державного підприємства «Органічна хімія» Національної академії наук України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 60, директор вказаного підприємства ОСОБА_1 , маючи умисел на отримання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, одержав особисто від ОСОБА_3 , що на підставі довіреності діяв в інтересах ФОП ОСОБА_4 , грошові кошти в сумі 2000 гри., як неправомірну вигоду за успішне погодження у майбутньому ФОП ОСОБА_4 договору оренди державного майна, а саме приміщення будівлі гаражу літ. «В», загальною площею 109 кв. м., що розміщене за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому, 01.08.2017 року, приблизно о 13 год. 10 хв., перебуваючи у приміщенні службового кабінету, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 60, директор ДП «Органічна хімія» ПАН України ОСОБА_1 у приватній розмові із ОСОБА_3 підтвердив раніше висловлене прохання про наміри щодо отримання грошових коштів у сумі приблизно 3000 грн. за погодження (підписання) договору у майбутньому. Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, 07.08.2017 року, приблизно о 16.35 год., перебуваючи у приміщенні службового кабінету, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 60, директор Державного підприємства «Органічна хімія» Національної академії наук України ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, із використанням службового становища, з метою уточнення своїх попередніх висловів про надання неправомірної вигоди, висловив прохання ОСОБА_3 про надання неправомірної вигоди для себе, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, а саме додаткової плати за місяць оренди державного майна: приміщення будівлі гаражу літ. «В», загальною площею 109 кв. м., що розміщене за адресою: АДРЕСА_2 та належить до майнового комплексу Державного підприємства «Органічна хімія» НАН України, у розмірі 3000 грн. яку необхідно буде надавати у готівковій формі, з 1-го по 10-те число, починаючи з поточного місяця, передавши ОСОБА_3 , що діяв на підставі довіреності в інтересах ФОП ОСОБА_4 , аркуш білого паперу із власноручно виконаними написами «1) Страхована - 600; 2) Аренда - счет в банк 3) +3000.

09.08.2017, приблизно о 11.30 год., діючи за вказівкою ОСОБА_1 , перебуваючи у службовому кабінеті останнього у приміщенні Державного підприємства «Органічна хімія» Національної академії наук України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 60, ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 договір оренди майна, що належить майновому комплексу НАН України, а саме будівлі гаражу літ. «В», загальною площею 109 кв. м., що розміщене за адресою: м.Київ, вул. Червоноткацька, буд. 60 №080817/О від 08.08.2017, укладений між ДП «Органічна хімія» НАН України в особі директора ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 в особі ОСОБА_3 .

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст. 368 КК України, як прохання надати, а також одержання службовою особо неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що у державному підприємстві «Органічна хімія» НАН України він був призначений на посаду в.о.директора з 25.12.2015р., а на посаду директора підприємства - з 06.10.2016р. Підприємство офіційно здає свої вільні приміщення та площу в оренду, отримуючи орендну плату на свої поточні рахунки. Із громадянином ОСОБА_3 познайомився на підприємстві ще у І кварталі 2016р., коли виконував обов`язки директора. Перше знайомство з ОСОБА_3 відбулося коли останній сам прийшов на підприємство і звернувся до ОСОБА_1 та повідомив, що прийшов знайомитися із новим керівництвом підприємства, на що отримав від ОСОБА_6 відповідь про те, що він і є той самий новий керівник. У першій розмові, ОСОБА_3 повідомив, що цікавиться металобрухтом та може придбати на підприємстві увесь наявний металобрухт, на що ОСОБА_1 пояснив йому процедуру придбання металобрухту та які саме документи слід подати для цього. Після цього ОСОБА_3 пішов та не з`являвся тривалий час.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечує обставини, що викладені у письмовій заяві ОСОБА_3 від 16.06.2017р. про вчинення кримінального правопорушення, оскільки, як показав обвинувачений, із змісту цієї заяви виходить, що ОСОБА_3 вперше прийшов до ДП «Органічна хімія» 31.05.2017р. та у цей день вперше познайомився із директором цього підприємства ОСОБА_1 до якого його направили працівники підприємства, що не відповідає дійсності, оскільки він ще з І кварталу 2016 року був знайомий із ОСОБА_3 і той був добре обізнаний хто саме є директором підприємства та де саме знаходиться його кабінет. В особистих розмовах ОСОБА_3 похвалявся, що має відношення до підприємства, що зносить будівлі, має справу зі зброєю, у тому числі і історичною, якою він торгує на ярмарках колекціонерів, хизувався своїми зв`язками в органах поліції, які не створюють йому перешкод у його захопленні зброєю. Похвалявся, що може вирішити будь-яке питання з органами поліції чи прокуратури.

Як також показав обвинувачений, 31.05.2017 р. ОСОБА_3 ні на території підприємства ні будь-де взагалі не бачив та не зустрічався з ним. ОСОБА_1 у цей день з`явився на території підприємства близько 16 години, що підтверджується довідкою про місцезнаходження його телефонного апарату, долученої до матеріалів справи і свідчить про неправдивість письмової заяви ОСОБА_3 від 16.06.2017 р. яку він подав до прокуратури.

Як далі показав обвинувачений ОСОБА_1 , металобрухтом, що перебував на території його підприємства, крім ОСОБА_3 , цікавилися і інші люди, пропонували великі гроші за нелегальне вивезення з підприємства металобрухту і навіть погрожували влаштувати йому, як директору величезні проблеми, якщо він відмовиться. Такі погрози ОСОБА_1 сприймав цілком серйозно, особливо після навмисного підпалу приміщень ДП «Органічна хімія», який відбувся 11.04.2017 р., про якій широко висвітлювалося у ЗМІ. Побоюючись таких погроз чи будь-яких провокацій, обвинувачений уклав договір про надання правової допомоги із адвокатом Кривошей М.Б .

Після цієї пожежі ОСОБА_3 знову з» явився на підприємстві та просив ОСОБА_1 передати йому ємкості для збереження води, що перебували на балансі підприємства, пояснюючи таке своє прохання тим, що ці ємкості потрібні йому щоб передати у зону АТО для забезпечення водою наших воїнів. ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_3 скласти та направити до НАН України офіційного листа з цього питання, однак ОСОБА_3 знову зник на деякий час.

Приблизно в червні 2017 року ОСОБА_3 знову з`явився на підприємстві з ідеєю створити спільно з ФОП ОСОБА_4 на території підприємства СТО з ремонту автомобілів за страховими випадками, для цього просив надати йому в оренду приміщення складу. ОСОБА_1 показав, що скептично поставився до наміру ОСОБА_3 створити самотужки СТО, однак направив того у бухгалтерію за стандартним пакетом документів, що мали заповнювати усі орендарі. Пригадує, що ОСОБА_3 декілька разів приносив до бухгалтерії заповнені документи, однак через якийсь помилки, йому доводилося дещо переробляти та приносити ще раз. 26.06.2017р. зустрічався із ОСОБА_3 на території підприємства, однак будь-яких грошових коштів від нього не отримував. У серпні 2017р. зустрічався із ОСОБА_3 у себе в робочому кабінеті, однак будь-якого папірця із записами йому не передавав. Припускає, що ОСОБА_3 міг самостійно взяти будь-який папірець чи розрахунок без його відома з його робочого столу. Під час однієї з розмов ОСОБА_3 за власною ініціативою наполегливо пропонував йому гроші за пришвидшення підписання договору оренди приміщення під станцію СТО, розуміючи, що це було б порушенням вимог законодавства так як ще не сплинув термін розміщеного оголошення і могли знайтися й інші орендарі на це саме приміщення, на що отримав категоричну відмову. Обвинувачений вважає, що такими розмовами ОСОБА_3 провокував його на отримання неправомірної вигоди за завданням правоохоронних органів, однак щоразу отримував відмову.

09.08.2017р. обвинувачений із ОСОБА_3 не зустрічався, знає, що той на території підприємства зустрічався із ОСОБА_5 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_3 від імені ФОП ОСОБА_4 підписав усі примірники договору оренди та інших документів, забрав свої примірники та поїхав. Ніяких грошових коштів ОСОБА_5 не залишав, а ОСОБА_5 , відповідно, ніяких грошових коштів від імені ОСОБА_3 . ОСОБА_6 не передавав.

Після 09.08.2017р. ОСОБА_3 більше не бачив та його телефон не відповідав. Орендоване приміщення так і не було передано ФОП ОСОБА_8 , оскільки не був підписаний акт прийому-передачі. Від імені ФОП ОСОБА_4 на підприємство приходив якийсь чоловік на ім`я ОСОБА_9 та просив підписати заднім числом акт прийому-передачі приміщення, однак отримав категоричну відмову. У вересні 2017р. ОСОБА_4 сам зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що ОСОБА_3 потрапив у автомобільну аварію та помер. ОСОБА_4 був скерований у бухгалтерію для того, щоб визначитися із орендною платою, відшкодуванням комунальних витрат та інше, однак туди так і не прийшов і після цього свою слухавку вже не брав. Через те, що орендна плата не сплачувалася, ДП «Органічна хімія», відповідно до нормативних документів НАН України автоматично розірвала із ОСОБА_4 договір оренди.

Як далі показав обвинувачений ОСОБА_1 , 10.10.2017р. ранком він прибув на підприємство де у цей час крім нього та охоронців нікого не було. Близько 10 години до нього у робочий кабінет увійшли прокурор та співробітники поліції у цивільному, прокурор заборонив торкатися мобільних телефонів, що лежали на робочому столі, зачитав письмове повідомлення про підозру та повідомив, що зараз у цьому кабінеті та на підприємстві розпочнеться обшук, після чого відразу ж вилучив мобільні телефони обвинуваченого. На прохання обвинуваченого дозволити йому зв`язатися із адвокатом Кривошей М.Б. , з якою у нього укладено договір, оскільки він потребував правової допомоги, отримав категоричну відмову прокурора. Після початку обшуку, обвинуваченому запропонували показати де на підприємстві знаходиться кабінет бухгалтера та відчинити його. Оскільки бухгалтера ОСОБА_10 у цей час на підприємстві не було, ОСОБА_1 особисто у супроводі працівників поліції спустився по сходах з третього поверху адміністративної будівлі на другий та відчинив кабінет бухгалтера. При цьому, частина працівників поліції у цей час залишалися в його кабінеті та проводили там обшук. Після повернення ОСОБА_1 до себе у кабінет йому було повідомлено про те, що в його робочому столі було виявлено пакет з грошовими коштами, серед яких були дві купюри по 100 грн. кожна і їх буде вилучено. Через деякий час на підприємстві з`явився ОСОБА_5 та повідомив, що в нього вдома теж проходить обшук. Тоді ОСОБА_5 забрав із собою оперативний працівник поліції і увіз в невідомому для обвинуваченого напрямку. Через декілька годин, коли обшук на підприємстві ще продовжувався, ОСОБА_5 приїхав знову у супроводі цього ж співробітника поліції та залишався на підприємстві до кінця обшуку.

