Вирок № 98974938, 12.08.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/2188/19

Номер провадження 1-кп/341/68/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. Галич

Галицький районний суд Івано–Франківської області в складі :

головуючого-судді Гаполяка Т.В.

секретаря судового засідання Ворох З.Д.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Галичі кримінальне провадження за обвинуваченням

неповнолітньої ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Галича Івано-Франківської обл., зареєстроване та фактичне місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, не працюючої, студентки, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_1

її представника баби Мальцевої М.Г.;

захисника Шевчук–Філімон Н.М.,

прокурора Тюшки І.І.

представника служби у справах дітей

Галицької міської ради Марініної Ю.І.,

встановив:

ОСОБА_2 вчинила закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод», за попередньою змовою групою осіб – з матір`ю ОСОБА_3 , при наступних обставинах.

11 вересня 2019 року ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи факт відсутності грошових коштів для здійснення покупки необхідних продуктів харчування та інших товарно-матеріальних цінностей, вирішила вчинити крадіжку майна з магазину «Рукавичка», який знаходиться за адресою: вул. Коновальця, 4, м. Галич, Івано-Франківської обл. у якому ТзОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» здійснює господарську діяльність.

Для успішної реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 вирішила залучити до вчинення вказаного злочину, як співвиконавця, свою неповнолітню дочку ОСОБА_1 , яка на той час знаходилась вдома.

Неповнолітня ОСОБА_1 , у якої від отриманої пропозиції та наміру легкої наживи виник умисел на спільне вчинення таємного викрадення товарно-матеріальних цінностей, погодилась на пропозицію своєї матері ОСОБА_3 , вступивши з нею у попередню злочинну змову, і цього ж дня близько 17 години, на виконання попередньої домовленості, взявши з дому дві наплічні жіночі сумки, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, обоє направились до магазину «Рукавичка», який знаходиться за вказаною вище адресою.

Прибувши 11 вересня 2019 року о 17 годині 14 хвилин до вказаного торгового закладу ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_1 безперешкодно зайшли всередину приміщення торгової зали і усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи спільно та умисно, з метою особистого збагачення, будучи впевненими, що присутні у залі покупці та працівники магазину не усвідомлюють їх злочинних дій, у період з 17 години 14 хвилин по 18 годину 52 хвилин брали з різних полиць стелажів різноманітні товарно-матеріальні цінності та складали їх у принесені з собою дві наплічні сумки, а також у 3 паперові пакети із ручками «Рукавичка» та 2 сумки зі спандбонду «Рукавичка», які знаходились біля обох кас у приміщенні торгового залу.

Всього за вказаний період часу вони склали до названих пакетів та сумок майна на загальну суму по закупній ціні 3 588 гривень 19 копійок.

Не оплативши вартість вибраного товару, ОСОБА_3 разом із неповнолітньою ОСОБА_1 повз касу, у якій була технічна перерва, направились до виходу з магазину. Однак у той момент, як вони обидві проходили повз непрацюючу касу, то були помічені іншим касиром торгової зали ОСОБА_4 , яка саме у цей час знаходилась на своєму робочому місці і, розуміючи, що ОСОБА_3 разом із неповнолітньою ОСОБА_1 вчиняють крадіжку товарно-матеріальних цінностей, почала кричати, щоб вони зупинились та розрахувалися за взятий зі стелажів товар.

У свою чергу ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що вчинювані ними дії уже здійснюються в умовах очевидності та відкритості, продовжуючи свої злочинні дії, ігноруючи вимоги касира ОСОБА_4 зупинитись та провести розрахунок за вибраний товар, виконавши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця та маючи єдиний умисел на заволодіння чужим майном, будучи об`єднаними єдиним злочинним умислом та діючи як співвиконавці і не маючи наміру припиняти свої злочинні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, пришвидшили свою ходу і не реагуючи на вимоги ОСОБА_4 , вийшли із приміщення магазину та почали втікати з уже відкрито викраденими майном з місця вчинення злочину. Однак, свій злочинний умисел до кінця не довели з причин, які не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_4 та інший касир торгового залу ОСОБА_5 побігли слідом за ОСОБА_3 та її неповнолітньою дочкою ОСОБА_1 і, наздогнавши їх з викраденим майном на відстані кількох десятків метрів від торгового закладу, спіймали ОСОБА_3 з дочкою та утримували їх до приїзду працівників поліції.

Крім цього, ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб – з матір`ю ОСОБА_3 повторно таємно викрала чуже майно (крадіжку) – грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-Рітейл», при наступних обставинах.

13 вересня 2019 року близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_3 разом із своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_1 , прогулюючись по місту зайшли всередину приміщення автозаправної станції № ІФ 17 ТзОВ «ОККО-Рітейл», яка розташована за адресою: вул. Об`їзна, 1, м. Галич Івано-Франківська обл. для того, щоб зігрітися.

Перебуваючи у приміщенні АЗС, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що грошових коштів для здійснення покупки товару у неї немає та передбачаючи, що у касі знаходяться грошові кошти, вирішила вчинити їх таємне викрадення.

Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 вирішила залучити до вчинення вказаного злочину, як співвиконавця, свою неповнолітню дочку ОСОБА_1 , з якою вийшла з приміщення на вулицю для узгодження дій, спрямованих на викрадення грошових коштів та розподілу ролей.

Перебуваючи на вулиці, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що її дочка ОСОБА_1 є неповнолітньою та усвідомлюючи, що своїми діями вона втягує неповнолітню у злочинну діяльність, повідомила останній, про намір вчинити крадіжку грошових коштів із каси автозаправної станції і запропонувала доньці піти з нею та допомогти їй вчинити крадіжку, у результаті чого своїми умисними діями, які були пов`язані з безпосереднім психічним впливом на неповнолітню, викликала у неї прагнення взяти участь у вчиненні кримінального правопорушення, тобто втягнула ОСОБА_1 у злочинну діяльність.

Неповнолітня ОСОБА_1 , у якої від отриманої пропозиції та наміру легкої наживи виник умисел на спільне вчинення таємного викрадення грошових коштів, погодилась на пропозицію своєї матері ОСОБА_3 , вступивши з нею у попередню злочинну змову. Цього ж дня близько 04 години 00 хвилин, ОСОБА_3 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, за попередньою змовою у групі осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою таємного викрадення чужого майна, направилась до приміщення АЗС № ІФ 17 ТзОВ «ОККО-Рітейл», яка знаходиться за вказаною вище адресою та разом зайшли усередину.

Перебуваючи у приміщенні, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підійшли до одного із столиків, замовили напій та стали спілкуватися із оператором АЗС, відволікаючи таким чином її увагу та викликаючи довіру до своєї особистості.

В подальшому, будучи впевненими, що оператор АЗС ОСОБА_6 довіряє їм та не усвідомлює їх злочинних намірів, ОСОБА_3 , відповідно до заздалегідь розподілених ролей, направилася у приміщення туалету, куди покликала оператора ОСОБА_6 , повідомивши останній про нібито виниклу поломку, переконавши останню у необхідності залишити своє робоче місце без нагляду та підійти до неї. У цей час неповнолітня ОСОБА_1 , з метою реалізації спільного злочинного наміру, будучи об`єднана єдиним злочинним умислом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 на таємне викрадення чужого майна, підійшла до каси, де скориставшись, що поряд нікого немає та переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрала із шухляди каси грошові кошти у сумі 6600 гривень, які заховала у свій гаманець.

В подальшому, дочекавшись, коли ОСОБА_3 вийде із приміщення туалету, вони удвох залишили місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядились викраденими грошовими коштами на власний розсуд, заподіявши таким чином ТзОВ «ОККО-Рітейл» майнову шкоду на вказану суму.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2020 року, постановленою у кримінальному провадженні про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3 яка вчинила суспільно небезпечні діяння з ознаками злочинів, передбачених

- частиною 2 статті 304; частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 186 КК України;

- частиною 2 статті 304; частиною 2 статті 185 КК України,

застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, підтвердила обставини вчинених нею злочинів та щиро покаялась. Пояснила, що дійсно у вересні 2019 року, маючи потребу у продуктах харчування, її мати ОСОБА_3 запропонувала піти у магазин «Рукавичка», щоб викрасти такі. Їй було відомо про відсутність коштів у матері і розуміла, що красти дуже погано, однак, перебуваючи під впливом матері, погодилась на такі дії. В магазині разом взяли перелічений у обвинувальному акті товар та, не оплативши за нього, направились до виходу. Коли проходили повз касу, одна з працівниць магазину почала кричати, щоб вони зупинились та розрахувались за товар, однак вона з мамою, не зупиняючись і не реагуючи на крики вказаного працівника, пішли до виходу та вийшли на вулицю, де були затримані працівниками магазину та іншими людьми, які утримували їх до приїзду поліції. Викрадений товар повернутий в магазин.

Через декілька днів у нічний час разом з матір`ю ОСОБА_3 зайшли у приміщення АЗС «ОККО», щоб зігрітись. У приміщенні вели бесіду з оператором. В подальшому вийшли на вулицю. Мати запропонувала викрасти кошти з каси АЗС на що вона погодилась. Повернувшись, мати заманила оператора у туалет, мотивуючи поломкою бачка, а вона викрала з шухляди каси грошові кошти, яких було близько 5 000 – 6 000 гривень. Після цього покинули приміщення АЗС і кошти використали на власні потреби.

Зазначила, що дані дії вчиняла під впливом матері.

Після вчинення злочинів вона була влаштована у притулок «Серденько», де проживала близько 9 місяців. В подальшому продовжила проживати з бабою ОСОБА_7 , поступила в коледж, де протягом року успішно навчалась. Протягом літніх канікул 2021 року проживає у Республіці Швеція разом з батьком, з яким має намір проживати і в подальшому. У вчиненому кається, розуміє протиправність вчиненого. Пообіцяла уникати подібної участі.

Законний представник неповнолітньої – ОСОБА_7 в судовому засіданні не оспорила фактичні обставини справи. Зазначила, що нею – бабою ОСОБА_1 та матір`ю ОСОБА_3 повернуто кошти ТзОВ «ОККО-Рітейл».

Представник ТзОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» Рудик І.Р. в судове засідання не з`явився, скерував заяву про розгляд справи у його відсутності. Фактичні обставини справи не оспорив. Надав згоду на розгляд кримінального провадження у порядку частини 3 статті 349 КПК України. Вказав про відсутність претензій.

Представник ТзОВ «ОККО-Рітейл» Гурський І.В. в судове засідання не з`явився, скерував заяву про розгляд справи у його відсутності. Фактичні обставини справи не оспорив. Надав згоду на розгляд кримінального провадження у порядку частини 3 статті 349 КПК України. Вказав про відсутність претензій.

Оскільки, обвинувачена у судовому засіданні вину визнала та дала суду показання аналогічні пред`явленому обвинуваченню, які відповідають фактичним обставинам справи і такі ним не оспорюються, за згодою всіх учасників судового розгляду і у відповідно до частини 3 статті 349 КПК України суд обмежив обсяг досліджуваних доказів по даній кримінальній справі, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченої, сумнівів у добровільності та істинності позиції якої у суду немає, дослідженням відомостей, які характеризують особу обвинуваченої.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченої в межах пред`явленого їй обвинувачення.

На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої слід кваліфікувати за:

-частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 186 КК України, оскільки вона вчинила закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб;

-частиною 2 статті 185 КК України, оскільки вона за попередньою змовою групою осіб, повторно таємно викрала чуже майно.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами статтей 65, 103 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, дані про винну особу, яка має нормальний стан здоров`я та загального розвитку, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має належні умови життя та виховання, її матеріальний стан, характеристики, психологічні характеристики, бажання жити у соціумі, посткримінальну поведінку. Суд враховує також і те, що до кримінальної відповідальності вона притягається вперше. Обставинами, що пом`якшують покарання є: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, вчинення кримінальних правопорушень у неповнолітньому віці, вчинення кримінального правопорушення під впливом примусу, відшкодування завданого збитку. Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Перелічені обставини суд визнає такими, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, а тому, беручи до уваги ці обставини та враховуючи наведені дані про винну особу, а також приймаючи до уваги її матеріальний стан, суд знаходить можливим в даному конкретному випадку застосувати при призначенні покарання за вчинення кримінальних правопорушень ст. 69 КК України і призначити їй покарання, перейшовши до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції частини статті, за якою кваліфіковане діяння.

Приймаючи до уваги матеріальний стан обвинуваченої, зокрема наявність власних заощаджень, покарання слід призначити у виді штрафу.

Слід вирішити питання про речові докази відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 185 КК України та призначити їй покарання:

-за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-за частиною 2 статті 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі статті 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

Речові докази по справі:

-два диски – залишити при матеріалах справи;

-товарно-матеріальні цінності вартістю 3 588 гривень 19 копійок – вважати повернутими Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Т. В. Гаполяк