Вирок № 98975030, 13.08.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 348/2207/20

Провадження № 1-кп/348/193/21

13 серпня 2021 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Боєчко О.Р.

з участю прокурора: Лозінського Б.В.

потерпілого: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника: Романка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090200000567, за обвинувальним актом від 10.11.2020, щодо обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні нікого не має, з повною загальною середньою освітою, працюючого по тимчасових заробітках, раніше судимого: вироком Надвірнянського районного суду від 29.07.2019 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт; вироком Надвірнянського районного суду від 27.07.2020 за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді 2 місяців арешту, та згідно ст. 71 КК України приєднано невідбуте покарання і визначено остаточне покарання у виді 2 місяців 10 днів арешту, громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням в сховище.

Кримінальне правпорушення ним вчинено при наступних обставинах.

Обвинувачений ОСОБА_2 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, у період не знятої та непогашеної судимості вчинив повторно нове умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 15 жовтня 2020 року близько 11 год. 16 хв. ОСОБА_2 перебував по вул. Незалежності, що у с. Заріччя Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Проходячи повз територію господарства за номером АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 побачив, що біля в`їзду до території господарства знаходиться автомобіль марки Fiat моделі Scudo, із реєстраційним номером НОМЕР_1 , білого кольору, що належить ОСОБА_1 . У цей момент у ОСОБА_2 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел ОСОБА_2 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, та його суть залишається таємною для інших, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, повторно, підійшов до автомобіля марки Fiat моделі Scudo, із реєстраційним номером НОМЕР_1 , білого кольору, та незаконно проник в салон автомобіля, ривком відкривши водійські дверцята, звідки викрав матерчату сумку коричневого кольору із надписом «SРОRТ», вартістю 43 гривень, у якій знаходились грошові кошти у сумі 12206 гривень 25 копійок, а також особисті документи, а саме: посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_4 , спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду на суму 12249,25 грн.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_2 місце вчинення злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та суду пояснив, що 15.10.2020 близько 11.00 год. він перебував в с. Заріччя по вул. Незалежності, Івано-Франківської області. Проходячи повз територію господарства за номером 23 по вул. Незалежності в с. Заріччя він побачив біля в`їзду до території господарства автомобіль Fiat Scudo, р.н. НОМЕР_1 , білого кольору, та вирішив викрасти чуже майно із вказаного автомобіля.

З цією метою він, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля Fiat Scudo, р.н. НОМЕР_1 , білого кольору, куди проник, відкривши ривком водійські дверцята, звідки з переднього сидіння викрав матерчату сумку коричневого кольору із надписом «SРОRТ», у якій знаходились грошові кошти у сумі 12206,25 грн., а також особисті документи, а саме: посвідчення водія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Після вчинення крадіжки він залишив місце злочину та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

У вчиненому розкаявся, просив суд його суворо не карати та обрати покарання, не пов`язане з повзбавленням волі.

Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2 , його винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю доводиться показаннями потерпілого, наданими в судовому засіданні, а також письмовими доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_1 суду пояснив, що 15.10.2020 близько 11 год. 16 хв. він на своєму автомобілі Fiat Scudo, р.н. НОМЕР_1 , перебував біля господарства № 23, що в с. Заріччя по вул. Незалежності, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. На передньому сидінні автомобіля знаходилась матерчата сумка коричневого кольору із надписом «SРОRТ», вартістю 43 грн., у якій знаходились грошові кошти у сумі 12206,25 грн., а також особисті документи, а саме: посвідчення водія НОМЕР_2 на його ім`я, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . Йому потрібно було відлучитись на кілька хвилин, тому він, залишивши вказану сумку на передньому сидінні автомобіля, зверху прикрив ще однією сумкою та вийшов з автомобіля, зачинивши автомобіль. Повернувшись через кілька хвилин він побачив, що двері автомобіля були відчинені, а з автомобіля пропала сумка з грошима та документами. Ствердив, що він зачиняв автомобіль, чому в автомобілі не спрацював замок, йому не відомо.

Зазначив, що не має до обвинуваченого жодних претензій морального та матеріального характеру. Просить обрати обвинуваченому несуворе покарання.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 також доводиться письмовими доказами:

-даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.10.2020, згідно якого ОСОБА_1 зазначив, що в період часу з 09.30 год. по 10.30 год. 15.10.2020 невідома особа незаконно проникла та викрала із салона автомобіля Fiat Scudo, р.н. НОМЕР_1 , наплічну сумку, в якій знаходились гроші в сумі 12000 грн. та особисті речі (а.с. 43);

-даними протоколу огляду місця події від 15.10.2020 та фототаблиці до нього, згідно якого проведено огляд території господарства, розташованого в с. Заріччя по вул. Незалежності (територія колишнього колгоспу), на якій під час огляду знаходився автомобіль марки Fiat Scudo, р.н. НОМЕР_1 , білого кольору. На водійських дверцятах вказаного автомобіля виявлено сліди пальців рук. Також на грунтовій дорозі виявлено об`ємний слід взуття (а.с. 45-52);

-даними протоколу огляду місця події від 15.10.2020 та відеозаписом до нього, згідно якого проведено огляд території господарства, розташованого в АДРЕСА_2 , за участю ОСОБА_2 , який тримав в руках матерчату сумку коричневого кольору з написом «SРОRТ». Під час огляду вмісту сумки було виявлено грошові кошти різними купюрами на загальну суму 12206,25 грн., а також особисті документи, а саме: посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_4 (а.с. 53-56);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 29.0.2020 та фототаблиці до нього, згідно якого під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_2 деталізував обставини вчинення ним кримінального правопорушення (а.с. 57-63);

-даними висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/109/14/2-771ТВ/20 від 22.10.2020, згідно якого ринкова вартість наданої на дослідження вживаної матерчатої сумки коричневого кольору станом на 15.10.2020 могла становити 43 грн. (а.с. 66-72);

-даними висновку судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/109/8/5-731Д/20 від 30.10.2020, згідно якого сліди пальців рук максимальними розмірами 22х16 мм, 37х15 мм, 25х14 мм, 15х12 мм, 17х12 мм, які вилучені під час огляду місця події, придатні для ідентифікації особи (а.с. 84-87);

-даними висновку судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/109/8/5-746Д/20 від 06.11.2020, згідно якого сліди пальців рук максимальними розмірами 22х16 мм, 37х15 мм та 25х14 мм, які вилучені під час огляду місця події, залишені відповідно вказівним, середнім та безіменним пальцями правої руки ОСОБА_3 (а.с. 89-95);

-даними висновку судово-травологічної експертизи № СЕ-19/109/8/3-437ТР/20 від 03.11.2020, згідно якого слід взуття розміром 125х325 мм., вилучений в ході проведення огляду місця події 15.10.2020, залишений таким же взуттям за розрізними характеристиками елементів та рисунком підошви взуття, як ділянки низу підошви черевика на праву ногу з пари черевиків чорного кольору із марквальним позначенням «Luft Polster», які були вилучені під час огляду місця події в АДРЕСА_3 (а.с. 75-81);

Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілого, письмовим доказам по справі.

Вирішуючи питання щодо кваліфікацій дій обвинуваченого суд вважає, що органами досудового розслідування невірно кваліфіковано дії обвинуваченого, як крадіжка, вчиненій повторно, поєднаній з проникненням в інше приміщення.

Суд дійшов висновку, що наявність засобів охорони транспортного засобу, у тому числі і технічних, що обмежують вільний доступ сторонніх осіб до майна, що знаходиться в салоні або багажному відділенні автомобіля, свідчить про наявність ознак сховища, яке є володінням особи. Це питання щодо наявності кваліфікуючої ознаки крадіжки - «проникнення у сховище» було предметом вирішення об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, яка в постанові 19 листопада 2018 року (справа № 205/5830/16-к, провадження № 51-2436кмо18).

З огляду на зазначене, з урахуванням конкретних обставин провадження незаконне потрапляння сторонніх осіб до салону та багажного відділення автомобіля шляхом подолання різним способом засобів охорони від вільного доступу, у тому числі технічних, здійснене з метою викрадення майна, що там зберігається, складає ознаку незаконного проникнення до володіння особи - сховища. Під проникненням слід розуміти незаконне вторгнення у сховище будь яким способом.

Згідно з матеріалами провадження встановлено, що обвинувачений, відімкнувши дверки автомобіля приклавши зусилля ривком, незаконно проник до салону автомобіля, звідки здійснив крадіжку майна потерпілого.

Таким чином його дії слід правильно кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно шляхом проникнення у сховище.

Доводи захисника про перекваліфікацію дій обвинуваченого на ч. 2 ст.185 КК України, так як дверки автомобіля були відчинені та він не вчиняв жодних дій, щоб примусово відкрити двері автомобіля є необґрунтовані та спростовуються показання обвинуваченого, зокрема, що він придивившись, що в салоні автомобіля є гроші, з метою їх викрасти ривком відкрив дверки автомобіля, приклавши зусилля та проник в салон автомобіля та поясненнями потерпілого, який ствердно повідомив, що автомобіль закрив.

Отже, суд не знайшов підстав для зміни кваліфікації дій обвинуваченого з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України, як про це просив захисник.

Прокурор в судовому засіданні просив з врахування тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого та наявності пом`якшуючих та обтяжуючих обставин обрати обвинуваченому покарання в межах мінімальної санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Захисник в судовому засіданні зазначив, що дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковано неправильно, зважаючи на його пояснення про те, що дверки автомобіля були відчинені та він не вчиняв жодних дій, щоб примусово відкрити двері автомобіля. Тому в діях ОСОБА_2 відсутнє проникнення. Просив суд перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України. А також при призначенні покарання просив врахувати пом`якшуючі обставини такі як щире каяття, думку потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого та просить суд його суворо не карати, а також особу обвинуваченого, те, що обвинувачений не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінеті, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, та призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане тз позбавленням волі.

Обвинувачений просив суд обрати йому не суворе покарання.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 , покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини його вчинення, наслідки, які настали, особу обвинуваченого, що раніше судимий, вчинив злочин в період непогашеної та незнятої судимості, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не перебуває, офіційно не працює та офіційного джерела доходів не має, по місцю проживання обвинувачений характеризується позитивно, думку потерпілого, який не має претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є: щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений повністю визнає свою вину, щиро розкаявся перед судом, під час досудового розслідування, добровільно брав участь у слідчих діях.

Згідно ст. 67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

При цьому суд врахував, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, що він неодноразово судимий за вчинення злочину, в тому числі корисливих, вчинив даний злочин повторно протягом року після вчинення аналогічного злочину, тому наведені обставини та дані про особу обвинуваченого свідчать про неможливість виправлення останнього без відбування реальної міри покарання і безпідставність звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, як покликається сторона захисту.

Разом з тим вказані пом`якшуючі обставини та окремі дані про особу обвинуваченого, який повністю визнав вину у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, розкаюється у вчиненому, думку потерпілої відносно покарання, який не має претензій до обвинуваченого та просить обрати найм`якіше покарання дають підставу суду визнати їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і є підставою для застосування до його покарання за ч. 3 ст. 185 КК України положення ст. 69 КК України з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк нижчий від найнижчої межі, вказаної в санкції статті Особливої частини КК України за цей вид злочину.

На думку суду призначене покарання є необхідним і достатнім для можливого перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів і що цілком відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12020090200000567, запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування та судового розгляду не обирався.

Тому беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого суд приходить до висновку про можливість не обирати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Тому процесуальні витрати за проведення Івано-Франківським НДЕКЦ МВС України: судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/109/14/2-771ТВ/20 від 22.10.2020 в сумі 653,80 грн.; судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/109/8/5-731Д/20 від 30.10.2020 в сумі 980,70 грн.; судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/109/8/5-746Д/20 від 06.11.2020 в сумі 1961,40 грн.; судово-трасологічної експертизи № СЕ/19/109/8/3-437ТР/20 від 03.11.2020 в сумі 2615,20 грн., а всього на загальну суму 6211,10 грн., слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки проведення експертиз було зумовлено розслідуванням вчиненого ним кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.10.2020, необхідно скасувати.

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі вище викладеного, ст.ст. 50, 65, 66, 67 КК України, керуючись ст.ст. 100, 124, 126, 174, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання – із застосуванням ст. 69 КК України – один рік позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу - не обирати.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання в порядку виконання цього вироку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , в користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 6211,10 грн.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 20.10.2020 на тимчасово вилучене майно – скасувати.

Речові докази: грошові кошти на загальну суму 12203 гривень (постанова про визнання речових доказів від 16.10.2020, а.с. ), які упаковані у спецпакет № 81ТВ 1100385, та направлені на зберігання в УФЗБО ГУНП в Івано-Франківській області – повернути потерпілому ОСОБА_1 .

Речові докази: матерчату сумку коричневого кольору із надписом «SPORТ», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_5 , посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , страховий поліс та квитанції про оплату, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 – повернути потерпілому ОСОБА_1 .

Речові докази: вилучену в обвинуваченого ОСОБА_2 пару взуття чорного кольору із надписом «Luft Polster» на підошві, яку упаковано у спецпакет № 7250857, та передано на зберігання до кімнати речових доказів Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області – повернути обвинуваченому ОСОБА_2 .

Речові докази: вилучені 5 слідів пальців рук, які упаковано у паперовий конверт, тампон із змивами, який упаковано у паперовий конверт та об`ємну копію сліду взуття, яку упаковано у спецпакет № 7250725, та передано на зберігання до кімнати речових доказів Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області – знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2 з часу отримання копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Міськевич О.Я.