Після закінчення обшуку і складання протоколу, прокурор повідомив обвинуваченого про те, що тепер слід проїхати додому до ОСОБА_1 з метою проведення там обшуку, а також надав свій мобільний телефон для зв`язку із адвокатом. Обвинувачений зателефонував адвокату Кривошей М.Б. та попросив прислати адвоката до нього додому для участі в обшуку. В подальшому, по дорозі з місця роботи до місця проживання, знаходячись в автомобілі, прокурор наполегливо схиляв обвинуваченого до зізнання у злочинні - отриманні від ОСОБА_3 неправомірної вигоди та укладанні угоди із прокурором про визнання винуватості. Біля дому зустрілися з адвокатом, якого направила адвокат Кривошей М.Б. та який дорогою тримав зв`язок із обвинуваченим через мобільний телефон прокурора, оскільки усі телефони обвинуваченого були вилучені під час обшуку.

Під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого, на якому був присутній адвокат, нічого не було виявлено та вилучено. А під час подальшого досудового розслідування прокурор наполегливо примушував визнати свою вину та підписати угоду зі слідством про визнання винуватості, обіцяючи перейти з тяжкої на більш легку статтю КК. Отримавши відмову від укладанні угоди про визнання винуватості, у листопаді 2017р. зареєстрував стосовно обвинуваченого ще одне кримінальне провадження та у січні 2018р. провів по тих самих адресах повторні обшуки під час яких з підприємства із застосуванням сили було вилучено взагалі усю бухгалтерську документацію та комп`ютери, що паралізувало нормальну діяльність державного підприємства, а обшук за місцем проживання обвинуваченого був проведений у день народження його малолітнього сина, що обвинувачений вважає тиском на нього з боку правоохоронних органів. Після цього, у лютому 2018р. обвинуваченому було оголошено про завершення досудового розслідування першої кримінальної справи та вручено обвинувальний акт.

Обвинувачений ОСОБА_1 також уточнив, що до 31.05.2017р. зустрічався із ОСОБА_3 на території підприємства близько 6 разів, а після 31.05.2017р. - близько 4-х разів. Саме у день 31.05.2017р. з ОСОБА_3 взагалі не зустрічався і будь-яку неправомірну вигоду за надання приміщення у оренду не вимагав. Ніяких грошових коштів від ОСОБА_3 ні особисто, ні через будь-яких посередників ніколи не отримував.

Свій голос на аудіозаписах телефонних розмов не впізнає і ідентичність розмов заперечує, пояснюючи, що його телефонним апаратом з його сім-карткою у 2016-2017 роках на підприємстві користувалися і інші працівники, зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші, а також його телефонним апаратом з його сім-картою у період 2017 року постійно користувалися члени його родини.

Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до вимог ст. 86 КПК докази визнаються допустимими, якщо їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом.

Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Незважаючи на зміну обсягу пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення та виключення прокурором із обвинувачення твердження про факт передачі 09.08.2017р. ОСОБА_3 неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн. ОСОБА_5 , що діяв за вказівкою ОСОБА_1 , суд вважає необхідним надати оцінку усім доказам, що були надані сторонами та досліджувалися у цій справі.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що в 2017 році він працював в ДП «Органічна хімія» НАН України на посаді начальника електромеханічної та контрольно-вимірювальної служби. З ОСОБА_1 знайомий з дитинства. В жовтні 2017 року (точної дати не пам`ятає) він їхав на сесію і йому зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що на підприємстві ДП «Органічна хімія» НАН України проводиться обшук. Він з ОСОБА_1 працює в одному кабінеті, який знаходиться на 3-му поверсі, у нього там окреме робоче місце та комп`ютер. Коли він приїхав на підприємство то побачив, що в кабінеті ОСОБА_1 проводиться обшук, знаходилось багато людей, які рились в паперах та щось вилучали в кабінеті і за його столом також. Під час обшуку до нього підійшов працівник поліції ОСОБА_14 і повідомив, що йому потрібно проїхати до відділення поліції на вул. Милославську і надати покази, в інакшому випадку у нього будуть проблеми. Він погодився і поїхав разом з ОСОБА_14 до управління поліції, і коли він там перебував то йому зателефонувала мама то повідомила, що вдома проводять обшук. В кабінеті ОСОБА_14 почав на комп`ютері набирати текст, після чого попросив його підписати. Прочитав дані покази він швидко і там було зазначено, що начеб то через нього ОСОБА_1 передали якісь гроші, на суму він не звернув уваги. Насправді через нього ніякі гроші ОСОБА_1 ніхто не передавав, він підписав дані покази, оскільки ОСОБА_14 йому погрожував. Потім вони знову поїхали на підприємство і він знаходився в кабінеті під час обшуку, з ОСОБА_1 він не спілкувався і не повідомляв, що підписав покази даного змісту. Коли обшук закінчився працівники поліції забрали пакети з тим, що вилучили і разом з ОСОБА_1 поїхали до нього додому проводити обшук, а він поїхав додому. Свідок зазначив, що на обшуку він перебував приблизно з 10.00 до 11.00 год., потім на якийсь час він поїхав з ОСОБА_14 до управління поліції, а потім повернувся. Під час обшуку ніяких заперечень він не висловлював, оскільки боявся. З ОСОБА_3 він не знайомий, бачив його лише один раз. 08 серпня 2017 року ОСОБА_1 перебував у відрядженні, в повідомив, що він залишив примірники договорів оренди, які ним підписані і прийде «тучний» чоловік щоб підписати їх. Коли прийшов чоловік, то він взяв у нього паспорт і дізнався що це ОСОБА_3 . Останній підписав договір в чотирьох екземплярах, один примірник взяв собі і пішов, після підписання договору його ОСОБА_3 нічого не передавав для ОСОБА_1 .. Після підписання даного договору ще одного разу він показував йому приміщення гаражу, яке ОСОБА_3 взяв в оренду. Свідок також пояснив, що ДП «Органічна хімія» НАН України здає приміщення в оренду, бухгалтерія виставляє рахунок на оплату і в безготівковій формі здійснюється оплата. Хто здійснює страхування об`єктів нерухомості йому не відомо. Мобільним телефоном ОСОБА_1 він інколи користування для вирішення робочих питань. З приводу хабара або отримання ОСОБА_1 якихось грошових коштів від орендарів в готівковій формі він нічого не знає, про такі випадки він ніколи не чув, знає ОСОБА_1 як справедливу та цілеспрямовану людину.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , вбачається, що з 2016 року вона працює в ДП «Органічна хімія» НАН України на посаді головного бухгалтера. 9 чи 10 жовтня (точної дати не пам`ятає) 2017 року вона прийшла в обід на роботу і дізналась, що на підприємстві проводиться обшук і відразу пішла в кабінет директора. Потім з співробітником поліції вона пройшла до свого кабінету, який знаходиться на 2-му поверсі, двері в кабінет були відчинені. В кабінеті працівник поліції передивлявся папки і запитував що в них, що саме шукали працівники поліції вона не знає. Потім працівник поліції дав в руки їй якусь папку і сказав, що вони будуть підніматись наверх, вона запитала чому саме вона повинна нести цю папку, на що працівник повідомив, що це вона долучає цю папку, однак вона йому повідомила, що ніякої папки вона не долучає, що саме було в папці вона не пам`ятає. Свідок зазначила, що в її робочому кабінеті нічого не вилучалось, разом з нею в кабінеті працює заступник директора ОСОБА_15 , який є її чоловіком. При ній готівкові кошти в кабінеті у ОСОБА_1 не вилучались під час обшуку. Свідок також повідомила, що на початку червня 2017 року до неї в кабінет прийшов ОСОБА_3 , мабуть після того як спілкувався з ОСОБА_1 , точно вона вже не пам`ятає. Вона надала йому пакет документів, які необхідно було заповнити і він їх заповнював у неї в кабінеті, він надав їй копію довіреності, оскільки діяв як довірена особа фізичної особи-підприємця для оренди гаражу. Вона в нього запитала що вони хочуть розмістити в гаражі і ОСОБА_3 повідомив, що там буде СТО. Якихось документів не вистачало і він приніс їх трохи пізніше. Для того щоб взяти приміщення в оренду заповнюється заява де зазначається мета, а також надається пакет документів. Після цього вона також заповнює певний пакет документів і все разом направляється для узгодження до Академії. В Академії проходить засідання Президії і вони вирішують питання щодо передачі приміщення в оренду. Після отримання розпорядження з Академії подається оголошення в Aviso. Фактично приміщення передається тільки після того, як підписано договір оренди. Сплата за оренду приміщення проводиться тільки в безготівковій формі. До готування проектів договорів вона відношення не має, як правило надаються стандартні договори, де вона заповнює лише реквізити підприємства, в її обов`язки не входить проектування змісту самого договору. Всі договори підписує ОСОБА_1 , оскільки він є директором. На підприємстві є багато орендарів і розрахунок з ними проводиться лише в безготівковій формі на розрахунковий рахунок у банку. Випадків проведення розрахунків за оренду приміщення в готівковій формі вона ніколи не було. Інколи вона користувалась телефоном ОСОБА_1 коли грошей на власному телефоні у неї не було, в їй необхідно було вирішити робочі питання.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , вбачається, що з лютого 2017 р. він працює на ДП «Органічна хімія» НАН України на посаді заступника директора, з ОСОБА_1 у нього службові відносини. Він працює в одному кабінеті з головним бухгалтером. ОСОБА_3 бачив лише один раз коли він приходив до головного бухгалтера та надавав пакет документів для договору оренди приміщення. Він запитав у нього для чого беруть в оренду приміщення і ОСОБА_3 сказав, що там буде СТО. Під час обшуку в жовтні 2017 року спочатку був присутнім, а потім йому сказали йти до себе в кабінет. Через деякий час прийшов працівник поліції і сказав, що потрібні копії документів по договору оренди приміщення, який підписаний ОСОБА_3 як довіреною особою ФОП і він зробив копії документів по даному договору оренди. Також свідок повідомив, що на підприємстві є орендарі і оплату за оренду приміщень вони здійснюють в безготівковій формі на розрахунковий рахунок. Про те, що ОСОБА_1 вимагав гроші з орендарів йому нічого не відомо. До підписання договору оренди приміщення фактично майбутнім орендарям не передаються. Свідок також зазначив, що були випадки коли він користувався телефоном ОСОБА_1 , оскільки на його телефоні не було грошей. Під час проведення обшуку у нього грошові кошти не вилучались і йому нічого не відомо про те, що вилучались якісь гроші.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , вбачається, що він був біля станції метро Лісова, вживав там алкогольні напої, а саме випив дві пляшки пива «Чернігівське міцне». Дату, час та рік він не пам`ятає. До нього підійшли чоловіки і попросили бути понятим. Потім вони підійшли до приміщення, піднялись ліфтом на якийсь поверх, зайшли в кабінет. Крім нього був присутній ще один понятий. Під час обшуку вилучались якісь папери, складались до мішків та опечатувались. Чи вилучались гроші він не пам`ятає, але начеб то не вилучались. Потім протокол зачитував працівник поліції і він його підписав. Він не слухав, що саме було зазначено в протоколі, оскільки йому це не було цікаво. Також свідок зазначив, що ніяких криків про допомогу він не чув, ніхто нічого не спалював і не знищував, обшук проходив спокійно.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 , вбачається, що в жовтні 2017 р., точної дати не пам`ятає, він перебував біля станції метро Лісова. До нього підійшли працівники поліції і запросили його пройти з ними в якості понятого. Потім вони пішли на якесь підприємство, зайшли в приміщення, піднялись на третій поверх і зайшли в кабінет. Там працівники поліції зачитали постанову про обшук і почали проводити обшук. Під час обшуку в столі виявили конверт з якого вилучили 2 купюри по 100 грн., а інші купюри залишили в конверті. Під час обшуку також вилучили мобільні телефони та документи. Все що було вилучено було внесено до протоколу та опечатано. Крім нього був ще один понятий. Зі змістом протоколу проведення обшуку він знайомився, ні в нього, ні в інших осіб, які були присутні, не було зауважень щодо змісту протоколу. Також свідок зазначив, що під час обшуку ніхто не просив про залучення захисника, ніхто не кричав і не просив про допомогу, обшук проходився спокійно, ніяких методів тиску ніхто не застосовував. Номери вилучених купюр він не пам`ятає. Ніхто ніякі документи під час обшуку ніхто не знищував.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , вбачається, що він працює на посаді старшого оперуповноваженого Управління стратегічних розслідувань НП України. Було кримінальне провадження за заявою ОСОБА_3 щодо отримання неправомірної вигоди директором ДП «Органічна хімія» НАН України ОСОБА_1 . В даному кримінальному провадженні він супроводжував заявника при проведенні негласних слідчих дій. 21.06.2017 р. відбулася зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_1 , на якій зі сторони ОСОБА_1 було озвучено вимогу щодо передачі 2000 грн. за проведення оцінки та погодження договору оренди. 26.06.2017 р. відбулася зустріч де мав факт передачі на вулиці ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 2000 грн. ОСОБА_1 . Під час цієї зустрічі нікого не затримували, тільки фіксували факт передачі грошових коштів. 07.08.2017 р. наступив етап укладення договору і на зустрічі ОСОБА_1 було озвучено ОСОБА_3 , що потрібно буде сплачувати щомісячно офіційну оренду у безготівковій формі і ще 3000 грн. віддавати йому готівкою. Під час даної зустрічі ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 папірець, де було розписано як і що потрібно буде платити. Після даної зустрічі вони поїхали до прокуратури і передали зазначений папірець для приєднання до матеріалів кримінального провадження, чи складались при цьому процесуальні докумен6ти свідку невідомо. 09.08.2017 р. ОСОБА_3 приїхав на територію ДП «Органічна хімія» НАН України, зайшов на територію, зателефонував ОСОБА_1 і останній повідомив, що його немає на місці і сказав, що гроші необхідно залишити у його помічника чи заступника ОСОБА_5 , після чого ОСОБА_3 віддав кошти ОСОБА_5 . Свідок повідомив, що в рамках даного кримінального провадження він складав рапорти, проводив аудіо та відео контроль особи через негласні слідчі дії, прослуховування телефону, контроль за вчиненням злочину під час передачі грошових коштів. ОСОБА_3 працював добровільно, засоби впливу до нього не застосовувались. В той час коли ним проводилось супроводження даного кримінального провадження ОСОБА_3 не проходив по кримінальним провадженням в якості підозрюваного. Перед передачею грошових коштів ОСОБА_3 приїжджав, проводився інструктаж як користуватись технікою, передавались йому кошти. Пояснив, що висновок про належність голосів, записаних на аудіо-, відеофонограмах, які він прослуховував під час проведення НСРД, обвинуваченому ОСОБА_1 , заявнику ОСОБА_3 , свідку ОСОБА_5 , він зробив самостійно без залучення спеціалістів, про що записав у протоколах, складених за наслідками проведення відповідних НСРД, хоча не є експертом та не володіє відповідними спеціальними знаннями з питань ідентифікації голосу людини по аудіо-, відеофонограмах.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , вбачається, що він з 2008 року є приватним підприємцем і в нього є дві СТО. З ОСОБА_1 особисто не знайомий. Знав ОСОБА_3 як клієнта, якому колись ремонтував автомобіль. В 2016р. чи 2017 р. ОСОБА_3 запропонував йому відкрити додаткову СТО, якою він буде займатися. ОСОБА_3 повідомив йому, що знає де можна знайти недорого приміщення. Через 2 тижні після даної розмови ОСОБА_3 зателефонував йому і сказав, що знайшов приміщення для СТО. Вони з ОСОБА_3 приїхали в промзону і їх показали 2 приміщення, одне маленьке, інше більше, яке більш підходило для СТО. Через якийсь час ОСОБА_3 сказав, що потрібна довіреність. Спочатку вони зробили звичайну довіреність, але вона не підійшла і вони нотаріально завірену довіреність зробили. Через тиждень після цього ОСОБА_3 приїхав до нього і сказав, що є офіційна оплата і неофіційна на руки. Загалом це було 7000 грн. за оренду приміщення за місяць. ОСОБА_3 був обурений і сказав, що буде писати заяву в поліцію. Потім на якийсь час ОСОБА_3 пропав, і коли до нього приїхав один з клієнтів то він дізнався про те, що ОСОБА_3 розбився на автомобілі. Через деякий час після цього до нього зателефонував ОСОБА_1 і повідомив, що по договору оренди необхідно здійснити оплату, на що він відповів, що цими питаннями займається ОСОБА_3 , а він займатися не буде. Також свідок зазначив, що він ОСОБА_3 двічі передавав в рахунок орендної плати по 3000 чи 3500 грн. Чи здійснював ОСОБА_3 орендну плату ОСОБА_1 він не знає, оскільки ніяких підтверджуючих документів він йому не показував. Свідок зазначив, що договір оренди приміщення він не розривав з ДП «Органічна хімія» НАН України. Чим займався ОСОБА_3 він не знає. Особисто у нього ОСОБА_1 неправомірну вигоду не вимагав. Ніяких претензій, у тому числі матеріального характеру, до обвинуваченого ОСОБА_1 свідок ОСОБА_4 не має.

З показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_18 , вбачається, що він знайомий з свідком ОСОБА_19 , ОСОБА_1 наглядно знає. Одного разу він попросив у ОСОБА_1 дозволу на те, щоб на території Державного підприємства «Органічна хімія» Національної академії наук України провести невеликі зварювальні роботи і ОСОБА_1 дозволив. За це жодних грошових коштів ОСОБА_1 у нього не вимагав. Також свідок зазначив, що орендних відносин з ДП «Органічна хімія» НАН України у нього не було. Про орендні відносини ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він нічого не знає.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні дав показання про те, що з обвинуваченим ОСОБА_1 знайомий та підтримує ділові стосунки оскільки ОСОБА_6 є директором підприємства в якого він з компаньйоном орендують приміщення приблизно з кінця 2016-початку 2017 року. Сплата орендної плати, як показав свідок, складається з трьох рахунків: орендна плата згідно договору, компенсація земельного податку та компенсація комунальних платежів. Орендну плату сплачують виключно у безготівковій формі через банк. Ніяких інших платежів крім вищезазначених, особливо у готівковій формі, свідок ніколи не сплачував та не сплачує. Розмови з директором підприємства ОСОБА_1 про необхідність сплати будь-яких неофіційних платежів за оренду приміщення готівкою не пригадує. Категорично заперечує будь-які факти вимагання з боку обвинуваченого ОСОБА_1 будь-яких грошових коштів та показав, що ніколи ОСОБА_1 такого роду грошових коштів не сплачував.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні дав показання про те, що з обвинуваченим ОСОБА_1 знайомий та підтримує ділові стосунки. Свідок працює оцінювачем у ТОВ «Н-Тек» та неодноразово на замовлення директора ДП «Органічна хімія» ОСОБА_1 робив оцінку майна, яке планувалося передати в оренду. Договори оцінки могли бути як двосторонніми де сторонами виступали майбутній орендар та ТОВ «Н-Тек», або бути трьохсторонніми де однією із сторін було ДП «Органічна хімія». Оплата за проведення оцінки завжди була у безготівковій формі, при цьому усі витрати щодо проведення оцінки покладаються на орендаря. Стосовно оцінки приміщення гаражу, яке планувалося здати в оренду під СТО то свідок не пам`ятає деталі здійснення саме цієї оцінки, однак стверджує, що така оцінка проводилася по звичайному алгоритму, який включає у себе укладання договору, надання рахунку про оплату за послуги, складання звіту про оцінку майна та можливо ще рецензії. Пам`ятає, що за складання звіту про оцінку саме цього приміщення він від майбутнього орендаря не отримав оплати згідно виставленого рахунку. Заперечує, що директор ДП «Органічна хімія» ОСОБА_1 коли-небудь звертався до нього з проханням штучно занизити оцінку будь-якого майна, що мало передаватися в оренду. З ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не знайомий, про обставини даного кримінального правопорушення, яке є предметом судового розгляду йому нічого невідомо. Також свідок показав, що йому невідомо про будь-які факти вимагання чи отримання обвинуваченим ОСОБА_1 будь-якої неправомірної вигоди від будь-яких орендаторів чи будь-яких інших осіб.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні дав показання про те, що з обвинуваченим ОСОБА_1 не знайомий. В теперішній час він є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України. У 2017 році працював на посаді начальника відділу оперативно-технічних заходів УЗЕ у м.Києві ДЗЕ НПУ, в червні-липні 2017 р. був залучений та організовував проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_1 , відповідно до ухвали слідчого судді апеляційного суду м.Києва та доручення прокурора. Приймав безпосередню участь у проведенні вищезазначеного НСРД яка виразилася у тому, що складав план проведення НСРД, проводив інструктаж особи заявника чи свідка у цій справі, як він дізнався пізніше, на прізвище ОСОБА_3 , який прибув до відділу ОТЗ УЗЕ у м.Києві ДЗЕ НПУ разом з ініціатором завдання оперуповноваженим ОСОБА_14 , вручав ОСОБА_3 спецзасіб для негласного аудіо-, відеоконтролю та магнітний носій, відряджав одного із співробітників відділу ОТЗ УЗЕ у м.Києві ДЗЕ НПУ разом із ОСОБА_14 та ОСОБА_3 на місце проведення вказаного НСРД наприкінці червня, декілька разів у липні та серпні 2017 р., приймав від співробітника, якого відряджав для контролю за проведенням НСРД, спецзасіб та магнітний носій, що той вилучив у ОСОБА_3 після завершення НСРД, особисто передивлявся записані на магнітному носії відеофайли, приймав рішення про засекречування вказаного магнітного носія та про направлення його прокурору з супровідним листом в порядку, встановленому КПК України. При цьому будь-якої письмової згоди від ОСОБА_3 на залучення його до негласного співробітництва у цьому кримінальному провадженні свідок ОСОБА_22 не бачив та сам від ОСОБА_3 не відбирав, вважає, що це був обов`язок або оперуповноваженого ОСОБА_14 або прокурора. Свідок показав, що йому відомо про те, що за наслідками проведення НСРД повинні складатися відповідні протоколи, які мають відповідати загальним правилам фіксації слідчих дій, встановлених КПК, однак сам він ніколи такі протоколи не складав та не підписував. Про видачу заявникові спеціального засобу для негласного зняття інформації та про зворотне отримання від заявника такого спецзасобу протоколи не складалися, лише заявник розписувався у спеціальному журналі який зберігався у відділу ОТЗ УЗЕ у м.Києві ДЗЕ НПУ. У 2018 році цей підрозділ було розформовано, а документи оперативної діяльності були здані до режимно-секретного органу НПУ і подальша доля цього журналу йому невідома. Також свідок показав, що під час останнього проведення вищезазначеного НСРД заявнику також був вручений спеціальний засіб для негласного аудіо-, відеоконтролю особи, однак переглядаючи після зворотного отримання спецзасобу магнітний носій, з`ясувалося що на відео зображено іншу особу, відносно якої не було надано попереднього дозволу суду на проведення НСРД і саме через таку обставину відеозапис було знищено з картки пам`яті апаратними засобами без можливості його відновлення. Свідок також зазначив, що переглядаючи цей відеозапис він побачив як заявник передає цій особі, щодо якої не було санкції суду на проведення НСРД, пачку грошей, однак, як заявив свідок ОСОБА_22 суду, він не може нічим це підтвердити. Також свідок не зміг показати суду в яких саме купюрах були ці грошові кошти, яка була їх сума та кому саме вони передавалися та за яких саме обставин. Свідок заявив суду, що ніякого протоколу, акту чи будь-якого процесуального документу які б посвідчували факт перегляду ним вказаного відеозапису, хід та результати такого перегляду він не складав, так як це не було передбачено його посадовими обов`язками. Магнітний носій - картка пам`яті на якій зберігалися файли за наслідками проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні була направлена прокурору із супровідним листом в якому крім інвентарного номеру магнітного носія також був детальний опис файлів, що на ньому збережений, дати та часу їх утворення, ємкості в бітах та часу тривалості кожного відеофайлу. Свідок ОСОБА_22 зазначив, що лише при детальному порівнянні технічних характеристик відеофайлу, що відтворюється із описом відеофайлу, який був на супровідному листі від відділу ОТЗ УЗЕ у м.Києві ДЗЕ НПУ до прокурора можна зробити висновок про те, що відеофайл не піддавався монтажу чи зміні без проведення технічної експертизи, а якщо немає можливості зробити подібне порівняння, то без відповідної експертизи встановити наявність чи відсутність ознак монтажу чи видалені області на магнітному носії неможливо. Стверджує, що направлені на магнітному носії - картці пам`яті відеофайли, які були отримані внаслідок проведення НСРД у даному кримінальному провадженні є оригіналами, однак не може це підтвердити, оскільки немає доступу до відповідних документів з моменту свого звільнення з оперативно-технічного підрозділу ДЗЕ НПУ.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні дала показання про те, що з обвинуваченим ОСОБА_1 не знайома, ніяких відносин з ним не підтримує, працює начальником відділу продажів у ПРАТ «АСК ІНГО-Україна». У 2017 році працювала на тій самій посаді у цій самій страховій компанії. Обставини укладання страхового договору між ФОП ОСОБА_8 та ПРАТ «АСК ІНГО-України» на страхування приміщення, що належить ДП «Органічна хімія» НАН України та мало бути передано в оренду свідок пам`ятає погано. Пам`ятає, що вигодонабувачем за цим договором було державне підприємство «Оргхім», а сторонами - ФОП ОСОБА_4 та ПРАТ «АСК ІНГО-Україна». Хто саме звернувся до страхової компанії з пропозицією укласти такий договір та хто проводив перемовини стосовно умов вказаного договору свідок не знає, оскільки згідно своїх посадових обов`язків є лишень підписантом зі сторони страхової компанії договорів страхування. Перемовин з клієнтами особисто не веде. Пригадує, що станом на літо 2017 року страхова премія за такого роду договорами становила близько 1000,00 гривень, які сплачувалися у безготівковій формі на рахунок страховика. Свій підпис на примірнику договору, що долучений прокурором до матеріалів справи впізнає, з яких причин на вказаному примірнику відсутній підпис ФОП ОСОБА_4 або його представника пригадати не може.

На обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення сторона обвинувачення також посилається на наступні письмові докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом, а саме:

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.06.2017 р.

Заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 16.06.2017 р.

Розпорядження №640 від 05.10.2016 р. Президії НАН України про призначення ОСОБА_1 директором Державного підприємства «Органічна хімія» Національної академії наук України» з 05 жовтня 2016 року.

Інформаційну довідку з Державного реєстру речовий прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.06.2017 р.

Статут Державного підприємства «Органічна хімія» Національної академії наук України», затверджений розпорядженням Президії НАН України від 10.06.2016 р. №367.

Довіреність від 09.06.2017 р., згідно якої ФОП ОСОБА_4 уповноважує ОСОБА_3 представляти його інтереси як фізичної особи-підприємця.

Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якої ОСОБА_4 зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

Свідоцтво платника єдиного податку видане ОСОБА_4

Протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 26.06.2017 р., згідно якого грошові кошти по 100 гривень в кількості 20 штук, в присутності понятих, передані громадянину ОСОБА_3 , а саме поміщені до кишені барсетки чорного кольору.

Протокол огляду від 07.08.2017, згідно якого прокурор Київської місцевої прокуратури №3 провів огляд аркуша паперу із написами, який був наданий заявником ОСОБА_3 .

Протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 09.08.2017 р., згідно якого грошові кошти по 100 гривень в кількості 6 штук, в присутності понятих, передані громадянину ОСОБА_3 , а саме поміщені до кишені барсетки чорного кольору.

Протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 04.08.2017 р., згідно якого грошові кошти по 50 гривень в кількості 60 штук, в присутності понятих, передані громадянину ОСОБА_3 , а саме поміщені до кишені барсетки чорного кольору.

Квитанція №25323597 від 14.08.2017 р., згідно якої ФОП ОСОБА_4 здійснив оплату оренди на рахунок ДП «Органічна хімія» НАНУ в сумі 3817,36 грн., згідно рахунку №107 від 08.08.2017 р.

Квитанція №25323676 від 14.08.2017 р., згідно якої ФОП ОСОБА_4 здійснив платіж на відшкодування податку на землю на рахунок ДП «Органічна хімія» НАНУ в сумі 418,06 грн., згідно рахунку №109 від 08.08.2017 р.

Договір №080817/К про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 08.08.2017 р., укладеного між ДП «Органічна хімія» НАНУ в особі директора ОСОБА_1 , та ФОП ОСОБА_4 , в особі ОСОБА_3 .

Договір оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України №080817/О від 08.08.2017 р., укладеного між ДП «Органічна хімія» НАНУ в особі директора ОСОБА_1 , та ФОП ОСОБА_4 , в особі ОСОБА_3 .

