Ухвала суду № 98975135, 13.08.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9318/21

2-з/357/154/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 року суддя Білоцер ківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О.В., розглянувши заяву, про забезпечення позовуОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню –

В С Т А Н О В И В:

10.08.2021 року представник позивача, за довіреністю у справі - Дончак Дмитро Михайлович, звернувся до суду із заявою, одночасно з пред`явленням позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом № 8736, вчинений приватним нотаріусом Головкіною Я.В. 12.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» заборгованості 16597 грн. 80 коп. у виконавчому провадженні № 66144810, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича, до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

Заяву обґрунтовує тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. 21.07.2021 р. відкрито виконавче провадження №66144810 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 16597,80 грн. Провадження було відкрите на підставі виконавчого напису № 8736, вчиненого 12.03.2021 року нотаріусом Головкіною Яною Вікторівною. Позивач, не погоджуючись з діями приватного нотаріуса, подала до суду позов щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець Голяченко І.П. виніс наступні постанови: постанова від 21.07.2021 року про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 1659 грн.78 коп.;постанова від 21.07.2021 року про розмір мінімальних витрат в сумі 400 грн.; постанова від 27.07.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника. Відкриття виконавчого провадження зумовлює примусове звернення стягнення на доходи позивача та тягне за собою наслідки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», що у свою чергу може призвести до негативних фінансових наслідків у формі стягнення не лише суми заборгованості, а й витрат виконавчого провадження. Невжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документу може істотно ускладнити поновлення прав позивача у разі задоволення позовних вимог. Є ризик того, що виконавче провадження буде виконано ще до того, як суд висловиться з приводу правомірності виконавчого напису нотаріуса, при цьому, на позивача будуть покладені також і витрати та обмеження, пов`язані з проведенням виконавчого провадження - арешти майна, штрафи державного виконавця, стягнення виконавчого збору/основної винагороди та ін. Таким чином, позивач вважає, що наразі має місце нагальна необхідність для винесення судом ухвали про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки, стягнення із заробітної плати позивача, протягом розгляду справи у суді, може у майбутньому утруднити матеріальне становище позивача, а також може викликати у майбутньому позовні провадження про повернення безпідставно стягнених коштів позивача, що призведе до додаткових непотрібних навантажень на судову систему, витрати часу, грошей та матеріальних ресурсів, яких можна уникнути. Слід також зауважити, що забезпечення позову має тимчасовий запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір. Позивач просить не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування.

При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Пункт 6 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, в тому числі, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч. 3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, предметом позову є визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Я.В. зареєстрованого в реєстрі за №8736 від 12.03.2021 року, таким, що не підлягає виконанню. На підставі означеного виконавчого напису, 21.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. відкрито виконавче провадження №66144810 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» заборгованості 16597 грн. 80 коп.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

Тому, враховуючи, що позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог та з метою забезпечення поновлення прав позивача, оскільки, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (виконавчого напису нотаріуса) призведе до утруднення чи унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення його позову, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), про забезпечення позову, задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, а саме зупинити стягнення на підставі виконавчого документа – виконавчого напису приватного Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. зареєстрованого в реєстрі за №8736від 12.03.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором в розмірі 16597,80 грн., на підставі якого приватним виконавцем Голяченко І.П. відкрито виконавче провадження №66144810 від 21.07.2021 року, до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала складена 13.08.2021 року.

СуддяО. В. Бондаренко