Рішення № 98981901, 13.08.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року м. Житомир

справа № 240/3061/21

категорія 1120102000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника з 05 травня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію по втраті годувальника з 05 травня 2018 року та провести відповідний перерахунок починаючи з 05 травня 2018 року, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що після смерті матері у неї відповідно до ст.38 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виникло право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Батько - ОСОБА_2 , не звертався до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, оскільки не займався вихованням дітей та не спілкувався з нею та її братом. У свою чергу, бабуся - ОСОБА_3 у червні 2018 року, звернулась до органу опіки та піклування з метою позбавлення батьківських прав батька - ОСОБА_2 . Однак, лише 12.11.2019 Чуднівським районним судом Житомирської області ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав щодо позивача та її брата.

Після набрання законної сили вказаним рішенням бабуся позивача звернулась до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про призначення пенсії на випадок втрати годувальника в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Відповідачем призначено пенсію лише з 26.12.2019.

Вказує, що з 01.10.2020 ій проведено перерахунок пенсії у зв"язку із виділенням її частки пенсії, яка була призначена на трьох утриманців.

Однак вважає дії відповідача, щодо відмови у перерахунку пенсії з дня виникнення на неї права протиправними та такими, що порушують її конституційні права.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№18563/21), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування правової позиції вказує, що відповідно до положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" на всіх членів сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім`ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

Виділення частки пенсії проводиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

26.12.2019 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулась ОСОБА_3 , щодо призначення пенсії по втраті годувальника на неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , оскільки звернення за призначенням пенсії надійшло пізніше ніж через 12 місяців з дня смерті, виплата призначена з дня звернення за пенсією.

В свою чергу, 25.09.2020 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з виділенням їй частки пенсії. З 01.10.2020 позивачу проведено перерахунок пенсії у зв`язку із виділенням їй частки пенсії, яка була призначена на трьох утриманців.

Оскільки ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була неповнолітньою, то за призначенням пенсії не могла звертатися особисто, а лише через свого законного представника, відповідно до п. 1.1 Порядку це міг бути батько позивачки, або законом визначений опікун. Враховуючи, що із заявою встановленого зразка та необхідними документами для призначення пенсії по втраті годувальника на неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ніхто не звертався, то підстав для призначення пенсії не було.

Згідно з ухвалою суду від 23.04.2021 у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, відмовлено.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Складення рішення у повному обсязі відкладалось у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 19.07.2021 по 09.08.2021.

Суд розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: мати - ОСОБА_6 та батько - ОСОБА_2 (а.с. 56).

У свою чергу, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розлучилися 07.03.2007, після чого дружина залишила прізвище " ОСОБА_7 ", що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.57).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 58).

Згідно з рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 12.11.2019 у справі №294/922/18, що набрало законної сили 13.12.2019, позов Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, - задоволено повністю:

- позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав щодо його неповнолітніх дітей - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.10-12).

Згідно з розпорядженнями голови Чуднівської районної державної адміністрації №237 та №238 від 18.12.2019 встановлено опіку над малолітнім ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_1 , відповідно. Вказаними розпорядженнями призначено опікуна – ОСОБА_3 (а.с. 46-47, 48-49).

26 грудня 2019 року ОСОБА_3 , як опікун ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника на вказаних опікунів (а.с. 40-41).

Сторонами не заперечується, що за результатами розгляду зазначеної заяви ОСОБА_3 з 26.12.2019 призначено пенсію по втраті годувальника на неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

25 вересня 2020 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з досягненням повноліття та продовженням навчання, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії з підстав виділення долі в пенсії у разі втрати годувальника (а.с.70-72, 75).

За результатами розгляду зазначеної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області з 01.10.2020 проведено перерахунок пенсії у зв`язку з виділенням ОСОБА_1 частки пенсії по втраті годувальника, яка була призначена на трьох утриманців (а.с. 90).

На адвокатський запит про отримання інформації щодо призначення пенсії ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області листом від 09.02.2021 №0600-0202-8/11655 повідомило, зокрема, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі, на двох і більше непрацездатних членів сім`ї -100 % пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. Виділення частки пенсії проводиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії. (а.с. 18-19).

Позивач – ОСОБА_1 , вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника з 05 травня 2018 року, звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, процедури призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, регулюються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч. 1 ст.9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон України №1058) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 ст.10 Закону України № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 36 Закону України №1058 визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Так, згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України №1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Положеннями ч. 1 ст. 37 Закону України № 1058 визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до цього Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).

У разі якщо особа, якій призначається пенсія, не досягла повноліття або є недієздатною, заява подається батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками за місцем їх проживання (реєстрації), представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників (далі - законні представники) за місцезнаходженням таких закладів (органів).

Згідно із п. 2.3 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності);

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України Про правовий статус осіб, зниклих безвісти;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Відповідно до п. 2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім`ї, а також рішення суду (пункт 2.16. розділ ІІ Порядку №22-1).

Пунктом 1.7. розділу І Порядку №22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно статті 39 Закону №1058-IV та п. 4.4. Порядку № 22-1 на всіх членів сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім`ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

У разі якщо член сім`ї, який звертається із заявою про призначення пенсії, повідомив про наявність інших утриманців, які мають право на призначення пенсії, їхнє місце проживання, до органу, що призначає пенсію за місцем проживання інших утриманців, невідкладно надсилається повідомлення про право утриманців звернутись із заявою про призначення пенсії.

Орган, що призначає пенсію за місцем проживання інших утриманців, надсилає заяву про призначення пенсії та документи, які засвідчують право інших утриманців на одержання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, до органу, що призначає пенсію, від якого надійшло повідомлення про призначення пенсії, протягом трьох робочих днів після їх отримання.

У разі якщо протягом трьох місяців від дати звернення члена сім`ї документи, необхідні для призначення пенсії іншим утриманцям, не надійшли, орган, що призначає пенсію, приймає рішення про призначення пенсії.

Якщо заява про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника іншим утриманцям, які проживають окремо, надійшла після винесення рішення про призначення пенсії, то приймається рішення про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною кількості утриманців та, у разі необхідності, здійснюється виділення частки пенсії утриманцю, який проживає окремо. Документи, що надійшли пізніше, додаються до пенсійної справи, а рішення про виділення частки пенсії надсилається органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) утриманця для оформлення окремої пенсійної справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.09.2020 звернулась до відповідача із заявою про виділення їй частки пенсії по втраті годувальника (а.с. 70).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при вирішенні питання про виділення позивачу частки пенсії у зв`язку із втратою годувальника з 01.10.2020 ( з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії) на підставі заяви від 25.09.2020, діяв у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо доводів позивача про наявність у неї права на призначення пенсії по втраті годувальника з 05.05.2018 (з моменту смерті матері), суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 45 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

При цьому, днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

До заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в пп. 2, 3 п. 2.1 цього розділу, а також копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником.

У силу положень п. 2.16. розділу ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім`ї, а також рішення суду.

Позивач, у позовній заяві вказувала на те, що її бабуся – ОСОБА_3 , після смерті матері неодноразово зверталась до відповідача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, однак у зв"язку з відсутністю документально оформленого опікунства до 18.12.2019, органами Пенсійного фонду України вказана заява не була прийнята.

Суд зазначає, що положеннями стаття 55 Цивільного кодексу України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно зі статтями 67, 69 Цивільного кодексу України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням, також опікун малолітньої та неповнолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.

Зважаючи на викладене, саме ОСОБА_3 , як опікун ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка діяла в інтересах зазначених осіб (на момент призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника 26.12.2019), мала право з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів таких осіб, оскаржувати дії органу Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні пенсії з моменту втрати (смерті) годувальника.

Суд наголошує, що позивачем у даній справі є повнолітня особа, яка досягла повної адміністративно-процесуальної дієздатності – ОСОБА_1 та з моменту виділення частки пенсії, є особою яка виступає лише у власних інтересах у правовідносинах з органами Пенсійного фонду України щодо забезпечення її права на пенсію у зв"язку з втратою годувальника.

Окрім того, щодо зазначеної позивачем у позовні заяві згоди на заміну позивача, на бабусю – ОСОБА_3 відповідно до ч.1 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вказує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

В свою чергу ч.1 ст. 28 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до матеріалів пенсійної справи №064150003135 пенсія по втраті годувальника - ОСОБА_5 призначена на трьох утриманців, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (а.с. 68, 90).

При цьому опікуном, законним представником ОСОБА_8 є її батько – ОСОБА_9 , який відповідно до довідки Петриківської сільської ради №439 від 16.09.2020 зареєстрований в с.Сміла, Хмільницького району, Вінницької області (а.с. 87).

З огляду на досліджені судом матеріали справи та встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни позивача у справі.

Натомість, суд наголошує, що в межах розгляду даної адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , суд розглядає та надає правову оцінку доводам позивача щодо дій відповідача з приводу виділення частки пенсії ОСОБА_1 .

Підсумовуючи наведене та беручи до уваги те, що судом не встановлено допущення відповідачем протиправних дій щодо ОСОБА_1 при виділенні їй частки пенсії у зв"язку з втратою годувальника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Окрім того, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право, водночас, у даному випадку, необхідно врахувати належніть права вимоги, яке пов"язано з правом звернення до суду.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено у повному обсязі 13 серпня 2021 року.

Суддя А.В. Горовенко