Рішення № 98984666, 28.07.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

28 липня 2021 р. Справа № 120/3183/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування вимог,

В С Т А Н О В И В:

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування вимог:

- Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45543-17 від 01.02.2019 року з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 15 819.54 грн (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень 54 копійки);

- Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45543-17 від 14.05.2019 року з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн (двадцять одна тисяча тридцять гривень 90 копійок).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у березні 2021 року після ознайомлення із постановою про відкриття виконавчого провадження Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місії Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП №62251605 від 14.05.2019 року за допомогою Автоматизованої системи виконавчих проваджень та, отримавши інформацію у ГУ ДПС у м. Києві, дізнався про спірні вимоги.

У подальшому позивачем разом із адвокатом направлено адвокатський запит до Головного управління ДПС у м. Києві з приводу отримання належним чином засвідчених копій спірних та всіх інших існуючих вимог стосовно Позивача та документів, які безпосередньо пов`язані з даними вимогами та знаходяться у Головному управлінні ДПС у м. Києві. Згідно трекінгу поштового відправлення з офіційного сайту AT «Укрпошта» за №0214101025608 вказаний адвокатський запит не був вручений під час доставки з невідомих причин. Копії запитуваних вимог Позивачем не отримані.

З спірними вимогами позивач не погоджується з огляду на те, що з моменту реєстрації його як суб`єкта підприємницької діяльності, останній не вів фінансово-господарської діяльності та не отримував з такої діяльності прибутку. Відомості про Позивача як ФОП з 01.07.2004 року відсутні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці в та громадських формувань.

Крім цього, Позивач мав трудові відносини, а тому, роботодавець щомісяця сплачував за нього єдиний соціальний внесок. Своє право на зайняття адвокатською діяльністю позивач самостійно не реалізовує, тому вважає, що така діяльність не оподатковується.

Ухвалою від 12.04.2021 року у задоволенні заяви представника Позивача про забезпечення позову до ухвалення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог, відмовлено.

Ухвалою від 15.04.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до довідки від 19.04.2021 року складеної уповноваженою особою суду про те, що відповідно приписів статей 129, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачу у справі №120/3183/21-а Головному управлінню ДПС у м. Києві на електронну адресу: kyiv.official@tax.gov.ua, направлено копію ухвали суду від 15.04.21 року.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, та не повідомив суд про причини його неподання. Процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився, а тому суд ухвалює рішення у справі за наявними доказами у відповідності до положень ч.6 ст.162 КАС України.

Дата ухвалення рішення обумовлена, в тому числі тим, що відповідно до наказу голови Вінницького окружного адміністративного суду №068-в/к та №069-в/к від 14.05.2021 року головуючий суддя Крапівницька Н.Л. перебувала у щорічній відпустці.

Дослідивши усі обставини справи, та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

З 20.09.2002 року Позивач зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників та інших обов`язкових платежів, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи.

Позивач мав трудові відносини в наступних організаціях: з серпня 2006 року по вересень 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «HСТАР КОМПАНІ»; з липня 2010 року по грудень 2010 року Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація; з січня 2011 року по квітень 2011 року Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація; з квітня 2011 року по листопад 2013 року управління справами апарату Верховної Ради України; з січня 2011 року по квітень 2011 року Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація; з грудня 2013 року по жовтень 2015 року Комуністична партія України; з квітня 2016 року по травень 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Видавнича формація «НОВА ІНФОРМАЦІЯ»; квітень 2019 року ОСОБА_2 ; з листопада 2019 року по грудень 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ ОВЛ»; з січня 2021 року по цей час - товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛВЕРТІ.

Головним управлінням ДФС у м. Києві відносно позивача винесено вимогу №Ф-45543-17 від 01.02.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 15819,54 грн (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень 54 копійки);

Також, Головним управлінням ДФС у м. Києві відносно позивача винесено вимогу №Ф-45543-17 від 14.05.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн (двадцять одна тисяча тридцять гривень 90 копійок).

Не погоджуючись з вказаними вимогами про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон), в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.4, 5 ч.1 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

За п.3 ч.1 ст.7 Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч.2 та 3 ст.9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Приписами п.2. п.1 ст.7 Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно п.4 ст.25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом, а його стягнення відповідно до ст.25 Закону здійснюють органи державної виконавчої служби України.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція №449).

Так, положеннями п.1 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції (абз.2 п.2 Розділу VI Інструкції №449).

Відповідно до п. 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з п.63.1, 63.2 ст.63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

П.63.5 ст.63 ПК України визначено, що всі фізичні особи-платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Разом з тим, згідно з п.65.2 ст.65 ПК України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, що передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру» (далі - ЗУ «Про адвокатуру»).

Відповідно до ст.13 ЗУ «Про адвокатуру» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Системний аналіз наведених норм доводить, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема адвокати. Разом з тим, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої роботи.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 05.11.2018 року у справі № 820/1538/17.

У випадку несвоєчасного нарахування та/або сплати платником сум єдиного внеску, він обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника.

