
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
13 серпня 2021 року Справа № 520/18501/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Зінченко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 08166355) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії , -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №520/18501/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не внесенні відомостей щодо розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 , виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2019 рік” станом на 01.01.2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704 та щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь відповідно до ч.2.ст.59 Закону України “Про вищу освіту” в довідку про розмір грошового забезпечення від 04.12.2020 року № ФХ-106898 станом на 05.03.2019 року. Зобов`язано Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 яка містить відомості про грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” станом на 01.01.2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) та додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704 та з урахуванням доплати за науковий ступінь кандидат наук -15% від посадового окладу відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України “Про вищу освіту” та надати оновлені дані про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області для перерахунку пенсії з врахуванням виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 29.03.2021 року, та представником позивача 28.04.2021 року отримані виконавчі листи №520/18501/2020 від 29.03.2021, які до державної виконавчої служби з метою примусового виконання не пред`являлись.
05.05.2021 представником позивача подано до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд:
-визнати бездіяльність Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки яка полягає у не зазначенні в довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 20.04.2021 №ФХ-106898 відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь кандидат наук -15% від посадового окладу відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України "Про вищу освіту", на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №520/18501/2020 протиправною;
-зобов`язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 яка містить відомості про грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%) та додаткових видів грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 та з урахуванням доплати за науковий ступінь кандидат наук -15% від посадового окладу відповідно до положення ч.2 ст.59 Закону України "Про вищу освіту" та надати оновлені дані про розмір грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області для перерахунку пенсії з врахуванням виплачених сум, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №520/18501/2020;
-зобов`язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подати протягом п`ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення, (ч.1 ст. 382 КАС України);
Також, заявлено клопотання, в якому зазначено, що частиною 6 статті 383 КАС передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а тому відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України, просить постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про визнання протиправними бездіяльності та дій, вчинених Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки – відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №520/18501/2020 та порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, встановленням судового контролю.
Не погодившись з вказаною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року по справі № 520/18501/2020 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Приймаючи до уваги висновки Другого апеляційного адміністративного суду зазначені в ухвалі від 14.07.2021 року, які стали підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Крім того, обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Як вбачається з матеріалів даної справи, представник позивача, звертаючись до суду з заявою про визнання протиправними бездіяльності та дій, вчинених Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки – відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №520/18501/2020 та порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, встановленням судового контролю, фактично звернувся до суду з вимогами щодо застосування останнім заходів, передбачених ст.ст.382, 383 КАС України одночасно.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст.382 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (ч. 2 ст. 383 КАС України).
Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України).
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (ч.5 ст.383 КАС України).
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, подана у даній справі в порядку статті 383 КАС України заява до передбаченого ч. 2 ст. 3 Закону "Про судовий збір" вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
З системного аналізу викладених положень, вбачається, що на позивача покладено обов`язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України "Про судовий збір".
Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача закріплених у статті 5 Закону "Про судовий збір" пільг позивач не надав.
Щодо посилання представника позивача на постанову Верховного суду від 22.01.2020 по справі № 440/207/19 стосовно того, що на позивача не поширюється обов`язок сплати судового збору, суд не приймає до уваги, оскільки вказана судова практика стосується саме подання заяв в порядку судового контролю відповідно до ст.382 КАС України.
Поряд з тим, в даному випадку представник позивача звернувся до суду з заявою в порядку ст.ст.382, 383 КАС України.
Таким чином, посилання представника позивача на правову позицію Верховного суду від 22.01.2020 по справі №440/207/19 є безпідставним та не застосовується до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, позивачем, в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, не надано документ про сплату судового збору, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.
Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку ст. 383 КАС України відображені в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №807/220/18, від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а.
Таким чином, оскільки заявником не сплачено судовий збір, заява в порядку ст.383 КАС України не відповідає вимогам чинного КАС України.
Крім того, суд зазначає, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 16.10.2018 року по справі №556/2081/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, приписами ст.382 та ст.383 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.
Отже, оскільки заявником порушені вимоги передбачені до оформлення заяви в порядку ст. 383 КАС України, а саме поєднання в одній заяві з вимогами, які належить розглядати в порядку ст. 382 КАС України, не сплачено судовий збір за подання заяви в порядку ст.383 КАС України, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для застосування аналогії закону, та повернення даної заяви за всіма вимога заявнику, на підставі положень п. 5 ст. 383 КАС України, ст. 167 КАС України, п.6 ч.4 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 167, 169, 248, 382,383 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача про протиправними бездіяльності та дій, вчинених Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки – відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №520/18501/2020 та порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, встановленням судового контролю - повернути заявнику.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Зінченко А.В.
The court decision No. 98983722, Kharkiv District Administrative Court was adopted on 13.08.2021. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 520/18501/2020. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: