Ухвала суду № 98983722, 13.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

13 серпня 2021 року Справа № 520/18501/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Зінченко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 08166355) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №520/18501/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не внесенні відомостей щодо розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2019 рік” станом на 01.01.2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704 та щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь відповідно до ч.2.ст.59 Закону України “Про вищу освіту” в довідку про розмір грошового забезпечення від 04.12.2020 року № ФХ-106898 станом на 05.03.2019 року. Зобов`язано Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 яка містить відомості про грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” станом на 01.01.2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) та додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704 та з урахуванням доплати за науковий ступінь кандидат наук -15% від посадового окладу відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України “Про вищу освіту” та надати оновлені дані про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області для перерахунку пенсії з врахуванням виплачених сум.

Вказане рішення суду набрало законної сили 29.03.2021 року, та представником позивача 28.04.2021 року отримані виконавчі листи №520/18501/2020 від 29.03.2021, які до державної виконавчої служби з метою примусового виконання не пред`являлись.

05.05.2021 представником позивача подано до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд:

-визнати бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки яка полягає у не зазначенні в довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 20.04.2021 №ФХ-106898 відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь кандидат наук -15% від посадового окладу відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України "Про вищу освіту", на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №520/18501/2020 протиправною;

-зобов`язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 яка містить відомості про грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) та додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 та з урахуванням доплати за науковий ступінь кандидат наук -15% від посадового окладу відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України "Про вищу освіту" та надати оновлені дані про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області для перерахунку пенсії з врахуванням виплачених сум, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №520/18501/2020;

-зобов`язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подати протягом п`ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення, (ч.1 ст. 382 КАС України);

Також, заявлено клопотання, в якому зазначено, що частиною 6 статті 383 КАС передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а тому відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України, просить постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними бездіяльності та дій, вчинених Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки – відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №520/18501/2020 та порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, встановленням судового контролю.

Не погодившись з вказаною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року по справі № 520/18501/2020 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Приймаючи до уваги висновки Другого апеляційного адміністративного суду зазначені в ухвалі від 14.07.2021 року, які стали підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Як вбачається з матеріалів даної справи, представник позивача, звертаючись до суду з заявою про визнання протиправними бездіяльності та дій, вчинених Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки – відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №520/18501/2020 та порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, встановленням судового контролю, фактично звернувся до суду з вимогами щодо застосування останнім заходів, передбачених ст.ст.382, 383 КАС України одночасно.

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст.382 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (ч. 2 ст. 383 КАС України).

Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України).

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (ч.5 ст.383 КАС України).

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, подана у даній справі в порядку статті 383 КАС України заява до передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону "Про судовий збір" вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.

З системного аналізу викладених положень, вбачається, що на позивача покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України "Про судовий збір".

Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача закріплених у статті 5 Закону "Про судовий збір" пільг позивач не надав.

Щодо посилання представника позивача на постанову Верховного суду від 22.01.2020 по справі № 440/207/19 стосовно того, що на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору, суд не приймає до уваги, оскільки вказана судова практика стосується саме подання заяв в порядку судового контролю відповідно до ст.382 КАС України.

Поряд з тим, в даному випадку представник позивача звернувся до суду з заявою в порядку ст.ст.382, 383 КАС України.

Таким чином, посилання представника позивача на правову позицію Верховного суду від 22.01.2020 по справі №440/207/19 є безпідставним та не застосовується до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, позивачем, в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, не надано документ про сплату судового збору, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. 383 КАС України відображені в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №807/220/18, від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а.

Таким чином, оскільки заявником не сплачено судовий збір, заява в порядку ст.383 КАС України не відповідає вимогам чинного КАС України.

Крім того, суд зазначає, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).

Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 16.10.2018 року по справі №556/2081/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, приписами ст.382 та ст.383 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.

Отже, оскільки заявником порушені вимоги передбачені до оформлення заяви в порядку ст. 383 КАС України, а саме поєднання в одній заяві з вимогами, які належить розглядати в порядку ст. 382 КАС України, не сплачено судовий збір за подання заяви в порядку ст.383 КАС України, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для застосування аналогії закону, та повернення даної заяви за всіма вимога заявнику, на підставі положень п. 5 ст. 383 КАС України, ст. 167 КАС України, п.6 ч.4 ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 167, 169, 248, 382,383 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про протиправними бездіяльності та дій, вчинених Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки – відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №520/18501/2020 та порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, встановленням судового контролю - повернути заявнику.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Зінченко А.В.