З матеріалів справи видно, що позивач є самозайнятою особою. Водночас він був офіційно працевлаштована та роботодавець, регулярно нараховував та сплачує за позивача єдиний соціальний внесок в розмірі не менше мінімального. Підтвердженням перебування Позивача в трудових відносинах, нарахування та сплати єдиного внеску є наступні документи: копія з трудової книжки; довідка товариства з обмеженою відповідальністю «Сілверті» №20210330-01 від 30.03.2021 року; довідка Пенсійного фонду України Форми ОК-5 від 16.03.2021 року із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру застрахованих осіб загально обов`язкового державного соціального страхування; довідка Пенсійного фонду України Форми ОК-7 від 16.03.2021 року із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру застрахованих осіб загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд звертає увагу сторін, що ці обставини виключають обов`язок позивача по сплаті єдиного внеску як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, зокрема, у періоди, коли він була найманим працівником, а не самозайнятою особою.

Оскільки, як вже зазначав суд вище, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

При цьому, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської прибуткової діяльності та факту зайнятості особи.

Не є підставою для сплати єдиного соціального внеску і перебування позивача на обліку в органах фіскальної служби, з огляду на те, що взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Кваліфікуючою ознакою для сплати єдиного соціального внеску самозайнятою особою є саме отримання такою особою доходу від такої діяльності. У зв`язку з цим суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивач повинна сплачувати єдиний соціальний внесок незалежно від отримання прибутку.

Позивач, будучи найманим працівником, не отримувала жодного доходу від безпосереднього зайняття адвокатською діяльність, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, позивачем було підтверджено факт отримання доходів тільки від працевлаштування та відсутність здійснення адвокатської діяльності поза основним місцем роботи.

Зважаючи на те, що позивач не провадив самостійної адвокатської діяльності та не отримував доходу від адвокатської діяльності, суд робить висновок про безпідставність прийняття оспорюваних вимог про сплату боргу (недоїмки).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростували б доводи позивача, відповідно спірні вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправними.

Вирішуючи питання про скасування вимог: Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45543-17 від 01.02.2019 року з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 15819.54 грн (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень 54 копійки) та Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45543-17 від 14.05.2019 року з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн (двадцять одна тисяча тридцять гривень 90 копійок), суд керується таким.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи, те що позовні вимоги в частині визнання протиправними вимог: Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45543-17 від 01.02.2019 року з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 15819.54 грн (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень 54 копійки) та Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45543-17 від 14.05.2019 року з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн (двадцять одна тисяча тридцять гривень 90 копійок), задоволено, то позовна вимога про скасування зазначених вимог, також підлягає задоволенню, як похідна.

Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.

Про витрати на професійну правничу допомогу зазначено у статті 134 КАС України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що згідно Договору про надання правової допомоги №2077 від 19.03.2021 року Адвокатське об`єднання «А.С.А. ГРУП» надає правову допомогу Позивачу, зокрема, згідно п. 1.2.4. Договору у адміністративних справах/провадженнях.

Пунктом 1. Додаткової угоди №1 від 19.03.2021 року до Договору №2077 від 19.03.2021 року передбачено, що Адвокатським об`єднанням надається правова допомога Позивачу з наступних питань: представництво інтересів Клієнта в Вінницькому окружному адміністративному суді за адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування вимог про стягнення з ОСОБА_1 15819,54 грн від 01.02.2019 року №Ф-45543-17; 21030,90 грн від 14.05.2019 №Ф-45543-17, виданих ГУ ДПС у м. Києві.

Згідно п.2 Додаткової угоди №1 від 19.03.2021 року до Договору №2077 від 19.03.2021 року Клієнт сплачує на користь Адвокатського об`єднання наступну винагороду: гривневий еквівалент 400 (чотирьохсот) доларів США по курсу НБУ па дату оплати. Оплата здійснюється протягом трьох робочих днів з дня підписання даної Додаткової угоди.

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

У цьому випадку доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є квитанція №31435045 від 19.03.2021 року, відповідно до якої Позивачем сплачено на користь Адвокатського об`єднання 11073,10 грн за надання правової допомоги згідно Договору про надання правової допомоги №2077 від 19.03.2021 року.

Суд вважає, що у зазначених доказах про адвокатські послугу повністю підтверджується матеріалами справи і, на думку суду, є доведеним, а витрати є фактичними і неминучими, їхній розмір - обґрунтованим.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг та час, необхідний для їх надання, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 11073,10 грн, що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45543-17 від 01.02.2019 року з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 15819,54 грн (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять гривень 54 копійки).

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-45543-17 від 14.05.2019 року з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн (двадцять одна тисяча тридцять гривень 90 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень) та витрати на правову допомогу у розмірі 11073,10 грн (одинадцять тисяч сімдесят три гривні 10 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , Місце реєстрації: АДРЕСА_1 т. НОМЕР_2 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (Код ЄДРПОУ ВП- 44116011, Адреса: 04116. м. Київ. вул. Шолуденка, 33/19).

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар