Ухвала суду № 98974462, 09.08.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4532/21

Провадження № 6/202/212/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2021 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Бєльченко Л.А.,

при секретарі Весненко І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Сивокозов О.М. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

В обґрунтування подання приватний виконавець зазначив, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 65341183 з примусового виконання виконавчого напису № 1762,вчиненого 24.06.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , та передано в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги АК КБ «ПриватБанк» шляхом перерахування коштів у загальному розмірі 550531,36 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10.05.2019 року складає 14 451 200,60 гривень.

Виконавцем було встановлено, що боржник належне йому нерухоме майно не зареєстрував. Тому звернути стягнення за виконавчим написом на вказану квартиру, не надається можливим. До теперішнього часу боржник ніяких заходів щодо повернення в натурі грошових коштів не здійснив, заборгованість не погашена. Своїми діями боржник систематично порушує вимоги законодавства та ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим документом, умисно не виконує вимоги виконавчого напису та перешкоджає в його примусовому виконанні.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явився, на адресу суду надав клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі.

У відповідності до вимог ч. 11 ст. 440 ЦПК України, інші сторони – заінтересовані особи в судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши матеріали подання, письмові докази, додані до нього, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бондар І.М. 24.06.2019 року видано виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1762, яким остання запропонувала звернути стягнення на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_2 що належить на праві власності ОСОБА_1 , та передано в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк». За рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги АК КБ «Приватбанк» шляхом перерахування коштів у розмірі 550531,36 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10.05.2019 року складає 14 451 200,6 гривень, і складається заборгованості за кредитом – 73 091,07 доларів США; заборгованості за відсотками – 112 557,83 доларів США; комісії – 17 800,00 доларів США; пені – 347082,46 доларів США.

АТ КБ «ПриватБанк» 30.04.2021 року звернулося до приватного виконавця Сивокозова О.М. з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 24.06.2019 року за № 1762.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. від 06.05.2021 року було відкрито виконавче провадження № 65341183 з виконання виконавчого напису № 1762, виданого 24.06.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М.

Частинами десятою, одирнадцятою ст. 440 ЦПК України визначено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Частинами третьою та четвертої цієї статті встановлено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна, виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна, виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставленого третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі, якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Згідно з частини п`ятої ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27цього Закону.

Відповідно до частини першої ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами першим - четвертим частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року по справі № 905/361/19 зробила правовий висновок, що у разі невиконання боржником рішення суду добровільно, державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.

Таким чином, приватний виконавець зобов`язаний довести до відома боржника постанову про відкриття виконавчого провадження та про можливість добровільного виконання відповідного рішення – виконавчого напису, шляхом надсилання рекомендованим поштовим відправленням. Лише у разі невиконання боржником рішення суду добровільно приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання, зокрема й звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Натомість, приватний виконавець Сивокозов О.М. разом з поданням надає суду докази відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження № 65341183 від 06.05.2021 року, але не надає підтвердження про отримання ОСОБА_1 вказаної постанови, а тому ОСОБА_1 не є обізнаним в існуванні виконавчого провадження та йому не надано можливість виконати рішення у добровільному порядку. Тобто відсутні докази, що ОСОБА_1 від виконання покладених на нього зобов`язань, умисно не виконує вимоги виконавчого напису та перешкоджає в його примусовому виконанні.

Крім того, виконавчим написом нотаріуса лише пропонується звернути стягнення на нерухоме майно боржника, проте останній не є рішенням в розумінні діючого цивільно-процесуального законодавства України.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приватним виконавцем не доведено обставин, що підтверджують передбачені чинним законодавством підстави, які б свідчили про можливість звернення стягнення на нерухоме майно боржника.

Враховуючи наведене, з метою уникнення обмеження прав боржника ОСОБА_1 , суд доходить до висновку про необхідність відмовити у задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Сивокозова О.М. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354, 440 ЦПК України, ЗУ Про виконавче провадження, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Бєльченко Л.А.