Рішення № 98980410, 05.08.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/3304/19

Провадження №2-а/944/38/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа: заступник начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Марченко Олександр Степанович, про визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил № 2390/20900/19 від 25.06.2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Львівської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Марченка Олександра Степановича в справі про порушення митних правил № 2390/20900/19 від 25 червня 2019, а справу про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення митних правил закрити. В обґрунтування позову покликається на те, що 06.06.2019 р. близько 10 години вона прямувала через митний контроль МАПП «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС «окремою смугою руху» в напрямку «Виїзд з України» рейсовим автобусом сполученням «Одеса-Плоцьк», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якості пасажира до Республіки Польщі. У ході митного контролю вказаного транспортного засобу державним інспектором, за його словами, за допомогою системи «Інспектор» встановлено, що 10.02.2016 року нібито вона ввезла транспортний засіб особистого користування на митну територію України у митному режимі «транзит» смугою руху «зелений коридор» через п/п «Грушів-Будомєж» Львівської митниці ДФС, а саме: автомобіль марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 (постійно зареєстрований в Республіці Польща), VIN: НОМЕР_3 . Згідно автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» цей транспортний засіб з митної території України станом на 06.06.2019 року гр. України ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим, ніж «Транзит», поміщений не був. У зв`язку з цим державним інспектором було складено протокол, а 25.06.2019 року заступником начальника Львівської митниці ДФС на підставі цього протоколу ОСОБА_2 винесена постанова в справі про порушення митних правил № 2390/20900/19, якою її було визнаною винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.. Наведені в оскаржуваній постанові обставини не відповідають дійсності, оскільки вона не ввозила зазначений вище автомобіль чи будь-який інший транспортний засіб на територію України та не мала такого наміру, не була присутня під час оформлення документів про ввезення вищезазначеного автомобіля на територію України в режимі «транзит», не підписувала жодних документів, не знала та не могла знати про те, що їй належить протягом десяти днів вивезти за межі митної території України будь-який транспортний засіб. Жодні документи до митного контролю та митного оформлення власноруч вона не подавала, документів на право користування та в`їзду, користування на митній території України зазначеним транспортним засобом не надавала і не підписувала, посвідчення водія не має, фізично не могла ввозити будь-який транспортний засіб на територію України. Відповідачем в обґрунтування правомірності винесеної постанови не зазначено доказів на підтвердження факту ввезення в Україну в режимі «транзит» автомобіля марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , саме нею, оскільки інформації про приналежність автомобіля до країни, фізичної чи юридичної особи, надання їй права на користування даним автомобілем матеріали справи не містять та не можуть містити. 28.06.2019 року позивач звернулася до Яворівського ВП ГУНП у Львівській області з заявою про проведення перевірки по факту ввезення відповідного транспортного засобу та його реєстрації без її відома за нею. Відповідно до довідки ТМЦ № 4647 від 27.06.2019 року їй, ОСОБА_1 , посвідчення не видавалося. Таким чином, вона не можу нести адміністративну відповідальність за порушення митних правил за ознаками ч.3 ст. 470 МК України. Вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови від 25 червня 2019 року відповідачем не було надано належну оцінку обставинам справи та вимогам ст.527 МК України стосовно наявності підстав для закриття провадження у справі.

Справа поступила до провадження судді Кондратьєвої Н.А.

