Рішення № 9897740, 06.05.2010, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа №2-1809

2010 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2010 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :

головуючого - судді - Скользневої Н.Г.,

при секретарі - Голубятниковій І.А.,

за участю представника

відповідачки - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛС”, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та визнання права власності, третя особа: приватний нотаріус Запорізького нотаріального міського округу ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ГАЛС” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору комісії.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 2 лютого 2002 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЛС” було укладено договір комісії

Згідно п. 2.3.1 договору комісії, ОСОБА_2 повинна була передати ТОВ “ГАЛС” грошові кошти для виконання доручення. У зв”язку з тим, що ОСОБА_2 не передала ТОВ “ГАЛС” грошові кошти в обсязі необхідному для виконання доручення, останнє почало отримувати необхідні узгодження та будувати обєкт за свій рахунок.

У звязку з тим, що ОСОБА_2 було порушено істотні умови договору комісії від 2 лютого 2002 року вважає, що що остатні є підставою для розірвання договору комісії.

На підставі викладеного просить суд розірвати договір комісії від 2 лютого 2002 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “ГАЛС” та ОСОБА_2.

Не погоджуючись з позовом ТОВ “ГАЛС”, ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛС”, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та визнання права власності, третя особа: приватний нотаріус Запорізького нотаріального міського округу ОСОБА_4.

В обгрунтування зустрічного позову зазначила, що 02 лютого 2002 року між ОСОБА_2 (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛС» (комісіонер) було укладено договір комісії.

Вказаний договір комісії був укладений в письмовій формі.

За змістом пункту 1.1. зазначеного договору комісії комітент доручив, комісіонер зобовязався за винагороду укласти договір підряду на будівництва обєкту з розташуванням його по АДРЕСА_1, технічні характеристики обєкту наводяться у додатку № 1. Пунктом 1.2. договору комісії передбачено, що виконання доручення має на увазі також укладення інших, супутніх договорів із третіми особами, які необхідні для виконання доручення.

У відповідності до пункту 2.3.1 договору комісії, для виконання доручення ОСОБА_2 передала ТОВ «ГАЛС» 10000 грн., що підтверджується квитанцією до приходного касового ордеру № 86 від 11.05.2002 р.

Після отримання ТОВ «ГАЛС» грошових коштів для виконання доручення, товариство - комісіонер почало вчиняти дії на виконання доручення, передбаченого договором комісії. ТОВ «ГАЛС» було вчинено низку дій, внаслідок яких, 03 вересня 2002 року Запорізька міська рада прийняла Рішення № 272/61 про затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,0631 га по АДРЕСА_1 та передання цієї земельної ділянки в оренду для розташування торгово-розважального комплексу, тобто для будівництва передбаченого договором комісії обєкту. В подальшому було укладено відповідний договір оренди землі. На виконання пункту 1.1. договору комісії, 19 червня 2003 року було укладено Договір підряду № 193 на виконання робіт по будівництву обєкту. Фактично, за цим договором підряду, ТОВ «ГАЛС», від свого імені та за рахунок ОСОБА_2, доручило, а підрядник зобовязався виконати роботу по будівництву торгово-розважального комплексу по АДРЕСА_1 напроти дома № 13-А . У відповідності до п. 4.1 Договору підряду роботи з будівництва Обєкту нерухомості виконувалися з матеріалів замовника, тобто з матеріалів придбаних товариством за рахунок ОСОБА_2 на виконання договору комісії. Так, за наслідками виконання укладеного в інтересах ОСОБА_2 договору підряду № 193 було збудовано обєкт нерухомості, тобто зявилася новостворена річ. За загальним правилом власником збудованого обєкту є замовник. Проте, у даному випадку замовник ТОВ «ГАЛС» діяв на підставі договору комісії. Згідно ст. 398 ЦК УРСР 1963 р. майно, що надійшло до комісіонера від комітента або набуте комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.

20 січня 2003 року обєкт нерухомості (торгово-розважальний комплекс напроти жилого будинку № 13-А по АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_1, 14) було прийнято в експлуатацію, що свідчить Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта. Розпорядженням Запорізького міського голови за № 613 від 20 травня 2004 року було затверджено вказаний акт державної технічної комісії. Про зазначене комісіонер-товариство не повідомило комітента, що є порушенням пунктів 2.1.6., 2.1.7. договору комісії. Згідно із зазначеними пунктами договору комісії, комісіонер зобовязаний був повідомити комітента про ввід в експлуатацію та передати документи, отримані внаслідок виконання доручення. 15 січня 2004 року сторонами було укладено додаткову угоду до договору комісії, згідно з якою відповідач зобовязався до 15.03.04 року підготувати проектну документацію; договір підряду; акти приймання-передачі обєкту нерухомості; акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію; повний звіт про виконання доручення, а також передати мені за актом приймання-передачі обєкт нерухомості та зазначені документи. Цією додатковою угодою також було встановлено, що строк позовної давності для звернення до суду за захистом прав, передбачених Договором комісії, або таких, що випливають із виконання Договору комісії, встановлюється у 6 років. (а.с. 38, 41, 44-46, 47-48, 49)

ТОВ «ГАЛС» не виконало свої зобовязання, що були передбачені договором комісії та додатковою угодою. 13.03.2004 р. ТОВ «ГАЛС» отримало свідоцтво про право власності на обєкт нерухомості, а в подальшому 25.08.2004 р. зареєструвало за собою належний комітенту ОСОБА_2 обєкт нерухомості в ОП «ЗМБТІ». 15 квітня 2006 року між ТОВ «ГАЛС » та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу збудованого, внаслідок виконання договору комісії, обєкту нерухомості: будівлі літ. А, Б, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, 14. Згідно виданого ОП «ЗМБТІ» витягу ОСОБА_3 зареєстрував за собою обєкт нерухомості, право власності на який за змістом ст. 398 ЦК УРСР 1963 р. виникло у ОСОБА_2 внаслідок виконання договору комісії.

На підставі викладеного, просить суд визнати недійсним нотаріально посвідчений договір від 15 квітня 2006 року купівлі продажу будівель літ. А, Б, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_1, 14, що був укладений між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛС» (код ЄДРПОУ 30744411); витребувати від ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) обєкти нерухомого майна: кафе літ. А (загальна площа 170,8 кв.м.); ігротеку літ. Б (загальна площа 67, 3 кв.м.), які розташовані на земельній ділянці 631 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (чотирнадцять); визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на обєкти нерухомого майна: кафе літ. А (загальна площа 170,8 кв.м.); ігротеку літ. Б (загальна площа 67, 3 кв.м.), які розташовані на земельній ділянці 631 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (чотирнадцять).

Ухвалою судді від 2 квітня 2010 року зустрічний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛС”, третя особа: приватний нотаріус Запорізького нотаріального міського округу ОСОБА_4 про визнання договору недійсним та визнання права власності обєднаний в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛС” до ОСОБА_2 про розірвання договору комісії.

У травні 2010 року до суду від представника позивача за первісним позовом ТОВ “ГАЛС” до суду надійшла письмова заява про відмову від позову із наслідками, передбаченими ст. 205 ЦК України, у звязку з чим ухвалою суду від 6 травня 2010 року відмова від позову прийнята судом та продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛС”, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та визнання права власності, третя особа: приватний нотаріус Запорізького нотаріального міського округу ОСОБА_4.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛС”, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та визнання права власності, третя особа: приватний нотаріус Запорізького нотаріального міського округу ОСОБА_4 наполягала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - ТОВ “ГАЛС” у судове засідання не з”явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив, заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від нього до суду не надходило.

Відповідач по справі - ОСОБА_3 у судове засідання не з”явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду від нього не надходило.

Третя особа по справі - приватний нотаріус Запорізького нотаріального міського округу ОСОБА_4 у судове засідання не з”явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду від нього не надходило.

Прийнявши до уваги думку представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення представника позивача, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 02 лютого 2002 року між ОСОБА_2 (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛС» (комісіонер) було укладено договір комісії. (а.с. 35-37)

До відповідності правочину умовам закону застосовується законодавство, що діяло на момент укладення такого правочину. На момент укладення Договору комісії діяв ЦК УРСР 1963 р., статтею 369 якого для договорів комісії була передбачена проста письмова форма.

Вказаний договір комісії був укладений в письмовій формі.

Згідно ст. 395 ЦК УРСР 1963 р. за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за виногороду вчинити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок комітента.

Під угодою стаття. 41 ЦК УРСР 1963 р. мала на увазі дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За змістом пункту 1.1. зазначеного договору комісії комітент доручив, комісіонер зобовязався за винагороду укласти договір підряду на будівництва обєкту з розташуванням його по АДРЕСА_1, технічні характеристики обєкту наводяться у додатку № 1. Пунктом 1.2. договору комісії передбачено, що виконання доручення має на увазі також укладення інших, супутніх договорів із третіми особами, які необхідні для виконання доручення.

У відповідності до пункту 2.3.1 договору комісії, для виконання доручення ОСОБА_2 передала ТОВ «ГАЛС» 10000 грн., що підтверджується квитанцією до приходного касового ордеру № 86 від 11.05.2002 р. (а.с. 39)

Згідно ч. 1 ст. 407 ЦК УРСР 1963 р. комітент зобов'язаний, крім сплати комісійної винагороди, відшкодувати комісіонерові витрачені ним по виконанню доручення суми. Пунктом 2.3.2. договору комісії передбачено таке відшкодування, протягом одного місяця з моменту передачі збудованого за дорученням комітенту обєкту нерухомості.

Після отримання ТОВ «ГАЛС» грошових коштів для виконання доручення, товариство - комісіонер почало вчиняти дії на виконання доручення, передбаченого договором комісії. ТОВ «ГАЛС» було вчинено низку дій, внаслідок яких, 03 вересня 2002 року Запорізька міська рада прийняла Рішення № 272/61 про затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,0631 га по АДРЕСА_1 та передання цієї земельної ділянки в оренду для розташування торгово-розважального комплексу, тобто для будівництва передбаченого договором комісії обєкту. В подальшому було укладено відповідний договір оренди землі. На виконання пункту 1.1. договору комісії, 19 червня 2003 року було укладено Договір підряду № 193 на виконання робіт по будівництву обєкту. Фактично, за цим договором підряду, ТОВ «ГАЛС», від свого імені та за рахунок ОСОБА_2, доручило, а підрядник зобовязався виконати роботу по будівництву торгово-розважального комплексу по АДРЕСА_1 напроти дома № 13-А . У відповідності до п. 4.1 Договору підряду роботи з будівництва Обєкту нерухомості виконувалися з матеріалів замовника, тобто з матеріалів придбаних товариством за рахунок ОСОБА_2 на виконання договору комісії. Так, за наслідками виконання укладеного в інтересах ОСОБА_2 договору підряду № 193 було збудовано обєкт нерухомості, тобто зявилася новостворена річ. За загальним правилом власником збудованого обєкту є замовник. Проте, у даному випадку замовник ТОВ «ГАЛС» діяв на підставі договору комісії. Згідно ст. 398 ЦК УРСР 1963 р. майно, що надійшло до комісіонера від комітента або набуте комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього. (а.с. 40)

Таким чином, відповідно до ст. 398 ЦК УРСР 1963 р., створений за рахунок ОСОБА_2 внаслідок виконання товариством доручення за договором комісії обєкт нерухомості з моменту створення став власністю комітента ОСОБА_2

20 січня 2003 року обєкт нерухомості (торгово-розважальний комплекс напроти жилого будинку АДРЕСА_2, поштова адреса: АДРЕСА_1) було прийнято в експлуатацію, що свідчить Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта. Розпорядженням Запорізького міського голови за № 613 від 20 травня 2004 року було затверджено вказаний акт державної технічної комісії. Про зазначене комісіонер-товариство не повідомило комітента, що є порушенням пунктів 2.1.6., 2.1.7. договору комісії. Згідно із зазначеними пунктами договору комісії, комісіонер зобовязаний був повідомити комітента про ввід в експлуатацію та передати документи, отримані внаслідок виконання доручення. 15 січня 2004 року сторонами було укладено додаткову угоду до договору комісії, згідно з якою відповідач зобовязався до 15.03.04 року підготувати проектну документацію; договір підряду; акти приймання-передачі обєкту нерухомості; акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію; повний звіт про виконання доручення, а також передати мені за актом приймання-передачі обєкт нерухомості та зазначені документи. Цією додатковою угодою також було встановлено, що строк позовної давності для звернення до суду за захистом прав, передбачених Договором комісії, або таких, що випливають із виконання Договору комісії, встановлюється у 6 років. (а.с. 38, 41, 44-46, 47-48, 49)

ТОВ «ГАЛС» не виконало свої зобовязання, що були передбачені договором комісії та додатковою угодою. 13.03.2004 р. ТОВ «ГАЛС» отримало свідоцтво про право власності на обєкт нерухомості, а в подальшому 25.08.2004 р. зареєструвало за собою належний комітенту ОСОБА_2 обєкт нерухомості в ОП «ЗМБТІ». 15 квітня 2006 року між ТОВ «ГАЛС » та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу збудованого, внаслідок виконання договору комісії, обєкту нерухомості: будівлі літ. А, Б, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Згідно виданого ОП «ЗМБТІ» витягу ОСОБА_3 зареєстрував за собою обєкт нерухомості, право власності на який за змістом ст. 398 ЦК УРСР 1963 р. виникло у ОСОБА_2 внаслідок виконання договору комісії. (а.с. 51-52)

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно частини 1 статті 317 ЦК України право розпорядження майном належить виключно його власнику.

Підставою припинення права власності ОСОБА_2 на зазначений обєкт нерухомості, так само, як і підставою одночасного виникнення відповідного права у іншої особи, у даному випадку ОСОБА_3, повинен бути один й той же самий юридичний факт, який закон виділяє як підставу для переходу права власності. Як встановлено, ОСОБА_2 не вчиняла будь-яких дій, спрямованих на створення передбачених законом підстав для виникнення у ОСОБА_3 права власності на обєкт нерухомості, зокрема не укладала із останнім відповідного правочину та не надавала таких повноважень іншій особі, зокрема ТОВ «ГАЛС». Таким чином, не виникло передбаченої законом підстави для переходу права власності на вказаний обєкт нерухомості від ОСОБА_2 до ОСОБА_3

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За наведених обставин, є всі підстави для витребування від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 вказаного обєкту нерухомості.

Крім того, зміст оспорюваного договору купівлі-продажу суперечить ст.ст. 319, 317 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним за ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Також, оскільки відповідачі за зустрічним позовом не визнають права власності ОСОБА_2 на зазначений обєкт нерухомості, є підстави для задоволення вимоги про визнання права власності за ст. 392 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-216, 224-226 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 395, 396, 398 ЦК УРСР 1963 р., ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215, ст.ст. 317, 319, 387, 392 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним нотаріально посвідчений договір від 15 квітня 2006 року купівлі продажу будівель літ. А, Б, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що був укладений між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЛС» (код ЄДРПОУ 30744411).

Витребувати від ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) обєкти нерухомого майна: кафе літ. А (загальна площа 170,8 кв.м.); ігротеку літ. Б (загальна площа 67, 3 кв.м.), які розташовані на земельній ділянці 631 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на обєкти нерухомого майна: кафе літ. А (загальна площа 170,8 кв.м.); ігротеку літ. Б (загальна площа 67, 3 кв.м.), які розташовані на земельній ділянці 631 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Н.Г.Скользнєва