Рахунок на оплату №109 від 08.08.2017 р. на суму 418,06 грн.,, рахунок на оплату №107 від 08.08.2017 р. на суму 3817,36 грн., рахунок на оплату №108 від 08.08.2017 р. на суму 5089,80 грн.,

Протокол обшуку від 10.10.2017 р., згідно якого було проведено обшук у лабораторно-виробничій будівлі літ «А», м. Київ вул. Червоноткацька, 60, корпус 53, а саме в робочому кабінеті НОМЕР_9 директора підприємства ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Під час обшуку, а саме в шафах робочого столу (перша шухляда) виявлено паперовий конверт білого кольору, у якому знаходились грошові кошти, купюри номіналом: по 50 грн. - п`ять купюр, 500 грн. - одна купюра, 1 грн. - шість купюр, 2 грн. - вісім купюр, 5 грн. - одна купюра, 10 грн. - три купюри, 100 грн. - дві купюри. Під час обшуку ОСОБА_1 добровільно видано: аркуш з відбитком печаток ДП «Органічна хімія» НАН України; аркуш паперу із відбитками «факсіміл`є» (підпису) ОСОБА_1 ; копії витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна; акт прийома-передачі від 31 березня 2016 року ОСОБА_1 майна ДП «Органічна хімія» НАН України у 2 томах; розписка ОСОБА_24 ; копія розпорядження президії НАН України №367 від 10.06.2016 р.; копія штатного розпису підприємства на 01.07.2016; копія статуту підприємства; специфікація на каркас, обшитий профнастилом із зразками почерку ОСОБА_1 ; паперовий блокнот «megapolis», коричневий блокнот, які належать ОСОБА_1 ; договір оренди №080817/0 від 08.08.2017 р. із додатками та розрахунок; договір №200132926.17 добровільного страхування майна від 11.08.2020 р.; копія рахунку-фактури із листом паперу із написами, виконаними ОСОБА_1 ; службове посвідчення на ім`я ОСОБА_1 ; 2 флеш-носія біло-зеленого кольору 4 Gb Transcend; мобільний телефон Nokia чорного кольору, Samsung J510. Працівник ДП «Органічна хімія» НАН України, ОСОБА_5 прибув до кабінету та добровільно надав документи та речі зі свого робочого місця, а саме: 3 акти списання майнових засобів, блокнот, що належить ОСОБА_5 із двома аркушами із зразками підпису останнього, 1 картонна папка із додатком №1 до п. 3 Наказу №05-АГ від 16.02.2016 р., телефон «Motorola» із сім картами. Також оглянуто приміщення каб. НОМЕР_10 з якого нічого не вилучалось.

Протокол обшуку від 10.10.2017 р. в квартирі АДРЕСА_3 .

Протокол обшуку від 10.10.2017 р. у приміщенні квартири АДРЕСА_4 .

Акт приймання-передачі приміщення будівлі гаражу літ. «В» від 17.08.2017 р. до договору оренди від 08 серпня 2017 р. №080817/О.

Договір №080817/К про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 08 серпня 2017 року, підписаний балансоутримувачем - директором ДП «Органічна хімія» НАН України ОСОБА_1 та довіреною особою орендаря ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_3 .

Договір оренди №080817/О майна, що належить до майнового комплексу НАН України від 08 серпня 2017 року, підписаний орендодавцем - директором ДП «Органічна хімія» НАН України ОСОБА_1 та довіреною особою орендаря ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_3 .

Протокол огляду від 12.10.2017 р. згідно якого були оглянути 3 опечатані поліетиленові пакети з речовими доказами, які були вилучені під час обшуку, проведеного 10.10.2017 р. за місцем роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_25 , а саме робочих кабінетів, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 .

Розпорядження №367 від 10.06.2016 р. «Про найменування та затвердження нової редакції статуту Дослідчого виробництва Інституту органічної хімії НАН України»».

Штатний розпис ДП «Органічна хімія» НАН України, який вводиться з 01 липня 2016 року.

Витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна НАН України.

Договір №200132926.17 добровільного страхування майна від 11.08.2017 р., підписаний лише страховиком ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».

Рахунок-фактура №200132926.17 від 15.08.2017 р. на суму 968,99 грн.

Квитанція №ПН2347992 від 16.08.2017 р. на суму 968,99 грн.

Заява ОСОБА_4 від 09.06.2017 р. про передачу йому в оренду державного майна гаражний бакс літ «В», яке знаходиться на 1 поверсі літ «В» корпусу за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 6, площею 109 кв.м. та обліковуються на балансі ДП «Органічна хімія» НАН України з метою використання для розміщення СТО автомобілів.

Договір про проведення незалежної оцінки вартості майна від 15.06.2017 р., який жодною з сторін не підписаний, акт прийому-передачі робіт по незалежній оцінці майна, який не підписаний жодною з сторін.

Рахунок-фактура №СФ-0000023 від 15.07.2017 р. на суму 360,00 грн., який не підписаний

Лист НАН Україна №16/727-21/482 від 06.11.2017 р. в якому надано інформацію про орендарів майна підприємства станом на 01.11.2017, з додатками, а саме: копія листа ДП «Органічна хімія» НАН України від 26.06.2017 №8-32/76 про надання дозволу на передачу майна в оренду з додатками, копія витягу з постанови Бюро Президії НАН України від 12.07.2017, копія інформації про договори оренди ДП «Органічна хімія» НАН України від 01.11.2017 №8-32/119, копія інформації про стан використання будинків та приміщень у м. Києві, які належать до державної власності від 24.10.2017 №8-32/116, копія контракту, укладеного 05.10.2016 з директором ДП «Органічна хімія» НАН України ОСОБА_1 ..

Договір оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України (проект).

Протокол огляду від 04.01.2018 р., згідно якого було проведено огляд офіційного сайту в мережі «Інтернет» НАН України.

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.12.2017 р., відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 14.11.2017 р. інформацію щодо абонентських номерів, визначених в ухвалі слідчого судді, було записано на CD-R диск.

Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10.12.2017 р., згідно якого було проведено тимчасовий доступ до інформації та даних, які є у телефоні «Samsung J510» IMEI - НОМЕР_1 , SN НОМЕР_11, а саме фотофайлів та переписки ОСОБА_1 з іншими абонентами.

Протокол про результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контролю за вчиненням злочину в рамках кримінального провадження №42017101030000082 від 16.06.2017 за ст.. 368 ч. 3 КК України відповідно до постанови №591т від 22.06.2017, складений 27.06.2017 р.

Протокол про результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - контролю за вчиненням злочину в рамках кримінального провадження №42017101030000082 від 16.06.2017 за ст. 368 ч. 3 КК України відповідно до постанови №591т від 22.06.2017, складений 10.08.2017 р.

Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 29.08.2017 р

Протокол огляду від 22.12.2017, згідно якого було проведено огляд відео файлів, які знаходяться на карті пам`яті на 8 Gb (985нт), на якій зроблено відеозапис про хід та проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відео контроль особи ОСОБА_1 ..

Протокол про результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних та телекомунікаційних мереж від 02.11.2017, згідно якого під час НСРД було зафіксовано розмови ОСОБА_5 з іншими абонентами

Протокол огляду від 26.12.2017, згідно якого було проведено огляд диску DVD-R на якому було зроблено звукозапис про хід та проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

Протокол про результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних та телекомунікаційних мереж від 02.11.2017, згідно якого під час НСРД було зафіксовано розмови ОСОБА_1 з іншими абонентами.

Протокол огляду від 03.01.2018, згідно якого було проведено огляд диску DVD-R на якому було зроблено звукозапис про хід та проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

Протокол про результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних та телекомунікаційних мереж від 29.08.2017, згідно якого під час НСРД було зафіксовано розмови ОСОБА_1 з іншими абонентами.

Протокол огляду від 02.01.2018, згідно якого було проведено огляд диску DVD-RW на якому було зроблено відеозапис про хід та проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

Довідка аналіз технічної інформації по факту хабарництва (ЄРДР від 16.06.2017 року №42017101030000082).

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.12.2017 р., згідно якого свідок ОСОБА_4 , у присутності двох понятих впізнав ОСОБА_3 як особу, якій видавав довіреність на представлення його інтересів в ДП «Органічна хімія» по вул. Червоноткацька, 60 в м. Києві.

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.12.2017 р., згідно якого свідок ОСОБА_22 , у присутності двох понятих впізнав ОСОБА_3 як особу, з якою влітку минулого року по АДРЕСА_2 проводив негласні слідчі дії під час документування ОСОБА_1 .

Протокол отримання зразків для експертизи від 21.11.2017 р. з додатками, згідно якого для проведення почеркознавчої експертизи у ОСОБА_1 було відібрано зразки підпису, почерку та цифрового письма.

Висновок експерта №8-4/2425 від 28.11.2017, згідно якого 1) рукописний запис «1) Страховка - 600,00 2) Аренда - счет в банк 3) +3000» на аркуші паперу, виконаний ОСОБА_1 ; 2) Вирішити питання, ким, ОСОБА_1 , чи іншою особою, виконаний підпис в графі « ОСОБА_1 » у договорі №080817/К від 08.08.2017 (два екземпляра) про відшкодування витрат балансоутримувача на оренду нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, не виявилось можливим, у зв`язку з обмеженим графічним матеріалом підписів, їх конструктивною простотою та малоінформативністю; 3) Вирішити питання, ким, ОСОБА_1 , чи іншою особою, виконаний підпис в графі « ОСОБА_1 » у договорі №080817/О від 08.08.2017 (два екземпляра) оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України, не виявилось можливим, у зв`язку з обмеженим графічним матеріалом підписів, їх конструктивною простотою та малоінформативністю; 4) Рукописний запис « ОСОБА_1 » в графі: «Виписав (ла)» у рахунку на оплату №109 від 08.08.2017 на суму 418 грн. 06 коп., виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Вирішити питання, ким, ОСОБА_1 , чи іншою особою, виконаний підпис в графі «Виписав (ла)» у рахунку на оплату №109 від 08.08.2017 на суму 418 грн. 06 коп., не виявилось можливим, у зв`язку з обмеженим графічним матеріалом підписів, їх конструктивною простотою та малоінформативністю; 5) Рукописний запис « ОСОБА_1 » в графі: «Виписав (ла)» у рахунку на оплату №108 від 08.08.2017 на суму 5089 грн. 80 коп., виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Вирішити питання, ким, ОСОБА_1 , чи іншою особою, виконаний підпис в графі «Виписав (ла)» у рахунку на оплату №108 від 08.08.2017 на суму 5089 грн. 80 коп., не виявилось можливим, у зв`язку з обмеженим графічним матеріалом підписів, їх конструктивною простотою та малоінформативністю; 6) Рукописний запис « ОСОБА_1 » в графі: «Виписав (ла)» у рахунку на оплату №107 від 08.08.2017 на суму 3817 грн. 36 коп., виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Вирішити питання, ким, ОСОБА_1 , чи іншою особою, виконаний підпис в графі «Виписав (ла)» у рахунку на оплату №107 від 08.08.2017 на суму 3817 грн. 36 коп., не виявилось можливим, у зв`язку з обмеженим графічним матеріалом підписів, їх конструктивною простотою та малоінформативністю.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази, перевіривши їх на предмет належності та допустимості, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно виправдати на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України через недоведеність в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, виходячи з наступного.

