Ухвала суду № 98969742, 13.08.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15453/19

Провадження № 1-кп/643/390/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Харченко А.М.

за участю секретарів – Башкевіч Є.О., Аніщенко Ю.В., Бабельника І.В., Шестакової К.С.

прокурора – Марюхни Ю.І.

потерпілої – ОСОБА_1

представника потерпілої – адвоката Булах-Кобець Н.Ю.

захисників – адвокатів Твердохліб О.М., Малюги Д.М.

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019220470004134 від 28.07.2019, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Костянтинівка, Донецької області, громадянина України, освіта середня, працюючого ТОВ «Кулиничівський», комірником, розлученого, має неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.07.2019, близько 18 год. 30 хв., знаходячись в коридорі загального користування, будинку АДРЕСА_2 , побачив свою сусідку ОСОБА_1 , яка стояла біля вхідних дверей до своєї кімнати, з якою в останнього раніше склались неприязні відносини з приводу встановленої ОСОБА_2 камери спостереження у коридорі загального користування, та, діючи умисно, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень останній, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, підбіг до неї ззаду, та, в той час, як вона відчинила вхідні двері до своєї кімнати, наніс один удар правою рукою в обличчя, та, коли ОСОБА_1 повернулась до нього обличчям, наніс їй два удари лівою ногою в область правого стегна, після чого почав штовхати останню руками у груди та наніс їй близько двадцяти ударів лівою ногою по правому стегну.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 у ОСОБА_1 мали місце, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 09/1242-С/2019 від 31.07.2019, синці на правій руці та ногах, виникли від ударної дії тупих твердих предметів, садно на лівій руці, яке виникло від дії тупого твердого предмету з обмеженою діючою поверхнею та могли бути отримані в строк, вказаний освідуваною.

По ступеню тяжкості ці пошкодження викликали незначні скороминущі наслідки, тривалість котрий не перевищує 6 діб і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень (відповідно до п.п. 2.3.2 «б», п.2.3.5. Наказу МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачений ч.1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого – адвокат Твердохліб О.М. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст. 125 КК України, на підставі ст. 284 КПК України, ст. 49 КК України, оскільки строк давності притягнення до кримінальної відповідальності сплив 25.07.2021 року.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника, також просив закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, про що надав письмову заяву.

Прокурор Марюхна Ю.І. при розгляді клопотання захисника та обвинуваченого покладалася на розсуд суду.

Представник потерпілої – адвокат Булах-Кобець Н.Ю. просила задовольнити позовну заяву потерпілої у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що обвинувачений ОСОБА_2 продовжує вчиняти проти неї протиправні дії.

Суд, заслухавши думку прокурора та інших учасників судового провадження, роз`яснивши їм наслідки закриття провадження за вказаних обставин, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст. 44 КПК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 та ст. 106 КК строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 Кримінального процесуального кодексу України).

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення – кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, 25.07.2019 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 12 КК України, це кримінальне правопорушення відноситься до кримінального проступку, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 - 4 ст. 49 КК України).

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинене, тобто, згідно з обвинувальним актом – 25.07.2019 року і ця обставина під час розгляду справи не заперечувалася.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Враховуючи наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання захисника та обвинуваченого, закінчився дворічний строк давності, передбачений п.1 ч.1 ст. 49 КК України.

Згідно з ч.2 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до ч.3 ст. 49 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст. 284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 надав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності за нереабілітуючих підстав і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав. Така згода викладена ним усно в судовому засіданні та в його письмовій заяві від 12.08.2021 року, яка долучена до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_2 є кримінальним проступком та з моменту скоєння кримінального проступку минуло більше двох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити і звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч.1 ст. 125 КК України.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим. Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Стосовно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Враховуючи вимоги ст.ст. 128-129 КПК України, суд роз`яснює потерпілій ОСОБА_1 її право на пред`явлення позовних вимог до ОСОБА_2 в порядку цивільного судочинства та залишає позов ОСОБА_1 , який був пред`явлений в даному кримінальному провадженні, без розгляду.

Керуючись ст.ст. 284, 288, 369-372 КПК України, ст. 49 КК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, а кримінальне провадження відносно останнього закрити, у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду, роз`яснивши їй право на звернення в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Харченко А.М.