Рішення № 98992568, 11.08.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1699/21 2/335/1342/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Стеценко А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку загального повного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чепкова Олена Володимирівна, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусова Вікторія Олегівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової Олени Володимирівни, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусової Вікторії Олегівни, Запорізької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в обґрунтування позову зазначивши наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла онука позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої залишилася спадщина у вигляді 2/3 квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Ѕ частини якої належали на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 30.10.2008, та 1/6 частини квартири на підставі заяви про прийняття спадщини, яку успадкувала онука після смерті матері ОСОБА_4 , спадкова справа №15/2017, однак не встигла оформити право власності. За життя ОСОБА_3 заповіт на вказане майно не склала.

26.09.2019 позивач звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової О.В. з заявою про прийняття спадщини, однак постановою від 12.03.2020 №254/02-21 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом, оскільки у позивача відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 19.02.2021 позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків (а.с. 19).

02.03.2021 на адресу суду від позивача на виконання ухвали суду надійшла уточнена позовна заява (а.с. 22-23).

Ухвалою судді від 03.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов, витребувано: у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової Олени Володимирівни засвідчену належним чином копію спадкової справи № 67/2019 після померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусової Вікторії Олегівни засвідчену належним чином копію спадкової справи № 15/2017 після померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 24).

22.03.2021 на виконання ухвали суду від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусової Вікторії Олегівни надійшла копія спадкової справи №15/2017 після померлої ОСОБА_4 (а.с. 30-70).

25.03.2021 від представника Запорізької міської ради Малюк С.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними та необґрунтованими, просили прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, розгляд справи провести без участі представника Запорізької міської ради (а.с.72-74).

Ухвалою суду від 26.03.2021 підготовче засідання в справі було відкладено, визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_1 в підготовче судове засідання (а.с. 75).

16.04.2021 на виконання ухвали суду від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової Олени Володимирівни, надійшла копія спадкової справи№67/2019, після померлої ОСОБА_3 (а.с. 97-122).

19.04.2021 від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусової Вікторії Олегівни, надійшла заява про розгляд справи без її участі (а.с.124).

Ухвалою суду від 22.04.2021залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів - до 01.06.2021 (а.с. 126).

11.05.2021 від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без участі третьої особи, в якій ОСОБА_2 зазначив, що не заперечую проти задоволення позовних вимог, оскільки інші спадкоємці нерухомого майна окрім позивача відсутні (а.с. 128).

21.05.2021 від позивача ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява.

В підготовчому судовому засіданні 01.06.2021 представник позивача адвокат Железняк О.В. просив суд виключити відповідачів приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкову Олену Володимирівну, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусову Вікторію Олегівну, посилаючись на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» та залучити вказаних приватних нотаріусів у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Також просив суд залишити без розгляду уточнену позовну заяву від 21.05.2021.

Ухвалою суду від 01.06.2021 уточнену позовну заяву ОСОБА_1 від 21.01.2021 - залишено без розгляду, виключено зі складу відповідачів в цивільній справі приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкову Олену Володимирівну, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусову Вікторію Олегівну, залучивши їх у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з`явся, через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява, в якій представник просив суд провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі на підставах викладених у позові, просив позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, заявою від 22.03.2021 просила суд провести розгляд справи за її відсутності, посилаючись на похилий вік та поганий стан здоров`я, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі (а.с. 29).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, в раніше поданому відзиві представник відповідача просив суд провести розгляд справи за відсутності представника Запорізької міської ради (а.с.72-73).

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, 03.08.2021 на електронну пошту суду направив заяву про розгляд справи без його участі, вказавши, що не заперечую проти задоволення позовних вимог.

Третя особи приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чепкова Олена Володимирівна в судове засідання не з`явилась, 16.04.2021 на адресу суду направила лист, в якому просила суд провести розгляд справи без її участі (а.с. 96).

Третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусова Вікторія Олегівна, в судове засідання не з`явилась, 02.08.2021 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла онука позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть №62/2/2019, видане Муніципалітетом м. Каламати, округу Мессенія, Грецької республіки від 04.07.2019 (а.с.13-15).

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповіт не залишала.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частки квартири АДРЕСА_2 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради від 30.10.2008 (а.с. 6), та 1/6 частка вказаної квартири після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті ОСОБА_3 прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, що підтверджується заявою про прийняття спадщини від 04.12.2017 №44 у спадковій справі №15/2017, відкритій приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусовою В.О. 22.11.2017 (а.с. 58).

26.09.2019 позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової О.В. з заявою про прийняття спадщини, однак постановою від 12.03.2020 №254/02-21, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом, оскільки у позивача відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме майно (а.с. 5).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується документами в спадковій справі №67/2019 після смерті померлої ОСОБА_3 (а. с. 102-110).

Зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.10.2008 №1273, виданого Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради, та витягу з реєстру прав на нерухоме майно ОП «ЗМБТІ» від 05.11.2008 №20816434 вбачається, що спірна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , по 1/2 частці кожному (а.с. 6,7).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла донька позивачки ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на усе належне їй майно, до складу якого увійшла Ѕ частини квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 30.10.2008.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2018 в справі №335/3696/18 встановлено, що позивач у справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 , чоловік померлої - громадянин Грецької Республіки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 , а померла онука позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину на підставі заяви поданою нотаріусом.

Вказаним рішенням суду було визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11-12), вказані обставини на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України не потребують доказуванню.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.07.2019 №175536942, на підставі вищезазначеного рішення суду від 27.11.2018 №335/3696/18, третя особа у справі ОСОБА_2 є власником 1/3 частини спірного майна (а.с. 8).

Відповідно до інформації з Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 28.10.2019 №04-7/3/18444, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 19.12.1992 по 23.08.2019. Разом з нею на день смерті була зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зворот. а.с.113).

З Постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.03.2020 №254/02-21 винесеної приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепковою О.В. вбачається, що підставною для відмови у видачі свідоцтва на право власності є не надання ОСОБА_1 документів, що підтверджують право власноті спадкодавця на майно, що спадкується (а.с.5).

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України)

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3,4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які зазначені вище, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6 ст. 13 ЦК України).

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України, - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено статтею 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в результаті втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача.

Крім того, п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно з п. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

До того ж, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п. 1.2 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі - Порядок) при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявність заповіту, наявність спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Згідно п.4.14 Глави 10 Розділу 2 Порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкування, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребуються документи, що підтверджують вказані факти.

З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, доводи позивача під час розгляду справи знайшли своє підтвердження і підлягають захисту.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки наявні передбачені законом підстави для визнання за позивачем право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/6 частки квартири АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_4 - матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якої була дочка ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Керуючись ст. ст. 355-358, 1217, 1218, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 77-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чепкова Олена Володимирівна, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусова Вікторія Олегівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 2/3 (дві третіх) частини квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті онуки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Запорізька міська рада (ЄДРПОУ 04053915, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206).

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Чепкова Олена Володимирівна, АДРЕСА_4 .

Третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бєлоусова Вікторія Олегівна, АДРЕСА_5 .

Повне судове рішення складено 11 серпня 2021 року.

Суддя А.В. Стеценко