Як на один із доказів підтвердження висунутого ОСОБА_1 обвинувачення прокурором представлена суду та долучена до справи заява про вчинення кримінального правопорушення. Безпосереднім дослідженням судом встановлено, що на вказаній письмовій заяві відсутні будь-які службові помітки чи штампи канцелярії Київської місцевої прокуратури №3, які б посвідчували факт проходження вказаної заяви офіційно, через канцелярію прокуратури та присвоєння їй вхідного номеру тощо. Заява від 16.06.2017 р. є окремим процесуальним документом, який не описаний у протоколі від 16.06.2017 р. та не вказаний у якості додатку до вказаного протоколу, а отже, на переконання суду - потребувала окремої реєстрації через канцелярію з присвоєнням окремого вхідного номеру. Крім того, вказана заява, в надрукованому вигляді, крім дати іі підписання, містить у своєму тексті явне виправлення значення дати вчинення кримінального правопорушення, що є суттєвим. Водночас таке виправлення не засвідчено підписами як самого заявника, так і тієї посадової особи, що прийняла у заявника цю письмову заяву, що ставить під сумнів достовірність відомостей, викладених у вказаній заяві. В цій частині клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , яке було подане ним під час судового розгляду підлягає задоволенню і суд визнає відомості, які містяться у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 16.06.2017 р. недопустимим доказом з причин її недостовірності, а саму заяву від 16.06.2017 р. - недопустимим джерелом доказів, у значенні ч.1 ст. 86 КПК України з причин того, що стороною обвинувачення не надано судудоказів, що вказана заява була отримана у спосіб, передбачений нормами КПК України, а також, що ця заява підписана особисто заявником ОСОБА_3 , а не будь-якою іншою особою.

Копію паспорту громадянина ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , яка не завірена належним чином та джерело походження даної копії у матеріалах кримінального провадження не встановлено, слід визнати неналежним доказом у значенні ст. 85, 86 КПК України, який не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Зазначений висновок не спростовується наданими прокурором на етапі доповнення судового розгляду запитом прокурора від 05.05.2018 р. №2362вих18 до Дарницького РВ ГУ ДМС у м.Києві та копією Форми №1 на гр. ОСОБА_3 , щодо отримання паспорту.

Рапорти від 20.06.2017 р. та 14.08.2017 р. які складено старшим оперуповноваженим міжрайонного відділу №5 Управління захисту економіки у м. Києві ДЗЕ Національної поліції України майором поліції ОСОБА_14 суд визнає недопустимими доказами зважаючи на те, що рапорт оперативного працівника поліції не є процесуальним документом, який приймається та складається уповноваженою особою в межах кримінального провадження відповідно до вимог ст. 104 КПК. Це узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленій в Ухвалі від 23.04.2019 р. у справі №761/13925/15-к (провадження №51- 1799 ск 19).

Як на доказ підтвердження висунутого ОСОБА_1 обвинувачення в судовому засіданні дослідженні відеозаписи від 26.06.2017 р., яка починається у 10 год. 07 хв. 46 с. та закінчується у 10 год.21 хв. 00 с., від 21.07.2017 р., який починається у 12 год. 17 хв. 13 с. та закінчується у 12 год.57 хв. 47 с., від 01.08.2017 р., який починається у 12 год. 54 хв. 14 с. та закінчується у 13 год.36 хв. 56 с. та від 07.08.2017 р., який починається у 16 год. 15 хв. 37 с. та закінчується у 16 год.45 хв. 20 с. Дані відеозаписи були надані прокурором на матеріальному носії інформації - карті пам`яті №985т-нт та додається як додаток до протоколу від 29.08.2017 р. №3103н/т/39/125/03-2017. Оцінюючи в порядку ст.94 КПК України дані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність вказаних відеозаписів (відеофонограм) - з точки зору їх взаємозв`язку із протоколом від 29.08.2017 р. №3103н/т/39/125/03-2017 (т.5 а.с.46-52) та протоколом огляду вказаних відеозаписів (відеофонограм) від 22.12.2017 р. (т.5 а.с. 54-61), суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведено, що особа, яка зафіксована на вказаних відеозаписах насправді є ОСОБА_3 оскільки судово-портретна експертиза вказаного відеозапису на етапі досудового розслідування кримінального провадження незважаючи на заявлене стороною захисту відповідне клопотання не призначалася та не проводилася. Намагання прокурора під час судового розгляду покласти безпосередньо на суд обов`язок порівняти ксерокопію сторінок паспорту громадянина ОСОБА_3 , яку суд визнав неналежним та недопустимим доказом з підстав, що описані вище, із особою, що зафіксована на вищеназваних відеозаписах і яку прокурор називав як ОСОБА_3 , при тому, що суд з причин смерті ОСОБА_3 цю особу ніколи не бачив та не ідентифікував, та зробити висновок про їх ідентичність між собою, суд відкидає з причин того, що суд не володіє такими спеціальними знаннями в галузі порівняння зображення осіб між собою, а також з підстав, передбачених ч.1, 3 ст.22 КПК України оскільки змагальність сторін передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод та законних інтересів виключно засобами, передбаченими КПК України. Ніяких інших доказів того, що на відеозаписах, що досліджувалися судом, зображений дійсно ОСОБА_3 а не будь-яка інша особа,стороною обвинувачення надано не було.

Водночас, під час безпосереднього дослідження судом відеозапису від 26 червня 2017 р. було встановлено, що протокол про результати проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 27.06.2017 р. №2302н/т/39/125/03-2017 (т.5 а.с.26-27) та протокол за результатами проведення НСРД - аудіо-, відео- контролю особи від 29.08.2017 р. №3103н/т/39/125/03-2017 (т.5 а.с.46-52) містять такі подробиці зустрічі між особою, що зовнішньо нагадує обвинуваченого ОСОБА_1 та іншою неідентифікованою особою, яких не містить сам відеозапис.

Так, у протоколі про результати проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 27.06.2017 р. №2302н/т/39/125/03-2017 (т.5 а.с.26-27) містяться відомості про те, що: «26.06.2017 р. о 10 год. 14 хв. під час зустрічі громадянина ОСОБА_3 та директора ДП «Органічна хімія» НАН України ОСОБА_1 , ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2 тис. грн. в якості неправомірної вигоди.». А в протоколі за результатами проведення НСРД - аудіо-, відео- контролю особи від 29.08.2017 р. №3103н/т/39/125/03-2017 (т.5 а.с.46-52), містяться відомості про те, що «26.06.2017 р. о 10 год. 14 хв. під час зустрічі громадянина ОСОБА_3 та директора ДП «Органічна хімія» НАН України ОСОБА_1 , ОСОБА_26 передає грошові кошти в руки ОСОБА_1 , якій кладе гроші до портфелю чорного кольору.».

Однак на переглянутому безпосередньо судом відеозапису ця подія відсутня. На відеозапису не видно як особа, що зовнішньо подібна на ОСОБА_1 отримує будь-які грошові кошти 26.06.2017 р. Тобто вказані протоколи, що складені за проведеними НСРД описують такі подробиці зустрічі зображених на відео осіб, яких не містить сам відеозапис.

Такі обставини на переконання суду встановлюють неузгодженість протоколу про результати проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 27.06.2017 р. №2302н/т/39/125/03-2017, та протоколу за результатами проведення НСРД - аудіо-, відео- контролю особи від 29.08.2017 р. №3103н/т/39/125/03-2017 із відеозаписом описаною у протоколах події.

Оскільки на відеозапису (відеофонограмі) відсутня така процесуальна дія, як належне фіксування заздалегідь ідентифікованих грошових коштів попередньо виданих громадянину ОСОБА_3 , то цей доказ неможливо перевірити за результатами вказаної процесуальної дії, що викликає сумніви у достовірності такого роду доказів і є окремою підставою для визнання такого доказу недопустимим.

Це узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у Постанові від 03.04.2018 р., у справі №489/6871/15-к (провадження №51-1061 км 18).

Крім того, у матеріалах справи відсутні, а стороною обвинувачення не надано суду ніяких відомостей про те, якими саме технічними засобами (марка, модель, серійний, інвентарний номер) та на який саме носій (вид, модель, серійний та інвентарний номер) здійснювалося негласне фіксування - аудіо-, відео- контролю особи обвинуваченого ОСОБА_1 26.06.2017 р., 21.07.2017 р., 01.08.2017 р. та 07.08. 2017 р., і де у теперішній час зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації, зафіксованої НСРД, що суперечить вимогам п.1 ч.3 ст.104, ч.2 ст.266 КПК України та пунктам 4.1.,4.8. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, що затверджена наказом від 16.11.2012 р. №114/1042/516/1199/936/1687/5, що є суттєвим оскільки унеможливлює встановити технологічні властивості відеофонограми (чи є відеофонограма оригіналом або копією, ознаки монтажу, порушення безперервності запису, стирання, обрізання тощо). Крім того, це унеможливлює встановлення судом характеристик технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовувалися при проведенні цих НСРД, умови та порядок їх використання.

Як на доказ підтвердження висунутого ОСОБА_1 обвинувачення прокурором представлений суду та долучений до справи протокол про результати проведення НСРД - зняття інформації з транспортних та телекомунікаційних мереж від 29.08.2017 р. №3102н/т/39/125/03-2017 (т5, а.с.143-145) а також матеріальний носій інформації - оптичний диск DVD-R інв.№273т-нт, що додається як додаток до протоколу від 29.08.2017 р.

Судом за згодою сторін були безпосередньо досліджені окремі аудіозаписи (аудіофонограми) під час судового засідання. Оцінюючи в порядку ст.94 КПК України дані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність вказаних аудіозаписів (аудіофонограм) - з точки зору їх взаємозв`язку із протоколом від 29.08.2017 р. №3102н/т/39/125/03-2017 (т5, а.с.143-145) та протоколом огляду вказаних аудіоозаписів (аудіоофонограм) від 02.01.2018 р. (т.5 а.с. 147-150), суд приходить до наступних висновків. Стороною обвинувачення у судовому засіданні не надано суду доказів, що особи, які зафіксовані на вказаних аудіозаписах насправді є ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 . Сам обвинувачений ОСОБА_1 у своїх показаннях заявив суду про те, що не впізнає свій голос на зазначених фонограмах. Заявник ОСОБА_3 , з причин, що описані вище, а саме його смерті, судом не допитувався та не був ідентифікований.

