Рішення № 98981701, 02.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2021 р. Справа№200/1532/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Галатіної О.О. ,

секретар судового засідання: Коломоєць К.С.

за участю:

позивача: не з`явився,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача-1: Кожемяки К.Л.,

представника відповідача-2: Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022473, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6, 84306) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає, що з 2008 року має статус особи потерпілої від радіаційного опромінювання, що підтверджується відповідним посвідченням. Проте з 21.08.2019 року позивачу було відмовлено у встановленні певного статусу, посвідчення - вилучено. В подальшому права позивача щодо наявності статусу захищено рішенням суду, статус постраждалої особи поновлено. В проміжку часу між позбавленням статусу та поновленням такого позивач користався пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та з метою їх компенсації звернувся до відповідача 1 з певної заявою. Проте відповідач 1 зазначив щодо відсутності у позивача пільг, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01.09.2019 року по 17.12.2020 року, в задоволенні заяви про відшкодування витрат було відмовлено, що і спричинило звернення позивача до суду.

На підставі викладеного позивач просить суд:

визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради та Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації щодо не відшкодування витрат на лікування, витрат на санаторно-курортне лікування;

зобов`язати нарахувати та виплатити Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (ЄДРОУ: 25953617) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) витрати на лікування, відшкодування на оздоровлення, відшкодування витрат на санаторно курортне лікування за період з 01.09.2019 року по 31.12.2020 року у сумі 27 914,00 грн.;

стягнути солідарно з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (ЄДРОУ: 25953617) та Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ:00022473) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 15 лютого 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.03.2021 року відповідач 1 через канцелярію суду надав відзив на позов, згідно змісту якого зазначив, що законодавством не передбачено здійснення перерахунку грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок ЧАЕС з 01.09.2019 по 17.12.2020, тому що посвідчення Позивачки з вересня 2019 було не чинне згідно ст. 65 Закону та п. 2 Порядку та Позивачка не мала статусу. Підтвердженням дійсності статусу є наявність дійсного посвідчення. З 01.09.2019 по 31.12.2020 Позивачка на обліку для отримання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівки не перебувала, бо не мала відповідного статусу особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, тому відшкодувати кошти на санаторно-курортне лікування за 2019 рік за особисто куплену путівку та виділити путівку на листопад 2020 року за чинним законодавством не має можливості.

На підставі викладеного відповідач 1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

10.03.2021 року відповідач 2 через канцелярію суду надав відзив згідно змісту якого наголосив, що відшкодування втрат на лікування, витрат на санаторно –курортне лікування не відноситься до повноважень Регіональної комісії. Також у відзиві відповідача 2 зазначено, що моральна шкода, яку просить відшкодувати позивач, не підтверджена жодним доказом. На підставі вказаного відповідач 2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 11 березня 2021 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання. Призначено підготовче засідання у справі.

18.06.2021 року відповідач 2 надав додаткові пояснення по справі, згідно змісту яких зазначив, що подані позивачем докази на підтвердження понесеної моральної шкоди , - викликають у відповідача 2 сумніви.

Ухвалою суду від 22 червня 2021 року клопотання представника позивача – задоволено частково. Зупинено провадження у справі № 200/1532/21-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії до 05 липня 2021 року на 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 05.07.2021 року закрито підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 02.08.2021 року залишено без розгляду уточнений адміністративний позов, який було надано до суду 26.07.2021 року.

Представник позивача до судового засідання не з*явився, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надавав.

Представник відповідача 1 та представник відповідача 2 у судовому засіданні в задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

Рішенням Краматорської міської ради народних депутатів від 24.01.1992 року Про заходи щодо забезпечення, соціального захисту мешканців будинку АДРЕСА_1 . Кантемирівців, захворювання яких пов`язане з впливом джерела іонізуючого випромінювання Сs – 137, встановлено, що у листопаді 1989 року в міжквартирній перегородці квартири АДРЕСА_2 . Кантемирівців виявлене радіоактивне джерело Сs – 137. У зв`язку з цим цілий ряд жителів цього будинку постраждав від іонізуючого випромінювання вказаного радіоактивного джерела .

Згідно із копією додатку до п 1 вказаного рішення від 24.01.1992 року, складений список жителів будинку АДРЕСА_1 . Кантемирівців, у яких при обстеженні виявлені захворювання, пов`язані з впливом іонізуючого випромінювання, до якого включена ОСОБА_1 , 1942 року народження, домашня адреса: АДРЕСА_3 .

Згідно із копією експертного висновку від 28.10.1991 року №703, Центральної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв`язку хвороб та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру, Центральною міжвідомчою експертною радою на засіданні № 15 від 23 жовтня 1991 року, ОСОБА_1 , встановлений діагноз: хронічна променева хвороба з виходом у ВСД перманентно-проксезмальну форму, хронічну недостатність кровообігу у вертебро-базилярному басейні, хронічний гастродуоденіт. Висновок: “захворювання викликане іонізуючим випромінюванням, аналогічно пов`язаним з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС” .

Згідно із довідкою МСЕК, Серія: 2-18 АГ № 001635, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена ІІ група інвалідності – з 16.06.1993 року – безстроково. Втрата професійної працездатності 80%. Причина інвалідності: захворювання викликане іонізуючим випромінюванням, аналогічно пов`язаним з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

29.10.2008 року Донецькою обласною державною адміністрацією позивачці ОСОБА_1 , було видане посвідчення особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (за формою затвердженою постановою КМУ від 20.01.1997 року № 51), Серія НОМЕР_2 , - безстроково, та вкладка до нього № 630126с.

Згідно із копією заяви ОСОБА_1 , позивачка 27 травня 2019, звернулась до Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації, із заявою в якій просила розглянути її особову справу щодо встановлення статусу особи потерпілої від радіаційного опромінення, та видати посвідчення встановленого зразка, згідно постанови КМУ від 11.07.2018 року № 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян” - потерпілий від радіаційного опромінення, категорія 1, серія Я, до якої додала копії:

- паспорту;

- посвідчення старого зразка категорії 1 серії НОМЕР_3 від 29.10.2008 року та вкладки до нього від 29.10.2008 року № 630126;

- довідки про ідентифікаційний код;

- довідки МСЕК від 16.06.1993 року № 001635;

- довідки від 16.06.1993 року серії 2АЕ-18 №001635;

- експертного висновку від 28.10.1991 року № 703;

- протоколу №32 від 14.01.1990 року;

- рішення Краматорської міської ради народних депутатів від 24.01.1992 року, додаток до п. 1 вказаного рішення від 24.01.1992 року;

- фото.

Згідно із копією витягу з Протоколу № 9 Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, м. Краматорськ, від 26 червня 2019 року, комісією було вирішено направити запит до Міністерства соціальної політики стосовно надання роз`яснення про те чи є (мовою оригіналу) “Протокол измерений мощности дозы естественного радиационного гамма-фона в воздухе жилых помещений и расчета лучевых загрузок жильцов (с учетом возможного облучения от радиоактивного источника Сs– 137, находившегося до 29 ноября 1989 года в межквартирной стене кв. АДРЕСА_2 )” підставою для встановлення (підтвердження) Регіональною комісією статусу потерпілого від радіаційного опромінення.

У відповідь на вказаний запит, Міністерством соціальної політики України, була надана відповідь від 25.07.2019 року за № 1298/0/76-19/291, в якій зазначено, що відповідно до Протоколу вимірювання потужності дози природного радіаційного гамма фону у повітрі жилих приміщень і розрахунку променевих навантажень мешканців з урахуванням можливого опромінення від радіаційного джерела Сs -137, що знаходився до 29.11.1989 року в міжквартирній стіні квартири АДРЕСА_2 ) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 отримали дозу опромінення, яка може призвести до розвитку променевої хвороби. Громадянам було рекомендовано пройти медичне обстеження. На ОСОБА_1 зазначений висновок відсутній.

Згідно із копією витягу з Протоколу № 11 Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, м. Краматорськ, від 21 серпня 2019 року, було визнано безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1 , та відмовлено у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення, у зв`язку із тим, що у наданих документах відсутні підстави для встановлення статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії. Зазначено, що посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивачка 30 вересня 2019 року, звернулась до УСЗН Краматорської міської ради із письмовою заявою в якій просила надати їй роз`яснення стосовно того, в яких саме документах відсутні підстави для встановлення їй статусу потерпілого від радіаційного опромінення.

Листом від 10 жовтня 2019 року за №01-14/8395, УСЗН Краматорської міської ради, позивачці було роз`яснено право на оскарження Рішення регіональної комісії, оформленого протоколом № 11 від 21 серпня 2019 року, у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням відповідача, оформленим протоколом № 11 від 21.08.2019 року, позивачка звернулась до суду.

Згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року по справі № 200/13190/19-а, яке набуло законної сили 11.11.2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації, про визнання безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1 та відмову у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення, в зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні підстави для встановлення статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії, та вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, яке оформлене Протоколом № 11 від 21 серпня 2019 року. Зобов`язано Регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення “Потерпілий від радіаційного опромінення” (категорія 1) серії Я синього кольору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

23.11.2020 року позивачем до відповідача 1 було надано заяву в якій ОСОБА_1 разом з іншим просила проплатити лікування з 01.09.2019-2020 р., відшкодувати на оздоровлення 2019-2020 р., відшкодувати санаторно курортне лікування за 2019 рік по особисто купленій путівці тощо.

07.12.2020 року позивачем було надано до директора Департаменту соціального захисту ОДА та КМДА заяву аналогічного змісту.

На виконання рішення суду позивачу було видано посвідчення “Потерпілий від радіаційного опромінення” (категорія 1), що вбачається з витягу з Протоколу № 13 Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 17.12.2020 року.

24.12.2020 року позивач подав до відповідача 1 заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, а саме: щорічну допомогу на оздоровлення та компенсацію 50 (25) процентів вартості продуктів харчування за медичними (фізіологічними) нормами, встановленими Міністерством охорони здоров*я України, громадянам, які віднесені до категорій 1 та 2.

Рішенням від 24.12.2020 року № 7848 призначено витрати на продукти харчування потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії з 24.12.2020 року.

Рішенням від 24.12.2020 року № 7849 призначено одноразову щорічну допомогу на оздоровлення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії з 01.12.2020 року по 31.12.2020 року.

11.01.2021 року відповідачем 1 надано позивачу лист, згідно змісту якого зазначено, що в період з 01.09.2019 року (дата припинення виплати та надання пільг відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) по 17.12.2020 року (прийняття рішення про видачу посвідчення “Потерпілий від радіаційного опромінення” на підставі рішення суду) позивач не мав права на відшкодування санаторно-курортного лікування за 2019 рік по особисто купленій путівці так як не мав статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Роз`яснено позивачу порядок дій за отриманням грошової допомоги для взяття на облік для забезпечення путівкою.

Згідно зворотнього талону Путівки № 5068 Спеціалізованого клінічного санаторію “Перемога”, ОСОБА_1 з 21.03.2019 року по 30.03.2019 року, з 22.09.2020 року по 11.10.2020 року пробула у санаторії.

Згідно квітнацій № 372793323029881, № 372793323037843 позивачем було сплачено СКС “Перемога” 4015, 80грн. та 4000, 00грн. відповідно, призначення платежу: оплата за путівку № 5068.

Також в матеріалах справи наявні квитанції та товарні чеки щодо придбання позивачем лікарських засобів.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону №796-ХІІ, цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до статті 9 Закону №796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до положень частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ, для встановлення пільг і компенсацій визначаються 4-ри категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема:

До 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені - особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.

Згідно із ст. 12 Закону №796-ХІІ, причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Згідно із частиною 4 ст. 14 Закону №796-ХІІ, громадяни, які захворіли на променеву хворобу або захворювання яких пов`язане з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, якщо такий зв`язок встановлено медичними закладами, належать до категорій, зазначених у частині третій цієї статті.

Згідно із частиною 3 ст. 14 Закону №796-ХІІ, громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 02.2.1992 року № 674, громадяни, із числа тих, які постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, відносяться, зокрема:

- до категорії 1 - особи, які стали особами з інвалідністю, захворіли на променеву хворобу внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою НI (у разі коли захворювання пов`язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв`язок встановлено медичними закладами.

Пунктом 5 Порядку № 674, передбачено, що особам, зазначеним у пункті 3 цього Порядку, видаються посвідчення потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії на підставі висновку міжвідомчої експертної ради про причинний зв`язок інвалідності чи захворювання з відповідною аварією, порушеннями правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною тощо, а особам з інвалідністю - й на підставі відповідної довідки медично-соціальної експертної комісії.

Суд зазначає, що до виникнення спірних правовідносин статус позивача, як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, було встановлено і підтверджено відповідним посвідченням та до 21.08.2019 позивач користувався пільгами, передбаченими Законами № 3551-XII і № 796-XII. У період з 22.08.2019 до 16.12.2020 у позивача було відсутнє діюче посвідчення, оскільки раніше видане посвідчення підлягало вилученню. Проте рішенням суду, яке набуло законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Донецької обласної державної адміністрації, про визнання безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1 та відмову у встановленні статусу потерпілого від радіаційного опромінення, в зв`язку з тим, що у наданих документах відсутні підстави для встановлення статусу потерпілого від радіаційного опромінення відповідної категорії, та вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, яке оформлене Протоколом № 11 від 21 серпня 2019 року, відповідно статус позивача як особи, постраждалої від радіаційного опромінення було поновлено. При цьому, суд звертає увагу на те, що 17.12.2020 було саме підтверджено раніше визначений позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а не визначено повторно, а тому відсутні підстави для переривання періоду надання позивачу грошових компенсацій та пільг відповідно до Законів № 769-XII і № 3551-XII.

Відтак, позивач, як особа потерпіла від радіаційного опромінення, має право на пільги, передбачені Законом №796-ХІІ в тому числі і в період з 22.08.2019 року по 16.12.2020 року.

Згідно статті 65 Закону № 796-ХІІ посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до статті 19 Закону №796-ХІІ, компенсації та пільги, встановлені розділом ІV, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.

Статтею 20 Закону №769-XII, визначено гарантовані державою компенсації та пільги які надаються особам віднесеним до категорії 1. Зокрема, відповідно до статті 20 Закону України, позивач має право на:

п. 1: безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

п. 4: позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні; право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов`язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків. Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України. Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно ч. 2, 3 ст. 48 Закону №769-XII, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році. Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином з 22.08.2019 року по 16.12.2020 року позивач має право на безплатне придбання ліків за рецептами лікарів, отримання щорічної допомоги на оздоровлення, санаторно-курортне лікування.

Щодо позовних вимог про відшкодування витрат на лікування.

У відповідності до п. 2, 3 Постанови КМУ від 17 серпня 1998 р. № 1303 “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”, відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Безоплатний відпуск лікарських засобів дітям з інвалідністю провадиться за рецептами лікарів незалежно від місця проживання цих дітей, але в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя. У цьому разі витрати, пов`язані з оплатою вартості лікарських засобів, беруть на себе органи охорони здоров`я за місцем їх відпуску. Витрати, пов`язані з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах, провадяться за рахунок асигнувань, що передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров`я. Визначення права на отримання окремими групами населення пільг щодо забезпечення лікарськими засобами у разі амбулаторного лікування за рецептами лікарів, які відпускаються залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1.1. “Правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення”, затверджених Наказом МОЗ України 19.07.2005 № 360 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 липня 2005 р. за № 782/11062 (далі за текстом Правила), рецепти на лікарські засоби і вироби медичного призначення (далі - Рецепти) виписуються лікарями суб`єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики (далі - суб`єкт господарювання), згідно із лікарськими спеціальностями, за якими провадиться медична практика відповідно до отриманої ліцензії, та відповідно до лікарських посад (далі - медичні працівники). Рецепти на лікарські засоби, вироби медичного призначення, які відпускаються на пільгових умовах, безоплатно чи з доплатою або вартість яких підлягає державному відшкодуванню (повністю або частково), крім рецептів на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації, що виписуються через електронну систему охорони здоров`я лікарями, які надають первинну медичну допомогу, згідно із законодавством України, дозволяється виписувати медичним працівникам суб`єктів господарювання, які провадять медичну практику, за узгодженням зі структурними підрозділами охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Фельдшери закладів охорони здоров`я незалежно від форм власності та підпорядкування мають право виписувати Рецепти хворим із затяжними і хронічними захворюваннями у разі продовження лікуючим лікарем курсу лікування із зазначенням своєї посади та засвідченням Рецепта власним підписом та печаткою закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.1.3. Правил, рецепти виписуються хворому за наявності відповідних показів з обов`язковим записом про призначення лікарських засобів чи виробів медичного призначення в медичній документації (історія хвороби, медична карта амбулаторного чи стаціонарного хворого). Рецепти виписуються на лікарські засоби, зареєстровані в Україні, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 1.6. Правил передбачено, що рецепти на лікарські засоби, що відпускаються на пільгових умовах, з доплатою чи безоплатно, крім наркотичних (психотропних) лікарських засобів, виписуються у 2 примірниках на рецептурному бланку форми № 1 (ф-1) (крім електронних рецептів).

Отже, для безкоштовного отримання ліків, позивач повинен був звернутися до відповідного лікаря та за наявності відповідних медичних показів отримати від лікаря рецепт. На противагу цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення позивача до відповідного лікаря за отриманням вказаних рецептів чи відмови лікаря у наданні такого рецепту.

Відтак суд вважає за належне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача 1 нарахувати та виплатити витрати позивача на лікування.

З приводу позовних вимог про відшкодування витрат на оздоровлення.

Відповідно п.1 Постанови КМУ "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 р. N 562, установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю I і II групи - 120 гривень.

Як було зазначено вище, рішенням від 24.12.2020 року № 7849 призначено одноразову щорічну допомогу на оздоровлення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії з 01.12.2020 року по 31.12.2020 року. Разом з цим, враховуючи вищевикладені висновки про наявність пільг у позивача з 22.08.2019 року по 30.11.2020 року суд вважає за належне зобов*язати відповідача 1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 22.08.2019 року по 30.11.2020 року.

Відтак позовні вимоги в даній частні підлягають задоволенню.

З приводу позовних вимог про відшкодування витрат на санаторно курортне лікування за період з 01.09.2019 року по 31.12.2020 року в сумі 27 914,00 грн.

Відповідно п. 1 Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 854, цей Порядок визначає механізм надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості санаторно-курортних путівок або путівок на відпочинок (далі - грошова допомога) через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, здійснення громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми грошової допомоги, а також виплати зазначеним громадянам грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні.

Пунктами 2, 3, 4 Порядку № 854 закріплено, що пріоритетним напрямом оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є забезпечення їх санаторно-курортними путівками або путівками на відпочинок. Безоплатними санаторно-курортними путівками або путівками на відпочинок (далі - путівки) шляхом надання грошової допомоги забезпечуються громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: громадяни, віднесені до категорії 1, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - громадяни, віднесені до категорії 1); діти з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою (далі - діти з інвалідністю). Строк перебування в санаторно-курортному закладі та закладі відпочинку становить для громадян, віднесених до категорії 1, - 18 днів.

Згідно п. 5- 9 Порядку № 854, забезпечення громадян, віднесених до категорії 1, та дітей з інвалідністю послугами на санаторно-курортне лікування проводиться з дотриманням вимог пункту 2 цього Порядку в межах виділених коштів пропорційно кількості таких громадян, які перебувають на обліку для отримання такого лікування. Безоплатне забезпечення путівками громадян, віднесених до категорії 1, та дітей з інвалідністю проводиться шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - заклади), за надання послуг із санаторно-курортного лікування або відпочинку. Громадяни, віднесені до категорії 1, та діти з інвалідністю мають право вільного вибору закладу відповідного профілю, а також за бажанням здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми грошової допомоги для компенсації вартості путівки у вибраному закладі. Перелік базових послуг, які мають надаватися зазначеним громадянам відповідно до медичних рекомендацій та входять до вартості путівки, затверджується Мінсоцполітики. Облік громадян, віднесених до категорії 1, та дітей з інвалідністю, які мають право на забезпечення путівками шляхом надання грошової допомоги, проводять структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім м. Києва) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання таких громадян. Інформація про кількість громадян, узятих на облік для забезпечення путівками шляхом надання грошової допомоги та виплати грошової компенсації у наступному році, формується органами соціального захисту населення до 15 жовтня поточного року. Відповідальна особа органу соціального захисту населення за місцем проживання роз`яснює громадянам, віднесеним до категорії 1, батькам дітей з інвалідністю або особам, які їх замінюють, порядок забезпечення путівками шляхом надання грошової допомоги. Для взяття на облік для забезпечення путівкою шляхом надання грошової допомоги громадянин, віднесений до категорії 1, один із батьків дитини з інвалідністю або особа, яка їх замінює, подають певний перелік документів.

Пунктами 11-12 Порядку № 854 встановлено, що органи соціального захисту населення за наявності документів, передбачених пунктом пунктом 9 цього Порядку, здійснюють реєстрацію заяв та забезпечують путівками громадян, віднесених до категорії 1, і дітей з інвалідністю в порядку черговості подання заяв. Громадяни, віднесені до категорії 1, та діти з інвалідністю забезпечуються путівками шляхом надання грошової допомоги відповідно до медичних показань з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, у порядку черговості в межах бюджетних призначень тощо.

Пунктами 13-14 Порядку № 854 встановлено, що громадянин, віднесений до категорії 1, один із батьків дитини з інвалідністю або особа, яка їх замінює, звертаються до органу соціального захисту населення з документами, зазначеними в пункті 9 цього Порядку, зокрема із заявою про взяття на облік для отримання путівки. Заклад надає органу соціального захисту населення підтвердження про наявність у нього ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики за відповідним профілем захворювання та надає гарантійний лист про згоду на оздоровлення громадянина, віднесеного до категорії 1, або дитини з інвалідністю (із зазначенням дати заїзду персонально для кожної особи) та про готовність укласти договір. Заклад надає органу соціального захисту населення інформацію про умови проживання, харчування, перелік процедур, що будуть надані громадянину за період санаторно-курортного лікування або відпочинку відповідно до медичних рекомендацій, та вартість путівки. Орган соціального захисту населення доводить зазначену інформацію до громадянина, віднесеного до категорії 1, одного із батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, та повідомляє їм про обсяг коштів, необхідний для проведення доплати (у разі недостатності суми грошової допомоги) за надання додаткових послуг із санаторно-курортного лікування або відпочинку.

Згідно змісту пунктів 15-17 Порядку № 854 орган соціального захисту населення укладає договір із закладом та громадянином, віднесеним до категорії 1, батьками дитини з інвалідністю або особами, які їх замінюють, про виплату компенсації вартості путівки шляхом надання грошової допомоги (далі - договір) у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Договір укладається в трьох примірниках (один - для органу соціального захисту населення, другий - для закладу, третій - для громадян, віднесених до категорії 1, батьків дітей з інвалідністю або осіб, які їх замінюють). Усі примірники договору, підписані органом соціального захисту населення та громадянином, віднесеним до категорії 1, батьками дитини з інвалідністю або особою, яка їх замінює, і скріплені печаткою органу соціального захисту населення, передаються зазначеним особам для подальшої передачі закладу. Під час прибуття громадянина, віднесеного до категорії 1, дитини з інвалідністю у супроводі одного з батьків або особи, яка їх замінює, до закладу заклад відправляє поштою органу соціального захисту населення: один примірник договору, підписаний керівником (уповноваженою ним особою) закладу і скріплений печаткою (у разі наявності); рахунок закладу на перерахування частини грошової допомоги для компенсації вартості путівки громадянам, віднесеним до категорії 1, та дітям з інвалідністю, підписаний керівником (уповноваженою ним особою) і скріплений печаткою (у разі наявності), із зазначенням реквізитів для перерахування коштів (у разі проведення органом соціального захисту населення попередньої оплати за надання санаторно-курортних послуг відповідно до умов договору).

Відповідно п. 23 Порядку № № 854, після забезпечення в поточному році громадян, віднесених до категорії 1, і дітей з інвалідністю путівкою чи отримання ними грошової компенсації такі громадяни і діти знімаються з обліку для забезпечення путівкою. За громадянами, віднесеними до категорії 1, та дітьми з інвалідністю, які перебувають на обліку, але не отримали путівки в поточному році, зберігається право на забезпечення путівкою шляхом надання грошової допомоги на наступний рік за умови поновлення медичної довідки 070/о, якщо строк дії попередньої довідки закінчився. Громадянин, віднесений до категорії 1, дитина з інвалідністю, яким було письмово повідомлено про умову поновлення зазначеної довідки протягом шести місяців з дня закінчення строку її дії, але які не виконали цієї умови, знімаються з обліку для забезпечення путівкою. Якщо громадянин, віднесений до категорії 1, дитина з інвалідністю, які перебувають на обліку для забезпечення путівкою в органах соціального захисту населення, в поточному році одержали безоплатну путівку в іншій організації, вони знімаються з обліку для забезпечення путівкою. Повторне взяття на облік для забезпечення путівкою проводиться відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Згідно п. 27 Порядку № 854, для виплати грошової компенсації громадянин, віднесений до категорії 1, один із батьків дитини з інвалідністю або особа, яка їх замінює, подають заяву на отримання грошової компенсації замість путівки за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та документи, передбачені абзацами третім - шостим підпункту 1 або абзацами третім, п`ятим, сьомим, дев`ятим і десятим підпункту 2 пункту 9 цього Порядку.

Як вже було зазначено вище, позиція відповідачів ґрунтується на відсутності у позивача права на отримання грошової компенсації за невикористану путівку з огляду на відсутність у нього пільг в період з 22.08.2019 року по 16.12.2020 року, проте такі висновки є помилковими, про що зазначено судом вище. Разом з цим розглядаючи заяву від 07.12.2020 року, яка була подана позивачем до відповідача 1 з метою у тому числі отримання компенсації витрат на оздоровлення, суд звертає увагу, що така заява не містить додатків, передбачених п. 27 Порядку № 854.

Враховуючи вказане та беручи до уваги, що з урахуванням недодержання вимог п. 27 Порядку № 854 можливість для всебічного розгляду заяви від 07.12.2020 року у відповідача 1 відсутня, суд вважає достатнім способом захисту порушених прав позивача зобов`язання відповідача поторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.12.2020 року про відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування з урахуванням висновків суду.

Таким чином позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню частково.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн., суд враховує наступне.

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не надано суду доказів наявності шкоди, або наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, фактів заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди такими, що задоволенню не підлягають.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (ЄДРПОУ 25953617, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні 23, 84333), Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Донецької обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022473, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6, 84306) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо не відшкодування щорічної допомоги на оздоровлення, витрат на санаторно-курортне лікування за період з 22.08.2019 до 16.12.2020.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 22.08.2019 року по 30.11.2020 року.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) від 07.12.2020 року про відшкодування витрат на санаторно курортне лікування з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Вступна та резолютивна частина складена в нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 02.08.2021 року.

Повний текст рішення складено протягом десяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Галатіна