Представником Галицької митниці ДМС подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень покликається на те, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення виходячи з наступного. 06.06.2019 року біля 10 год. В зону митного контролю МАПП «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, окремою смугою руху в напрямку «Виїзд з України» прямував рейсовий автобус сполученням «Одеса-Плоцьк», р.н. НОМЕР_4 , в якому гр. України ОСОБА_1 прямувала в якості пасажира. В ході митного контролю в ПІК «Інспектор» було встановлено, що 10.02.2016 року гр. ОСОБА_1 ввезла ТЗ особистого користування на митну територію України у митному режимі «транзит» смугою руху «зелений коридор» через п\п «Грушів-Будомєж» Львівської митниці ДФС, а саме: автомобіль марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 . Згідно автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» цей ТЗ з митної терторії України станом на 06.06.2019 року гр. України ОСОБА_1 не вивозився иа у інший режим, ніж «транзит», поміщений не був. ОСОБА_1 жодних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст. 460 МК України не надала. Таким чином ОСОБА_1 перевищила термін митного режиму транзиту більш ніж на 10 діб. У відзиві на позов зазначено, що згідно інформації, яка міститься в єдиній автоматизованій інформаційній системі Департаменту митної справи ДФС України вищевказаний ТЗ ввезла на митну територію України саме гр. ОСОБА_1 .. Враховуючи, що ТЗ було ввезено саме позивачем, обов`язок вивезення такого покладено на неї, та відповідно в неї наявні документи на право користування ТЗ. Тому вважають, що Львівською митницею ДФС правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а тому просять суд у задоволенні позовних вимог відмовити за їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Ухвалою від 14.08.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Степаняк І.В. позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, зазначив також, що ОСОБА_1 не ввозила на митну територію України автомобіль марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 (постійно зареєстрований в Республіці Польща), VIN: НОМЕР_3 . Співвласником чи користувачем ТЗ не являлася, а лише перетинала кордон України 10.02.2016 року в якості пасажира. Жодних документів, що підтверджують право власності чи право користування ТЗ працівникам митниці не подавала, ТЗ не ввозила. За кермом вказаного ТЗ перебував ОСОБА_3 , а невідома особа, яка була співвласником ТЗ, подавала документи працівнику митного органу.

05.08.2021 року представник позивача подав суду заяву, в якій просив подальший розгляд справи провести у його та позивача відсутності, просив взяти до уваги показання свідка ОСОБА_3 , письмові докази у справі та надати оцінку тому, що відповідачем на ухвалу суду не надано документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним, що були надані посадовим особам Львівської митниці ДФС 10.02.2016 року при перетині кордону та не надано інформації, хто в цих долкументах зазначений як власник (користувач) ТЗ. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Згідно із ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та дав їм правову оцінку.

Так, судом встановлено, що 06.06.2019 державним інспектором ВМО № 3 м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС Кретом Ю.С. складено протокол про порушення митних правил № 2390/20900/19, зі змісту якого слідує, що в ході митного контролю в ПІК «Інспектор» встановлено, що 10.02.2016 року гр. ОСОБА_1 ввезла ТЗ особистого користування на митну територію України у митному режимі «транзит» смугою руху «зелений коридор» через п/п «Грушів-Будомєж» Львівської митниці ДФС, а саме: автомобіль марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 (постійно зареєстрований в Республіці Польща), VIN: НОМЕР_3 . Згідно АСМО «Інспектор» зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 06.06.2019 не вивозився та у інший митний режим згідно з нормами чинного законодавства не поміщений. У відповідності до вимог ст.192 МК України ОСОБА_1 , не зверталася до Львівської митниці ДФС із повідомленням про неможливість вивезення транспортного засобу за митну територію України. На момент перетину кордону відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було.

Даним протоколом зафіксовано, що ОСОБА_1 не доставила товар - транспортний засіб до митного органу призначення, перевищила встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення терміном більше ніж на 10 діб, зазначивши, що такі дії містять ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України.

Розглянувши матеріали справи про порушення митних правил, відповідач дійшов висновку, що зазначеними діями позивач спричинила порушення митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 Митного кодексу України.

На підставі вищевказаного протоколу, 25.06.2019 заступник начальника Львівської митниці ДФС Марченко О.С. виніс постанову у справі про порушення митних правил № 2390/20900/19, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 8500 грн..

ОСОБА_1 , вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення в розмірі 8500 грн протиправною, звернулася до суду з вимогою про її скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 318 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною 1 статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на іншу територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

В розумінні ч. 1 статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною 6 статті 379 МК України строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 95 Митного кодексу України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до частини 3 статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше, ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 522 Митного кодексу України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Відповідно до ст.527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: про проведення додаткової перевірки; про накладення адміністративного стягнення; про закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог п. 7 розділу І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби № 1118 від 17.11.2005, власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, в обов`язковому порядку пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, зокрема: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних документів на транспортний засіб з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом.

Факт ввезення транспортного засобу марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 (постійно зареєстрований в Республіці Польща), VIN: НОМЕР_3 , на митну територію України в митному режимі «транзит» підтверджується роздруківкою з ПІК «Інспектор».

В контексті встановлених обставин справи суд дійшов до висновку, що пропуск 10.02.2016 ввезеного на ім`я позивача на митну територію України автомобіля було здійснено у порядку, передбаченому нормами частини 1 статті 381 МК України, тобто у митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами статті 95 МК України. Також митним органом зазначено про відсутність відомостей про вивезення з території України транспортного засобу марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 05.10.2020 року витребувано від Львівської митниці ДФС інформацію: які документи, що підтверджують право власності на ТЗ марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , або користування ним (у тому числі з правом розпорядження), були надані посадовим особам Львівської митниці ДФС 10.02.2016 року при перетині кордону через п/п «Грушів-Будомєж» Львівської митниці ДФС; хто в цих документах зазначений як власник (співвласник), уповноважена особа на користування (розпорядження) вказаним ТЗ.

Однак, Львівською митницею ДФС такої інформації суду надано не було.

Відповідно до інформації, наданої Галицькою митницею ДМС України, на ухвалу суду від 25.02.2021 року, транспортний засіб марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , був ввезений на територію України 10.02.2016 року через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Краківець-Корчова» смугою «зелений коридор» під керуванням громадянки ОСОБА_1 . У вказаному ТЗ прямувало дві особи. Інформація про пасажира відсутня.

Відповідно до довідки територіального сервісного центру № 4647 РСЦ у Львівській області від 27.06.2019 року згідно бази даних НАІС, АРМОР, ДАІ 2000, громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не видавалось.

Згідно талону-повідомлення єдиного обліку № 5923 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію) ОСОБА_1 28.06.2019 року зверталась з заявою до Яворівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області, яка просила провести перевірку по факту ввезення в Україну через п\п «Грушів» 10.02.2016 року автомобіль марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , який без її відома зареєстрований на її ім`я.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду дав показання, що був співвласником транспортного засобу марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Останній раз він виїхав даним ТЗ з території України в Республіку Польща у жовтні 2015 року. Відтоді автомобіль стояв на території Республіки Польщі. У 2016 році він домовився з потенційним покупцем, чоловіком, щодо продажу вказаного автомобіля. 10.02.2016 року покупець приїхав з ОСОБА_1 та втрьох вони поїхали на автомобілі покупця до Республіки Польща, де він переписав свою частку в праві власності саме на покупця, а не на ОСОБА_1 .. Після переоформлення автомобіля покупець, чоловік, попросив його, ОСОБА_3 , їхати в Україну за кермом транспортного засобу марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а ОСОБА_1 їхала як пасажир. Покупець їхав за ними на автомобілі, на якому вони приїхали в Республіку Польща. До митного контролю ходив покупець з паспортом ОСОБА_1 , однак ні він, ОСОБА_3 , ні ОСОБА_1 до митного контролю не ходили та документів не подавали. Як звати покупця він не пам`ятає.

Таким чином, з матеріалів справи слідує, що відповідачем в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення на розгляд суду не надано належних доказів на підтвердження факту ввезення в Україну в режимі «транзит» автомобіля марки «VW РАSSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , саме позивачем, оскільки інформації про приналежність автомобіля до країни, фізичної чи юридичної особи, надання позивачу права на користування даним автомобілем матеріали справи не містять.

Таким чином, ОСОБА_1 не може нести адміністративну відповідальність за порушення митних правил за ознаками ч.3 ст. 470 МК України.

У відповідності до вимог частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу(посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, постанову заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Марченка Олександра Степановича в справі про порушення митних правил № 2390/20900/19 від 25 червня 2019 слід визнати незаконною та скасувати, а справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 3ст. 470 МК України, закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Постанову заступника начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Марченка Олександра Степановича в справі про порушення митних правил № 2390/20900/19 від 25 червня 2019 визнати незаконною та скасувати.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 3ст. 470 МК України, закрити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Сторони по справі:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Львівська митниця Державної фіскальної служби України, юридична адреса: м.Львів, вул. Костюшка, 1.

Повний текст рішення виготовлено 13.08.2021.

Суддя Н.А. Кондратьєва