Так, у протоколі від 29.08.2017 р. №3102н/т/39/125/03-2017 який було складено та підписано оперуповноваженим ОСОБА_14 зазначено про те, що зафіксовані телефонні розмови відбуваються між обвинуваченим ОСОБА_1 , який використовує мобільний термінал із абонентським номером НОМЕР_3 для вирішення робочих та особистих питань та іншими абонентами, серед яких мобільний термінал із абонентським номером НОМЕР_4 ( ОСОБА_3 ). При складанні даного протоколу співробітник поліції ОСОБА_14 категорично зазначає, що телефонні розмови, які зафіксовані у описовій частині протоколу від 29.08.2017 р. відбуваються саме між обвинуваченим ОСОБА_1 та іншими абонентами, серед яких є і ОСОБА_3 . При цьому, будучи допитаний як свідок у даній справі, ОСОБА_14 дав суду свідчення про те, що спеціальної освіти як судовий експерт він не має, експертом у будь-якій галузі та не володіє спеціальними знаннями, необхідними для проведення судових експертиз та складання експертних висновків які ґрунтуються на спеціальних знаннях.

Судом встановлено, що припущення оперативного працівника Національної поліції ОСОБА_14 в протоколі про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 29.08.2017 р. №3102н/т/39/125/03-2017 про належність голосу обвинуваченому та іншим особам не базується на спеціальних знаннях, оскільки фоноскопічна експертиза голосів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по справі на етапі досудового розслідування не проводилась незважаючи на заявлене стороною захисту відповідне клопотання на цьому етапі розслідування. Таким чином суд позбавлений можливості, враховуючи заперечення обвинуваченого, зробити висновок про те, що зазначений в протоколах голос, як голос ОСОБА_3 , належить саме йому а не будь-якій іншій особі.

Водночас, у протоколі огляду вказаних аудіоозаписів (аудіоофонограм) від 02.01.2018 р. (т.5 а.с. 147-150), який складено та підписано слідчим СВ Деснянського УП ГУ НП у м.Києві Мізюком А.В. з участю підозрюваного та його захисника зазначено, що «При відкритті вказаного диску за допомогою комп`ютерної техніки встановлено, що на ньому є файли загальною ємністю 906 МБ (інв.273-нт від 23.12.2016) При прослуховуванні звукових файлів встановлено наступні телефонні розмови між не ідентифікованими особами:». Дане протиріччя суд вважає суттєвим і воно не було усунуте стороною обвинувачення під час судового розгляду справи, що унеможливлює визнання вказаних аудіозаписів (аудіофонограм) належними та допустимими доказами оскільки протокол від 29.08.2017 р. №3102н/т/39/125/03-2017 зумовлює сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.

Посилання сторони обвинувачення на те, що оскільки НСРД - зняття інформації з транспортних та телекомунікаційних мереж відбувалося з мобільного терміналу із абонентським номером НОМЕР_4 яким користувався заявник ОСОБА_3 , а відповідно голос на аудіозапису (аудіофонограмі) може належати тільки йому і нікому іншому, суд відхиляє, оскільки таке посилання сторони обвинувачення є припущенням.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 під час свого допиту дав показання суду про те, що його мобільним телефоном з номером НОМЕР_3 у період 2016-2017 роки часто користувалися інші працівники ДП «Органічна хімія» для здійснення дзвінків по робочій необхідності, або коли у них на мобільних телефонах закінчувалися грошові кошти. Допитані як свідки у справі працівники ДП «Органічна хімія» ОСОБА_5 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 підтвердили такі покази обвинуваченого ОСОБА_1 та надали суду свідчення про те, що кожен із них у вказаний період часу неодноразово використовував мобільний телефон директора для дзвінків як по справах підприємства так і по особистих справах з дозволу ОСОБА_1 .

Як на один із доказів підтвердження висунутого ОСОБА_1 обвинувачення прокурором представлений суду та долучений до справи протокол огляду від 07.08.2017 року із доданою до нього фотографією аркушу паперу з надписами, який, як виходить із змісту вказаного протоколу, був наданий прокурору заявником ОСОБА_3 , за результатами допиту в якості свідка 07.08.2017 р., який в свою чергу був отриманий ОСОБА_3 від ОСОБА_1 . Сторона захисту подала письмові зауваження на цей протокол огляду під час підготовчого засідання, та клопотання про визнання цього протоколу недопустимим доказом одночасно із визнанням недопустимим та неналежним доказом самого аркушу паперу із записами у стовпчик від 1-го до 3-х: «1)Страховка - 600;00 20 Аренда - счет в банк 3) +3000», який 20.12.2017 р. було визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні з підстав його здобуття не у спосіб, визначений КПК України (ст.86 КПК ) та з підстав реалізації органом досудового розслідування чи прокуратури, після початку кримінального провадження, своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень (п.3, ч.3 ст.87 КПК України). Надаючи оцінку вказаному протоколу та речовому доказу, що долучений до нього, суд прийшов до висновку, що протокол від 07.08.2017 р. містить у своєму тексті, як на джерело свого походження, посилання на слідчу - дію допит як свідка громадянина ОСОБА_3 від 07.08.2017 р., відомості стосовно якої, всупереч ст. 109 КПК України, не міститься в реєстрі матеріалів досудового розслідування та протокол якої не був відкритий стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, що не заперечується стороною обвинувачення. Суду не надано належні на об`єктивні докази того, що допит свідка ОСОБА_3 дійсно відбувся саме 07.08.2017 р., а не у будь-який інший день. Твердження сторони обвинувачення, що допит відбувся саме 07.08.2017 року суперечать:

- реєстру матеріалів досудового розслідування, який є невід`ємним додатком до обвинувального акту відносно ОСОБА_1 , у якому відсутні будь-які відомості про проведення допиту свідка ОСОБА_3 07.08.2017 р., а натомість є відомості про проведення такого допиту свідка ОСОБА_3 08.08.2017р., тобто на наступний день після складання протоколу огляду від 07.08.2017 р.;

- копії протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 08.08.2017 р., яку було долучено до матеріалів справи за клопотанням сторони захисту і у якій є відомості про те, що саме 08.08.2017 р. свідок ОСОБА_3 , після закінчення його допиту як свідка прокурором, передав останньому папірець із рукописним текстом, який він отримав напередодні від ОСОБА_1 у його робочому кабінеті по АДРЕСА_2 ;

- процесуальним рішенням слідчого - постановою від 20.12.2017 р. яку складено та підписано слідчим СВ Деснянського УП ГУ НП у м.Києві Мізюком А.В. і де прямо зазначено про те, що аркуш паперу із записами в стовпчик від 1-го до 3-х: «1)Страховка - 600;00 20 Аренда - счет в банк 3) +3000», який написав ОСОБА_1 , було отримано під час допиту ОСОБА_3 як свідка 08.08.2017 р.

Слід окремо зазначити про те, що під час дослідження судом письмових доказів та процесуальних документів, складених у даному кримінальному провадженні, та долучених прокурором до обвинувального акту відносно ОСОБА_1 на підтвердження його винуватості, прокурор не надав суду для безпосереднього дослідження оригінали протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 07.08.2017 р. на який є пряме посилання у протоколі огляду від того самого числа, а також оригінал протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 08.08.2017 р. на який є посилання у постанові від 20.12.2017 р. про визнання цього аркушу паперу речовим доказом. Відповідно до ст. 22 КПК України суд позбавлений можливості за власною ініціативою витребувати у сторін будь-які докази.

У зв`язку із наведеним суд визнає непереконливими та таким, що спростовуються іншими матеріалами справи, твердження сторони обвинувачення про те, що аркуш паперу із записами в стовпчик від 1-го до 3-х, що виконані ОСОБА_1 , він дійсно отримав під час допиту свідка ОСОБА_3 07.08.2017 р., як про це зазначено у протоколі огляду від того самого числа. Суд ставить під розумний сумнів можливість оглянути прокурором будь-який документ по справі 07.08.2017 р., а отримати цей самий документ від свідка у цій самій справі лише на наступний день тобто - 08.08.2017 р. про що є відповідний запис у протоколі допиту цього свідка, а крім того, цей протокол допиту посвідчений підписами як свідка так і прокурора.

З підстав викладеного, суд визнає, що зазначений аркуш паперу із записами у стовпчик від 1-го до 3-х: «1)Страховка - 600;00 20 Аренда - счет в банк 3) +3000», який 20.12.2017 р. було визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні був отриманий прокурором не у спосіб, передбачений КПК України. Суд визнає вказаний протокол таким, що складений після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим КПК для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень, а безпосередньо речовий доказ - аркуш паперу із записами у стовпчик від 1-го до 3-х: «1)Страховка - 600;00 20 Аренда - счет в банк 3) +3000», який 20.12.2017 р. було визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, суд визнає таким, що здобутий прокурором внаслідок порушення кримінально-процесуального законодавства.

При цьому, в якості окремої підстави для визнання вказаного речового доказу недопустимими доказами в порядку, передбаченому ч.1, п.2) ч.3 ст.87 КПК України, суд зазначає, що одним з конституційних гарантій прав та свобод людини є те, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» (ст.62 Конституції України). З приводу оцінки допустимості доказів Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, зазначив, що визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України про те, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом», дало підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо. Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.

Це узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у Постанові від 14.04.2020 р. у справі №761/34909/17 (провадження №51-10064км18).

Висновок експерта №8-4/2425 від 28.11.2017 р. за результатами почеркознавчої експертизи, проведеної Київським НДКЦ МВС України у цьому кримінальному провадженні, оскільки він базується на експертному дослідженні конкретного речового доказу - аркушу паперу із записами у стовпчик від 1-го до 3-х: «1)Страховка - 600;00 20 Аренда - счет в банк 3) +3000», який судом визнано недопустимим доказом з підстав, що наведені вище, тобто згаданий висновок експерта №8-4/2425 від 28.11.2017 р. є похідним від речового доказу - аркушу паперу із записами у стовпчик, який судом визнано недопустимим доказом, і цей висновок експерта отриманий під час дослідження недопустимого доказу у цій справі.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 101 КПК України висновок експерта не може ґрунтуватись на доказах, які визнані судом недопустимими.

Постановою від 07 серпня 2019 р. у справі №555/456/18, провадження №51-2676км19, Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду, сформував висновок, щодо застосування відповідних норм права:

Об`єктами експертного дослідження можуть бути живі особи, трупи, тварини, речові докази, документи, матеріали кримінального провадження. У будь-якому разі речові докази та документи, які надаються експертові, повинні бути отриманні у спосіб, передбачений статтею 93 КПК, належним чином залученні до кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК (залежно від способу збирання) і набути відповідного процесуального статусу.

У даному конкретному випадку висновок експерта №8-4/2425 від 28.11.2017 р. ґрунтується на доказі, який визнаний судом недопустимим, що є окремою підставою для визнання вказаного висновку експерта недопустимим доказом також з підстав, визначних ч.5 ст.101 КПК України.

Крім того, в судовому засіданні встановлена невідповідність речових доказів, які були вилучені під час вказаного обшуку та описані у протоколі від 10.10.2017 р., тобто зазначених у матеріалах кримінального провадження, речовим доказам, наданим суду для дослідження.

Відповідно до вимог ст. 104 КПК України протокол процесуальної дії має містити відомості, у тому числі, про вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації.

Як наведено вище, під час безпосереднього дослідження та огляду судом речових доказів у даній справі - тих, що були вилучені 10.10.2017 р. з місця роботи обвинуваченого ОСОБА_1 , під час проведення там обшуку, а саме - при відкритті у судовому засіданні опечатаного конверту з речовими доказами, що були вилучені під час проведення вищезазначеного обшуку та огляду його вмісту, судом було встановлено, що замість двох грошових купюр номінальною вартістю по 100 гривень кожна із номерами КС2629701 та КЛ1759996, відомості про які зазначені у протоколі обшуку від 10.10.2017 р., у пакеті фактично знаходилися дві грошові купюри номінальною вартістю по 100 гривень кожна із номерами МБ1867562 та СБ8914939, що не відповідають відомостям у протоколі обшуку від 10.10.2017 р., який був заявлений стороною обвинувачення, як доказ винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 , що також не підтверджує факт вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 41 КПК України: «Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого.»

З наданого суду прокурором та долученого до матеріалів справи протоколу від 10.10.2017р. допиту свідка ОСОБА_5 , який був безпосередньо досліджений судом, вбачається, що допит свідка ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42017101030000082 від 16.06.2017 р. проводився старшим оперуповноваженим міжрайонного відділу №5 Управління захисту економіки у м. Києві ДЗЕ Національної поліції України майором поліції ОСОБА_14, який під час проведення цієї слідчої дії, у відповідності до вимог ч.2 ст. 41, ст.ст. 223, 224 Кримінального процесуального кодексу України, користувався повноваженнями слідчого у цьому ж кримінальному провадженні.

Разом із тим, судом безпосередньо встановлено та підтверджується даними реєстру матеріалів досудового розслідування, який є додатком до обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 від 22.02.2018р. що прокурором Київської місцевої прокуратури №3 у кримінальному провадженні №42017101030000082 від 16.06.2017 р. 03.10.2017 р. з 10 год. 00 хв. до 10 год. 30 хв. було проведено слідчу дію - допит як свідка старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №5 Управління захисту економіки у м. Києві ДЗЕ Національної поліції України майора поліції ОСОБА_14 .

Дані про допит як свідка старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №5 Управління захисту економіки у м. Києві ДЗЕ Національної поліції України майора поліції ОСОБА_14 у кримінальному провадженні №42017101030000082 від 16.06.2017р. які містяться у реєстрі матеріалів досудового розслідування також були безпосередньо досліджено судом, а також судом встановлено, що такі відомості містяться також у безпосередньо досліджених судом наступних процесуальних документах та рішеннях:

- клопотанні до Апеляційного суду м. Києва прокурора Київської місцевої прокуратури №3 Штирова О.Ю. від 15.08.2017 р. №938т про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т.5, арк.спр. 127-130);

- клопотанні до Апеляційного суду м. Києва прокурора Київської місцевої прокуратури №3 Штирова О.Ю. від 15.08.2017 р. №941т про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т.5, арк.спр. 136-139);

- ухвалі від 17.08.2017 р. №595т слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Крижанівської Г.В. про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017101030000082 від 16.06.2017 р. (т.5, арк.спр. 39-41);

- ухвалі від 17.08.2017 р. №592т слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Крижанівської Г.В. про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017101030000082 від 16.06.2017 р. (т.5, арк.спр. 42-44).

На підставі викладеного суд вважає доведеним той достовірний факт, що старший оперуповноважений міжрайонного відділу №5 Управління захисту економіки у м. Києві ДЗЕ Національної поліції України майор поліції ОСОБА_14 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017101030000082 від 16.06.2017 р. був допитаний прокурором Київської місцевої прокуратури №3 як свідок з підстав та в порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

В подальшому, під час досудового розслідування цього самого кримінального провадження свідок ОСОБА_14 користуючись повноваженнями слідчого, у відповідності до ч.2 ст. 41 КПК України особисто проводив слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, серед яких - допит інших осіб як свідків у цьому ж самому кримінальному провадженні, у тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_20 , про що ним були складені та ним підписані відповідні протоколи у період з 10.10.2017 р. по 15.12.2017 р., зокрема також і протокол від 10.10.2017 р. допиту свідка ОСОБА_5 , який був долучений прокурором до матеріалів справи та безпосередньо досліджений судом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 КПК України встановлено пряму норму, відповідно до якої прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач.

Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України про те, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом», Верховному Суду України давало підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Згідно приписів ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Тобто здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.

Це узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, висловленій у Постанові від 14.04.2020р. у справі №761/34909/17 (провадження №51-10064км18).

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про те, що старший оперуповноважений міжрайонного відділу №5 Управління захисту економіки у м. Києві ДЗЕ Національної поліції України майор поліції ОСОБА_14, з підстав, визначених ч.1 ст.77 КПК України не мав процесуального права користуватися повноваженнями слідчого та особисто проводити будь-які гласні та негласні слідчі дії, користуючись повноваженнями слідчого, після того як він був допитаний прокурором як свідок у цьому самому кримінальному провадженні.

Інші докази сторони обвинувачення не підтверджують і не спростовують винуватість ОСОБА_1 у пред`явленому йому обвинуваченні.

Будь яких інших належних та об`єктивних доказів на підтвердження висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, стороною обвинувачення суду надано не було.

Відповідно до ст.17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення та має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом.

Згідно ст.52 ч.3 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до п.23 Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.90 № 5 всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких дано Верховною Радою, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду та практики Європейського суду з прав людини, ст.62 Конституції (презумпція невинуватості) та ст.6 конвенції.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1954 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено відповідно до закону.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

У справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного).

Відповідно до змісту ст.92 КПК обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до ст.94 цього кодексу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Аналізуючи всі докази, встановлені обставини в ході судового слідства, суд приходить до переконання про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а саме прохання надати, а також одержання службовою особо неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Відтак, ОСОБА_1 у відповідності п.3 ч.1 ст.373 КПК України, необхідно визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та виправдати.

Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ст..100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.6, 19, 62 Конституції України, ст. ст.370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.368 КК України та виправдати його у зв`язку з недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Речові докази по справі: службове посвідчення на ім`я ОСОБА_1 , мобільний телефон "NOKIA" чорного кольору, IMEI НОМЕР_5 ... із сім-карткою № НОМЕР_6 ; мобільний телефон "SAMSUNG J5510" IMEI НОМЕР_7 та НОМЕР_8 із сім карткою № НОМЕР_3 - повернути ОСОБА_1 .

Речові докази по справі: дві грошові купри номіналом по 100,00 (сто гривень) кожна з серійними номерами МБ1867562 та СБ8914939; аркуш паперу із відбитком печатки ДП «Органічна хімія» НАН України; аркуш паперу із відбитком «факсиміле» (підпису) ОСОБА_1 ; копії витягів з реєстру об`єктів державної власності, щодо державного майна на 3 арк; акт прийому-передачі від 31.03.2016 р. ОСОБА_1 майна ДП «Органічна хімія» НАН України у 2 (двох) томах, що прошиті; розписка ОСОБА_24 на 1 арк.; копію рахунку-фактури №М0011609 від 30.03.2016 р.; копію розпорядження президії НАН України №367 від 10.06.2016 р. на 1 арк.; копію штатного розпису підприємства ДП «Оргхім» на 01.07.2016 р. на 2 арк.; копія Статуту підприємства на 8 арк.; документ на каркас, обшитий профнастілом 7220х3220 мм на 2 арк. із зразками підпису ОСОБА_1 ; паперовий блокнот «WEGHPOLIS», що належить ОСОБА_1 ; коричневий блокнот, що належить ОСОБА_1 ; блокнот із записами ОСОБА_5 ; три акти списання майнових засобів ДП «Органічна хімія» НАН України на тринадцяти арк. кожен із зразками підпису ОСОБА_5 ; два аркуша паперу із зразками підпису ОСОБА_5 ; одна картонна папка із додатком №1 до п.3 Наказу №05-АГ від 16.02.2016 р. на 22 арк. та додатком до зазначеного наказу на 23 арк. із зразками почерку ОСОБА_5 ; договір оренди №080817/0 від 08 серпня 2017 року із додатками та розрахунками на 22 арк.; договір №200132926.17 добровільного страхування майна від 11 серпня на 11 арк.; копію рахунку-фактури на 1 арк. із листком паперу із надписами, виконаними ОСОБА_1 ; оригінал та копію квитанції від 16.08.2017 р. про оплату премії за дог.страхування №200132926.17 від 15.08.2017 на суму 968,99 грн, два флеш-носії біло-зеленого кольору 4 ГБ «Transcend»; картка пам`яті №985т-нт, оптичний диск DVD-R інв.№273т-нт, аркуш паперу із записами у стовпчик від 1-го до 3-х: «1)Страховка - 600;00 20 Аренда - счет в банк 3) +3000»- залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: